Справа № 344/10501/21
Провадження № 2/344/584/22
06 липня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Татарінової О.А.,
секретаря Кондратів Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів, визнання недійсною умови Договору про банківське обслуговування фізичних осіб №631155823 від 06 травня 2019 року, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що АТ “Альфа-Банк”, та фізична особа ОСОБА_2 уклали Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом акцептування Клієнтом Публічної пропозиції Банку на комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Максимум- готівка»). Відповідно до умов вищевказаного Договору, Позивач (за Договором - Кредитор) зобов'язується відкрити Відповідачеві (за Договором - Позичальникові) картковий рахунок у валюті гривня та випустити міжнародну платіжну картку DMC Gold строком дії 2 (два) роки з моменту її випуску. Відповідно до умов Договору, Відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені Договором повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором. Позивач свої зобов'язання за Договором виконав, відкривши відповідачеві картковий рахунок у валюті та випустив міжнародну платіжну картку DMC Gold строком дії 2 роки з моменту її випуску. У порушення умов Договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого, станом на 22.06.2021 року має заборгованість 127 744,13 грн. Враховуючи наведене, просять суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 127 744,13 грн., а також судові витрати по справі.
12.08.2021 року представником відповідача, адвокатом Мороз С.С. подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовують тим, що ОСОБА_1 заперечує позовні вимоги у повному обсязі, оскільки у позовній заяві АТ «Альфа-Банк» зазначає: «Акціонерне товариство «Альфа-Банк» та фізична особа - громадянин України яким є - ОСОБА_1 , уклали Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом акцептування Клієнтом Публічної пропозиції Банку на комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Максимум-готівка)». Певно, зазначена обставина зазначається АТ «Альфа-Банк» з мотивів обґрунтування обізнаності ОСОБА_1 з умовами публічної пропозиції та правомірності зміни умов обслуговування рахунку, застосування нових тарифів і як наслідок правомірність нарахування заборгованості. У липні 2020 року на рахунок Відповідача, постановою державного виконавця накладено арешт. Внаслідок накладення арешту, ОСОБА_1 був позбавлений можливості користування кредитними коштами, однак продовжував належним чином здійснювати відповідні щомісячні платежі у спосіб та на умовах передбачених Договором. Під час підписання Договору ОСОБА_1 не був ознайомлений з тарифами банку встановлених для обслуговування рахунків, на який накладено арешт та не був ознайомлений з публічною пропозицією АТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в редакції, яка діяла станом на дату укладення договору, оскільки останній відсутній на офіційному сайті АТ «Альфа-Банк», а тому вимога банку щодо сплати заборгованості за кредитним Договором є необґрунтованою та незаконною. Про наявність інших тарифів банку, підстав (умов) зміни тарифів в односторонньому порядку ОСОБА_1 дізнався тільки із відповіді на Заяву про перерахування заборгованості, що подана до АТ «Альфа-Банк» через канцелярію.
У листі № 24611-23.1-б/б від 19.03.2021 АТ «Альфа-Банк» зазначає, що у зв'язку з накладенням арешту на рахунок НОМЕР_1 , банком без відома ОСОБА_1 було змінено умови обслуговування рахунку та застосовано нові тарифи відповідно до пакету «Арештований». На сайті банку відсутня архівна версія договору про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії в редакції станом на дату 06.05.2019 року або станом на 2019 рік, відсутні підстави вважати, що при укладенні кредитного Договору із ОСОБА_1 АТ "Альфа-Банк» дотримано вимоги, передбачені ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про споживче кредитування», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Позивачем в тексті позовної заяви не обґрунтовано позовних вимог, а тільки зазначаються особисті припущення представника позивача щодо наявності заборгованості та невиконання умов договору. Зміст позовної заяви не дає можливості встановити що саме та яким чином порушив відповідач та чи існувало таке порушення взагалі, не наведено посилань на пункт договору, який нібито порушено відповідачем. Долучений позивачем розрахунок заборгованості є недопустимим доказом, а в тексті позовної заяви не наведено розрахунку сум, що стягуються або оспорюються. Долучений представником позивача розрахунок не засвідчений належним чином. Незрозумілим є також посилання представника Позивача на ч. 1, ч. 3 ст. 82 ЦПК України, оскільки останнім не вказано, які саме обставини визнаються Відповідачем або визнані судом загальновідомими. Відповідач вважає за необхідне акцентувати увагу на безпідставності позовної заяви та окремо зазначає, що не визнає позовних вимог та не визнає обставин, що викладені Позивачем у тексті позовної заяви, оскільки такі обставини є надуманими та що не відповідають дійсності. Фактично, позовна заява складається з суб'єктивного опису обставин справи без нормативного обґрунтування позовних вимог, необґрунтованих та непідтверджених належними та допустимими доказами припущень про наявність заборгованості та цитуванням положень процесуального закону, які не мають жодного відношення до даної справи. Враховуючи зазначене, вважає, що обставини викладені в позовній заяві не підтверджені жодним допустимим доказом, отже позов AT «Альфа-Банк» не підлягає задоволенню.
