12 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/8442/21 пров. № А/857/6959/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А.,
за участю секретаря судових засідань - Михальської М.Р.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2022 року (головуючий суддя: Скільський І.І., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці про скасування рішення, -
встановив:
ОСОБА_1 , 21.12.2021 звернулася до суду з позовом, в якому, просила визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206050/2021/000252;
- зобов'язати провести митне оформлення товару згідно митної декларації № UA206050/2021/009330 від 27.10.2021 року з урахуванням вимог п. 9-7 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.
Обґрунтовує позов безпідставністю прийнятого рішення про відмову митному оформленні випуску чи пропуску транспортного засобу № UA206050/2021/000252 через відсутність у відповідача відомостей про перебування транспортного засобу позивача під відповідним митним режимом. Вказує, що переміщення транспортного засобу через митний кордон України 22.07.2008 підтверджується штампом у закордонному паспорті позивача та експортною декларацією Республіки Польща від 21.07.2008.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2022 року позов задоволено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на те, що під час митного оформлення, встановлено відсутність інформації стосовно перетину транспортним засобом митного кордону України у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, що унеможливлює пільгове розмитнення транспортного засобу відповідно до вимог п. 9-7 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, а тому вважає, що оскаржуване рішення прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства.
Позивачка, 07.07.2022 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник позивачки Бартків А.Я., у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, його участь в судовому засіданні обов'язковою не визнавалась, а тому, відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що з метою здійснення митного оформлення товару 27.10.2021 позивач подала для митного оформлення митну декларацію № UA206050/2021/009330 щодо легкового транспортного заcобу марки Mercedes Benz, модель ML320, номер шасі НОМЕР_1 , календарний та модельний рік виготовлення - 2000, тип двигуна бензиновий, об'єм циліндрів 3199 см3.
Разом з декларацією митному органу позивачем подано такі документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15.03.2005, копія митної декларації країни відправлення № 08PL40101010711D80 від 21.07.2008, сертифікат відповідності щодо індивідуального транспортного засобу UA.013.199492-21 від 05.10.2021.
Під час митного оформлення вказаного транспортного засобу митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206050/2021/000252 відповідно до якої позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) транспортного засобу у зв'язку з недотриманням вимог п. 9-7 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України в частині перебування транспортного засобу у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту станом на 31.12.2020.
Не погоджуючись з такою відмовою митного органу, позивачка звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час митного оформлення, позивачкою надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували товар та підтверджували його перебування на території України станом на 31.12.2020, а відповідачем не заначено та судом не встановлено жодних інших обставин, які б перешкоджали митному оформленні імпортованого товару.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктами 23, 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу встановлено, що митне оформлення це - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митний контроль це - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно частини 1 статті 257 Митного кодексу декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Статтею 256 Митного кодексу встановлено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Відповідно до частини 1 та 6 статті 264 Митного кодексу Митна декларація реєструється та приймається митним органом у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» від 15.04.2021 року № 1403-ХІ, розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., №№ 44-48, ст. 552) доповнено пунктами 9-7-9-10.
Так, згідно п. 9-7 установлено, що тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України», митне оформлення транспортних засобів особистого користування, що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п'яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703 (крім транспортних засобів, що класифікуються за товарними підпозиціями 8703 10, 8703 40), 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію, за умови сплати належних митних платежів з дотриманням особливостей, встановлених пунктом 77 підрозділу 2 та пунктом 36 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Здійснення митного оформлення транспортного засобу особистого користування, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, та добровільною сплатою до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, звільняє фізичних осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту.
Добровільна сплата коштів відповідно до пункту 9-9 цього розділу звільняє фізичних осіб від добровільної сплати коштів, передбаченої абзацом другим цього пункту.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов'язкових платежів, об'єктом оподаткування якими є транспортні засоби» від 15.04.2021 № 1402-IX, внесено до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № № 13-17, ст. 112) такі зміни:
« 77. Тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов'язкових платежів, об'єктом оподаткування якими є транспортні засоби», за умови дотримання положень, передбачених пунктом 9-7 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, базою оподаткування податком операцій із ввезення на митну територію України транспортних засобів особистого користування, що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п'яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, є сума акцизного податку, нарахованого відповідно до пункту 36 підрозділу 5 цього розділу».
