Рівненський апеляційний суд
15 липня 2022 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 03 червня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,-
Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 03 червня 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн..
Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, яка була розглянута місцевим судом за її відсутності, у зв'язку з чим вона була позбавлена можливості надати суду свої доводи та заперечення стосовно обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Заперечує вину та наголошує, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав її винною у вчиненні адміністративного правопорушення при обставинах, коли її колишній чоловік разом із дружиною приїхали по місцю її проживання та протиправно намагалися винести речі із господарської будівлі, ображали та причинили їй тілесні ушкодження.
Просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи
Справа №555/844/22 Суддя в суді І інстанції - Мельничук Н.В.
Провадження № 33/4815/515/22 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 19 від 22.12.2006 "Про судову практику у справах про хуліганство" дрібне хуліганство це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю за винятковим цинізмом.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №410154 від 14.05.2022 року вбачається, що 14 травня 2022 року о 09 год. 00 хв., ОСОБА_1 , за адресою свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , шарпала за одяг та пошкодила автомобіль ОСОБА_2 , чим вчинила дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Разом з цим, у протоколі про адміністративне правопорушення належним чином не розкрита об'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, оскільки не розкрито суть правопорушення та не вказано мотивів його вчинення, адже хуліганські дії характеризуються, насамперед, своєю умисною формою, змістом тих мотивів, котрими керувався винний, обстановкою, у якій вони відбувалися, тривалістю, викликаними наслідками.
Крім того, у матеріалах справи відсутні письмові пояснення/покази осіб, які зазначені у протоколі як свідки правопорушення, та інші докази, які б об'єктивно доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Наявна у справі доказова база ґрунтується лише на письмових поясненнях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які фактично суперечать один одному та зводяться до взаємних обвинувачень у вчиненні неправомірних дій.
При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів завдання ОСОБА_2 матеріальної шкоди у зв'язку з пошкодженням його автомобіля.
Натомість, у конфлікті, що склався між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачаються спірні правовідносини, які підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом по даній справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення, але національні суди, розглянувши справу відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) ЄСПЛ встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження.
При винесенні суддею місцевого суду оскаржуваної постанови, порушені принципи всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин, не досліджено всіх фактичних обставин справи, що призвело до хибного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
За таких обставин, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294, КУпАП апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 03 червня 2022 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.