12.08.2021 року представником відповідача в інтересах ОСОБА_1 подано до суду зустрічну позовну заяву до АТ «Альфа-Банк» про захист прав споживачів, визнання недійсною умови Договору про банківське обслуговування фізичних осіб №631155823 від 06 травня 2019 року мотивуючи тим, що 06 травня 2019 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» укладено оферту №631155823 на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії згідно рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) (далі - Рахунок). Договором визначено наступні умови споживчого кредиту:
- Тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії;
- Найменування продукту - «AlfaTravel»;
- Мета кредиту - для особистих потреб;
- Ліміт кредитної лінії - 200 000,00 (двісті тисяч) грн;
- Процентна ставка - 39,9% річних;
- Тип процентної ставки - фіксована;
- Обов'язковий мінімальний платіж - 5% від суми загальної заборгованості за кредиті лінією, але не менше 5- грн;
- Строк кредитування - 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредите лінії на новий строк (відповідно до паспорту споживчого кредиту).
Починаючи з липня 2020 року, на Рахунок Позивача за зустрічним позовом було накладено арешт на підставі постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження. З урахуванням зазначеного, починаючи з липня 2020 року Позивач за первісним позовом не користувався кредитними коштами, а лише продовжував належним чином здійснювати відповідні щомісячні, передбачені Договором платежі, що підтверджується копіями чеків. Починаючи з грудня 2020 року на телефонний номер ОСОБА_1 та на телефонні номери його близьких і колег телефонували невідомі для нього особи та, представившись працівниками АТ «Альфа-Банк», вимагали сплатити необґрунтовану заборгованість за кредитним договором. Позивач за зустрічним позовом неодноразово звертався до менеджера Відповідача за зустрічним з вимогою пояснити причину виникнення заборгованості, однак конкретної обґрунтованої відповіді від відповідача за зустрічним позовом не надходило. 10.03.2021 Позивач за зустрічним позовом подав до канцелярії Відповідача за зустрічним позовом заяву про перерахування заборгованості (далі - Заява), яку було зареєстровано у Відповідача за вх№15-11/40626 та докази здійснення обов'язкових платежів, передбачених умовами Договору. На адресу Позивача за зустрічним позовом було направлено лист №24611-23.1-б/б від 19.03.2021 відповідно до якого Банк повідомив, що виникнення заборгованості спричинене накладенням арешту на рахунок ОСОБА_1 , а тому відповідно до публічної пропозиції АТ “Альфа-Банк” на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, яка є невід'ємною частиною Договору сторони погоджуються, що у разі накладення арешту коштів, що зберігаються на рахунку ЕПЗ, наслідком чого є обмеження прав розпорядження клієнтом грошовими коштами на його рахунках ЕПЗ, умови обслуговування таких рахунків змінюються на подальше обслуговування рахунків, відкритих на підставі цих Договорів, здійснюється із застосуванням тарифів банку, встановлених для обслуговування рахунків, на який накладено арешт. Враховуючи вищезазначене, у листі №24611-23.1-б/б від 19.03.2021 АТ «Альфа-Банк» зазначає, що у зв'язку з накладенням арешту на рахунок НОМЕР_3 , банком без відома ОСОБА_1 було змінено умови обслуговування рахунку та застосовано нові тарифи відповідно до пакету «Арештований».
Під час підписання Договору ОСОБА_1 не був ознайомлений з тарифами банку, встановлених для обслуговування рахунків, на який накладено арешт та не був ознайомлений з публічною пропозицією АТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в редакції, яка діяла станом на 06.05.2019 року, оскільки останній відсутній на офіційному сайті АТ «Альфа-Банк», а тому вимога банку щодо сплати заборгованості за кредитним Договором є необґрунтованою та незаконною, оскільки відповідно до розділу V “Інші умови” Договору передбачено, що у разі настання відкладальних обставин, що визначені договором про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ “Альфа-Банк”, застосовуються умови програми “Моментальна розстрочка на карту”, що вказані у додатку №4 до договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ “Альфа-Банк”. У разі отримання банком інформації, стосовно того, що на рахунки накладається арешт, змінюються умови користування кредитними коштами по програмі “Моментальна розстрочка” на умови користування коштами відновлювальної кредитної лінії, що здійснюються згідно з п. 3.4 розділу І Додатку №4 до договору (розділу V “Інші умови” Договору). Проте, позивачу за зустрічним позовом не було роз'яснено, що таке відкладальна обставина та за яких умов вона може бути застосована; умови програми «Моментальна розстрочка»; не ознайомлено з тарифами, які застосовуються згідно програми «Моментальна розстрочка»; яким чином здійснюється користування кредитними коштами відновлювальної кредитної лінії та на якій підставі банк має право користуватись вказаними коштами; не ознайомлено з тарифами, які можуть бути застосовані у випадку арешту рахунку. Тобто фактично розділ V «Інші умови» Договору викладений без опису в чому полягає зазначена в ньому послуга, що у свою чергу відповідає економічним потребам лише самого банку, а тому є несправедливою та такою, що всупереч принципу добросовісності має істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Зазначає, що на сайті банку відсутня архівна версія договору про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії в редакції станом на дату 06.05.2019 року або станом на 2019 рік, відсутні підстави вважати, що при укладенні кредитного Договору із ОСОБА_1 АТ "Альфа-Банк» дотримано вимоги, передбачені ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про споживче кредитування», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Враховуючи наведене положення розділу V “Інші умови” Договору є несправедливими та такими, що всупереч принципу добросовісності мають істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду Позивача за зустрічним позовом, а тому в порядку цивільного законодавства та положень ЗУ «Про захист прав споживачів» може бути визнано недійсним, та просить суд визнання розділ V “Інші умови” Договору про банківське обслуговування фізичних осіб №631155823 від 06 травня 2019 року укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» недійсним та стягнути судові витрати по справі з відповідача за зустрічним позовом.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13.09.2021 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів, визнання недійсною умови Договору про банківське обслуговування фізичних осіб №631155823 від 06 травня 2019 року прийнято до сумісного розгляду з позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та об'єднано зазначені позови в одне провадження.
