Справа № 278/88/22
Головуючий у 1-й інстанції: Дубовік О.М.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
13 липня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б.
за участю:
секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Налапка М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дауйотаса Донатаса на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 07 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
в січні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Житомирського районного суду Житомирської області з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕАО № 5212070 від 07.01.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_3 , за ч. 4 ст. 126 КУпАП, провадження по справі закрити.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 07 червня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник позивача та позивач доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника відповідача в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 07.01.2022 року інспектором Управління патрульної поліції в Житомирській області, молодшим лейтенантом поліції Рудим А. Б., відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 5212070 (а.с. 12), у якій зазначено, що 07.01.2022 року о 17:02:16 год в м. Житомирі по вул. Саєнка, 214 водій, керуючи транспортним засобом при зміні напрямку руху не ввімкнув світловий покажчик повороту. При перевірці документів було встановлено, що Богунським районним судом м. Житомира 21.07.2021 року водія було позбавлено права керування автотранспортними засобами, чим порушено п. 2.1.а ПДР України - керування ТЗ особою, позбавленою права керування ТЗ, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП. Вказаною постановою позивача піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 грн.
Вважаючи прийняту постанову протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача ґрунтуються на законі, стягнення відповідачем застосовано без порушень, у межах санкції ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Частина четверта статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами у вигляді накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2.1 (а) ПДРУ країни водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п. 2.4 (а) ПДРУ країни на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також, пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно зі ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КУпАП доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. В свою чергу, позивач категорично заперечував порушення ним правил дорожнього руху, про які зазначав відповідач.
Апелянт зазначив, що він дійсно спілкувався з працівниками поліції, які підійшли до нього 07.01.2022 року вночі, однак, не здійснював керування транспортним засобом "Renault Megane Scenic", державний номерний знак НОМЕР_1 . Позивач зазначив, що він лише забирав документи з автомобіля.
У даному випадку, для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України, відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, із повною фіксацією вчиненого позивачем правопорушення тощо.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 08.05.2019 у справі №338/126/17.
Однак, згідно долученого відповідачем відеозапису не вбачається, що саме Дауйотас Донатас перебував за кермом автомобіля марки "Renault Megane Scenic", державний номерний знак НОМЕР_1 або участь вказаного транспортного засобу у дорожньому русі, а тому такий доказ є недостатнім та не переконливим.
Факту керування позивача транспортним засобом, перебування за кермом у процесі руху, переміщення тощо не зафіксовано.
Позивач в суді пояснив, що 07.01.2022р. він не керував автомобілем Renault Megane Scenic номерний знак НОМЕР_1 , а пішов забрати барсетку з документами з даного автомобіля, забравши документи він відійшов на 200-300 метрів, в цей час його затримали працівники поліції, запитали чи це його автомобіль, він відповів, що його і пред'явив їм свої документи. Працівники поліції його затримали та повезли на освідування.
07.01.2022р. автомобілем Renault Megane Scenic номерний знак НОМЕР_1 керував не він, а ОСОБА_4 , котрий постійно їздив на даному автомобілі. ОСОБА_4 поставив даний автомобіль по вул. Саєнка, в м.Житомирі, так як загорілася лампочка двигуна тиску масла.
Зазначений відеозапис містить лише спілкування позивача з патрульними поліцейськими в автомобілі та перебування апелянта в наркологічному диспансері. При цьому, відеозапис не містить повністю обставин, які відбулись 20.03.2022, що не відповідає п.5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 року № 1026.
Отже, судова колегія приходить до висновку, що на час винесення судом першої інстанції, у матеріалах справи були відсутні будь-які докази, що встановлюють наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, та вину позивача у його вчиненні.
Окрім того, судом було встановлено, що постановою Житомирського апеляційного суду від 06 травня 2022р. було скасовано постанову Богунського районного суду м.Житомира від 30.09.2021р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП та закрито провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Також постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 20.05.2022 р. провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, суд вважає, що позивач не міг бути визнаний винним у керуванні транспортним засобом як особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, оскільки такого права не позбавлявся.
А тому, колегія суддів дійшла висновку, що спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Так, стаття 247 КУпАП зазначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відтак, з метою дотримання вимог ч.3 ст. 286 КАС України, скасовуючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, колегія суддів вважає за необхідне закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно з ч.2 вказаної статті, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Згідно статті 317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, за результатом апеляційного розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат колегія суддів виходить з такого.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір в розмірі 1240 грн 50 коп.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 07 червня 2022 року скасувати.
Прийняти нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАО №5212070 від 07.01.2022 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 20400 грн за ч. 4 ст. 126 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції суму понесених судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1240 грн 50 коп.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.