Справа № 560/16594/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
12 липня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представників відповідачів: Іжаківської В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Хмельницької обласної прокуратури на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур (на правах місцеих), Хмельницької обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення коштів,
у листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації місцевих прокуратур, військових прокуратур (на правах місцевих), Хмельницької обласної прокуратури в якому просила:
-визнати протиправними та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 №186;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Хмельницької обласної прокуратури від 21.10.2021 №1254к, яким позивачка звільнена з посади прокурора Шепетівської місцевої прокуратури Хмельницької області з 29.10.2021;
- зобов'язати Хмельницьку обласну прокуратуру поновити позивачку посаді прокурора Шепетівської окружної прокуратури або на рівнозначній посаді прокурора в органах Хмельницької обласної прокуратури та органах прокуратури України з 29.10.2021 і зарахувати час вимушеного прогулу в загальний стаж та стаж роботи на посадах прокурора;
- стягнути з Хмельницької обласної прокуратури середній заробіток за весь час вимушеного прогулу;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора та уповноважену ним кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) призначити новий час (дату) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 №186 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації.
Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Хмельницької обласної прокуратури від 21.10.2021 №1254к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Шепетівської місцевої прокуратури Хмельницької області.
Зобов'язано Хмельницьку обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Шепетівської місцевої прокуратури Хмельницької області.
Стягнуто з Хмельницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.11.2021 по 21.04.2022 у сумі 42012,00 грн (сорок дві тисячі дванадцять гривень).
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на публічній службі в органах прокуратури та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць звернуто до негайного виконання.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Офіс Генерального прокурора та Хмельницька обласна прокуратура подали апеляційні скарги, у яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційних скарг апелянти послалися на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на їх думку, призвело до неправильного вирішення спору.
У судовому засіданні представник відповідачів апеляційні скарги підтримала та просила їх задовольнити.
Позивач про задоволення апеляційних скарг заперечила, посилаючись на її необгрунтованість та безпідставність.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційних скарг наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 15.11.2011 по 29.10.2021 працювала в органах прокуратури на різних посадах, а з 11.12.2015 року - на посаді прокурора Шепетівської місцевої прокуратури Хмельницької області, яку з 15.03.2021 перейменовано в Шепетівську окружну прокуратуру Хмельницької області.
Відповідно до положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” усі працівники органів прокуратури підлягають проходженню атестації на підставі “Порядку проходження прокурорами атестації” (положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України № 221 від 03.10.2019 року.
Так, 07.10.2019 року позивачем на ім'я Генерального прокурора подано заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. Відповідно до змісту цієї заяви ОСОБА_1 підтвердила, що усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113, її буде звільнено з посади прокурора.
04.11.2020 року позивач складав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, за наслідками якого набрала 92 бали.
Так, 04.11.2020 та 05.11.2020 позивач подала до голови Першої кадрової комісії заяви із поясненням поважних причин, які призвели до такого результату та скарги на неналежний стан роботи комп'ютерної техніки та додано відповідні підтверджуючі документи.
Першою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів прийняте рішення від 20.11.2020, оформлене протоколом №12, про задоволення заяви ОСОБА_1 ; внесення її до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки; виключення ОСОБА_1 зі списку осіб, які 04.11.2020 та відповідно, 06.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Проте, рішенням, оформленим протоколом від 25.08.2021 №6 П'ятнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) відмовила у включенні ОСОБА_1 до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Рішенням П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), оформленим протоколом від 13.09.2021 №11, позивачка включена до переліку прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), які за результатами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, яке відбувалося 02.11.2020-09.11.2020, набрали менше прохідного балу, і неуспішно пройшли атестацію.
Також, рішенням П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 №186 "Про неуспішне проходження прокурором атестації" позивачка не допущена до етапу проходження співбесіди та визнана такою, що неуспішно пройшла атестацію.
На підставі рішення П'ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 №186 наказом керівника Хмельницької обласної прокуратури від 21.10.2021 №1254к ОСОБА_1 звільнена з 29.10.2021 з посади прокурора Шепетівської місцевої прокуратури Хмельницької області.
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись нормами чинного законодавства дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.
Так, ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Так, правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначаються Законом України “Про прокуратуру” №1697-VII від 14.10.2014 (Закон №1697-VII).
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону №1697-VII прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
25.09.2019 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-IX від 19.09.2019 (Закон №113-IX), яким запроваджено реформування системи органів прокуратури.
Згідно пунктів 6, 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ, встановлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Згідно із п.11 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX, атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Пунктом 14 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX, графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео - та звукозапису.
На виконання вказаного вище закону, наказом Генерального прокурора №221 від 03.10.2019 затверджено “Порядок проходження прокурорами атестації” (Порядок №221).
Згідно п. 1 розділу І Порядку №221 атестація прокурорів - це встановлена Розділом II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Атестація проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію (п. 3 розділу І Порядку №221).
Пунктом 6 розділу І Порядку №221 визначено, що атестація включає в себе три етапи:
1)складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається.
За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.
Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку (п. 9 Порядку № 221).
Заява, вказана у п. 9 розділу I вказаного Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Особа, яку за рішенням суду поновлено на посаді прокурора або слідчого прокуратури після 15 жовтня 2019 року, подає таку заяву Генеральному прокурору упродовж 5 днів після видання керівником органу прокуратури наказу про її поновлення на посаді.
Заява підписується прокурором особисто.
