Номер провадження 1-кп/754/629/22
Справа № 754/3086/22
Іменем України
15 липня 2022 року Деснянський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
потерпілий ОСОБА_5 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_6 ,
в провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12021100030002798 від 19.10.2021 стосовно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, де обвинувачений перебуває під вартою 17.07.2022.
Станом на 15.07.2022 в кримінальному провадженні розпочатий судовий розгляд та визначений обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження.
На стадії розгляду клопотань учасників судового провадження (ст.350 КПК України) прокурор звернулася до суду з клопотанням про продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, з посиланням на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 ч.1 п.п.1,3,4 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого ст. 177 ч.1 п.1 КПК України, підтверджує тим, що обвинувачений ОСОБА_3 може спробувати переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, розуміючи тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення.
Крім того, в даному кримінальному провадженні допитано як свідків осіб, які знайомі із обвинуваченим ОСОБА_3 (анкетні дані та адреси проживання яких йому відомі), а тому на даний час є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, шляхом погроз, вмовляння чи підбурювання до дачі неправдивих показань, або до безпідставної відмови від дачі показань, що буде перешкоджанням здійсненню об'єктивного досудового розслідування, як цього вимагають норми кримінально процесуального законодавства України, що в свою чергу є ризиком, передбаченим ст. 177 ч.1 п.3 КПК України.
Крім того, вважає, що продовжує існувати ризик, передбачений ст. 177 ч.1 п.4 КПК України, обвинувачений ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України - є тяжким, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а тому з метою уникнення покарання, може вчиняти дії з метою затягування судового розгляду, що перешкоджатиме прийняттю рішення суду у розумні строки.
Просила клопотання задовольнити.
Потерпілий заперечив проти клопотання прокурора та продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу, оскільки обвинувачений не вчиняв стосовно нього будь - якого злочину.
Сторона захисту підтримала думку потерпілого.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.
Так, згідно ст.331 ч.1 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
В порядку вказаною норми закону прокурор звернулася до суду з обгрунтованим клопотанням про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 .
Розглядаючи дане клопотання судом враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Також, ЄСПЛ, неодноразово, у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин.
Продовження тримання особи під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).
При розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначені ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу, в тому числі продовження, ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує: ступінь тяжкості пред'явленого обвинувачення ОСОБА_3 за ст.ст. 121 ч.1 КК України; норми ст. 177 КПК України, щодо мети і підстав застосування запобіжного заходу; обставини, що враховуються при продовжені строку тримання під вартою, передбачені ст.178 КПК України; рішення Конституційного Суду України №1-р/2017 від 23.11.2017; практику Європейського суду з прав людини, та приходить до висновку про наявність підстав для продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, де потерпілим є близький родич, а тому може спробувати переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, розуміючи тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення, здійснювати тиск на потерпілого, свідків.
Стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджає перебуванню його у місці попереднього ув'язнення.
Таким чином, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 ч.1 п.п.1,5 КПК України, а тому даний вид запобіжного заходу - у виді тримання під вартою, буде запобігати переховуваню обвинуваченого від суду з метою уникнення відповідальності, в разі визнання його винуватим, та вчиненню інших кримінальних правопорушень.
Суд переконаний, що продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, а тому його слід продовжити на строк 30 днів, що на думку суду є достатнім.
Керуючись ст.ст. 173-178, 350, 376 ч.2 КПК України, суд -
клопотання прокурора - задовольнити частково.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк тридцять днів - до 13 серпня 2022 року до 24:00 години.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, - для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом п'яти днів для її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 15.07.2022 о 17:00 год.
Суддя: ОСОБА_1