14 липня 2022 року
м. Київ
справа №280/8475/20
адміністративне провадження №К/990/16277/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2022 року у справі №280/8475/20 за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування висновку,
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, в якій позивач просив визнати протиправним та скасувати висновок управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2020-09-24-003192-с Папір для друку (ДК 021:2015: 30190000-7 - Офісне устаткування та приладдя різне), затверджений 10 листопада 2020 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано висновок Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про результати моніторингу процедури закупівлі №UА-2020-09-24-003192-с від 10 листопада 2020 року.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2022 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року в адміністративній справі №280/8475/20 скасовано.
У задоволення позову Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування висновку відмовлено.
24 червня 2022 року позивач засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2022 року. Скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справу розглянуто судами за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими повністю доводами.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду, посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 7 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» в частині зобов'язання щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, шляхом розірвання укладеного договору закупівлі у взаємозв'язку з нормами статей 202, 203, 206 та 188 Господарського кодексу України та статей 526, 651 Цивільного кодексу України.
Так, пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Суд зазначає, що подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник вказавши, яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону, на його думку, суд апеляційної інстанції неправильно застосував, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, однак не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
У касаційній скарзі скаржник фактично викладає обставини справи та цитує норми нормативно-правових актів. В цілому, доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та доводів про надання їм неправильної, на думку скаржника, правової оцінки, що суперечить правовому змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд наголошує, що оскарження судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України обов'язковими умовами є зазначення:
1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом;
2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним;
3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права;
4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що лише посилання у касаційній скарзі на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування відповідної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
З огляду на викладене Суд уважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
У касаційній скарзі скаржник також посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження, а саме застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року в справі №160/9513/18, від 05 березня 2020 року в справі №640/467/19, від 23 квітня 2020 року в справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року в справі №160/11304/19.
Так, скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції під час розгляду справи по суті не враховані висновки Верховного Суду про те, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 329 - 330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2022 року у справі №280/8475/20 за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування висновку.
Витребувати з Запорізького окружного адміністративного суду справу №280/8475/20.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
С.А. Уханенко