Головуючий-суддя у першій інстанції: Кухар Н.А.
12 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/21982/21 пров. № А/857/4384/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого- судді : Бруновської Н.В.
суддів : Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року у справі № 380/21982/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
26.11.2021р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки , у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність щодо не оформлення та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нової (оновленої) довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020р. та 01.01.2021р. із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020р. та 01.01.2021р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13 і 14 до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2018р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (без урахування показників мінімальної заробітної плати) із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), у відповідності до вимог ст.ст. 43,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати здійснити перерахунок розміру грошового забезпечення за результатами підготувати та направити на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нові (оновлені) довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020р. та 01.01.2021р. у відповідності до вимог ст.ст.43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий зам військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» для проведення перерахунку пенсії із 01.04.2019р., із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020р. та 01.01.2021р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13 і 14 до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (без урахування показників мінімальної заробітної плати) із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.02.2022р. в позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.02.2022р., апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити адміністративний позов.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років з 01.01.2004р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992р..
30.10.2021р. позивач звернувся до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою, в якій просив виготовити та направити до пенсійного органу оновлені довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020р. та 01.01.2021р. з відображенням у них розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020р. та 01.01.2021р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13 і 14 до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2018р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (без урахування показників мінімальної заробітної плати) із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії).
04.11.2021р. Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки листом №С/7181 відмовив ОСОБА_1 у задоволенні вказаної заяви, оскільки відсутні правові підстави.
ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Із змісту ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» видно, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
30.08.2017р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", відповідно до якої, серед іншого, затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
п.Постанови 704, з-поміж іншого, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Служби безпеки згідно з додатком 4; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
В п.4 Постанови № 704 регламентовано, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Наведена редакція Постанови № 704 діяла до 24.02.2018р., оскільки п.6 Постанови № 103 (що набрала чинності 24.02.2018р.) до Постанови № 704 внесено зміни, що мало своїм наслідком викладення п.4 Постанови № 704 у новій редакції: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 від 21 лютого 2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" яка набрала чинності 24.02.2018р. (далі - Постанова №103).
Отже, на момент набрання чинності Постанови № 704 (01.03.2018р.) п.4 зазначеної постанови був викладений у редакції згідно п.6 Постанови № 103, зміст якої наведено вище.
З огляду на викладене, Постановою № 704 (з урахуванням змін, внесених Постановою № 103) визначено, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Проте, Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020р. у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови № 103, яким внесено зміни до п. 4 Постанови № 704.
Саме з огляду на ці обставини позивач вважає, що з дня набрання законної сили рішення у справі № 826/6453/18 діє редакція п.4 Постанови № 704, яка була чинною до зазначених змін. Зокрема, починаючи з 29.01.2020р. розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями для обчислення розміру перерахованих пенсій відповідно до Постанови № 103 повинні визначатися у редакції п.4 Постанови № 704, чинному, на момент її прийняття, а саме шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З такими доводами апелянта колегія суддів не погоджується виходячи з наступних підстав
Скасування в судовому порядку п.6 Постанови № 103 не впливає на порядок визначення грошового забезпечення діючих військовослужбовців та не може бути підставою для надання до пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020р. та 01.01.2021р., оскільки рішення суду не створює підстав для здійснення перерахунку пенсії.
Вирішуючи питання про те, яку із вказаних розрахункових величин повинен був застосувати відповідач у спірних відносинах, апеляційний суд виходить із того, що правила визначення розміру посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначає саме п.4 Постанови № 704.
Разом з тим, на підставі вищевказаної постанови суду з 20.01.2020р. відновлена дія п. 4 Постанови №704 у первісній редакції (до внесення змін Постановою № 103), яка запроваджувала у якості однієї з величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою - мінімальний розмір заробітної плати.
01.01.2017р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №1774-VIII) п.3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
ч.3 ст.7 КАС визначено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Таким чином, під час розв'язання правової колізії між нормами п.3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та п.4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, та додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, перевагу належить віддати положенням закону - як акту права вищої юридичної сили.
Висновки колегії суддів відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справах №№ 240/11952/19, 200/3774/20-а.
Додатково, Постановою №45 затверджено Порядок (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Порядку № 45).
Таким чином, виникнення у позивача права на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення пов'язане виключно з прийняттям рішенням Кабінетом Міністрів Укрїни про перерахунок такої пенсії конкретно визначеній категорії пенсіонерів, що має наслідком застосування відповідної процедури, передбаченої, зокрема, п. 3 Порядку, згідно якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не здобуто доказів прийняття Кабінетом Міністрів України відповідних рішень, а сама по собі рішення суду від 29.01.2020р. у справі № 826/6453/18 не є підставою для здійснення перерахунку відповідних пенсій, в тому числі пенсії позивача.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки дія в межах повноважень та у спосіб визначений законам та Конституцією України.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Разом з тим, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі до вирішення Верховним Судом справи № 640/11131/21, оскільки обставина, на яку покликається апелянт, не є безумовною підставою для зупинення провадження у даній справі в розумінні ст.236 КАС України.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст. 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України суд ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року у справі № 380/21982/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 12.07.2022р.