Проаналізувавши вищенаведені правові норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для пільгового розмитнення транспортного засобу, необхідно дотримання певних умов. Так, зокрема, автомобіль повинен бути ввезеним на митну територію для особисто користування; рік випуску не повинен перевищувати 5 років, який класифікується за товарними позиціями 8703 (крім транспортних засобів, що класифікується за товарними підпозиціями 8703 10, 8703 40), 8704 (загальною масою до 3,5 тон); станом на 31.12.2020 транспортний засіб перебував у митному режимі тимчасового ввезення або транзит.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 27.10.2021 з метою здійснення митного оформлення транспортного заcобу марки Mercedes Benz, модель ML320, номер шасі НОМЕР_1 , календарний та модельний рік виготовлення - 2000, тип двигуна бензиновий, об'єм циліндрів 3199 см3, номер знак НОМЕР_2 , позивачкою подано:
- митну декларацію № UA206050/2021/009330;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 15.03.2005;
- копію митної декларації країни відправлення 08PL40101010711D80;
- сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачкою при здійсненні митного оформлення, не дотримано вимог п. 9-7 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.
Оскільки, не підтверджено перебування транспортного засобу марки Mercedes Benz, модель ML320, номер шасі НОМЕР_1 , календарний та модельний рік виготовлення - 2000, тип двигуна бензиновий, об'єм циліндрів 3199 см3, номер знак НОМЕР_2 , у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту станом на 31.12.2020, що є обов'язковою умовою, з урахуванням вимог п. 9-7 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.
Суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що ввезення на митну територію України транспортного заcобу маркиBenz, модель, номер шасі НОМЕР_1 підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи копіями паспорта громадянина США № НОМЕР_4 від 18.02.2008 та митною декларацією країни відправлення № 08PL40101010711D80 від 21.07.2008 і підтверджує перетин 22.07.2008 державного кордону України в пункті пропуску «Шегині».
Оскільки, у паспорті громадянина США № НОМЕР_4 від 18.02.2008 виданий на «OSTAPYSHYN NATALIA» наявні декілька відміток щодо перетину кордону, однак встановити, яким саме транспортним засобом переміщувалася вказана особа через кордон не є можливим.
Крім цього, на митній декларації країни відправлення № 08PL40101010711D80 від 21.07.2008, відсутні відмітки митного органу України.
Відтак, факт подання вказаних документів, не є безумовними підставами, які свідчить про ввезення на митну територію України позивачкою транспортного засобу у митному режимі тимчасового ввезення або транзит.
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції, представник позивача зазначив, що вказаний вище транспортний засіб був придбаний у США. Однак, суд апеляційної інстанції зауважує, що до матеріалів справи не подано жодних платіжних документів, які б давали можливість ідентифікувати, що саме позивачка придбала цей автомобіль.
Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що в суді першої та апеляційної інстанції позивачка не забезпечила, відповідно до ст. 254 МК України, перекладу документів поданих до митного оформлення українською мовою, зокрема «CERTIFICATE OF TITLE OF VEHICLE», «REGISTRATION IDENTIFICATION CARD» що у свою чергу унеможливлює надати правову оцінку поданим документам до митного оформлення, а отже такі не можна вважати належними та допустимим доказами у цій справі.
Аналогічна позиція щодо встановлення дійсних обставин справи у зв'язку з відсутністю перекладу документів викладена в постанові Верховного Суду від 05.05.2018 № 809/1275/17.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки позивачкою при здійсненні митного оформлення транспортного засобу, не дотримано вимог п. 9-7 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про відмову у задоволенні позову.
Згідно приписів ст. 139 КАС України, підстав для стягнення судових витрат на не має.
Керуючись ст. ст. 310, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці задовольнити.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2022 року у справі № 300/8442/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді В. В. Ніколін
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 14.07.2022.