Справа № 531/2488/21 Номер провадження 22-ц/814/612/22Головуючий у 1-й інстанції Попов М. С. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
14 липня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Панченка О.О.,
суддів Абрамова П.С., Пікуля В.П.,
при секретарі Філоненко О.В.,
за участю представника СФГ «Надія» в особі голови господарства ОСОБА_1 - адвоката Новицького В.В., представника ФГ «Кумечко» - адвоката Гирі А.В., представника ОСОБА_2 - адвоката Кумечко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Чутівським районним судом Полтавської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника Селянського (Фермерського) господарства «Надія» в особі голови господарства ОСОБА_1 - адвоката Новицького В'ячеслава Васильовича
на ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 22 листопада 2021 року, постановлену у складі головуючого судді Попова М.С., повний текст ухвали виготовлено без зазначення дати,
за клопотанням представника Фермерського господарства «Кумечко» - адвоката Гирі Анни Володимирівни про скасування заходів забезпечення позову
у справі за позовом Селянського (Фермерського) господарства «Надія» в особі голови господарства Білогубова Віктора Володимировича до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховода Костянтина Вікторовича, Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області, Фермерського господарства «Кумечко», за участі третіх осіб: Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Сокирченко Таміли Павлівни, Карлівської міської ради Полтавського району Полтавської області, про скасування рішення про державну реєстрацію речового права, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та скасування його запису про державну реєстрацію речового права, витребування з чужого незаконного володіння будівельних матеріалів,
Зміст позовних вимог
05 листопада 2021 року представник СФГ «Надія» в особі голови господарства ОСОБА_1 - адвокат Новицький В.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховода К.В., Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області, ФГ «Кумечко» про скасування рішення про державну реєстрацію речового права, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та скасування його запису про державну реєстрацію речового права, витребування з чужого незаконного володіння будівельних матеріалів.
Позов мотивований тим, що позивачем, згідно договору купівлі-продажу від 25 травня 2005 року, було придбано будівельні матеріали від демонтажу будівлі СТФ №3 (із залізобетону).
Однак, пізніше відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вказане майно було незаконно перереєстровано як виробничий будинок (сільськогосподарська будівля - свинарник) з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 2050,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та у 2020 році відчужено на користь ФГ «Кумечко».
Короткий зміст клопотання про скасування заходів забезпечення позову
17 листопада 2021 року представник відповідача ФГ «Кумечко» адвокат Гиря А.В. звернулася до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 08 листопада 2021 року.
Адвокат Гиря А.В. просила суд скасувати арешт накладений на майно відповідача - виробничий будинок (сільськогосподарський будинок - свинарник) з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 2050,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська обл., Полтавський (Карлівський) р-н, Максимівська сільська рада, зареєстрований в державному реєстрі речових прав за реєстраційним номером об'єкта нерухомості 2116317453216.
Клопотання мотивоване тим, що позивач ФГ «Надія» просить скасувати право власності на виробничий будинок сільськогосподарської будівлі свинарника з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами А-1, загальною площею 2050,1 кв. м, вартість якого на день придбання ФГ «Кумечко» становила 256910 грн., при цьому витребовує з чужого незаконного володіння не ідентифіковані будівельні матеріали від демонтажу будівель, автогараж з диспетчерською, склад електрообладнання, СТФ 1, СТФ 2, СТФ 3, вартість яких становить 3000 грн.
Крім того зазначає, що при подачі заяви про забезпечення позову позивач не визначив, яке відношення будівельні матеріали СФГ «Надія» мають до вказаного повноцінного нерухомого майна; не надано точне місцезнаходження будівельних матеріалів, на які він претендує та докази їх існування, оскільки документи датовані 2005 роком;
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 22 листопада 2021 року клопотання представника відповідача ФГ «Кумечко» - адвоката Гирі А.В. про скасування заходів забезпечення позову задоволено.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 08 листопада 2021 року, в цивільній справі за позовом СФГ «Надія» в особі голови господарства Білогубова В.В., до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховода К.В., Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області, ФГ «Кумечко», за участі третіх осіб: Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Сокирченко Т.П., Карлівської міської ради Полтавського району Полтавської області, про скасування рішення про державну реєстрацію речового права, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та скасування його запису про державну реєстрацію речового права, витребування з чужого незаконного володіння будівельних матеріалів, шляхом зняття арешту накладеного на майно відповідача Фермерського господарства «Кумечко», а саме виробничий будинок (сільськогосподарський будинок - свинарник) з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 2050,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська обл., Полтавський (Карлівський) р-н, Максимівська с/р, зареєстрований в державному реєстрі речових прав за реєстраційним номером об'єкта нерухомості 2116317453216.
Задовольняючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що при постановленні ухвали про застосування заходів забезпечення позову не було враховано співмірності вартості майна, а саме того, що вартість майна, на яке накладено арешт становить 256910 грн., у той час, коли вартість будівельних матеріалів від демонтажу будівель, автогараж з диспетчерською, склад електрообладнання становить всього 3000 грн., а також відповідність застосованих заходів забезпечення позову позовним вимогам позивача.