Відповідно до п. 1, 2, 4 розділу IV Порядку №221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до співбесіди.
Як встановлено судом першої інстанції, на виконання вищезазначених вимог Закону №113-IX та Порядку №221, на ім'я Генерального прокурора позивач подав заяву затвердженої типової формою про його переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Так, 04.11.2020 року ОСОБА_1 складала іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, за наслідками якого набрала 92 бали, що є меншим ніж встановлено Генеральним прокурором.
Першою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів прийняте рішення від 20.11.2020, оформлене протоколом №12, про задоволення заяви ОСОБА_1 ; внесення її до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки; виключення позивачки зі списку осіб, які 04.11.2020 та відповідно, 06.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Приймаючи вказані рішення кадрова комісія врахувала доводи позивачки, конкретні обставини та додані документи і дійшла висновку про наявність об'єктивних та поважних причин, які вплинули на перебіг і результат складання останньою іспиту.
Разом з тим, Генеральним прокурором 16 липня 2021 року видано наказ №236 "Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Генерального прокурора про створення кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)", яким визнано таким, що втратив чинність наказ Генерального прокурора від 10.09.2020 № 424 "Про створення третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)".
Натомість, наказом Генерального прокурора від 22 липня 2021 року №239 "Про створення п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)" з метою здійснення атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) створено П'ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - П'ятнадцята кадрова комісія).
П'ятнадцятою кадровою комісією з часу її створення також не було призначено ОСОБА_1 нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
При цьому, не беручи до уваги рішення Першої кадрової комісії, зазначене у протоколі №12 від 20.11.2020, яким вирішено, що складання ОСОБА_1 іспиту 04.11.2020 року не відбулося та у порушення вимог п.7 Порядку проходження прокурорами атестації, 13.09.2021 П'ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур прийнято рішення №186 "Про неуспішне проходження прокурором атестації", а саме, про те, що ОСОБА_1 неуспішно пройшла атестацію.
Пунктом 12 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17.10.2019 №233, передбачено, що рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.
Проте, як встановлено судом, у порушення вказаних вимог, у рішенні П'ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 №186 наявне лише посилання на результати складання ОСОБА_1 іспиту 04.11.2020. Водночас, відсутня будь-яка мотивація із зазначенням обставин, що вплинули на прийняття такого рішення, враховуючи наявність протоколу Першої кадрової комісії від 20.11.2020 №12 щодо призначення нових часу та дати складання іспиту.
Таким чином, новостворена П'ятнадцята кадрова комісія, приймаючи рішення про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації, використала як підставу результати складання іспиту 04.11.2020, який рішенням Першої кадрової комісії визнано таким, що не відбувся.
При цьому, члени П'ятнадцятої кадрової комісії не були присутні під час складання іспиту ОСОБА_1 , чим також порушили п.4 розділу II Порядку проходження прокурорами атестації, яким передбачено, що тестування проходить автоматизовано за присутності членів відповідної кадрової комісії.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що результати іспиту, які стали підставою для прийняття рішення П'ятнадцятою кадровою комісією від 13.09.2021 №186, не можна вважати такими, що в дійсності відображають рівень здібностей, знань і навичок з використанням комп'ютерної техніки ОСОБА_1 , за наявності об'єктивних та поважних причин, які вплинули на перебіг і результат складання останньою іспиту, що і було підтверджено рішенням Першої кадрової комісії, оформленого протоколом №12 від 20.11.2020, яке на даний час не скасовано та не втратило чинності.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішенням №186 П'ятнадцятої кадрової комісії порушено право ОСОБА_1 на можливість проходження атестації відповідно до порядку, встановленого Законом України №113-ІХ та Порядком проходження прокурорами атестації.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною першої статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Також Європейський суд з прав людини у справі "Лелас проти Хорватії" зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").
Проте, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Офіс Генерального прокурора та створені ним кадрові комісії недотрималися власних встановлених процедур, оскільки ще 20.11.2020 Перша кадрова комісія визнала іспит від 04.11.2020 для ОСОБА_1 таким, що не відбувся і визнала необхідність призначення нової дати його складання, а майже через рік - 13.09.2021 П'ятнадцята кадрова комісія, на підставі результатів цього ж іспиту, прийняла рішення про неуспішне проходження позивачем атестації.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що і рішенням №186 П'ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 і наказ керівника Хмельницької обласної прокуратури від 21.10.2021 №1254к про її звільнення є протиправними та підлягають скасуванню.
Крім того, згідно з ст. 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Так, порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (Порядок №100).
Відповідно до абзаців 3, 4 п. 2, п. 8 Порядку №100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з п. 5 розділу ІV Порядку №100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.
Відповідно до абз. 2 п. 8 Порядку №100 після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Згідно довідки Хмельницької обласної прокуратури від 05.11.2021 №21-524вих21, середньоденна заробітна плата позивачки за останні 2 календарні місяці роботи складає 350,10 грн.
Так, час вимушеного прогулу позивача становить 120 робочих днів, а саме з 01.11.2021 по 21.04.2022, тому сума, яку належить стягнути з Хмельницької обласноїпрокуратури на користь позивача, як середній заробіток за час вимушеного прогулу, становить 42012,00 грн.
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
Крім того, у апеляційних скаргах не зазначено жодної норми матеріального або процесуального права, яку порушив суд першої інстанції під час розгляду даної справи та обставини або доказу, якому суд першої інстанції не дослідив чи не надав належної оцінки.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційних скарг.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Хмельницької обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 13 липня 2022 року.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.