Справа№ 953/17320/21
н/п 3/953/349/22
"12" липня 2022 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Лях М.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Харківській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , працюючого директором ПП «Автоком-2005 Плюс», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу № 2279/20-40-07-30 про адміністративне правопорушення від 26 серпня 2021 року директор ПП «Автоком-2005 Плюс» ОСОБА_1 , вчинив правопорушення у веденні податкового обліку, а саме: включення в Деклараціях перекручених даних, які призвели до заниження податку на прибуток у розмірі 772677 грн. в тому числі за 1 квартал 2020 року на 512 554 грн. та за 2020 рік на 260 123 грн., чим порушено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, ст.. 44, пп. 134.1.1, п. 134.1, ст.. 134 та пп. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010. № 2755-VІ, з урахуванням змін та доповнень.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП, порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків. Факт порушення встановлено актом перевірки від 26.08.2021 № 14672/20-40-07-01-08/33673841.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про те, що справу необхідно закрити з наступних підстав.
Згідно з вимогами п. 7 ст. 247 цього ж Кодексу, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Дана норма є імперативною і не передбачає обов'язку суду визначати питання винності чи невинності особи оскільки по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Дане правопорушення мало місце у 2020, даний протокол складено 26.08.2021, надійшов протокол 10.09.2021,тобто правопорушення мало місце більше 3 місяців назад, тобто після спливу накладення адміністративного стягнення, а тому суд позбавлений можливості розглянути матеріал у строки, передбачені ст. 38 КпАП України.
Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Отже у відповідності зі ст. 247 п. 7 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладання адміністративного стягнення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст.7 та ч. 1 ст.287 КУпАП.
Суддя М.Ю. Лях