Крім того, накладення арешту на майно відповідача ФГ «Кумечко» перешкоджає здійсненню ним господарської діяльності, оскільки останнє використовується для зберігання зернових та технічних культур.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого суду, представник СФГ «Надія» в особі голови господарства ОСОБА_1 - адвокат Новицький В.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 22 листопада 2021 року про скасування заходів забезпечення позову та залишити без змін ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 08 листопада 2021 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - виробничий будинок (сільськогосподарський будинок - свинарник) з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 2050,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська обл., Полтавський (Карлівський) р-н, Максимівська с/р, зареєстрований в державному реєстрі речових прав за реєстраційним номером об'єкта нерухомості 2116317453216.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що місцевий суд не перевірив належним чином існування реальної загрози для істотного ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки відповідач ФГ «Кумечко» може відчужити спірний об'єкт нерухомості на користь третіх осіб до вирішення заявлених позовних вимог по суті, а тому накладення арешту на виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами буде ефективними та співмірним засобом забезпечення позову.
Позиція інших учасників справи
25 квітня 2022 року від представника ФГ «Кумечко» - адвоката Гирі А.В. на адресу Полтавського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу представника СФГ «Надія» в особі голови господарства ОСОБА_1 - адвоката Новицького В.В., у якому остання просить ухвалу місцевого суду про скасування заходів забезпечення позову залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що вона є законною та постановленою відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У судовому засіданні представник СФГ «Надія» в особі голови господарства ОСОБА_1 - адвокат Новицький В.В. вимоги апеляційної скарги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у ній.
Натомість, представник ФГ «Кумечко» - адвокат Гиря А.В. просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Колегія суддів, заслухавши адвокатів Новицького В.В. та Гирю А.В., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права, що регулюють спірні правовідносини
Положеннями частин 1 та 2 статті 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Тобто захід забезпечення позову не є самостійним видом захисту порушеного права позивача, а є вторинним, залежним від позову і слідує за позовом, який забезпечується. Захід забезпечення позову вживається на необхідний час, але не більше, ніж до вирішення справи та виконання рішення на користь позивача.
Згідно з частиною 1 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб є одним із видів забезпечення позову, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України, застосування якого, відповідно до частини 3 наведеної норми, має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 лютого 2020 року по справі №381/4019/18 співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій відносно предмета спору, які можуть у подальшому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, зокрема, реалізація предмета спору чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладання договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо (аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року по справі №308/3824/16-ц).
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд наведені норми процесуального закону виконав у повному обсязі та належним чином перевірив і з'ясував обсяг заявлених позивачем позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність застосованих заходів забезпечення позову його позовним вимогам.
Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту на майно матиме наслідком надмірне втручання у майнові права відповідача ФГ «Кумечко» щодо безперешкодного здійснення ним господарської діяльності юридичної особи, створеної з метою зайняття підприємницькою діяльністю в сфері зберігання та торгівлі аграрною продукцією.
Натомість скаржником у своїй апеляційній скарзі так і не було наведено яким саме чином накладення арешту на спірний виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами може гарантувати виконання рішення про скасування права власності на майно, яке наразі не перебуває у його власності чи користуванні, а предметом позову, в тому числі, є витребування з чужого незаконного володіння будівельних матеріалів, а не цілісного об'єкта нерухомості.
Більше того, як вбачається з матеріалів справи спірний виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами вже було відчужене на підставі договору купівлі-продажу первісними набувачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ФГ «Кумечко», недобросовісність набуття яким зазначеного права власності на даний час не встановлена в судовому порядку (а.с.33-38).
Крім того, з урахуванням наявності відкритого кримінального провадження, в рамках розслідування якого фігурує спірне майно, апеляційний суд не вбачає об'єктивних доказів та передумов для вчинення відповідачем ФГ «Кумечко» дій відносно предмета спору, які можуть у подальшому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, зокрема реалізація предмета спору чи підготовчі дії до його реалізації.
Інші доводи апеляційної скарги фактично не спростовують висновків місцевого суду та зводяться лише до переоцінки доказів і незгоди скаржника з висновками суду.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, до яких суд дійшов шляхом повного та всебічного з'ясування обставин справи. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали місцевого суду колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування ухвали суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Щодо судових витрат
За приписами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, компенсації не підлягають.
Керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу представника Селянського (Фермерського) господарства «Надія» в особі голови господарства ОСОБА_1 - адвоката Новицького В'ячеслава Васильовича залишити без задоволення.
Ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 22 листопада 2021 року про скасування заходів забезпечення позову - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 14 липня 2022 року.
Головуючий О.О. Панченко
Судді: П.С. Абрамов
В.П. Пікуль