08.07.2022 Справа №607/10263/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,
за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про захист честі та гідності і стягнення моральної шкоди, заподіяної посяганням на гідність, та честь.
Свої позовні вимоги аргументує тим, що вона вирішила провести дрібний ремонт у одній із кімнат своєї квартири. Ремонт полягав у підключені настінного світильника та підстельового карнизу (плінтуса) із підсвіткою. Саме для цього, вона попросила своїх знайомих спеціалістів з монтажу, щоб вони приїхали та помогли їй у підключені згаданого обладнання. У зв'язку з цим, 12 квітня 2021 року, робочі, близько 12 години 10 хвилин дня, розпочали роботи із вирізання у стіні кімнати рівця (глибиною 1-1,5 см.) під електропроводку. Приблизно через п'ять хвилин від початку робіт, вона почула гучний стукіт у вхідні двері своєї квартири. Відкривши двері, побачила свою сусідку ОСОБА_4 із квартири АДРЕСА_1 ), під її квартирою (тобто поверхом нижче). Відповідач, без жодних запитань та зауважень, перебуваючи на коридорній площадці 9 поверху, почала голосно кричати в її адресу нецензурні слова та погрози, а саме: «я тобі дам ремонти, ти за.бала, іді.тка, іди нах.й!», «ти с.ка!» «ти шл.ха!» «ти ку.ва!» «та пішла ти нах.й!», а також погрози в її сторону, а саме: «Я вас повбиваю!». На її намагання пояснити, що ремонтні роботи проводяться у дозволений для цього час, Відповідач продовжила крик, погрози та нецензурну лайку, спустилася на свій поверх та пішла у свою квартиру, а вона, в свою чергу, попросила робочих щоб вони продовжили роботи. Як тільки роботи продовжились, приблизно через 2 хвилини часу, вона знову почула гучний стукіт у вхідні двері своєї квартири. Побоюючись за себе, вона поросила свого робочого, щоб він відкрив двері. Коли двері відчинилися, вона знову побачила Відповідачку, яка почала «кидатися» в її сторону (тобто намагалася її зловити чи штовхнути проте один з робочих не підпускав її) та викрикувати слова: «Ти к.рва!, що ти с.ка не зрозуміла мене?» «Припини ремонт с.ка» «Я вас повбиваю» «Ти шл.ха!» «Пішла на х.й!», «Ти за.бала!». Вона вирішила викликати поліцію, оскільки, на її думку, в діях Відповідачки вбачалися явні ознаки як кримінального так і адміністративного правопорушення. Проте, до приїзду поліції, Відповідача вже не було вдома, двері її квартири працівникам поліції ніхто не відчиняв. Після цього, вона написала заяву на ім'я Начальника Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області, та надала пояснення до заяви. Працівники правоохоронних органів пообіцяли, що проведуть перевірку по факту її звернення. Таким чином, вищезазначені непристойні висловлювання, нецензурна (ненормативна) лексика та погрози, які виражені Відповідачем в брутальній, принизливій та непристойній формі, порушили її законні права на повагу до честі, гідності й завдали мені моральну шкоду. Завдана моральна шкода полягає у тому, що усе сказане у її сторону (саме ненормативна лексика, образи, погрози) завдало їй сильних нервових переживань та страждань, а це, в свою чергу, негативно вплинуло на її здоров'я, а також, на її звичайний спосіб життя. Протягом кількох днів після вищезгаданого інциденту, вона переживала нервові стреси, не могла нормально спати. Дії Відповідача, направлені на приниження її честі та гідності, суттєво вплинули на її психоемоційний стан. Її постійно переслідують думки про інцидент, про сказані Відповідачем в мою адресу, в присутності сусідів та її знайомих, нецензурні слова, образи, приниження та погрози.
Відповідачем відзив на позов не надано.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.06.2021 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
Ухвалою суду від 29.07.2022 призначено у цивільній справі судову психологічну експертизу, провадження по справі зупинено.
Ухвалою суду від 11.01.2022 провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, поновлено та продовжено судовий розгляд.
05.05.2022 представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, яка ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання, була прийнята судом.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у ньому, просили позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні, щодо задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити у задоволенні позову.
З пояснень позивача, вбачається, що вона просить відшкодувати завдану їй моральну шкоду у зв'язку із нанесеними образами відповідачем.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що 12 квітня 2021 року, приблизно в обідній час, він у квартирі позивача, за попередньою з нею домовленістю, доставляв розетки. Коли почав працювати, то почув, що в двері хтось гучно стукає. Коли відкрили двері, то відповідач почала кричати, матюкати та погрожувати, сказала, що в неї вдома дитина і потрібно будо попередити, що будуть проводитись роботи. Через деякий час він знову почав працювати. Однак, через декілька секунд, відповідач знову почала стукати в двері, кричати, матюкати в брутальній та непристойній формі. Катерина через це була дуже схвильована і стурбована.
Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34). Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30 березня 2020 року у справі № 523/9870/18-ц (провадження № 61-20095св19).
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
У відповідності до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність та честь фізичної особи є недоторканими і фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Згідно статтею 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 ЦК України, зокрема: відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та/або моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню, що передбачено статті 280 ЦК України.
Згідно пункту 6 абзацу 6 пункту 19 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду. Суди мають використовувати широкі можливості, що надає розгляд справи про захист гідності, честі та ділової репутації, для підвищення культури спілкування, з'ясовувати обставини поширення недостовірної інформації.
Частиною третьою статті 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 5 постанови від 31.03.1995р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Згідно з п. 9 Постанови розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин; при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог, залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, враховуючи істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, наміру, з яким діяв відповідач.
Згідно висновку експерта № 3931 за результатами проведення судово-психологічної експертизи у справі № 607/10263/21 від 06.12.2021, ситуація, що досліджується є психотравмуючою для ОСОБА_3 , а саме: висловлена ОСОБА_4 в адресу ОСОБА_3 , нецензурна (ненормативна) лексика, приниження, погрози та слова наступного змісту: «я тобі дам ремонти, ти за.ба.ла. іді.тка, іди нах.й!», «ти с.ка!» «ти шл.ха!» «ти ку.ва!» «та пішла ти нах.й!» «Я вас повбиваю» «Ти к.рва!, ти що с..ка не зрозуміла мене?» «Припини ремонт с.ка повбиваю» «Ти шл.ха!» «Пішла на х.й!», «Ти за.бала!». Враховуючи індивідуально-психологічні особливості підекспертної ОСОБА_3 їй спричинені психологічні страждання як основа правового поняття моральної шкоди. За параметрами глибини та інтенсивності у діяльності та структурі особистості ОСОБА_3 ступінь психологічно руйнівного впливу досліджуваної ситуації та ураження встановлюється незначний ступінь, який характеризується наявністю короткочасних переживань та змін у функціонуванні окремих структур особистості, що не призвели до порушень в основних сферах соціального функціонування. Орієнтовно-рекомендована сума компенсації за спричинені ОСОБА_3 страждання внаслідок висловлювань ОСОБА_6 (у випадку рішення судом щодо їхньої неправомірності), становитиме ви 04,МЗП до 1,5МЗП (мінімальних заробітних плат в Україні на момент винесення рішення судом).
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що нецензурні висловлювання ОСОБА_4 в адресу ОСОБА_3 , які мали місце 12 квітня 2021 року в під'їзді будинку за адресою АДРЕСА_2 , висловлені в грубій та образливій формі, принизили її честь та гість, тобто порушили особисті немайнові права й заподіяли їй моральну шкоду.
Суд не бере до уваги покликання представника відповідача, що відсутність факту притягнення до адміністративної відповідальності підтверджує відсутність протиправних дій, оскільки факт нанесення образи відповідачем позивачу, в тому числі і нецензурною лексикою, підтверджується дослідженими судом доказами, зокрема, показаннями допитаного свідка, який попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, є неупередженим та безстороннім, а також поясненнями позивачки та висновком експерта.
При визначенні розміру відшкодування завданої моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг душевних страждань позивача, їх тривалість та час, необхідний для відновлення і з урахування висновку експерта від № 3931 від 06.12.2021 визначає його в сумі 3250 грн. (0,5 МЗП х 6500 грн.). такий розмір моральної шкоди відповідає принципам розумності і справедливості.
Суд вважає, що позовна вимога про визнання непристойних висловлювань такими, що принижують честь і гідність ОСОБА_3 не призведе до захисту її прав, є зайвою. Відшкодування моральної шкоди є належним і допустимим способом захисту. Тому, в цій частині позов не підлягає до задоволення.
Оскільки позов задоволено частково (на 1/3), суд, у відповідності до статті 141 ЦПК України, пропорційно до задоволеної та відхиленої частини позовних вимог стягує на користь позивача витрати по сплаті судового збору 756,66 (1/3 від 2270) та за проведення експертизи 3432,20 грн (1/3 від 10296,60, а.с. 64), разом - 4188,87 гривень.
Керуючись статтями 32, 68 Конституцією України, статтями 15, 16, 270, 277, 297 ЦК України, статтями 1, 3, 4-13, 19, 23, 26, 42, 43, 48, 49, 52, 58, 69, 76-82, 89, 90, 92, 97, 175, 209, частиною першою статті 223, статтями 229, 234, 241, 242-246, 248, 258, 259, 263-265, 268, 354, ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково. Стягнути в користь ОСОБА_3 з ОСОБА_4 3250 гривень моральної шкоди та 4188,87 гривень судових витрать.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 13 липня 2022 року.
Головуючий суддяВ. М. Позняк