13.09.2021 року представником АТ «Альфа-Банк» подано до суду відповідь на відзив, який обґрунтовують тим, що 05.09.2019 року ОСОБА_1 письмово звернувся до АТ «Альфа-Банк» з Офертою на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631155823, де запропонував відкрити йому поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні, повідомити йому реквізити рахунку, випустити міжнародну платіжну карту строком дії 5 років, встановити кредитний ліміт в розмірі 200 000,00 грн. із відсотковою ставкою 39,99 річних. Того ж дня АТ «Альфа-Банк» було підписано Акцепт пропозиції на запропонованих ОСОБА_1 , умовах, який було отримано позичальником 06.05.2019 року про що свідчить його підпис в останньому абзаці Оферти. Також в Оферті зазначено, що всі відносини між сторонами, та істотні умови надання та користування Кредитом, які не врегульовані Угодою, пропонуються врегулювати Договором. Діюча редакція Договору розміщена за електронною адресою www.alfabank.com.ua (останній абзац розділу V Договору). Також 06.05.2019 року ОСОБА_1 , підписав Анкету-Заява про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», в якій просив видати йому пластикову банківську картку та здійснювати її обслуговування, а також відкрити поточні банківські рахунки. В п. 2.1.1 Анкети - Заяви зазначено, що ОСОБА_1 , підтверджує акцепт Публічної пропозиції та укладення Договору між ним та АТ «Альфа-Банк» на умовах викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору що розміщені на веб -сторінці Банку (а у разі її подальших змін - за іншою адресою що буде вказана в Договорі). В п.2.1.2 позичальник підтвердив, що в день підписання цього Акцепту отримав примірник Договору та всіх додатків до нього..., надає доручення Банку на здійснення списання коштів у визначених Договором випадках, тощо. На офіційному сайті АТ «Альфа-Банк» в розділі тарифи та умови розміщена Публічна пропозиція АТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в редакціях починаючи з 20.01.2019 року. Згідно Преамбули Договору, що розміщений на офіційному сайті: https://alfabank.ua/ за посиланням: https:// alfabank.ua/, акцептування даної публічної пропозиції здійснюється шляхом подання Анкети - Заяви про акцепт даної публічної пропозиції, а згідно п. 13.2 Договору, даний договір є договором приєднання, про що позивачу було відомо, що вбачається з п. 2.1.1 - 1212 Заяви-Анкети. Згідно Додатку №5 до Договору «Кредити фізичних осіб» (надалі - Додаток №5) він є невід'ємною частиною Договору, що укладений між АТ «Альфа-Банк» та фізичною особою що акцептувала умови Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору, (п. 1.1). Зважаючи на все вище викладене, доводи відповідача, що він не був ознайомлений з тарифами та умовами публічної пропозиції є надуманими, адже саме з наявними на сайті банку тарифами та умовами Договору позичальник був ознайомлений, та жодних доказів, що він погоджується з будь-якими іншими умовами відповідач не надав, це при тому, що згідно п.2.1.2 Анкети - Заяви відповідач підтвердив, що в день підписання цього Акцепту отримав примірник Договору та всіх додатків до нього. Будь-яких доказів того, що відповідач отримав інші умови та тарифи ніж ті, що розміщені на сайті, матеріали справи не містять. Щодо накладення арешту на рахунки, зазначає, що у зв'язку з отриманням банком постанови про арешт коштів від 05.09.2019 року ВП№59523606 Банком було накладено арешт коштів, що знаходять на рахунку, та зупинені всі видаткові операції по рахунку згідно п.п.3.4.22., 4.2.18., 3.4.16., 3.4.17. 4.2.9.3., 3.11 Публічної пропозиції. Зважаючи на викладене, після надходження на адресу банку постанови про накладення арешту вся сума заборгованості за кредитом вважається несанкціонованою кредитною заборгованістю на яку нараховується пеня згідно Тарифів банку.
