Справа № 752/18482/21
Провадження №: 1-кс/752/2183/22
15.07.2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021100010001529 від 18.12.1984, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, -
слідчий СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 , з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
В обґрунтування клопотання зазначено про те, що СВ Голосіївського УП ГУНП в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100010001529 від 18.12.1984, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
В клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 23.06.2021 потерпілий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на своєму робочому місці в автосалоні за адресою: м. Київ, вул. Передова 23-Г(Столичне шосе 104), який розташовано поряд із зупинкою громадського транспорту.
Приблизно о 14 год. 38 хв. навпроти зазначеного автосалону, розташованого поряд із зупинкою громадського транспорту, на автомобілі «MERCEDES-BENZ» моделі «С 200», д.н.з. НОМЕР_1 , проїжджав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зупинився навпроти зазначеного автосалону та, не виходячи з автомобіля, почав розмову з ОСОБА_6 , яка переросла у словесний конфлікт. При цьому неподалік знаходився ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є рідним братом брат ОСОБА_5 та який перебував в автомобілі «MERCEDES-BENZ» моделі «Е 220».
В подальшому, в ході зазначеного словесного конфлікту, приблизно о 14 год. 40 хв., у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 заблокував своїм автомобілем рух до вищевказаної зупинки громадського транспорту, а саме зупинившись перед в'їздом до автосалону по вул. Передовій, 23-Г (Столичне шосе, 104) та перпендикулярно руху по проїжджій частині. Вийшовши з автомобіля «MERCEDES-BENZ» моделі «С 200», д.н.з. НОМЕР_1 , та, розуміючи, що його рідний брат ОСОБА_7 підтримає його в ході конфлікту, усвідомлюючи, що вони перебувають у громадському місці, підійшов до ОСОБА_6 та з хуліганських мотивів застосував до ОСОБА_6 фізичне насильство, а саме вдарив правою рукою останнього по голові з метою провокації подальшого конфлікту та бійку.
В цей час ОСОБА_7 під'їхавши на своєму автомобілі марки «MERCEDES-BENZ» моделі «Е 220», зупинив його поруч з автомобілем ОСОБА_5 , також блокуючи в'їзд до автосалону за вказаною адресою та проїзд до зупинки громадського транспорту. Вийшовши із зазначеного автомобіля ОСОБА_7 також підійшов до ОСОБА_6 та застосував до останнього фізичне насильство, а саме наніс йому удар правою рукою в область обличчя. В цей час до конфлікту приєднались сторонні особи та спробували припинити конфлікт. ОСОБА_7 , не реагуючи на зауваження та дії сторонніх осіб, направлені на припинення конфлікту, взяв у руки знак дорожньої розмітки та кинув його в потерпілого ОСОБА_6 . При цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_7 продовжували застосовувати до ОСОБА_6 фізичне насильство, а саме удари руками та ногами в різні частини тіла.
Згодом, ОСОБА_5 повернувся до свого автомобіля «MERCEDES-BENZ» моделі «С 200», д.н.з. НОМЕР_1 , та сівши за кермо здійснив спробу наїзду передньою частиною автомобіля на потерпілого ОСОБА_6 . Останній, з метою уникнення наїзду на нього вказаними автомобілем був вимушений здійснити декілька стрімких кроків назад до металевих стовпчиків, що унеможливило наїзд на нього. В цей же час ОСОБА_7 продовжував наносити удари руками в область голови та тулуба потерпілого ОСОБА_6 .
Одразу після цього ОСОБА_6 , з метою захисту від ударів ОСОБА_7 взяв у руки знак дорожньої розмітки та намагався захиститись від ударів з боку ОСОБА_7 . В цей же час ОСОБА_5 , вийшовши із вищевказаного автомобіля, вирвав із рук ОСОБА_6 знак дорожньої розмітки та почав наносити ним удари останньому. Під час вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_7 хуліганських дій щодо ОСОБА_6 , підбігла невстановлена особа, яка одразу почала наносити потерпілому ОСОБА_6 удари ногами в область тулуба.
Після вчинення хуліганських дій та застосування до потерпілого ОСОБА_6 фізичного насильства ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та невстановлена особа сіли до вищевказаних автомобілів та поїхали.
Внаслідок протиправних дій, вчинених ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та невстановленою особою, потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у виді розриву зв'язково-капсульного апарату першого пальця лівої кисті, забою м'яких тканин верхніх та нижніх кінцівок, забою грудної клітки, забою м'яких тканин голови.
Внаслідок дій вчинених ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та невстановленою особою потерпілому спричинено розрив зв'язково-капсульного апарату першого пальця лівої кисті, забій м'яких тканин верхніх та нижніх кінцівок, забій грудної клітки, забій м'яких тканин голови.
Під час проведення досудового розслідування, в якості потерпілого допитано ОСОБА_6 , який вказав, що під час вчинення хуліганських дій ОСОБА_7 та ОСОБА_5 погрожували йому застосуванням зброї.
24.06.2021 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
15.06.2022 ОСОБА_6 подано цивільний позов до ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на суму 200 000,00 грн.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у приватній власності підозрюваного ОСОБА_5 перебуває житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
У судове засідання прокурор не з'явився, подав заяву з проханням розглядати клопотання у його відсутність.
Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Вивчивши клопотання, та матеріали, якими воно обгрунтовується, прихожу до наступних висновків.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КК України).
Питання арешту майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно із ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.
Надані до суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної чи юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Враховуючи наведене, оцінюючи в сукупності всі обставини, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання слідчого про накладення арешту, підлягає задоволенню в межах заявленого цивільного позову, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
постановив:
клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 , в частині суми, завленого цивільного позову.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: