Провадження № 11-кп/803/2106/22 Справа № 204/4507/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
13 липня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №22022040000000119 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2022 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.110 КК України, якому продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05 вересня 2022 року включно,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати як незаконну, клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 повернути прокурору, та направити рішення до ДУ “Дніпровська установа виконання покарань №4” для виконання вимог ч.5 ст.202 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що строк попередньої ухвали про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчувався 09.07.2022 року, а з клопотанням про продовження строку тримання під вартою прокурор звернувся 08.07.2022 року, тобто з пропуском строку, при цьому клопотання про поновлення строку прокурор не заявляв, а тому суд першої інстанції, розглянувши таке клопотання, допустив порушення вимог КПК України.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2022 року ОСОБА_7 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05 вересня 2022 року включно.
Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а тому обвинувачений може незаконно впливати на експерта у цьому кримінальному провадженні, з метою отримання певного висновку за результатами проведення судово-лінгвістичної експертизи, який на цей час органу досудового розслідування не наданий.
Від обвинуваченого, захисника та прокурорів - процесуальних керівників не надійшло клопотання про їх участь у розгляді провадження, у зв'язку з чим відповідно до ст.4221 КПК України розгляд апеляційної скарги проведено у відсутність обвинувачених, захисника та прокурора.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги захисника не підлягають задоволенню з таких підстав.
Частиною 3 статтею 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до матеріалів провадження, на розгляді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт № 22022040000000119 щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.110 КК України.
З матеріалів провадження вбачається, що ухвалою суду від 19.03.2022 року до обвинуваченого ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався.
Прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції 08.07.2022 року було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 з підстав наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Розглядаючи вказане питання, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. ст. 199, 315 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Під час апеляційного розгляду ухвали суду встановлено, що зазначені вимоги закону при розгляді клопотання були дотримані в повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що, вирішуючи клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою, судом правильно встановлена наявність ризику того, що обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на експерта у цьому кримінальному провадженні, з метою отримання певного висновку за результатами проведення експертизи, при цьому враховано обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, які свідчить про підвищену суспільну небезпеку.
Також слід зазначити, що до ризиків належить наявність введеного в Україні воєнного стану, оскільки вказана обставина суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Окрім того, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено у підготовчому судовому засіданні, що свідчить про те, що вказане кримінальне провадження тільки призначено до судового розгляду, а тому докази не досліджені, свідки не допитані.
Таким чином, зазначений ризик встановлений в ухвалі суду та підтверджується наданими судом першої інстанції матеріалами, відповідно до яких, заявлений ризик об'єктивно існує і для його запобігання необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підстав для застосування судом до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені обставини.
Твердження захисника про те, що прокурором пропущений строк звернення до суду з клопотанням не може бути взято до уваги, оскільки відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Будь-яких порушень КПК України при постановленні ухвали, що оскаржується, судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2022 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2022 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ _________ __________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4