Справа № 560/19653/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
12 липня 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
В грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Хмельницького ОТЦК та СП, яка полягає у відмові виготовити та надати довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01 березня 2018 року за формою згідно додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", з відображенням у довідці як основних, так і додаткових щомісячних видів грошового забезпечення, які враховуються під час перерахунку пенсії;
- зобов'язати Хмельницький ОТЦК та СП надати довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01 березня 2018 року за формою згідно додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", в якій відобразити посадовий оклад 5640,00 грн, тарифний розряд "28", та щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення, у тому числі надбавку за шифрувальну роботу (10%) - 564 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року позов задоволено частково.
А саме:
- визнано протиправними дії Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та надані довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, за формою згідно з додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;
- зобов'язано Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, за формою згідно з додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій.
В задоволенні решти позовних вимог судом першої інстанції відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог, відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача, як такої, що є необгрунтованою та безпідставною.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45).
Листом від 07.12.2021 №9/1/11807 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для задоволення його заяви, позаяк позивач з 2014 року не перебуває на обліку в Хмельницькому обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки як отримувач пенсії за вислугу років згідно з Законом №2262-ХІІ.
Крім того, відповідач відзначив, що списки від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області для надання довідки про розмір грошового забезпечення для призначення позивачу пенсії до відповідача не надходили.
Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено у наданні довідки про розмір грошового забезпечення, звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова відповідача у підготовці та наданні позивачу довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є протиправною, оскільки впливає на вид пенсії та розмір пенсійних виплат останнього.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
Статтею 10 вказаного Закону закріплено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач має право на різні види пенсії, а саме згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З врахуванням довідки Хмельницького обласного військового комісаріату №43643 від 25.05.2012 позивач отримував пенсію з врахуванням грошового забезпечення, визначеного, у тому числі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №355.
Водночас, в ході отримання позивачем пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відбулося підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII, що обумовлено визнанням протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
З метою встановлення наявності підстав для переходу на пенсію згідно норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" позивач звернувся до відповідача щодо оформлення та видачі довідки про розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії.
Судова колегія зауважує, що кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії.
Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Спірні правовідносини стосуються саме переведення позивача з одного виду пенсії, за віком згідно норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на інший вид - згідно норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, з чого слідує, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку одного і того ж виду пенсії.
За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставним висновок відповідача про відсутність у позивача права на отримання довідки про розмір грошового забезпечення, оскільки відповідні списки від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області стосовно надання довідок про грошове забезпечення для проведення перерахунку пенсії не надходили.
В даному випадку, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, вчиняючи дії щодо оформлення відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення шляхом звернення з заявою, мав "правомірні очікування" на те, що така довідка буде оформлена, і надалі на її підставі позивач зможе здійснити вибір виду пенсії.
Доводи відповідача, апелянта у справі, про відсутність позивача на обліку як отримувача пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" судовою колегією також відхиляються, оскільки з огляду на встановлені вище обставини та здійснений аналіз норм чинного законодавства є безпідставними та необгрунтованими.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмовляючи позивачу у видачі довідки з оновленими відомостями про складові грошового забезпечення, відповідач фактично нівелює право позивача на перерахунок пенсії, ігноруючи втрату чинності відповідними пунктами Порядку №45 та Постанови №103, якими обмежувались права осіб на застосування певних складових грошового забезпечення при перерахунку пенсії.
При цьому, суд першої інстанції правильно відзначив, що вказана позиція відповідача суперечить наведеним вище приписам чинного законодавства, а також рішенню суду у справі №826/3858/18, після набрання законної сили яким відповідні обмежувальні пункти Порядку №45 та Постанови №103 втратили чинність, та, відповідно, і відновилось право позивача на обчислення пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.