Зазначає, що до позовної заяви був долучений розрахунок заборгованості в оригіналі, а тому доводи відповідача що такий доказ не засвідчений належним чином є необґрунтованим, оскільки вимоги щодо засвідчення доказів стосуються тільки копій документів, а не оригіналів. Розрахунок заборгованості складено у вигляді таблички із відображенням сум нарахованих та погашених коштів за відповідні періоди. Сума заборгованості складається із 105 404,94 грн. заборгованості по кредиту та 22 335,19 грн. заборгованість по пені.
09.11.2021 року представником АТ «Альфа-Банк» подано до суду заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, які обґрунтовує тим, що відповідач за первісним позовом вважає викладені у відповіді на відзив обставини надуманими та такими, що суперечать фактичним обставинам справи оскільки, представником позивача за первісним позовом в тексті відповіді на відзив зазначається про те, що ОСОБА_1 ознайомився з умовами договору, тарифами та публічною пропозицією АТ «Альфа-Банк». Однак, дана обставина категорично заперечується Відповідачем за первісним позовом, з огляду на наступне. Дійсно, Відповідачем за первісним позовом підписано Оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. У тексті Оферти, крім іншого, зазначено суму ліміту кредитної лінії, розмір процентної сивки за користування коштами відновлювальної кредитної лінії та тип процентної ставки. Одночасно, в тексті Оферти визначено й умови сплати платежів, а саме визначено обов'язковий мінімальний платіж від загальної суми заборгованості та строк кредитування. Зазначена інформація, дійсно була відома Відповідачу за первісним позовом. Відповідач за первісним позовом у повній мірі дотримувався вищезазначених умов та добросовісно сплачував грошові кошти у розмірі та строки обумовлені сторонами. Однак, положення договору та публічної пропозиції, з якими на думку Позивача за первісним позовом ознайомився Відповідач за первісним позовом, не були відомі останньому з огляду на те, що такі положення не зазначені а ні в тексті Оферти, ані в анкеті-заяві, ані в паспорті споживчого кредиту. Так, представником Позивача за первісним позовом долучено до відповіді на відзив копію Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Однак, із зазначеної Публічної пропозиції не вбачається періоду часу протягом якого така публічна пропозиція та умови договору діяли саме в такій редакції, також, на поданій представником Позивача за первісним позовом копії Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб - відсутній підпис Відповідача за первісним позовом, що свідчив би про його ознайомлення з положеннями, викладеними у зазначеному документі.
Зазначає, що посилання представника позивача за первісним позовом на те, що на офіційному сайті АТ «Альфа-Банк» в розділі тарифи та умови розміщена Публічна пропозиція АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в редакціях починаючи з 20.01.2019 року заперечується відповідачем за первісним позовом, оскільки позивач за первісним позовом має безпосередній вплив на зміст (вміст) даного веб-сайту, та відповідно, можливість внесення будь-якого типу коригувань до відомостей, що розміщені на даному веб-сайті, в тому числі й до умов договору та публічної пропозиції. У відзиві на позовну заяву, представником Відповідача за первісним позовом зазначалось про те, що ОСОБА_1 не був ознайомлений з тарифами банку, встановлених для обслуговування рахунків, на який накладено арешт та не був ознайомлений з публічною пропозицією АТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в редакції, яка діяла станом на дату укладення договору, оскільки останній відсутній на офіційному сайті АТ «Альфа-Банк». Однак, у тексті Відповіді на відзив представник Позивача за первісним позовом з невідомих мотивів зазначає про те, що Відповідач за первісним позовом не довів, що він погоджувався з будь-якими іншими умовами. Відповідач за первісним позовом має на меті акцентувати увагу на тому, що фактичного ознайомлення з публічною пропозицією АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, у момент підписання оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії та анкети- заяви не відбувалось. Даний факт підтверджується, зокрема, заявою ОСОБА_1 поданою до АТ «Альфа-Банк», що зареєстрована за вх. № 151-11/40626 10 березня 2021 року. З тексту зазначеної заяви вбачається, що ОСОБА_1 не володів інформацією про наявність будь-яких інших тарифів та вважав, що сталась технічна помилка, внаслідок якої у останнього сформувалась заборгованість. Про наявність тарифів, що застосовуються АТ «Альфа-Банк» до рахунків на які накладено, арешт, ОСОБА_1 дізнався з листа АТ «Альфа-Банк» № 24611-23.1-6/6 від 19.03.2021, який наявний в матеріалах справи. Крім того досить дивним є твердження представника Позивача за первісним позовом про те, що ОСОБА_1 ознайомився з умовами договору та публічною пропозицією, які за своїм обсягом становлять більше 140 аркушів тексту, та вміщають в собі положення для обслуговування кредитів, депозитів, поточних рахунків тощо, у момент підписання Оферти. Відтак, твердження представника Позивача за первісним позовом про те, що ОСОБА_1 ознайомився з умовами договору та публічною пропозицією є необгрунтованими та такими, що суперечать фактичним обставинам справи.
