Справа № 283/3021/21
Провадження №1-кп/283/134/2022
15 липня 2022 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі ВКЗ), захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 ,
В провадженні Малинського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження №12021065510000129 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України. Обвинуваченому ОСОБА_7 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 2 місяці до 18 липня 2022 року.
12.07.2022 прокурором подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу, оскільки існують ризики, передбачені п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, ухилення обвинуваченого від суду; знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілих та свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення. Прокурор зауважує, що запобігти вказаним ризикам застосуванням більш м'якого запобіжного заходу не можливо.
Потерпілий ОСОБА_4 , а також представник потерпілого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 підтримали клопотання, просили продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою. Зокрема, представник потерпілого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 зауважила, що з огляду на доводи прокурора, обвинувачений ОСОБА_7 становить підвищену суспільну небезпеку, її довіритель - ОСОБА_5 має інвалідність 2 групи, а тому побоюється за своє здоров'я у разі обрання щодо ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою. ОСОБА_5 вважає, що перебуваючи на волі ОСОБА_7 матиме змогу вживати алкогольні чи наркотичні речовини, під дією яких може продовжити злочинну діяльність. А тому з метою забезпечення безпеки потерпілим та запобіганню вчиненню обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, слід продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, вважає його необґрунтованим, з тих підстав, що доводи прокурора нічим не підтверджені. ОСОБА_7 має захворювання, яке потребує лікування у лікаря психіатра, якого немає у штаті установи попереднього ув'язнення. Крім того, захисник вважає, що доводи озвучені представником потерпілого теж не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_7 щодо ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, за який не передбачено такий вид покарання як позбавлення волі. Він раніше не судимий, даних про те, що ОСОБА_7 перебував у розшуку також немає. Один з потерпілих не має до ОСОБА_7 ніяких претензій. ОСОБА_7 вже тривалий час перебуває під вартою, а судовий розгляд обвинувального акта ще не розпочатий. Захисник вважає, що достатнім для обвинуваченого запобіжним заходом є домашній ареш за місцем його реєстрації та проживання з покладанням обов'язків, які визначить суд.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника.
Розглянувши клопотання, яке прокурором в судовому засіданні підтримане, заслухавши думку обвинуваченого, його захисника, суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.
Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України виключно (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При обранні запобіжного заходу повинні враховуватись одночасно його мета (ч.1 ст.177 КПК), підстави (ч.2 ст.177 КПК) та інші передбачені законом обставини (ст.178 КПК). Згідно з ч.2 ст.177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, а також нетяжкого та тяжкого злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до чотирьох років та до восьми років відповідно, він не допитаний з приводу обвинувачення.
ОСОБА_7 не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні трьох кримінальних правопорушень за короткий проміжок часу, зокрема, й відносно своїх батьків, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку та підтверджує наявність ризику продовження злочинної діяльності.
Суд також враховує, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, що, з врахуванням особи обвинуваченого, підсилює ризик вчинення ним нового кримінального правопорушення та ухилення обвинуваченого від суду.
Доводи захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт суд не приймає, оскільки як встановлено із обвинувального акта ОСОБА_7 зареєстрований та проживає разом із своїми батьками, щодо яких він обвинувачується за ч. 1 ст. 125 КК України. Дана обставина, на думку суду, свідчить про те, що обрання запропонованого захисником запобіжного заходу не сприятиме його меті та не забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконний вплив на свідків та потерпілих, які ще не були допитані у даному кримінальному провадженні, а також вчинення інших кримінальних правопорушень.
При цьому, обвинуваченому може бути змінений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в разі внесення застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення та розмір майнової шкоди, завданої правопорушенням у вчиненні якого він обвинувачується, та те, що він не працює, однак обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183 КПК України, суд
Клопотання прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021065510000129 строк запобіжного заходу - тримання під вартою на шістдесят днів, до 11 вересня 2022 року включно.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави - 25 (двадцять п'ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 62025 (шістдесят дві тисячі двадцять п'ять) гривень.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок (одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області код за ЄДРПОУ 26278626 МФО 820172 в ДКС України м. Київ р/р UA678201720355249002000000277 ) коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення та обвинувачений підлягає звільненню з-під варти негайно та на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України під зобов'язання ОСОБА_7 прибувати за кожною вимогою до суду, а також повідомляти суд про зміну місця свого проживання.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту її вручення.
Суддя ОСОБА_1