Справа № 761/3847/22
Провадження № 1-кс/761/2463/2022
20 червня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2021 у кримінальному провадженні №12021100000001414 відомості про яке внесені до ЄРДР 07.12.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката адвоката ОСОБА_3 подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2021 у кримінальному провадженні №12021100000001414 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.12.2021 року.
Своє клопотання заявник обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2021, було задоволено клопотання прокурора Київської міської прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні №12021100000001414, від 07.12.2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та накладено арешт на автомобіль «Jaguar XJ», державний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 є власністю ОСОБА_4 .
Ініціатор клопотання, арешт майна вважає необґрунтованим, незаконним та зазначає, що наразі відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення, як арешт майна у зв'язку з чим звертається з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2021 у кримінальному провадженні №12021100000001414 відомості про яке внесені до ЄРДР 07.12.2020.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, був повідомлений про час та дату розгляду клопотання належним чином, заяв або клопотань на адресу суду не направляв.
Враховуючи стислі строки розгляду клопотань в порядку ст.174 КПК України, а також з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути клопотання у відсутність адвоката ОСОБА_3 з урахуванням наявних у слідчого судді матеріалів.
Прокурор будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час судового розгляду клопотання, в судове засідання не з'явився.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна, долучені до нього документи приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2021 у кримінальному провадженні №12021100000001414 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.12.2021 рокунакладено арешт на автомобіль «Jaguar XJ», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, особою, яка звернулась із клопотанням, до матеріалів клопотання не долучено ухвали слідчого судді про накладення арешту, або будь-яких інших доказів накладення такого арешту. Не долучено також жодних доказів того, що на сьогодні відпала потреба у накладенні арешту на майно.
Враховуючи вказане та те, що до матеріалів клопотання не долучено копії ухвали про накладення арешту, інших доказів накладення такого арешту та доказів того, що відпала потреба у застосуванні арешту (якщо він накладався), слідчий суддя позбавлений можливості перевірити, чи накладався арешт на вилучене майно, підстави накладення арешту, право заявника бути суб'єктом звернення з таким клопотанням, як і те, що відпала потреба у застосуванні арешті.
Слідчий суддя звертає увагу, що не оцінивши ухвалу про накладення арешту та доказів того, що досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженні триває і всі необхідні слідчі дії здійснено, не можна зробити висновок, за яких обставин та з яких підстав слідчим суддею прийнято рішення про арешт майна, чим слідчий/прокурор та слідчий суддя обґрунтували таку необхідність, з яких даних виходили, та чи на сьогодні відпала потреба у застосуванні цього заходу.
При цьому відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов'язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.
Слідчим суддею вживалися усі розумні заходи з метою перевірки тверджень заявника, однак адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився та не навів переконливих даних щодо того, що арешт накладено необґрунтовано.
Стороною заявника не надано доказів на підтвердження своїх доводів, ці обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність достатніх підстав для задоволення вказаного клопотання по скасування арешту на майно.
За таких обставин судом не встановлено підстав для скасування накладеного арешту, а відтак слідчий суддя прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 поданого в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2021 у кримінальному провадженні №12021100000001414 відомості про яке внесені до ЄРДР 07.12.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст.ст. 7, 9, 22, 98, 170-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2021 у кримінальному провадженні №12021100000001414 відомості про яке внесені до ЄРДР 07.12.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя : ОСОБА_1