13 липня 2022 року
м. Київ
справа №160/615/21
адміністративне провадження № К/9901/25594/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року (головуючий суддя Рябчук О.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року (головуючий суддя Чередниченко В.Є., судді - Іванов С.М., Панченко О.М.) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У січні 2021 року Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (далі - ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод») звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 квітня 2019 року №0003844608, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 9653875,50 грн (у тому числі 6435917 грн - за податковим зобов'язанням та 3217958,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями) та №0003854608, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 19936296 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року прийнято вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у задоволенні клопотання Офісу ВПП ДПС про закриття провадження в адміністративній справі відмовлено. Позовну заяву ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» залишено без розгляду.
Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд першої інстанції виходив з того, що викладення позовних вимог з посиланнями на положення різних нормативно-правових актів, які регулюють процедуру проведення перевірок, оформлення результатів перевірок не змінює сутності позовних вимог. Судом встановлено, що у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду на розгляді вже перебували справи №160/4019/19, №160/16312/20 щодо спорів між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі №160/4019/19, у задоволенні позову ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Офісу ВПП ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 квітня 2019 року № 003844608 та № 0003854608, прийнятих на підставі Акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 28 березня 2019 року № 49/28-10-46-08-00659101 відмовлено. Постановою Верховного Суду від 2 грудня 2020 року вище зазначені судові рішення залишено без змін.
У постанові Верховного Суду від 2 грудня 2020 року надано оцінку доводам позивача щодо порушення контролюючим органом процедури (способу) проведення податкової перевірки ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» та відповідності Акта перевірки вимогам закону. Крім того, у постанові суду касаційної інстанції зазначено, що питання правомірності призначення і проведення перевірки позивача, за наслідками якої 18 квітня 2019 року, прийняті податкові повідомлення-рішення № 003844608 та № 0003854608, вже було предметом судового розгляду у справі №160/1939/19 за позовом ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Офісу ВПП ДФС про визнання протиправним та скасування наказу від 6 лютого 2019 року № 242 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 6 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у задоволенні цього позову відмовлено.
7 грудня 2020 року ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу ВПП ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 квітня 2019 року №0003844608 та №0003854608.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року прийнято вказаний позов до розгляду, відкрито провадження у справі №160/16312/20, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Водночас, судом встановлено, що підставами позову для оскарження податкових повідомлень-рішень позивачем було зазначено про: порушення податковим органом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України); внесення до Акта перевірки недостовірної інформації; порушення податковим органом пункту 44.6. статті 44 ПК України; порушення податковим органом пункту 85.9. статті 85 ПК України; недотримання податковим органом вимог Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної фіскальної служби України від 31 липня 2014 року № 22; недотримання податковим органом вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платника податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727; покладення в основу Акта перевірки недопустимих доказів; порушення порядку проведення перевірки; порушення статті 19 Конституції України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року, провадження у справі №160/16312/20 закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, оскільки є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
У цій справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що підставами позову для оскарження податкових повідомлень-рішень позивачем зазначено про те, що: в Акті перевірки від 28 березня 2019 року № 49/28-10-46-08-00659101 вказано про те, що позапланову невиїзну перевірку проведено на підставі фотокопій первинних документів, які надала Генеральна прокуратура України, які не можуть бути належними та допустимими доказами, оскільки оригінали первинних документів у Генеральній прокуратурі України та у відповідача відсутні; посилання відповідача в Акті перевірки на інформацію з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів не є належним доказом; первинні документи стосовно господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Алсімо» відповідають вимогам законодавства України; висновки в Акті перевірки є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів ревізорів та їх особистими думками; думка висловлена посадовими особами податкового органу у акті перевірки повинна оцінюватися судом з урахуванням інших доказів у справі; при вирішенні податкових спорів необхідно виходити з презумпції добросовісності платника податків; порушення податкової дисциплінами та не знаходження за податковою адресою ТОВ «Алсімо» не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на формування витрат та податкового кредиту; факт порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Алсімо» не є беззаперечним доказом нереальності господарських операцій; посилання контролюючого органу на допит особи, яка була керівником підприємства та пояснила, що не має відношення до реєстрації та ведення господарської діяльності ряду підприємств (серед яких і згаданий контрагент позивача), на яких згідно реєстраційних даних він являється посадовою особою (засновником, директором), а також, що йому не відомі дані підприємства, зокрема і позивача, можуть бути спростовані за наявності у матеріалах справи належним чином завірених копій первинних документів; вирок суду стосовно посадових осіб ТОВ «Алсімо», який би набрав законної сили, відсутній; не припустимим є притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого суб'єкта господарювання; за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка могла б свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок протиправних діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу; господарські операції позивача з ТОВ «Алсімо» є реальними та повністю відповідали вимогам ПК України; висновком експерта Буряк Т.М. від 22 вересня 2017 року № 15/11.2/96 підтверджено факт реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Алсімо».
