про відмову у відкритті касаційного провадження
13 липня 2022 року
м. Київ
справа №160/12295/21
адміністративне провадження № К/990/10902/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 08 липня 2021 року № 121.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, ФОП ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року скасувати, ухвалити у справі нове рішення, яким позов задовольнити.
Поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження обґрунтовує тим, що примірник постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року судом апеляційної інстанції було надіслано на адресу його електронної пошти. Вказане рішення було отримано та переглянуто 11 квітня 2022 року. Також, як на поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник посилається на запровадження на території України воєнного стану.
До Верховного Суду з касаційною скаргою скаржник звернувся 02 травня 2022 року, що підтверджується відтиском поштового штемпеля на конверті (4906800078800).
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Розглянувши вищезазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження є поважними, а тому строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку із прийняттям 08 липня 2021 року в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області постанови № 121, якою на позивача накладено штраф у сумі 170 000,00 грн за порушення вимог пункту 6 частини четвертої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", а саме, за створення перешкоди шляхом недопущення до перевірок характеристик продукції та невиконання вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.
Встановлено, що судом першої інстанції призначено та розглянуто справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності або інших справ розглянутих в порядку спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, доведення обставин, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у зазначених вище справах, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої та підпункти «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані підстави мотивує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для позивача, оскільки судом першої інстанції були допущені порушення закону, які були усунені судом апеляційної інстанції, зокрема, на думку скаржника, суди дійшли помилкових висновків про те, що повноваження ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області у спірних правовідносинах не визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 826/2615/18.
Колегія суддів критично оцінює посилання скаржника на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 826/2615/18, оскільки він стосується інших обставин у справі, а саме - проведення планового заходу державного нагляду (контролю), який здійснюється не частіше одного разу на два роки. В цій справі відносно позивача проведено перевірку, а тому у нього були відсутні підстави для допуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки. Натомість у справі № 160/12295/21 предметом перевірки був не суб'єкт господарювання, а характеристики продукції, незалежно від суб'єкта, який ввів в обіг таку продукцію.
Отже, наведене скаржником обґрунтування не дає підстав стверджувати, що справа має значення для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої цієї статті у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги. Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскільки оскаржуване судове рішення прийнято за результатами розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні і обґрунтування щодо їх наявності не наведено, у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Клопотання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження та поновити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року.
3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови.
4. Надіслати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя Т.Г. Стрелець