Окрім того, зазначає, що представник позивача за первісним позовом, у відповіді на відзив, цитує положення Публічної пропозиції, з якою не ознайомлено Відповідача за первісним позовом та зазначеними положеннями обґрунтовує правомірність нарахування штрафних санкцій та вимоги про дострокове повернення грошових коштів. Як зазначалось попередньо, ОСОБА_1 не було відомо про існування зазначених положень, оскільки такі положення не зазначались у жодному документі, з яким ознайомився та який підписав ОСОБА_1 . З наведених представником Позивача за первісним позовом обґрунтувань додатково Підтверджується, що ОСОБА_1 крім того, що не був ознайомлений з умовами публічної пропозиції, фактично, не міг би детально ознайомитись з даними положеннями в силу надмірного обсягу положень, що регулюють обслуговування рахунку, на який накладено арешт, які розміщені навіть не в одному розділі публічної пропозиції, а на різних сторінках публічної пропозиції, що додатково свідчить про недобросовісність дій Позивача за первісним позовом та вкотре підтверджує факт не ознайомлення відповідача за первісним позовом з даними положеннями. Внаслідок протиправної зміни умов обслуговування рахунку, Позивачем за первісним позовом неправомірно сформовано заборгованість, що в свою чергу й обумовило звернення до суду із даною позовною заявою. Фактичні обставини справи, свідчать про те, що Відповідач за первісним позовом належно та у повному обсязі виконував зобов'язання щодо повернення отриманих від Позивача за первісним позовом грошових коштів. Попри це внаслідок неправомірних дій Позивача за первісним позовом, у Відповідача за первісним позовом сформувалась заборгованість, яка не могла б виникнути у разі відсутності публічній пропозиції несправедливих умов. Враховуючи наведене вважають, що позовна заява є безпідставною, необґрунтованою та надуманою, а обставини викладені в ній не підтверджені належними та допустимими доказами. Отже, позовна заява АТ «Альфа-Банк» не підлягає задоволенню.
10.11.2021 року представником позивача за зустрічним позовом подано до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої зазначає, що діями відповідача за зустрічним позовом завдана моральна шкода, а тому вважає за необхідне змінити предмет позову шляхом доповнення позовних вимог про стягнення моральної шкоди. Підставою зустрічної позовної заяви про захист прав споживачів, про визнання недійсною умови Договору про банківське обслуговування фізичних осіб № 631155823 від 06 травня 2019 року є саме неправомірні дії Відповідача за зустрічним позовом, що вчинялись внаслідок включення до умов Договору несправедливих умов. Починаючи з грудня місяця 2020 року, періодично, на телефонний номер позивача за зустрічним позовом, на телефонні номери його близьких та його колег телефонували невідомі для Позивача особи та, представившись працівниками АТ «Альфа-Банк», вимагали сплатити необґрунтовану заборгованість за кредитним договором». Тобто, підставою позову визначено саме неправомірні дії АТ «Альфа-Банк», що як у включенні до договору несправедливих умов так і в діях, що спрямовані на необгрунтованої заборгованості. Телефонні дзвінки здійснювались з номерів працівників АТ “Альфа-Банк”.
Фактично, працівники АТ “Альфа-Банк” не надавали належним чином обґрунтованої та вичерпної інформації стосовно заборгованості ОСОБА_1 перед АТ “Альфа-Банк”, проте здійснювали моральний тиск на позивача, що у свою чергу призвело до виникнення у останнього сильних душевних страждань, погіршення робочих стосунків, погіршення ділової репутації.
Зазначають, що внаслідок здійснення телефонних дзвінків, які не містили інформаційного характеру для Позивача та внаслідок ініціювання судового процесу, ОСОБА_1 було спричинено сильні моральні переживання. З урахуванням вищезазначеного, ОСОБА_1 має право на стягнення моральної шкоди, оскільки наявна вина АТ “Альфа-Банк”, протиправні дії АТ “Альфа-Банк”, внаслідок яких було завдано моральної шкоди ОСОБА_1 та наявний причинно-наслідкових зв'язок між протиправними діями Відповідача за первісним позовом та настанням негативних для Позивача наслідків у вигляді спричинення сильних моральних переживань. Враховуючи наведене просять суд визнати розділ V “Інші умови” Договору про банківське обслуговування фізичних осіб №631155823 від 06.05.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Альфа-Банк», недійсним. Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 108 000 (сто вісім тисяч) гривень 00 копійок. Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 всі належним чином підтверджені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу та витрати на проведення експертизи.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом просив суд первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити.
Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні первісного позову, та задовольнити зустрічний позов.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, приходить до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а в зустрічному позові слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 06.05.2019 року на підставі Анкети-Заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Альфа-Банк» із Офертою на укладання Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.
У анкеті-заяві зазначено, що відповідач підписанням акцепту підтвердив акцепт публічної пропозиції та укладення договору між ним та АТ "Альфа-Банк" на умовах, викладених в публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці банку www.alfabank.ua, а також, що він отримав примірник Договору та всіх додатків до нього, ознайомився з положеннями законодавства України, що регулюють порядок відкриття, використання і закриття рахунків, надання та користування іншими послугами банку згідно з договором, в тому числі, зі змістом Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах.
06.05.2019 року ОСОБА_1 запропоновано АТ «Альфа-Банк» укласти Угоду про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Аьфа-Банк», укладеного між ним та Банком. Таким чином, між сторонами 06.05.2019 року укладено Договір про банківське обслуговування фізичних осіб №631155823 (Оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії).
Згідно І розділу Оферти передбачено, що тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії. Найменування Продукту: «Альфа Travel». Мета кредиту - для особистих потреб.
У ІІ розділі запропоновано Банку відкрити поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні. Міститься прохання про повідомлення реквізитів Рахунку та прохання випустити міжнародну платіжну карту VISA Platinum строком дії 5 років з моменту випуску.
Розділом ІІІ передбачено, що ліміт Кредитної лінії у розмірі 200 000,00 грн., з процентною ставкою 39,99% річних. Тип процентної ставки - фіксована.
З розділу V укладеної між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банком» Оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії вбачається, що у разі настання відкладальної обставини, що визначені Договором, запропоновано застосувати умови Програми «Моментальна розстрочка на карту», що вказані у Додатку №4 до Договору. У розділі ІІІ Додатку №4 до Договору визначаються такі умови Програми «Моментальна розстрочка на карту»: сума кредиту; процентна ставка; строк користування кредитом; комісійні винагороди (у випадку їх наявності); порядок сплати кредиту за програмою «Моментальна розстрочка на карту». У разі отримання банком інформації, стосовно того, що клієнт є військовозобов'язаним-мобілізованим, та/або на мої рахунки накладається арешт, пропоную з дати отримання такої інформації, змінювати умови користування кредитними коштами по Програмі «Моментальна розстрочка на карту» на умови користування коштами відновлювальної кредитної лінії, що здійснюється згідно з п.3.4. Розділу І Додатку №4 до Договору. Всі відносини між мною та Банком та істотні умови надання та користування Кредитом, які не врегульовані Угодою пропоную врегулювати Договором. Діюча редакція договору розміщена за електронною адресоюwww.alfabank.com.ua/
У VI розділі містяться відомості про те, що підписанням Оферти надано згоду Банку на передачу до Кредитного реєстру Національного банку України інформації у випадках, обсязі, строки та у порядку, передбачених чинним законодавством України, а також беззаперечно підтверджує, що попередньо ознайомлений у письмовій формі: зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; з інформацією, надання якої передбачене нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ.
Зазначена Оферта на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 06.05.2019 року підписана ОСОБА_1 , а також містяться відомості про те, що Акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії отримав, дата - 06.05.2019 року, підпис клієнта ( ОСОБА_1 ).
Окрім того, сторонами АТ «Альфа-банк» та ОСОБА_1 06.05.2019 року підписано паспорт споживчого кредиту, в якому передбачено, що строк кредитування - 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк.
Так, з дослідженої Оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, укладеної між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банком», судом встановлено, що розділом V Інші умови передбачено, що у разі настання відкладальної обставини, що визначені Договором, запропоновано застосувати умови Програми «Моментальна розстрочка на карту», що вказані у Додатку №4 до Договору.
Також, з дослідженого Договору (Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб) встановлено, що п.3.4.22. підписанням Договору Сторони погоджуються, що у разі накладення арешту коштів, що зберігаються на рахунку та/або встановлення обтяження майнових прав на грошові кошти, що зберігаються на Рахунку, наслідком чого є обмеження розпорядження Клієнтом грошовими коштами на його рахунку, умови обслуговування такого Рахунку змінюються на подальше обслуговування рахунку, відкритого на підставі договору, здійснюється із застосуванням Тарифів банку, встановлених для обслуговування рахунків, на яких накладено арешт/встановлено обмеження.
Тобто, договір був укладений із правовими наслідками пов'язаними з настанням певної обставини, що передбачено ч.1 ст.212 ЦК України, а саме особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Під відкладальною умовою (обставиною) укладається правочин, за яким його сторони обумовлюють настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні.
АТ «Альфа-Банк» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач у порушення умов договору свої зобов'язання виконав не в повному обсязі, внаслідок чого має прострочену заборгованість.З наданого АТ «Альфа-Банк» розрахунку вбачається, що сума заборгованості за Договором про банківське обслуговуванняч фізичних осіб №631155823 від 06.05.2019 року становить 127 744,13 грн., з якої 105 404,94 грн. заборгованість по кредиту та 22 335,19 грн. заборгованість по пені. Розмір заборгованості також підтверджується випискою по особовим рахункам ОСОБА_1 .
