Рівненський апеляційний суд
15 липня 2022 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 27 травня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , приватного підприємця до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 27 травня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Не погодившись із постановою суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою. Наголошує, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, однак фізично не зміг здати біологічне середовища - сечу. При цьому, йому не було запропоновано здати на аналіз кров чи інше біологічне середовище, зокрема, слину, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. У зв'язку з цим, вважає упередженими дії працівників поліції, якими було порушено порядок огляду водія на визнання стану його сп'яніння, а тому такий огляд є недійсним.
Просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про її задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи
Справа № 569/3904/22 Суддя в суді І інстанції - Рогозін С.В.
Провадження № 33/4815/508/22 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №330530 від 15 березня 2022 року вбачається, що 15 березня 2022 року о 10 год. 00 хв., в м. Рівне, по вул. 24 Серпня, 14, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Mercedes-Benz SLK 230», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, а також вчиняв дії по ухиленню від проходження, а саме відмовився надати біологічне середовище - сечу.
ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Розділом 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція) регламентований порядок проведення огляду водія на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів.
Так, за змістом пунктів 8, 12, 13 вищевказаного розділу Інструкції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Лікар, проводячи огляд, повинен обов'язково провести зовнішній огляд особи, а також провести лабораторні дослідження, передбачені інструкцією, із застосуванням вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, отримати висновок дослідження біологічного середовища і на підставі отриманих даних скласти акт та висновок.
При цьому, якщо особа, в силу своїх фізіологічних особливостей, не має змоги пройти огляд із застосуванням тих чи інших методів дослідження, обов'язком лікаря є проведення необхідних для висновку лабораторних досліджень, на які особа дає згоду.
З наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що під час перебування у медичному закладі огляд ОСОБА_2 лікарем-фахівцем не проводився.
ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння але з фізіологічних причин не зміг здати біологічне середовище - сечу. При цьому, ОСОБА_1 виявляв бажання здати на лабораторне дослідження кров, однак у цьому йому було відмовлено.
На обґрунтоване переконання апеляційного суду, дії ОСОБА_1 не можуть розцінюватися як ухилення від проходження огляду, оскільки він фактично не відмовлявся від огляду, а сеча не являється єдиним біологічним середовищем, що підлягає дослідженню.
Якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ (слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук), які передбачені п. 12 розділу 3 Інструкції, для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров.
На цьому наполягав ОСОБА_1 , однак в порушення п. 13 розділу 3 Інструкції, такий медичний огляд йому забезпечений не був.
Згідно п. 21 акту медичного огляду №193 від 15.03.2022 року, сечу на вміст наркотичних речовин ОСОБА_1 не здав. Разом з цим, даний акт не містить жодних відомостей про відмову ОСОБА_1 від здачі сечі чи інших біологічних середовищ, які передбачені Інструкцією.
Також зі змісту медичного акту вбачається, що ОСОБА_1 проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу (результат огляду негативний - 0.00 проміле). Разом з цим, підстав для його проведення не було, оскільки на такий огляд ОСОБА_1 не направлявся.
За таких обставин, порядок медичного огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння дотриманий не був, оскільки йому фактично не пропонувалося та не було відібрано зразки іншого біологічного середовища, крім сечі, з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Оскільки працівниками поліції не було дотримано вимог закону щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, то такий огляд вважається недійсним.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина).
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення.
Суддя повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту.
Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та степені підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд не є каральним органом. Суд потрібен для відновлення справедливості та встановлення вини особи, яка вчинила правопорушення. У разі встановлення такої вини - притягнення особи до відповідальності, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
З огляду на те, що працівники поліції та медичного закладу не дотрималися встановленого порядку огляду водія на стан наркотичного сп'яніння, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, при винесенні суддею місцевого суду оскаржуваної постанови, порушені принципи всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин, не досліджено всіх фактичних обставин справи, що призвело до хибного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
За таких обставин, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 27 травня 2022 року скасувати.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.