Справа № 338/520/22
13 липня 2022 року селище Богородчани
Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Решетов В. В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 (смт Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, непрацюючої, за ч. 4 ст. 127 КУпАП,
ОСОБА_1 24 червня 2022 року о 14 год 22 хв на автодорозі Р 38 сполученням Богородчани - Гута здійснила перехід проїзної частини дороги у невстановленому для цього місті, внаслідок чого створила аварійну обстановку. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 4.7, 4.14 (а, б) ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась у встановленому законом порядку - шляхом надсилання повістки за адресою, вказаною у протоколі та у власноручних письмових поясненнях ОСОБА_1 . Однак поштове відправлення повернулось до суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьова проти України", наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі. Сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних в ній доказів.
Факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №244385 від 24 червня 2022 року, відповідно до якого ОСОБА_1 на автодорозі Р 38 сполученням Богородчани - Гута здійснила перехід проїзної частини дороги у невстановленому для цього місті, внаслідок чого створила аварійну обстановку;
- письмовими поясненням ОСОБА_1 від 24 червня 2022 року про перехід нею дороги у невстановленому місці попереду автобуса, не подивившись та не переконавшись у відсутності автомобіля. Зненацька відчула удар автомобіля та впала. Через деякий час каретою швидкої медичної допомоги була доставлена в лікарню. Претензій до водія не має;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 24 червня 2022 року про те, що вказаного числа він керував автомобілем марки "БМВ", модель "320", 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю близько 30 км/год та здійснював маневр обгону автобуса, який зупинився та був частково припаркований на проїзній частині дороги. Раптово побачив, як з-за передньої частини автобуса на дорогу вибігає дівчина й падає на капот. Він здійснив екстрене гальмування, дівчина впала на дорогу. Очевидцями даної події були працівники поліції, які їхали позаду його автомобіля;
- план-схемою до протоколу огляду місця події від 24 червня 2022 року зі схематичним зображенням обставин пригоди від 24 червня 2022 року;
- копією заяви ОСОБА_2 від 24 червня 2022 року про відсутність претензій матеріального та морального характеру до дівчини, яка перебігала дорогу у невстановленому місці.
Вищевказані докази в їх сукупності послідовні та відповідають обставинам справи, не містять суперечностей. ОСОБА_1 та водій автомобіля марки "БМВ" в своїх письмових поясненнях вказують та визнають факт переходу ОСОБА_1 проїзної частини у невстановленому місці та раптовий її вихід з-за передньої частини автобуса на дорогу безпосередньо перед автомобілем "БМВ", який їхав у попутному напрямку. При цьому ОСОБА_1 не переконалась у відсутності для неї перешкод. Ці пояснення відповідають змісту протоколу про адміністративне правопорушення та план-схемі до огляду місця події.
Аналізуючи наведені докази, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 127 КУпАП, - перехід пішоходом проїзної частини у невстановленому місці, що спричинило створення аварійної обстановки.
Згідно з положеннями ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ст. 251 КУпАП)
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан. Приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення та є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Оскільки, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, тобто
ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то з останньої слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.
Керуючись ч. 4 ст. 127, ст. 33, 34, 35, 40-1, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою за ч. 4 ст. 127 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень (вісімсот п'ятдесят), який слід стягнути на рахунок UA148999980313070149000009001, отримувач ГУК в Ів-Фр.об./Ів.-Фр.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету "Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху".
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн судового збору (отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030101).
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. В. Решетов