В обгрунтування позову представник позивача посилався на редакцію договору розміщену за електронною адресою www.alfabank.com.ua/ та долучено роздруківку із сайту Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб, яка містить інформацію на 103 арк.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Як вбачається із матеріалів справи у Паспорті споживчого кредиту та Оферті на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути пеню, яка є відповідальністю за порушення зобов'язання.
Позивач обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі розмір і порядок нарахування пені, крім самого розрахунку заборгованості за договором від 06.05.2019 року, посилався на публічну пропозицію АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб, яка розміщена за електронною адресою www.alfabank.com.ua/, як невід'ємні частини договору.
Так, Акцепт пропозиції, та Публічна пропозиція АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб, яка розміщена за електронною адресою www.alfabank.com.ua/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину договору, укладеного між сторонами шляхом підписання Оферти. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність за порушення зобов'язання у вигляді пені.
Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цю Публічну пропозицію АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб розумів відповідач та погодився з ними.
Публічна пропозиція АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб, з огляду на їх мінливий характер, згідно вимог ст.ст. 207,1055 ЦК України щодо обов'язкової письмової форми договору кредиту та відповідно до принципу правової визначеності, який реалізований у загальних вимогах, додержання яких є необхідним для чинності правочину, ст. 203 ЦК України, - не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в Договорі, який безпосередньо підписаний позичальником.
Той факт, що відповідач фактично користувався грошовими коштами не можна вважати достатнім доказом укладення договору кредиту на умовах сплати зазначеної у позові пені, оскільки у даному випадку згідно ст.ст.12,81 ЦПК України саме на Банк покладено тягар доведення факту та умов укладення договору, на підставі якого був заявлений позов. І лише при доведеності цих обставин у відповідача виникає процесуальний обов'язок їх спростування, що відповідає принципу рівності сторін, ч. 2 ст. 12 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, ч. 6 ст. 81 ЦПК України
Оскільки умови договорів розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК Українине можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.
Виходячи зі змісту поняття публічності норми ст.ст.633,634 ЦК України можуть застосовуватися лише якщо умови цього договору реально доступні невизначеному колу осіб.
Крім того, роздруківка із сайту позивача не може вважатися належним доказом, оскільки повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Публічна пропозиція, що розміщена на офіційному сайті позивача могла змінюватись самим банком в період - з часу виникнення спірних правовідносин ( 06 травня 2019 року ) до моменту звернення до суду із вказаним позовом ( 06 липня 2021 року ), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Публічну пропозицію АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови Договору, відсутність у Паспорті та Оферті на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії домовленості сторін про сплату пені, надана банком Публічна пропозиція АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ «Альфа-Банк» дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131 цс 19.
Крім того, особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третястатті 1054 ЦК України).
Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (частина першастатті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 доЗакону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина другастатті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (стаття 13 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20), при цьому відступив від висновку Верховного Суду про те, що паспорт споживчого кредиту є невід'ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом, викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц (провадження№ 61-13569св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 (провадження № 61-14573св20) та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19 (провадження № 61-17707св19).
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 виконав взяті на себе зобов'язання по сплаті кредиту не в повному обсязі, у зв”язку з чим має заборгованість, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 105 404,94 грн., що передбачено Офертою та Паспортом споживчого кредиту, які підписані сторонами.
Вимоги позову в частині стягнення пені задоволенню не підлягають, оскільки представником позивача не доведено належними та допустимими доказами погодження відповідачем умов Договору про банківське обслуговування фізичних осіб від 06.05.2019 року щодо відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді пені, а тому відсутні правові підстави для її стягнення.
Що стосується зустрічного позову слід зазначити наступне. Звертаючись до суду із зустрічним позовом ОСОБА_1 стверджує, що умови розділу V Оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії є несправедливими, оскільки в зазначеному розділі відсутній опис в чому полягає послуга «Моментальна розстрочка на карту», під час підписання Договору ОСОБА_1 не був ознайомлений з тарифами банку, встановлених для обслуговування рахунків, на який накладено арешт та не був ознайомлений з публічною пропозицією АТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в редакції, яка діяла станом на 06.05.2019 року.
10.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа-Банк» із заявою про перерахування заборгованості, яку було зареєстровано у Відповідача за вх.№15-11/40626.
19.03.2021 року, вхідним листом №24611-23.1-б/б ОСОБА_1 направлено лист відповідно до якого Банк повідомив ОСОБА_1 , що у зв'язку з накладенням арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ОСОБА_1 , зупинено всі видаткові операції, а тому банком було змінено умови обслуговування рахунку та застосовано нові тарифи відповідно до пакету «Арештований», внаслідок чого виникла заборгованість, яка спричинена накладенням арешту на рахунок ОСОБА_1 .