Третій апеляційний адміністративний суд відхилив доводи ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод», що підстави позову, за яким відкрито провадження у справі №160/615/21, інші, ніж підстави позову у справі №160/4019/19, оскільки висновки судів у судових рішеннях, ухвалених у справі №160/4019/19 зроблені і щодо доводів позивача про неправомірність перевірки та про не відповідність Акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 28 березня 2019 року № 49/28-10-46-08-00659101 вимогам правових норм, на що також посилається позивач як на підставу неправомірності податкових повідомлень-рішень, в-третє, звертаючись з позовом до суду.
Крім того, в обґрунтування ухвали суд апеляційної інстанції зазначив, що процедурні порушення при проведенні перевірки, в тому числі, недоліки Акта перевірки, були підставою для оскарження податкових повідомлень-рішень № 0003844608, №0003854608 у справі № 160/16312/20, провадження в якій ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року закрито.
Не погоджуючись із ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року, ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі позивач посилається на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили докази та не дали оцінки доводам позивача щодо нетотожності підстав позову у справах №160/615/20 та №160/4019/19, №160/16312/20.
Так, у справі №160/615/20 підставою для оскарження податкових повідомлень-рішень від 18 квітня 2019 року №0003844608 та №0003854608 є посилання позивача на відсутність додатків, які мають обов'язково складатися та долучатися до Акта перевірки. У справі №160/16312/20 підставами для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень позивач вказував на порушення контролюючим органом статті 19 Конституції України, пункту 44.6. статті 44, підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75, пункту 85.9. статті 85 ПК України; внесення до акта перевірки недостовірної інформації; недотримання контролюючим органом вимог Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 31 липня 2014 року №22, Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платника податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року№ 727. Що ж стосується справи №160/4019/19, то підставами позову були: порушення контролюючим органом пункту 79.3. статті 79 ПК України; проведення перевірки без дослідження оригіналів документів; притягнення ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до відповідальності на підставі інформації щодо негативної податкової поведінки контрагентів; відсутність вироків у кримінальних провадженнях, на які посилався контролюючий орган; необґрунтованість висновку контролюючого органу щодо недостатньої кількості матеріальних та трудових ресурсів у контрагентів для здійснення операцій з постачання товарів на адресу позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Так, Статтею 238 КАС України визначено вичерпний перелік підстав, за яких можливе закриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав
Вказана підстава кореспондується з принципом "res judicata" (юридичної (правової) визначеності), відповідно до якого, зокрема, якщо справу уже вирішено судом, вдруге заявляти такий же адміністративний позов не можна.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на необхідність дотримання на рівні національного судочинства принципу ''res judicata'', наголошуючи, що жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи й постановлення нового рішення.
Судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними.
При цьому, різне формулювання позовних вимог у справах не змінює того факту, що ці вимоги виникли із одних тих же підстав та стосуються одного і того ж предмету позову, що зумовлює необхідність дослідження судом ідентичних обставини і норм права.
Так, підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.
Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були аргументовані ним інакше.
Крім того, посилання на наявність доказів, відмінних від тих, які були подані при первинному зверненні, не свідчать про зміну підстав звернення до суду з позовом.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права (пункт 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15).
Закриваючи провадження у справі за поданим позивачем адміністративним позовом, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі №160/4019/19, у задоволенні позову ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 квітня 2019 року №0003844608 та №0003854608 відмовлено.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року у справі №160/4019/19, яке набрало законної сили, свідчить, що спір між ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» та Офісом ВПП ДФС, правонаступником якого внаслідок реорганізації органів державної фіскальної служби став Офіс ВПП ДПС, щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 18 квітня 2019 року №0003844608 та №0003854608 остаточно вирішений судом.
Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції правильно застосував приписи пункту 4 частини першої статті 238 КАС при вирішенні питання щодо підстав закриття провадження у справі №160/615/21. Інше формулювання позивачем обґрунтування цих самих позовних вимог не змінює їх правової природи, предмет та підстави позову в цілому, що свідчить про те, що фактично позивач у межах цієї справи просить суд повторно переглянути питання щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 18 квітня 2019 року №0003844608 та №0003854608.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, оскільки підставою адміністративного позову ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» у справах №160/4019/19, №160/16312/20 та його ж адміністративного позову, за яким закрито провадження, є обставини щодо результатів податкової перевірки, за наслідками якої прийнято податкові повідомлення-рішення від 18 квітня 2019 року №0003844608 та №0003854608. Доводи позивача на обґрунтування позову стосуються не підстав позову, а його доказування.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновку суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх