Справа № 383/519/22
Номер провадження 1-і/383/1/22
14 липня 2022 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 (дистанційно в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_4 (дистанційно в режимі відеоконференції),
захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (дистанційно в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Бобринецького районного суду Кіровоградської області дистанційно в режимі відеоконференції клопотання начальника Cнігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021152310000187 від 01 липня 2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, українця, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні матір ОСОБА_7 , офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
У провадженні Снігурівського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження №12021152310000187 від 01 липня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 16.03.2022 року №10/0/9-22 «Про скасування розпорядження від 16 березня 2022 року №9/0/9-22, зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Миколаївської та Харківської областей), відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, зокрема змінено територіальну підсудність судових справ Снігурівського районного суду Миколаївської області - Бобринецькому районному суду Кіровоградської області.
12.07.2022 року до Бобринецького районного суду Кіровоградської області надійшло клопотання начальника Cнігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів з посиланням на те, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження триває, а строк запобіжного заходу спливає 17.07.2022 року.
Клопотання мотивовано тим, що ризики, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні; знищення, сховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на теперішній час продовжують існувати, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, будучи працездатним, офіційно не працює, не має джерел доходів, зловживає спиртними напоями, стійких соціальних зв'язків, які були б стримуючими факторами, не має, є опікуном своєї матері ОСОБА_7 , яка є інвалідом 1 групи, але в лютому 2020 року до поліції надходила заява ОСОБА_7 про застосування насильства до неї з боку свого сина, перебуває у дружніх та родинних відносинах зі свідками, після вчинення кримінального правопорушення вжив заходів спрямованих на укриття слідів злочину та з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, пояснивши, що обвинувачений може впливати на свідка ОСОБА_7 , яка є його матір'ю, та свідка ОСОБА_9 , з яким перебуває в дружніх відносинах.
Обвинувачений та його захисники заперечили проти такого виду запобіжного заходу та просили суд змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м'який - особисте зобов'язання.
Захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 подали клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного на особисте зобов'язання, посилаючись на те, що жодні ризики не доведені та на сьогоднішній день відсутні. Через дію на теперішній час в Україні воєнного стану жодної можливості переховування у ОСОБА_4 немає. Виїзд за кордон для осіб призовного віку обмежений. Ризики впливу на свідків, які мешкають на тимчасово окупованій території, жодного зеленого коридору з якою на теперішній час немає, та спотворення будь-яких речей, які знаходяться на тимчасово окупованій території, на теперішній час відпали. Ризику продовження злочинної діяльності не було з початку кримінального провадження, ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно. Вважають, щодоказів зловживання ОСОБА_4 спиртними напоями суду не надано. Також зазначили, що ОСОБА_4 має тісні соціальні зв'язки: проживає разом з матір'юОСОБА_7 , яка є інвалідом першої групи, потребує постійного догляду, та дідусем ОСОБА_10 , який має четверту стадію раку простати з метастазами в кістки, а тому також потребує постійного догляду. ОСОБА_4 є єдиним, хто здійснює догляд за ОСОБА_7 та ОСОБА_10 . Зазначення слідчим щодо надходження заяви до поліції про застосування насильства до матері з боку свого сина ОСОБА_4 не заслуговує на увагу і не може прийматися в основу для обґрунтування та врахування при обранні запобіжного заходу, оскільки вказана заява не має будь-якого правового значення і у зв'язку з цим ОСОБА_4 не може зазнавати будь-яких правових обмежень. Більше того, зазначена заява була в лютому 2020 року, а тому не заслуговує на увагу. Крім того, до захисника звернувся родич ОСОБА_4 - ОСОБА_11 , який має у своїй власності житло за адресою: Вінницька область Липовецький район, с. Костянтинівка, із заявою щодо надання ОСОБА_4 житла у власному будинку, у зв'язку з тим, що місце мешкання ОСОБА_4 до арешту окуповане. Таким чином, ОСОБА_4 в змозі проживати на підконтрольній Україні території у період військового стану та виконувати вимоги кримінально-процесуального законодавства. Також, під час судового розгляду справи були досліджені письмові докази, згідно з якими у ОСОБА_4 були зафіксовані тілесні ушкодження, що свідчить про те, що він вчиняв оборонні дії від посягань на нього потерпілого. Сторона захисту неодноразово заявляла про те, що має намір звернутися із клопотанням про проведення комплексної судово-медичної експертизи трупа потерпілого з метою встановлення об'єктивної істини. Але військова агресія Росії та окупація Миколаївської та Херсонської областей не дають змоги на теперішній час це зробити. Проте обвинувачений не може бути в залежності від обставин непереборної сили, та його ув'язнення не має бути покаранням без визнання його винним.
Заслухавши думку учасників процесу щодо клопотання, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів клопотання ухвалою слідчого судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 03.07.2021 року, залишеної без змін ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 09.07.2021 року, застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.08.2021 року. Ухвалами слідчого судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 26.08.2021 року та Снігурівського районного суду Миколаївської області від 21.01.2022 року строк тримання під вартою продовжено до 02.10.2021 року включно, без визначення розміру застави та до 21.03.2022 року включно.
Згідно ч.6 ст.615 КПК України у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Відповідно до судового повідомлення голови Снігурівського районного суду Миколаївської області Іванни Квєтки від 15.03.2022 року, у зв'язку з неможливістю розгляду судом у порядку, встановленому КПК України, питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 через ведення активних бойових дій на території м. Снігурівка та Миколаївської області, відсутності інтернет-зв'язку, а також перебоями електропостачання на підставі ч.6 ст.615 КПК України строк тримання під вартою ОСОБА_4 слід вважати продовженим до 21.05.2022 року.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18.05.2022 року строк тримання під вартою продовжено до 17.07.2022 року.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Мета застосування запобіжного заходу визначена ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
У порядку ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, пов'язаного із заподіянням смерті потерпілому, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Також суд врахував дані, що характеризують особу обвинуваченого, який хоча раніше не судимий, однак офіційно не працевлаштований, тобто суспільно-корисною діяльністю не займається та особистих доходів для проживання не має, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, тобто не має стійких соціальних зв'язків, за місцем проживання характеризується негативно, як такий, що зловживає спиртними напоями, є опікуном матері, яка є інвалідом 1 групи, вчиняє домашнє насильство по відношенню до матері та дідуся, з якими проживає, підтримує стосунки з раніше судимими особами та особами, які ведуть антигромадський спосіб життя.
Відтак, беручи до уваги наведене, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального правопорушення, у тому числі вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, та намагання обвинуваченого приховати сліди кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, враховуючи що члени родини, а саме мати та дідусь не мають стримуючого впливу, є підстави вважати наявними ризики переховування обвинуваченого від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з якими обвинувачений перебуває у дружніх та родинних відносинах.
Крім того, при вирішені питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою встановлено, що інтереси суспільства щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою перевищують інтереси забезпечення права на свободу обвинуваченого та існування презумпції невинуватості.
Таким чином, враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, що їх передбачено ст.177 КПК України, суд вважає, що клопотання прокурора відповідає вимогам статей 184, 199 КПК України, та переконаний у необхідності продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як наявні у матеріалах дані підтверджують продовження існування ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що у разі заміни чи скасування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, вказане надасть йому можливість переховуватись від суду, впливати на свідків, та не забезпечить належного виконання останнім його процесуальних обов'язків зокрема щодо явки до суду, що буде передумовою для затягування розгляду кримінального провадження та ускладнить виклик обвинуваченого, оскільки станом на дату розгляду питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого судовий розгляд не закінчено.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Питання правильності остаточної кваліфікації і доведення винуватості у вчиненні кримінального правопорушення не може вирішуватись на цій стадії кримінального провадження та є передчасним. При цьому перевірка доведеності вини обвинуваченого, встановлення його винності у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення виходять за межі цього судового розгляду, а тому доводи захисників в цій частині судом відхиляються.
Щодо наявності у обвинуваченого на утриманні матері - ОСОБА_7 , суд вважає, що вказана обставина не може бути підставою для обрання більш м'якого запобіжного заходу та стримуючим фактором, оскільки він вчиняв домашнє насильство відносно своєї матері, яка також є свідком по даному кримінальному провадженню.
Крім того, судом враховується, що введення в Україні воєнного стану в результаті військової агресії проти України, суттєво обмежується можливість виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку. Крім того, населений пункт за місцем реєстрації обвинуваченого є тимчасово окупованою територією, де відбуваються активні бойові дії, що в свою чергу збільшує ризик втечі (переховування) обвинуваченого.
Натомість доводи сторони захисту про відсутність ризиків впливу на свідків, які мешкають на тимчасово окупованій території, жодного зеленого коридору з якою на теперішній час немає, та спотворення будь-яких речей, які знаходяться на вказаній території, є неспроможними оскільки не виключають повністю можливість фактичного пересування цивільного населення, в тому числі і на тимчасово окупованій території, а отже і впливу на свідків та доступу до речей і документів.
Доводи сторони захисту про відсутність ризику переховування обвинуваченого від суду через дію в Україні воєнного стану та обмеження виїзду за кордон для осіб призовного віку є неспроможними, оскільки не виключають можливості виїзду за кордон у незаконний спосіб.
Посилання захисників на можливість проживання обвинуваченого на підконтрольній Україні території у період військового стану за адресою: Вінницька область Липовецький район, с. Костянтинівка за згодою ОСОБА_11 суд відхиляє, адже вказана обставина не є достатнім стримуючим фактором у поведінці обвинуваченого та не переважає можливих ризиків його неправомірної поведінки, адже обвинувачений за місцем проживання характеризується негативно, що в сукупності із залишенням ним місця вчинення кримінального правопорушення та вжиття ним заходів спрямованих на укриття слідів злочину - спалення свого одягу суттєво підвищують ризик невиконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Ризик переховування обвинуваченого від суду продовжує існувати, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, обвинувачений зможе залишити своє місце проживання.
Отже, доводи сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м'який, зокрема особисте зобов'язання суд відхиляє, адже такий запобіжний захід не відповідає тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, наслідкам, які були завдані кримінальним правопорушенням, а також особі обвинуваченого, який не має законного джерела одержання доходу та стійких соціальних зв'язків, тому такий запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та в цілому не може гарантовано запобігати зазначеним вище ризикам.
Доводи захисників з приводу відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, спростовуються наведеним вище.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який спричинив загибель потерпілого, тому на виконання вимог положень п.2 ч.4 ст.183 КПК України, суд не має підстав для визначення йому застави при продовженні застосування обраного виду запобіжного заходу.
На підставі вище викладеного та враховуючи матеріали обвинувачення, які свідчать про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 199, 331, 350, 370, 372 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотань захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
ОСОБА_4 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, продовжити строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 16 год. 45 хв. 11 вересня 2022 року.
Строк дії даної ухвали визначити до 16 год. 45 хв. 11 вересня 2022 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - при відхиленні апеляції.
Суддя ОСОБА_1