ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6796/22
провадження № 3/753/3511/22
"15" липня 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Колесник О.М., за участю адвоката Якимовича О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративне провадження, яке надійшло від Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, мешкаючого в АДРЕСА_1 , за ч.1, ст.173-2 КУпАП,
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ №454879 (а.с.1) ОСОБА_1 5.07.2022 року о 22-50 годин, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , вчинив домашню сварку зі своїм батьком ОСОБА_3 , в ході якої застосував психологічне та економічне насильство. Таким чином, за змістом протоколу ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1, ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у адміністративному правопорушенні не визнав, пояснивши, що 5.07.2022 року він приїхав до квартири АДРЕСА_2 , де проживають його батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В ході вечері та після неї приблизно о 22-30 годин вони розмовляли про його бізнес. ОСОБА_1 з'ясовував чи може йому батько позичити кошти на розширення його бізнесу. В ході розмови він розмовляв у звичайній тональності без підвищення голосу та будь-яких емоцій. Ніяких образ, нецензурної лайки чи приниження він до батька не застосовував. Також ніяких ознак економічного насильства не вчиняв.
Згідно ч.1, ст.173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
За приписами ст.1 Закону України „Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено наступні терміни, зокрема:
домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Диспозиція статті вказаного Закону України, а саме: п.7, ч.2, ст.3 цього Закону, зазначає характерні ознаки та види, тобто дії та бездіяльність домашнього насильства в сім'ї, які можуть відбуватись між батьками та дитиною (дітьми).
Як вбачається з вище зазначеного протоколу ОСОБА_1 , перебуваючи 5.07.2022 року в квартирі АДРЕСА_2 , вчинив домашню сварку зі своїм батьком ОСОБА_3 , в ході якої застосував психологічне та економічне насильство. Безпосередньо в самому адміністративному протоколі в графі „свідки" жодних осіб працівником поліції не зазначено (а.с.1). В графі „потерпілий" вказано ОСОБА_3 .
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 , мати ОСОБА_1 та дружина потерпілого ОСОБА_3 , пояснила, що 5.07.2022 року їх син ОСОБА_1 прийшов до їхньої квартири, де вони всі разом повечеряли та розмовляли на тему розширення бізнесу сина. ОСОБА_3 відмовив сину ОСОБА_1 у пропозиції останнього надати кошти для вказаного проекту. Вся розмова у них відбувалась у спокійній без емоційній формі. ОСОБА_1 не підвищував на батька голосу, не лаяв, не ображав його, ні чим не погрожував, при цьому вона була постійно в квартирі і нікуди не відлучалась. Ніякого насильства щодо потерпілого він не вчиняв.
Матеріали адміністративного провадження містять заяву ОСОБА_3 від 5.07.2022 року, де він вказує про вчинення ОСОБА_1 відносно нього психологічного насильства і просить притягнути його до адміністративної відповідальності (а.с.2).
Суд не може покласти в основу постанови зміст зазначеного документу, а також протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки вони не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні і спростовуються описаними вище доказами по справі.
Крім того, 13.05.2022 року потерпілий ОСОБА_3 звернувся до суду з двома заявами про закриття даного адміністративного провадження, оскільки між ним та сином ніякої сварки не було, заяву до поліції написав у емоційному стані, до ОСОБА_1 будь-яких претензій не має, викладене у своїй заяві до поліції не підтверджує (а.с.13-14).
Як передбачає ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих,свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч.2, ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суддя вважає, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження і не підтверджені будь-якими доказами в розумінні ст.251 КУпАП обставини вчинення ОСОБА_1 психологічного та економічного насильства щодо свого батька ОСОБА_3 , а саме: ображав його, вимагаючи кошти, погрожував пошкодити автомобіль, розбити телевізор, телефон, WF розтер та інші цінні речі, що відбулось 5.07.2022 року о 22-50 годин в квартирі АДРЕСА_2 (зміст заяви потерпілого).
Згідно п.1, ч.1, ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінюючи докази даного адміністративного провадження в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, ст.173-2 КУпАП, а тому його необхідно звільнити від адміністративної відповідальності за ч.1, ст.173-2 КУпАП, а провадження по адміністративній справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.247, ч.1 п.1, 284, п.3 КУпАП, на підставі ч.2, ст.19 Конституції України,ст.173-2; 251-252 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за ч.1, ст.173-2 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Провадження по адміністративній справі №753/6796/22 закрити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя :