14 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/6390/21 пров. № А/857/8247/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
за участю секретаря судового засідання Шинкар Т.І. Кушик Ю.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного агентства меліорації та рибного господарства України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року у справі № 260/6390/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного агентства меліорації та рибного господарства України про визнання протиправним та скасування наказу,
місце ухвалення судового рішення м.Ужгород
Розгляд справи здійснено за правиламизагального позовного провадження
суддя у І інстанціїМикуляк П.П.
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного агентства меліорації та рибного господарства України про: визнання протиправними дій Державного агентства меліорації та рибного господарства України щодо оголошення наказом № 95-ТО «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » від 08.10.2021 р. догани начальнику Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області ОСОБА_1 ; скасування наказу Державного агентства меліорації та рибного господарства України № 95-ТО від 08 жовтня 2021 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року у справі № 260/6390/21 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства меліорації та рибного господарства України № 95-ТО від 08 жовтня 2021 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що є безпідставними твердження позивача щодо того, що строки притягнення його до дисциплінарної відповідальності повинні бути відраховані від 01.04.2021року, позаяк відповідач 28.04.2021року направив позивачу рекомендований лист з вимогою про передачу службового автомобіля разом із документами та ключами до нього. Про те, що вказана вимога не виконана позивачем, відповідачу стало відомо з листа Закарпатського рибоохоронного патруля від 26.08.2021року №2-3-01/696-21. Відтак, відповідач вважає, що строки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не порушені. Також вказує на безпідставність висновків суду першої інстанції про те, що підставою для відкриття дисциплінарного провадження стало невиконання позивачем наказу №176 від 22.09.2020року, оскільки фактичною підставою для відкриття такого провадження стало невиконання позивачем вимоги відповідача від 28.04.2021року. Зазначає, що факт відсторонення позивача від виконання посадових обов'язків немає жодного відношення до даної справи. Заперечує відповідач і висновки суду першої інстанції щодо відсутності у позивача свідоцтва про реєстрацію автомобіля та ключів, вказує що такі повернуті позивачу Першим СВ СУ Територіального управління ДБР у м. Львові. Вказує, що доведення інформації позивачу здійснювалось за адресою зазначеною в особовій картці державного службовця. Іншої адреси позивач відповідачу не повідомляв.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Про дату, час та місце розгляду справи відповідач та позивач повідомлені за допомогою електронних засобів зв'язку, шляхом надіслання повістки та ухвал на електронну адресу відповідача, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача Франків Л.П. надала пояснення та підтримала доводи апеляційної скарги. Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що склад дисциплінарного проступку у діях позивача відсутній. Окрім того суд урахував, що Державним агентством меліорації та рибного господарства України порушено строки накладення дисциплінарного стягнення, визначені у ч. 3 ст. 65 та ч. 5 ст. 74 Закону України «Про державну службу».
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказу №61-ТО від 22.09.2016 р ОСОБА_1 призначений на посаду начальника управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області.
07 червня 2019 року, Головою Державного агентства рибного господарства України було винесено наказ за № 58-ТО «Про відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 », яким і було відсторонено останнього від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження.
22.09.2020р. було винесено Наказ Управлінням Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області № 176 «Про передачу службового автомобіля», яким зобов'язано ОСОБА_2 прийняти, а ОСОБА_1 передати автомобіль Renault Duster д.н. № НОМЕР_1 .
Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області листом від 01.04.2021 № 2-3-01/243-21 повідомило Держрибагентство про те, що начальник Управління Держрибагентства у Закарпатські області не передав автомобіль та документи з ключами від службового автомобіля.
28.04.2021 року Держрибагентство звернулося з листом до ОСОБА_1 з вимогою передати службовий автомобіль разом документами на нього та ключами.
Листом Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області від 26.08.2021 № 2-3-01/696-21, який надійшов на адресу Держрибагентства повідомлялося, що на балансі Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області перебуває автомобіль Renault Duster д.н. НОМЕР_1 , вартістю 528139,43грн., який закріплений за начальником управління ОСОБА_1 . Незважаючи на неодноразові звернення начальник Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області Коваль О. М. не виконує наказ Управління від 22.09.2020 № 176 «Про передачу службового автомобіля» та письмову вимогу т.в.о Голови Держрибагентства від 28.04.2021 № 2-11.1-19/2539-21, службовий автомобіль Renault Duster д.н. НОМЕР_1 заступнику начальника відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Березі Ю.П. не передав.
Враховуючи зазначене, Управлінням Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області запропоновано порушити дисциплінарне провадження щодо начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області ОСОБА_1 у зв'язку з можливим вчиненням ним проступку передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».
15.09.2021 року було порушено дисциплінарне провадження шляхом винесення наказу № 83-ТО «Про відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 ».
На виконання вищевказаного наказу дисциплінарною комісією 16.09.2021 року проведено засідання з розгляду дисциплінарної справи стосовно державного службовця начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області ОСОБА_1 ..
За результатами проведення засідання дисциплінарною комісією прийнято рішення сформувати дисциплінарну справу, підготувати її до розгляду, направити листа-запрошення на засідання комісії для надання усних пояснень та повідомити позивача про необхідність надати письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення вказаного дисциплінарного провадження.
27.09.2021 року проведено чергове засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи стосовно державного службовця начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області ОСОБА_1 , що підтверджується протокол № 2 на якому розглянуто дисциплінарну справу позивача та за результатами розгляду прийнято рішення підготувати подання суб'єкту призначення про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку.
Так, наказом Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 08.10.2021 року № 95-ТО «Про застосування дисциплінарного стягнення » оголошено догану ОСОБА_1 начальнику Управління державного агентства рибного господарства у Закарпатській області, за невиконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, яке виразилось у невиконанні наказу Управління Державного рибного господарства у Закарпатській області №176 від 22.09.2020 року «Про передачу службового автомобіля» та листа вимоги Держрибагенства №2-11.1-19/2539-21 від 28.04.2021року про повернення службового автомобіля разом зі всіма документами та ключами.
Підставою для прийняття вказаного наказу слугувало: подання дисциплінарної комісії за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно начальника Управління Державного рибного господарства у Закарпатській області ОСОБА_1 від 29.09.2021року; акт про ненадання пояснень т.в.о. Голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України начальником Управління Державного рибного господарства у закарпатській області Ковалем О.М. від 08.10.2021року.
Правовою підставою для прийняття вказаного наказу слугував: а.5 ч. 2 ст. 65, 66, 77 Закону України «Про державну службу», Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою КМ України №1039 від 04.12.2019року
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою КМ України №895 від 20.09.2015 р затверджено Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України (надалі по тексту іменовано - Положення №895).
Відповідно до п. 1 вказаного Положення №895 Державне агентство меліорації та рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об'єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.
Згідно з пунктом 7 Положення №895 Держрибагентство (орган рибоохорони) здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи (органи рибоохорони).
Підпунктом 12 пункту 12 Положення №895 встановлено, що Голова Держрибагентства вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців та працівників апарату Держрибагентства, керівників територіальних органів Держрибагентства, присвоює їм ранг державних службовців (якщо інше не передбачено законом).
Відтак, з огляду на займану позивачем посаду - начальника Управління Державного рибного господарства у Закарпатській області, до повноважень Голови Держрибагентства належить вирішення питань щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, керівників територіальних органів Держрибагентства.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Статтею 1 Закону №889-VIII встановлено, що державна служба Державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Відповідно до пункту 8 частини 1 ст. 1 Закону України № 889-VIII державний службовець зобов'язаний: виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 8 Закону України № 889-VIII передбачено, що державний службовець зобов'язаний:
1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;
3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;
4) з повагою ставитися до державних символів України;
5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;
6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;
7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення);
8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Відповідно до частини першої статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з частиною другою статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є, зокрема, порушення правил етичної поведінки державних службовців; дії, що шкодять авторитету державної служби; невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно до частини третьої статті 65 Закону №889-VIII державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.
Згідно з частиною першою статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби.
За змістом статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку. Згідно частини першої статті 71 Закону № 889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
Відповідно до частини першої статті 71 Закону №889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема:
1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії;
2) порядок формування дисциплінарної комісії;
3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
Відповідно до частин першої статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Частиною другою статті 73 Закону №889-VIII встановлено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Статтею 74 Закону №889-VIII визначені гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення, а саме, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.
Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Частинами першою та другою статті 77 Закону №889-VIII, Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини першої статті 79 Закону №889-VIII якщо протягом року після накладення дисциплінарного стягнення до державного службовця не буде застосоване нове дисциплінарне стягнення, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 (далі - Порядок №1039)
Згідно із пунктом 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Вказана процедура є обов'язковою, а вказаний у ній перелік є обов'язковим та не підлягає розширеному тлумаченню.
Відповідно до пункту 3 Порядку №1039 рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає: 1) міністр - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; 2) суб'єкт призначення - стосовно інших державних службовців: Кабінет Міністрів України - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А»; голова місцевої держадміністрації - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах; керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - щодо інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В».
Пунктом 13 Порядку №1093 передбачено, що дисциплінарна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання здійснення дисциплінарних проваджень, і цим Порядком.
Згідно із пунктом 24 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
У відповідності до пункту 25 Порядку №1039 дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Пунктом 33 Порядку №1039 визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:
чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;
чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;
чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;
чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;
який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Надіючи оцінку фактичним обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегією суддів враховано, що учасниками справи не заперечуються та визнаються обставини з приводу того, що:
- на балансі Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області перебуває автомобіль Renault Duster д.н. НОМЕР_1 , вартістю 528139,43грн.;
- відповідно до наказу №58-ТО від 07.06.2019року начальник Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області ОСОБА_1 відсторонений від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження.
- з моменту відсторонення від виконання посадових обов'язків до часу складання відповідачем відзиву на позовну заяву (а.с. 62 -65 т.1) ОСОБА_1 на робочому місці був відсутній;
- автомобіль Renault Duster д.н. НОМЕР_1 у період з 01.06.2019 р. по 31.10.2021 р. перебував на зберіганні відповідно до договору з ТОВ «Конференц Готель «Інтурист- Закарпаття, за зберігання вказаного автомобіля Закарпатським рибоохоронним патрулем, сплачено 17100,00 грн., що підтверджується листом Держрибагентства України №1-8.1-19/6551-21 від 23.11.2021 р.).
За змістом частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.
Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 КАС України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.
З огляду на зміст спірних правовідносин, які полягають у застосуванні дисциплінарного стягнення щодо невиконання листа- вимоги № 2-11.1-19/2539-21 від 28.04.2021 року, який передбачає необхідність виконання наказу територіального управління №176 від 22.09.2020р про передачу службового автомобіля, підлягають з'ясуванню фактичні обставини з приводу:
того чи дотримано відповідачем строків, визначених ч. 3 ст. 65 та ч. 5 ст. 74 Закону України «Про державну службу» для накладення дисциплінарного стягнення;
чи було передано позивачу свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Renault Duster д.н. № НОМЕР_1 та ключі від нього;
чи перебував у період з вересня 2020 року по жовтень 2021 року у володінні та розпорядженні позивача службовий транспортний засіб Renault Duster д.н. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від нього;
чи був ознайомлений позивач листом- вимогою № 2-11.1-19/2539-21 від 28.04.2021 року та наказом територіального управління №176 від 22.09.2020р про передачу службового автомобіля, чи є вина відповідача у незабезпеченні виконання вимог вказаного наказу та листа вимоги.
Стосовно ж доводів апеляційної скарги, які стосуються висновків суду першої інстанції про порушення строків накладення дисциплінарного стягнення, то колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України № 889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Частиною 3 ст. 65 Закону України № 889-VIII установлено, що державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.
З матеріалів справи слідує, що наказ № 176 від 22.09.2020р про передачу службового автомобіля, винесено територіальним органом -Управлінням Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області.
Про обставини з приводу не виконання обумовленого наказу та передачі позивачем службового автомобіля та реєстраційних документів на вказаний автомобіль Державному агентству рибного господарства у Закарпатській області відповідачу стало відомо з листа вказаного територіального органу №2-3-01/243-21 від 01.04.2021року. Підтвердженням вказаного є друга сторінка апеляційної скарги відповідача та листа- вимоги від 28.04.2021 року № 2-11.1-19/2539-21, яким відповідач зобов'язав позивача виконати наказ Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області № 176 від 22.09.2020р про передачу службового автомобіля.
Про обставини щодо невиконання вказаного листа- вимоги від 28.04.2021 відповідачу стало відомо з листа Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області (Закарпатського рибоохоронного патруля) №2-3-01/696-21 від 26.08.2021року.
Із змісту наказу №83-ТО від 15.09.2021року про застосування дисциплінарного стягнення та службової записки начальника Управління з питань державної власності О.Лукяненка № 11.1/138 від 13.09.2021року слідує, що підставою для відкриття дисциплінарного провадження слугувало невиконання позивачем листа- вимоги від 28.04.2021 року № 2-11.1-19/2539-21 з приводу необхідності виконання наказу Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області № 176 від 22.09.2020р про передачу службового автомобіля.
Отож, про обставини щодо невиконання листа- вимоги від 28.04.2021 року № 2-11.1-19/2539-21, який стосується необхідності виконання наказу територіального управління №176 від 22.09.2020р про передачу службового автомобіля з усіма документами та ключами відповідач дізнався 26.08.2021року, а відтак вказана дата є датою коли відповідач дізнався про вчинення дисциплінарного проступку.
Як наслідок висновки, викладені судом першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення про порушення відповідачем строків накладення дисциплінарного стягнення, визначених частиною 3 ст. 65 та частиною 5 ст. 74 Закону України № 889-VIII є безпідставними.
Досліджуючи фактичні обставини справи з приводу передачі та перебування у позивача у період з вересня 2020 року по жовтень 2021 року ключів та свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу Renault Duster д.н. НОМЕР_1 , то колегія суддів зазначає, що в ході дисциплінарного провадження вказані обставини не були предметом дослідження.
На пропозицію суду надати докази передачі позивачу ключів та свідоцтва про державну реєстрацію службового транспортного засобу Renault Duster д.н. НОМЕР_1 , відповідачем вказані докази не надано, а відтак відповідач в порушення ч.2 ст. 77 КАС України не довів належними доказами обставин щодо фактичної передачі позивачу ключів та свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу Renault Duster д.н. НОМЕР_1 та перебування у нього у вказаний проміжок часу вказаних матеріальних цінностей.
Відносно ж доводів апеляційної скарги відповідача, які стосуються розписки позивача від 27.06.2019року, адресованій ТУ ДБР у м. Львів, то з вказаної розписки не надається за можливе встановити, на який автомобіль «Дастер» було повернуто позивачу свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу, позаяк у вказаній розписці відсутній державний номер вказаного автомобіля та його ідентифікаційні реквізити. Відносно ж доводів, які стосуються повернення ключів, то вказана розписка не містить відомостей відносно того, від якого об'єкта рухомого або нерухомого майна повернуті позивачу ключі. Позивач стверджує, що йому повернуто свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу та ключі, який належить членам його родини.
Отож відповідачем не доведено, що ТУ ДБР у м. Львів повернуло позивачу ключі та свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу засіб Renault Duster д.н. № НОМЕР_1 .
Досліджуючи фактичні обставини справи з приводу передачі та перебування у період з вересня 2020 року по жовтень 2021 року у володінні розпорядженні позивача службового транспортного засобу Renault Duster д.н. НОМЕР_1 , колегією суддів встановлено наступне.
З акту внутрішнього переміщення основних засобів від 01.12.2017року вбачається, що матеріально- відповідальна особа водій ОСОБА_3 здав транспортний засіб Renault Duster д.н. НОМЕР_1 для начальника управління ОСОБА_1 та головного бухгалтера ОСОБА_4 . Відомостей про супроводження такої передачі автомобіля ключами та свідоцтвом про його державну реєстрацію вказаний акт не містить.
З матеріалів дисциплінарної справи слідує, що в ході дисциплінарного провадження відповідач взагалі не досліджував питання з приводу хто із працівників відповідача після 02.12.2017року був визначений у якості матеріально -відповідальної особи за вказаний транспортний засіб.
З листа Держрибагентства України №1-8.1-19/6551-21 від 23.11.2021 р. слідує, що у період з 01.06.2019 р. по 31.10.2021 р. автомобіль Renault Duster д.н. НОМЕР_1 фактично перебував на зберіганні у ТОВ «Конференц Готель «Інтурист- Закарпаття» (згідно із договором укладеним з вказаним товариством) та за зберігання вказаного автомобіля Управлінням Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області (Закарпатським рибоохоронним патрулем) оплатило 17100,00 грн.
Окрім того, листом Ужгородського відділу поліції № 25876/106/25/1-2020 від 05.12.2020 повідомлено відповідача, що службовий транспортний засіб Renault Duster д.н. НОМЕР_1 знаходиться на стоянці біля готелю «Закарпаття», за адресою: м. Ужгород, вул. В. Комендаря, 13.
При цьому, колегією суддів ураховано, що у зазначений період позивач був відсторонений від виконання посадових обов'язків начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області, що виключало можливість виконання ним посадових обов'язків щодо представництва інтересів вказаної установи перед третіми особами та вчинення дій направлених на виконання певних правочинів, щодо повернення транспортного засобу із зберігання.
Отож, наявність фактичних обставин, щодо відсторонення позивача від виконання посадових обов'язків керівника установи та перебування названого автомобіля на зберіганні у ТОВ «Конференц Готель «Інтурист- Закарпаття» за адресою: м. Ужгород, вул. В. Комендаря, 13 вказують, що названий транспортний засіб в період з 01.06.2019 р. по 31.10.2021 р. не перебував у фактичному володінні та/або користуванні позивача. При цьому, колегією суддів ураховано, що у вказаний проміжок часу позивач не міг реалізувати свої повноваження у якості керівника Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області для представництва інтересів установи перед зберігачем службового транспортного засобу - ТОВ «Конференц Готель «Інтурист- Закарпаття» з метою вирішення питання щодо його повернення Державному агентству рибного господарства у Закарпатській області.
Стосовно ж того чи був позивач в установленому порядку ознайомлений із наказом №176 від 22.09.2020р про передачу службового автомобіля та чи є вина відповідача у незабезпеченні виконанні вимог вказаного наказу, то колегією суддів установлено таке.
Наказом Управлінням Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області № 176 від 22.09.2020р зобов'язано ОСОБА_1 передати, а ОСОБА_2 прийняти автомобіль Renault Duster д.н. № НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 9-1 Закону №889-VIII доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв'язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Державний службовець при вступі чи проходженні державної служби зобов'язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв'язку з ним з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів.
Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв'язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п'ятий календарний день з моменту їх відправлення.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1042 від 11 грудня 2019 р., затверджено порядок фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку.
Відповідно до пунктів 2-4 вказаного Порядку інформація або документи надсилаються державному службовцю з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку виключно на його адресу електронної пошти чи за іншими контактними даними, про які він повідомив службі управління персоналом під час вступу чи проходження державної служби та які зазначені в його особовій справі.
Факт доведення інформації або документів до відома державного службовця фіксується протоколом про доведення інформації або документів до відома державного службовця (далі - протокол).
Протокол складається в довільній формі працівником державного органу, визначеним суб'єктом призначення або керівником державної служби.
За даними особової справи начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області Коваль О.М., що адресою його місця проживання/перебування вказаної особи є: АДРЕСА_1 , а засобом телекомунікаційного зв'язку є: номер мобільного телефону НОМЕР_2 , про який позивач також зазначив у позовній заяві також.
Про зміну номерів телекомунікаційного зв'язку позивач повідомив відповідача листом від 21.01.2021 року (а.с. 123-124 т.1).
Про можливу зміну місця проживання на адресу АДРЕСА_2 та необхідність направлення поштової кореспонденції за адресою АДРЕСА_1 позивач повідомив відповідача листом від 22.09.2021року (а.с. 125-126 т.1).
З матеріалів справи вбачається, що заступником начальника відділу охорони водних ресурсів «Рибоохоронний патруль» Ю. Березою в присутності начальника відділу іхтології, регулювання рибальства та меліорації Д.Камінського та керівника служби управління персоналом О.Бузіна на належний позивачу засіб телекомунікаційного зв'язку (за номером мобільного телефону - НОМЕР_2 ) доведено інформацію щодо необхідності передачі ним автомобіля Renault Duster д.н. НОМЕР_1 для п. ОСОБА_2 відповідно до наказу Управлінням Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області № 176 від 22.09.2020р, про що складено протокол про доведення інформації та документів від 05.10.2020 року (а.с. 73 т.1). При цьому, у зазначений проміжок часу, позивач не повідомляв відповідача про зміну номерів та засобів телекомунікаційного зв'язку.
Відтак, із змісту обумовленого протоколу вбачається, що позивачу 05.10.2020 року доведено інформацію лише щодо необхідності передачі позивачем автомобіля Renault Duster д.н. НОМЕР_1 для п. ОСОБА_2 .
При цьому, вказаний протокол від 05.10.2020 року та наказ Управлінням Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області № 176 від 22.09.2020р не містить жодних відомостей з приводу того, що позивачу слід було забезпечити передачу свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу та ключів від вказаного автомобіля для п. ОСОБА_2 .
Наявність фактичних обставин, відсторонення позивача від виконання посадових обов'язків керівника установи та перебування названого автомобіля на зберіганні у ТОВ «Конференц Готель «Інтурист- Закарпаття» за адресою: м. Ужгород, вул. В. Комендаря, 13 вказують, що названий транспортний засіб в період з 01.06.2019 р. по 31.10.2021 р. не перебував у фактичному володінні та/або користуванні позивача, що в свою чергу свідчить на відсутність такої складової дисциплінарного проступку, як - вина державного службовця (позивача) у незабезпеченні передачі вказаного автомобіля відповідно до вимог наказу Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області № 176 від 22.09.2020р .
