Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/440/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
14.07.2022 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у м. Кропивницькому Кіровоградської області. в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2022 року.
Цією ухвалою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, який проживає по АДРЕСА_1 ,обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України -
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 02.09.2022.
Визначено заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49,620 грн.
У разі внесення застави покладено обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2022 року, стосовно ОСОБА_5 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 02.09.2022. Визначено заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49,620 грн. У разі внесення застави покладено обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Рішення суду мотивоване тим, що у провадженні Кіровського районного суду м. Кіровограда перебуває кримінальне провадження № 12021120000000308, стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
10.05.2022 ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на 60 днів, до 08.07.2022.
30.06.2022 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні 3 епізодів тяжкого умисного злочину проти здоров'я населення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна.
Обвинувачений офіційно не працевлаштований, не має офіційних заробітків, раніше судимий, у тому числі за аналогічні кримінальні правопорушення та умисні корисливі злочини, не одружений та дітей на утриманні не має.
На даний час усі докази у кримінальному провадженні не досліджені.
Із врахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, оцінюючи суворість можливого покарання обвинуваченого, тяжкість висунутого обвинувачення, відсутність у обвинуваченого офіційних та законних доходів, суд дійшов висновку щодо існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. ч.3-4 ст. 183 КПК України, суд визначив заставу 49,620 грн., що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і відповідає вимогам ст. 182 КПК України, та встановлює обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, виконання яких згідно з вимогами ч. 3 ст.1 83 КПК України покладено на обвинуваченого у разі внесення заставодавцем визначеної суми застави.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2022 року, якою щодо нього продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 02.09.2022.
Постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, місцевий суд не врахував, що органом досудового розслідування тривалий час проводилися НСРД, які порушували його конституційні права.
Доказів його вини під час досудового слідства не встановлено. Контрольні закупки не підтверджуються належними доказами, що спростовує його винуватість у пред'явленому обвинуваченні.
Також посилається на те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні протоколи слідчих дій, постанови про проведення яких виносилися неодноразово. Вказує, що під час обшуку 28.09.2021 йому підкинули наркотичні засоби.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Прокурор, обвинувачений та його захисник, клопотань про участь сторін під час розгляду апеляційної скарги не заявляли, тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 422-1 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
У провадженні Кіровського районного суду м. Кіровограда перебуває кримінальне провадження № 12021120000000308, щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
10.05.2022 ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на 60 днів до 08.07.2022.
30.06.2022 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5
05.07.2022 ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда, щодо ОСОБА_5 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 02.09.2022. Визначено заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49,620 грн. У разі внесення застави покладено на обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До закінчення продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Так, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, не встановлено.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим п. п. 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні 3 епізодів тяжкого умисного злочину проти здоров'я населення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна.
Врахуванням суворість можливого покарання обвинуваченого, тяжкість висунутого обвинувачення, відсутність у обвинуваченого офіційних та законних доходів, місцевий суд дійшов правильного висновку щодо існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи ризик втечі, зумовлений тяжкістю покарання за інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення та обґрунтованість підозри, більш м'які запобіжні заходи не будуть достатніми та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований та не має офіційних заробітків, раніше судимий, у тому числі за аналогічні кримінальні правопорушення та умисні корисливі злочини, не одружений та дітей на утриманні не має. На даний час усі докази у кримінальному провадженні не досліджені. Отже, існують реальні підстави вважати, що обвинувачений залишаючись на волі матиме змогу вчинити нове кримінальне правопорушення.
На переконання колегії суддів, тримання під вартою ОСОБА_6 , як запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя.
Згідно із ч. 5 ст. 182, ч. ч. 3-4 ст. 183 КПК України, суд правильно визначив заставу у 49,620 грн., що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що відповідає вимогам ст. 182 КПК України, та встановив обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, виконання яких згідно із вимогами ч. 3 ст.1 83 КПК України покладено на обвинуваченого у разі внесення заставодавцем визначеної суми застави.
Як під час розгляду клопотання місцевим судом, так і під час апеляційного розгляду не отримано відомостей, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_5 під вартою, а також відсутні відомості щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зважаючи на наявність суспільного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
За таких обставин, безпідставними є доводи ОСОБА_5 про відсутність ризиків, передбачених п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо недостатності більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Посилання апелянта на відсутність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_5 , не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують встановлених і наведених місцевим судом обставин та ризиків. Разом з цим, питання доведеності обвинувачення має бути вирішено судом під час розгляду кримінального провадження по суті.
Інших доводів щодо незаконності рішення суду першої інстанції в апеляційній скарзі не наведено.
З огляду на викладене, рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом.
Істотних порушень вимог КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, колегією суддів не встановлено.
На підставі викладеного, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 199, 331, 395, 405, 406, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2022 року, якою стосовно ОСОБА_5 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 02.09.2022, визначено заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49,620 грн, у разі внесення застави покладено обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4