Також у зазначеному листі ОСОБА_1 повідомлено про те, що відповідно до публічної пропозиції АТ “Альфа-Банк” на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, яка є невід'ємною частиною Договору сторони погодились, що у разі накладення арешту коштів, що зберігаються на рахунку ЕПЗ, наслідком чого є обмеження прав розпорядження клієнтом грошовими коштами на його рахунках ЕПЗ, умови обслуговування таких рахунків ЕПЗ змінюються та подальше обслуговування рахунків ЕЦП, відкритих на підставі цих Договорів, здійснюється із застосуванням тарифів банку, встановлених для обслуговування рахунків, на який накладено арешт.
За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.
Як визначає ч.3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
У даному випадку, наявність підписаного правочину свідчить про те, що обидва учасники бажали укласти правочин і, що зовнішній вираз волі відповідає внутрішньому.
Крім того, законодавством України чітко врегульовані питання щодо недійсності угод (ст. 215-216 Цивільного кодексу України).
Зокрема, відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Звертаючись до суду ОСОБА_1 зазначає про недотримання АТ «Альфа-Банк» вимог Закону України «Про захист прав споживачів» при укладенні договору і не надання повної інформації про умови кредитування.
Зокрема, про те, що під час підписання Договору ОСОБА_1 не був ознайомлений з тарифами банку, встановлених для обслуговування рахунків, на який накладено арешт та не був ознайомлений з публічною пропозицією АТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в редакції, яка діяла станом на 06.05.2019 року, оскільки останній відсутній на офіційному сайті АТ «Альфа-Банк», .
Слід зазначити, що ч.1,2 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції чинній станом на день укладення спірного договору) передбачено, що кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Частиною 12 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції чинній станом на день укладення спірного договору) передбачено, що у разі ненадання визначеної у цій статті інформації або надання її в неповному обсязі чи надання недостовірної інформації кредитодавець або кредитний посередник несе відповідальність у порядку та розмірі, визначених законом. Споживач, який внаслідок ненадання йому визначеної у цій статті інформації або надання її в неповному обсязі чи надання недостовірної інформації уклав договір на менш сприятливих для себе умовах, ніж ті, що передбачені у цій інформації, має право вимагати приведення укладеного договору у відповідність із зазначеною інформацією шляхом направлення кредитодавцю відповідного письмового повідомлення. Кредитодавець зобов'язаний привести договір у відповідність з умовами, зазначеними у наданій інформації, протягом 14 днів з дати отримання такого повідомлення.
Згідно ч.1 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції чинній станом на день укладення спірного договору) споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Посилаючись на несправедливість умов укладеного між сторонами Кредитного договору, позивач повинен надати докази на підтвердження того, що внаслідком укладення такого договору виникає дисбаланс прав і обов'язків сторін, а також, що це призвело до завдання йому шкоди, як споживачу кредитних послуг. Однак, таких доказів суду не надано.
Суд вважає, що укладений договір не завдає шкоди споживачеві, а відповідальність позичальника відповідно до тарифів банку, встановлених для обслуговування рахунків, на який накладено арешт за умовами даного розділу підлягає встановленню під час вирішення питання про стягнення коштів за договором.
Враховуючи викладені обставини, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач за зустрічним позовом не довів належними і допустими доказами наявність обставин, що свідчать про недійсність умов договору, в зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів та визнання недійсною розділу V умов Договору про банківське обслуговування фізичних осіб №631155823 від 06 травня 2019 року.
Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд виходить із наступного.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).
Згідно ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від глибини душевних страждань, ступеня вини особи, що завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При вирішенні даної справи і визначенні моральної шкоди судом враховуються положення п. п. 3, 5, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4.
Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.
З огляду положення вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, зобов'язання відшкодувати моральну шкоду виникає за наявності: а) моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; б) неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; в) причинного зв'язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; г) вини заподіювача шкоди.
Оскільки судом не встановлено, що укладенням договору порушені права ОСОБА_1 , то відсутні підстави для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1872 грн. 98 коп. ( 105404,94 грн : 127744,13 грн = 0,8251 %; 2270,00 грн х 0,8251 % = 1872 грн. 98 коп.).
У зв'язку з відмовою у задоволенні зустрічного позову судові витрати, понесені позивачем за зустрічним позовом, зокрема витрати на правничу допомогу стягненню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-81, 89, 95, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, ЦПК України, ст.ст.526, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування» суд
Первісний позов Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк», місцезнаходження: м.Київ, вул.Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714, заборгованість за Договором про банківське обслуговування фізичних осіб №631155823 від 06.05.2019 року в розмірі 105404 (сто п”ять тисяч чотириста чотири) гривні 94 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк», місцезнаходження: м.Київ, вул.Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714 судовий збір у розмірі 1872 гривні 98 копійок.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів, визнання недійсною умови Договору про банківське обслуговування фізичних осіб №631155823 від 06 травня 2019 року відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», місцезнаходження: м.Київ, вул.Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя: Татарінова О.А.