Досліджуючи доводи апеляційної скарги, які стосуються невиконання позивачем листа - вимоги Держрибагентства від 28.04.2021 року № 2-11.1-19/2539-21 щодо повернення позивачем службового транспортного засобу Renault Duster д.н. НОМЕР_1 з усіма документами на нього та ключами, то вказаний лист адресовано позивачу на адресу: АДРЕСА_1 , яка була зазначена позивачем у його особовій справі.
При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції на дату складання вказаного листа -вимоги, позивач не повідомляв відповідача про зміну адреси свого перебування та проживання. Відтак, позивач правомірно визначив обумовлену адресу позивача для направлення йому вказаної кореспонденції.
Проте, із змісту доводів позовної заяви слідує, що позивач категорично заперечує обставини з приводу отримання вказаного листа - вимоги до дати винесення відповідачем наказу № 95-ТО від 08.10.2021 року про застосування до нього дисциплінарного стягнення та вказує, що обумовлений лист ним було отримано лише після винесення оскаржуваного наказу про застосування дисциплінарного стягнення у листопаді 2021 року. На підтвердження вказаних доводів позивачем долучено опис рекомендованого відправлення про надіслання відповідачем 02.11.2021 року на адресу позивача листа Т.В.О Голови Держрибагентства №2-11.1-19/2539-21 від 28.04.2021 року щодо повернення реєстраційних документів на автомобіль та наказу №95-ТО від 08.10.2021року «Про застосування дисциплінарного стягнення».
Отож, з наведених доказів слідує, що про наявність листа Т.В.О Голови Держрибагентства № 2-11.1-19/2539-21 від 28.04.2021 року щодо повернення реєстраційних документів на автомобіль позивач дізнався лише після винесення оскаржуваного наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення. Протилежного відповідачем не доведено.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, та зокрема довести факт вчинення позивачем порушення відповідними доказами.
Натомість, на пропозицію суду про надання доказів направлення позивачу вказаного листа- вимоги від 28.04.2021 року № 2-11.1-19/2539-21 та доказів його отримання позивачем до дати винесення оскаржуваного наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, відповідач жодних доказів не надав.
Як наслідок, відповідач не довів факту ознайомлення позивача із змістом листа -вимоги № 2-11.1-19/2539-21 від 28.04.2021 року до дати винесення оскаржуваного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що в свою чергу вказує на відсутність такої складової дисциплінарного проступку, як - вина державного службовця (позивача) у незабезпеченні передачі свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу Renault Duster д.н. НОМЕР_1 та ключів від вказаного автомобіля.
Ураховуючи встановлені обставини справи, щодо відсторонення позивача від виконання посадових обов'язків керівника та перебування транспортного засобу Renault Duster д.н. НОМЕР_1 на зберіганні у ТОВ «Конференц Готель «Інтурист- Закарпаття» за адресою: м. Ужгород, вул. В. Комендаря, 13 слідує, що названий транспортний засіб в обумовлений період з 01.06.2019 р. по 31.10.2021 р. не перебував у фактичному володінні та/або користуванні позивача, що в свою чергу вказує на відсутність такої складової дисциплінарного проступку, як - вина державного службовця (позивача) у незабезпеченні виконання листа -вимоги від 28.04.2021 року № 2-11.1-19/2539-21 щодо передачі вказаного автомобіля.
Враховуючи встановлені фактичні обставин справи та приведені норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Державного агентства меліорації та рибного господарства України № 95-ТО від 08 жовтня 2021 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».
Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
У Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Одночасно апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір в цілому правильно ухвалив судове рішення, однак при ухваленні такого рішення мали місце висновки, які не узгоджуються з фактичними обставинами справи, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити частково виключивши з її мотивувальної частини рішення суду першої інстанції висновки, які стосуються порушення відповідачем строків накладення дисциплінарного стягнення на позивача визначеним у ч. 3 ст. 65 та ч. 5 ст. 74 Закону України «Про державну службу»
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Державного агентства меліорації та рибного господарства України задовольнити частково.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року у справі № 260/6390/21 змінити виключивши з її мотивувальної частини висновки суду першої інстанції, які стосуються порушення Державним агентством меліорації та рибного господарства України строків накладення дисциплінарного стягнення.
У решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року у справі № 260/6390/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає касаційному оскарженню шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 14 липня 2022 року