13 липня 2022 року
м. Київ
справа №480/1872/21
адміністративне провадження № К/990/1862/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №480/1872/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії
касаційною скаргою Фермерського господарства «Пінчук» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 (головуючий суддя: Прилипчук О.А.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 (колегія у складі: головуючого судді Чалого І.С., суддів: Бершова Г.Є., Ральченка І.М.),-
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області), в якій позивач просив:
- визнати протиправною та скасувати відмову ГУ Держгеокадастру у Сумській області, викладену у формі наказу від 19.02.2021 №18-1428/16-21-СГ про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею до 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області, за межами населеного пункту.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на виконання рішення суду відповідачем повторно розглянуто заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та наказом 19.02.2021 №18-1428/16-21-СГ відмовлено у наданні такого дозволу, оскільки при розгляді клопотання встановлено відсутність згоди на вилучення земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні СФГ " ОСОБА_2 ". Позивач вважає, що відмова ГУ Держгеокадастру у Сумській області у задоволенні його заяви є безпідставною, необгрунтованою та не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому спірний наказ підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ від 19.02.2021 №18-1428/16-21-СГ ГУ Держгеокадастру у Сумській області про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області.
Зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області.
4. Фермерське господарство "Пінчук", не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 залишено без змін.
6. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, що розташована на території Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області, оскільки підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, зазначена в наказі від 19.02.2021 № 18-1428/16-21-СГ, не передбачена частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України. Крім того, в даному випадку належним і ефективним способом захисту порушеного права є саме зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (орієнтовною) площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. До Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Фермерського господарства «Пінчук» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021, в якій скаржник просить їх скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
8. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив, що Фермерське господарство «Пінчук» є правомірним користувачем земельної ділянки площею 49,2 га, розташованої на території Тучненської сільської ради Білопільського району Сумської області, яка була надана ОСОБА_2 у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія СМ 00338 від 23.03.1995. ОСОБА_1 до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не було додано погодження Фермерського господарства «Пінчук» на вилучення частини земельної ділянки, якою користується Фермерське господарство «Пінчук» на підставі вищевказаного Державного акту на право постійного користування землею серія СМ 00338 від 23.03.1995, для відведення у власність ОСОБА_1 , тому наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 19.02.2021 № 18-1428/16-21- СГ ОСОБА_1 було правомірно відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
9. 14.01.2022 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
11. Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства «Пінчук» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021.
12. Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 13.07.2022.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Як встановлено судами попередніх інстанції, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 по справі №480/5923/20 відповідачем повторно розглянуто заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, що розташована на території Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області.
14. Наказом від 19.02.2021 № 18-1428/16-21-СГ ГУ Держгеокадастру у Сумській області відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, що розташована на території Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області, з таких підстав: не відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, а саме: при розгляді клопотання та поданих матеріалів встановлено відсутність згоди на вилучення бажаної до відведення земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні СФГ «Пінчук С.І.».
15. Також у зазначеному наказі вказано, що згідно частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) (а.с. 6).
16. Позивач, не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням, звернувся до суду із цим позовом.
17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
18. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Відповідно до частин другої та третьої статті 22 ЗК визначено, що до земель сільськогосподарського призначення, окрім іншого, належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), такі землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, окрім іншого, для сінокосіння та випасання худоби.
20. Приписами частини другої статті 116 ЗК визначено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
21. Згідно зі статтею 93 ЗК земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
22. Відповідно до частини першої статті 121 ЗК громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
23. Частиною четвертою статті 122 ЗК визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
24. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 (далі - Положення № 15), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
25. Згідно з підпунктами 31, 50 пункту 4 Положення № 15 Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи; погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою.
26. Пунктом 7 Положення № 15 передбачено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
27. За змістом частин першої - третьої, п'ятої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Повноваження відповідних органів виконавчої влади та порядок передачі земельних ділянок у власність громадянам встановлені статтями 118, 122 ЗК України.
28. Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
29. Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
30. Матеріалами справи підтверджується, що наказом від 19.02.2021 № 18-1428/16-21-СГ ГУ Держгеокадастру у Сумській області відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, що розташована на території Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області, з таких підстав: не відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, а саме: при розгляді клопотання та поданих матеріалів встановлено відсутність згоди на вилучення бажаної до відведення земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні СФГ «Пінчук С.І.».
31. З матеріалів справи вбачається, що Фермерське господарство «Пінчук» є користувачем земельної ділянки площею 49,2 га, розташованої на території Тучненської сільської ради Білопільського району Сумської області, яка була надана ОСОБА_2 у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія СМ 00338 від 23.03.1995.
32. Разом з тим, ОСОБА_1 до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не було додано погодження Фермерського господарства «Пінчук» на вилучення частини земельної ділянки, якою користується Фермерське господарство «Пінчук» на підставі вищевказаного Державного акту на право постійного користування землею серія СМ 00338 від 23.03.1995.
33. Крім того, апеляційним судом встановлено, що рішенням Миколаївської селищної ради восьмого скликання одинадцятої сесії ІІ пленарного засідання від 22.09.2021 було припинено Фермерському господарству "Пінчук" права постійного користування земельною ділянкою площею 49,2 га, наданою на підставі державного акта на право постійного користування землею серії СМ 00338 від 23.03.1995, за реєстрованим № 21 через систематичну несплату земельного податку.
34. Вказане свідчить про те, що на момент розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (19.02.2021) право постійного користування земельною ділянкою Фермерського господарства "Пінчук" припинено не було, оскільки рішення про припинення права постійного користування було прийняте лише 22.09.2021.
35. Ненадання погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
36. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №120/3661/19-а.
37. Також, Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 у справі №826/765/17 зазначив, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності на підставі статті 118 ЗК може бути наданий лише на вільну земельну ділянку, тому відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у разі, якщо земельна ділянка перебуває у власності чи користуванні інших осіб, є правомірною.
38. Отже, скаржник в касаційній скарзі вірно зазначив, що суди в оскаржуваних рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме в постанові Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №826/765/17 щодо надання дозволу на розробку проекту земелеустрою лише на вільну земельну ділянку.
39. Таким чином, колегія суддів вважає, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області правомірно відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, що розташована на території Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області.
40. Зважаючи на викладене, колегія суддів касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову та вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
41. Європейський суд з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58) зазначив, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
42. Викладені в касаційній скарзі доводи відповідача щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій підтвердилися під час розгляду даної справи в порядку касаційного провадження.
43. Пунктом 3 частини першої статті 349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
44. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
45. Таким чином, зважаючи на приписи статті 351 КАС України, касаційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Фермерського господарства «Пінчук» задовольнити.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду