Провадження № 11-кп/803/1793/22 Справа № 330/2015/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
13 липня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 (приймає участь в
режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження матеріали кримінального провадження №12021082170000150 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2022 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115 КК України, якому продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 01 серпня 2022 року,
В апеляційній скарзі та в доповненні до апеляційної скарги захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору в задоволенні клопотання та обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що прокурором порушено вимоги, передбачені ч.2 ст.184 КПК України, оскільки копія клопотання не була вручена обвинуваченому та його захиснику.
Зазначає, що судом в порушення вимог закону в судове засідання не було викликано обвинуваченого та не було здійснено виклик його захисника, а було призначено захисника із центру безоплатної правової допомоги.
Стверджує, що дії обвинуваченого неправильно кваліфіковані стороною обвинувачення.
Вказує на те, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 не було розподілено між суддями, оскільки клопотання прокурора призначалось окремо та окремо проходило авторозподіл, що є порушенням ст.35 КПК України.
Звертає увагу на те, що обвинувальний акт було складено та направлено до суду поза межами строку досудового розслідування.
Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2022 року ОСОБА_7 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 01 серпня 2022 року.
Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, за вчинення яких передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років або довічно, не має достатньо стійких соціальних зв'язків, тому є достатні підстави вважати, що обвинувачуваний, усвідомлюючи невідворотність настання покарання за вчинення кримінальних правопорушень, з метою ухилення від покарання може переховуватись від суду, або вчинити інші кримінальні правопорушення, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Від прокурорів - процесуальних керівників не надійшло клопотання про їх участь у розгляді провадження, у зв'язку з чим відповідно до ст.4221 КПК України розгляд апеляційної скарги проведено у відсутність прокурора, проти чого не заперечували обвинувачений та захисник.
Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги захисника підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до матеріалів провадження, на розгляді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебуває обвинувальний акт № 12021082170000150 щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115 КК України.
Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 07.04.2022 року обвинуваченому ОСОБА_7 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05.06.2022 року включно.
Розпорядженням Верховного Суду від 10.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану: змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема з Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області до Томаківського районного суду Дніпропетровської області.
До Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 з підстав наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
З ухвали суду вбачається, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було розглянуто без участі обвинуваченого, при цьому матеріали провадження не містять даних про повідомлення обвинуваченого ОСОБА_7 про дату та час розгляду цього клопотання, та про причини його неявки.
Таким чином, рішення суду ухвалено з порушенням вимог кримінального процесуального закону, що, відповідно до ст. 412 КПК України, є підставою для скасування ухвали та постановлення нової ухвали судом апеляційної інстанції.
Розглядаючи вказане клопотання прокурора, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.ст. 199, 331 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими.
Так, колегія суддів вважає, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі, може переховуватись від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, при цьому враховується тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним.
Посилання захисника на відсутність матеріалів кримінального провадження не приймається до уваги, оскільки на їх підставі були постановлені ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, якими було продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та якими також був встановлений ризик переховування від суду, з посиланням на тяжкість інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень та відсутності достатніх стійких соціальних зв'язків.
Зазначений ризик не змінився з огляду на наявність введеного в Україні воєнного стану, оскільки вказана обставина суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Разом з тим, заявлений прокурором ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, є недоведеним, оскільки ОСОБА_7 є особою раніше не судимою.
Однак, оскільки встановлено ризик, що підтверджується зазначеними обставинами, тому для його запобігання необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підстав для застосування судом до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені обставини.
Також, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115 КК України, тобто в умисному вбивстві потерпілого, та ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115 КК України, тобто у закінченому замаху на умисне вбивство двох осіб, а тому, відповідно до п.п. 1, 2 ч.4 ст.183 КПК України, суддя також має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, та щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Доводи захисника про те, що клопотання прокурора не було вручено ані обвинуваченому, ані захиснику не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Під час розгляду клопотання в суді першої інстанції приймав участь захисник ОСОБА_8 , а тому порушення права на захист не вбачається.
Посилання захисника на те, що дії обвинуваченого неправильно кваліфіковані стороною обвинувачення не може бути взяте до уваги, оскільки встановлення обставин суб'єктивної та об'єктивної сторони кримінального правопорушення є задачею судового розгляду, відповідно до якого, у випадку встановлення відсутності складу кримінального правопорушення постановлюється виправдувальний вирок.
Твердження захисника про те, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 не було розподілено між суддями, оскільки клопотання прокурора призначалось окремо та окремо проходило авторозподіл, що є порушенням ст.35 КПК України, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки клопотання передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому ч.3 ст.35 цього Кодексу.
З наявних матеріалів провадження вбачається, що прокурор Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області, на підставі Розпорядження Верховного Суду від 10.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», яким змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема з Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області до Томаківського районного суду Дніпропетровської області, звернувся до Томаківського районного суду Дніпропетровської області з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , яке відповідно до ч.3 ст.35 КПК України було розподілено судді ОСОБА_1 , а тому те, що саме кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 не було розподілено між суддями не може бути підставою для відмови у розгляді вказаного клопотання прокурора.
Доводи апеляційної скарги про те, що обвинувальний акт було складено та направлено до суду поза межами строку досудового розслідування є безпідставними, оскільки ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, та не має наслідком закриття кримінального провадження відповідно до п.10 ч.1 ст.284 КПК України, так як є винятком.
Враховуючи наведене, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити частково, ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2022 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.08.2022 року включно.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2022 року - задовольнити частково.
Ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2022 року щодо ОСОБА_7 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01 серпня 2022 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ _________ __________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4