Справа № 560/17878/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
13 липня 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи на посаді звільненого голови профкому колгоспу “Більшовик” з 23.12.1983 року по 02.02.1987 року неправомірними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи на посаді звільненого голови профкому колгоспу “Більшовик” з 23.12.1983 року по 02.02.1987 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням стажу роботи останнього па посаді звільненого голови профкому колгоспу “Більшовик” з 23.12.1983 року по 02.02.1987 року, з 03.06.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про зарахування до страхового стажу періоду роботи на посаді звільненого голови профкому колгоспу “Більшовик” з 23.12.1983 по 02.02.1987 та здійснити перерахунок пенсії з 03.06.2021. Однак, листом від 23.07.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 23.12.1983 по 02.02.1987, оскільки запис про звільнення з роботи не містить інформації про розпорядчий документ, на підставі якого позивача було звільнено із займаної посади.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року позовні вимоги задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового період роботи з 23.12.1983 по 02.02.1987 на посаді звільненого голови профкому колгоспу “Більшовик”.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 23.12.1983 по 02.02.1987 на посаді звільненого голови профкому колгоспу “Більшовик” та провести перерахунок і виплату пенсії за віком з 03.06.2021.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно 03 червня 2021 року йому виповнилося 60 років, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданим 20.03.1999 року (а.с.8).
Відповідно до записів трудової книжки колгоспника № 515 від 29.11.1982 (а.с.12-14), позивача 23.12.1983 обрано звільненим головою профкому колгоспу “Більшовик” с.Плесна, Шепетівського району (пр. №1 25.11.1983). 02.02.1987 звільнений від посади звільненого голови профкому колгоспу “Більшовик” згідно ст.38 п.1 КЗпП УРСР.
Зі змісту відомостей облікової картки члена КПСС № 21577820 ( а.с.15-17), ОСОБА_1 з грудня 1983 року по лютий 1987 року перебував на посаді голови профкому колгоспу “Більшовик” с.Плесна, Шепетівського району Хмельницької області.
По досягненню 60 річного віку позивач звернувся із заявою до відповідача про призначення пенсії по віку.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.07.2021 №6378-5519/П-03/8-2200/21 позивача повідомлено про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 23.12.1983 по 02.02.1987 на посаді звільненого голови профкому колгоспу “Більшовик”, оскільки у трудовій книжці запис про звільнення не містить інформації про розпорядчий документ, згідно якого позивача було звільнено з вищевказаної посади. Не погодившись із такою відмовою, позивач за захистом своїх прав звернувся до суду.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За приписами ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 затверджено Основні положення про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників (далі Постанова №310), згідно з пунктом 1 яких трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу.
Відповідно до записів трудової книжки колгоспника №515 від 29.11.1982, позивача 23.12.1984 обрано звільненим головою профкому колгоспу “Більшовик” с. Плесна, Шепетівського району (пр. №1 25.11.1983). 02.02.1987 звільнений від посади звільненого голови профкому колгоспу “Більшовик” згідно ст. 38 п.1 КЗпП УРСР.
При цьому, відомостями з облікової картки члена КПСС №21577820 підтверджується, що позивач з січня 1983 року по лютий 1987 року перебував на посаді голови профкому колгоспу “Більшовик”.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовлено у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи з 23.12.1983 по 02.02.1987, оскільки у трудовій книжці запис про звільнення не містить інформації про розпорядчий документ, згідно якого позивача було звільнено з вищевказаної посади.
Колегія суддів зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці або іншій документації. Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Окрім того, відповідно до абз.2 підпункту 3 пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Тобто, витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку відомостей зазначених у трудовій книжці особи не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
Відповідачем не надано оцінки тому, що спірний трудовий стаж позивача підтверджується не лише записами в його трудовій книжці, але й іншими доказами.
Так. зі змісту відомостей облікової картки члена КПСС № 21577820 ( а.с.15-17), ОСОБА_1 з грудня 1983 року по лютий 1987 року перебував на посаді голови профкому колгоспу “Більшовик” с.Плесна, Шепетівського району Хмельницької області.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача період з роботи з 23.12.1983 по 02.02.1987 на посаді звільненого голови профкому колгоспу “Більшовик” є протиправними.
Як наслідок, суд першої інстанції правомірно зобов'язав відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 23.12.1983 по 02.02.1987 на посаді звільненого голови профкому колгоспу “Більшовик” та здійснити перерахунок пенсії за віком з 03.06.2021, тобто з моменту досягнення позивачем 60 річного віку.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.