Справа № 600/1225/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич І.В.
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
13 липня 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на окрему ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі ГУ ПФУ в Чернівецькій області області), в якому просив:
-визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Чернівецькій області щодо відмови в перерахунку з 01.04.2019 р. основного розміру пенсії на підставі довідки наданої Чернівецьким обласним військовим комісаріатом з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей43і63 Закону України №2262-ХІІ, положень Постанови №704;
-зобов'язати ГУ ПФУ в Чернівецькій області, згідно довідки наданої Чернівецьким обласним військовим комісаріатом, виконати перерахунок з 01.04.2019 основного розміру пенсії станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ, положень Постанови №704;
-стягнути з ГУ ПФУ в Чернівецькій області різницю коштів, між отриманим та належного до отримання ОСОБА_1 пенсійного забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум) з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, на підставі оновленого перерахунку пенсії з 01.04.2019, у відповідності дост.55 Закону України №2262-ХІІ від 009.04.1992.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року позов задоволено частково:
-визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Чернівецькій області щодо відмови в перерахунку з 01.04.2019 р. основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки наданої Чернівецьким обласним військовим комісаріатом з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, станом на 05.03.2019 р., у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ, положень Постанови №704;
-зобов'язано ГУ ПФУ в Чернівецькій області, згідно довідки №ХЖ17911 від 11.12.2020 р. наданої Чернівецьким обласним військовим комісаріатом, виконати перерахунок з 01.04.2019 р. основного розміру пенсії ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ, положень Постанови №704.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення набрало законної сили 22.05.2021.
04.02.2022 ГУ ПФУ в Чернівецькій області листом повідомило позивача, що на виконання рішення суду від 21.04.2021 у справі №600/1225/21-а з 01.04.2019 нарахування пенсійної виплати здійснюється в новому розмірі.
Також, ОСОБА_1 направлено копію перерахунку пенсії від 27.07.2021, згідно якої основний розмір пенсії останнього складає 70 % сум грошового забезпечення.
25.05.2022 позивач звернувся до суду з заявою про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі, в якій просив:
-окремою ухвалою в адміністративній справі № 600/1225/21-а визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Чернівецькій області щодо зменшення з 01.04.2019 розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку відповідно до довідки Чернівецького обласного військового комісаріату від 11.12.2020 № ХЖ17911 з 71% до 70% відповідних сум грошового забезпечення;
-окремою ухвалою в адміністративній справі № 600/1225/21-а зобов'язати ГУ ПФУ в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 відповідно до довідки Чернівецького обласного військового комісаріату від 11.12.2020 ХЖ17911 у розмірі 71 % відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат.
Окремою ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року заяву задоволено:
-визнано протиправними дії завідувача сектору з питань призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців ГУ ПФУ в Чернівецькій області Бородач С.Б., головного спеціаліста ГУ ПФУ в Чернівецькій області Господарюк А.Д. щодо виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.04.2021 р. по справі №600/1225/21-а в частині щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 до 70% сум грошового забезпечення;
-зобов'язано ГУ ПФУ в Чернівецькій області вжити заходи щодо усунення порушень ст.129-1 Конституції України та ст.370 КАС України шляхом здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.04.2021 року по справі №600/1225/21-а, виходячи з розміру 71% сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці Чернівецького обласного військового комісаріату від 11.12.2020 року № ХЖ17911.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви.
В обгрунтуванні апеляційної скарги зокрема зазначено, що рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 600/1225/21-а виконане в повному обсязі.
Крім того, скаржник вказав, що в рішенні у справі № 600/1225/21-а не міститься вказівки, що на його виконання перерахунок пенсії позивачу має здійснюватися з розміру 71 % .
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що у відповідності до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення про задоволення заяви позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви, оскільки ГГУ ПФУ в Чернівецькій області на виконання рішення у справі №600/1225/21-а, безпідставно зменшило позивачу розмір пенсії до 70%.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Ст.370 КАС України унормовано, що судове рішення, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,-за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
За змістом ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У справі "Сорінг проти Об'єднаного Королівства" від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень-складовою права на справедливий судовий захист.
Таким чином, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Ч.1 ст.255 КАС України врегульовано, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Положеннями частини першої та другої статті 382 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч.8 ст.382 КАС України).
Крім того, відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, КАС України передбачено спеціальні норми, спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому статтями 382, 383 КАС України.
Зазначені правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Так, у ч.6 ст.383 КАС України закріплено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
В свою чергу ч.1 ст.249 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Так, колегією суддів з'ясовано, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.11.2018 у справі №824/953/18-а зобов'язано ГУ ПФУ в Чернівецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років, та її виплату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" на підставі довідки "Про розмір грошового забезпечення", виходячи із 71% грошового забезпечення - з 01 січня 2018 року.
При цьому, у вказаному рішенні суд дійшов висновку про незаконність дій органу пенсійного фонду в частині обмеження максимального розміру пенсії позивача до 70% та вказав що під час перерахунку пенсії відсотковий розмір пенсії не може бути меншим встановленого розміру під час призначення пенсії, а саме 71 % грошового забезпечення.
В подальшому, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року у справі №600/1225/21-а зобов'язано ГУ ПФУ в Чернівецькій області, згідно довідки №ХЖ17911 від 11.12.2020 р. наданої Чернівецьким обласним військовим комісаріатом, виконати перерахунок з 01.04.2019 р. основного розміру пенсії ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ, положень Постанови №704.
При цьому, як вірно звернуто увагу судом першої інстанції, рішенням у справі №600/1225/21-а відсотковий розмір пенсії позивача (71% грошового забезпечення) не змінювався.
Проте, як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачем, при перерахунку пенсії, останній з власної ініціативи змінив розмір відсотків грошового забезпечення, з якого здійснюється нарахування (перерахунок) пенсії позивачу з 71% на 70%.
На думку відповідача, підстав для розрахунку пенсії ОСОБА_1 з 71% грошового забезпечення не існує, оскільки такий відсоток пенсії не встановлювався позивачу на підставі рішення у справі №600/1225/21-а.
В свою чергу, колегія суддів вважає необгрунтованими такі доводи відповідача та звертає увагу останнього, що оскільки до предмету спору у справі № 600/1225/21-а не входило питання щодо розрахунку пенсії у відсотковому співвідношенні до грошового забезпечення позивача, з якого здійснюється її перерахунок, то рішення у даній справі не є підставою для зміни розміру пенсії з 71% на 70%.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 63 Закону № 2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу), загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Проте, у дану статтю Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
Надалі, з 01 квітня 2014 року набрав чинності Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII, яким до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" внесені зміни, а саме, цифри "80" замінено цифрами "70".
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції Закону від 27.03.2014 № 1166-VII, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Водночас, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 27.03.2014 №1166-VII передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців, має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла станом на момент призначення пенсії, а внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 процентів грошового забезпечення, не стосуються та не можуть стосуватись перерахунку вже призначених пенсій і мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій, адже, процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Тож, при розрахунку розміру підвищення до пенсії максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці про грошове забезпечення, але виходячи із розміру пенсії у процентах, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких (процентів) не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Отже, зважаючи на те, що відповідачем під час виконання судового рішення у справі № 600/1225/21-а безпідставно, всупереч чинному законодавству, на власний розсуд здійснено перерахунок пенсії позивача зі зміною з 71% суми грошового забезпечення на 70%, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість заяви ОСОБА_1 та наявність правових підстав для її задоволення.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 249, 250, 255, 287, 308, 304, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329,383 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а окрему ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.