Справа № 826/14036/17 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.
12 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого суддіЧерпіцької Л.Т.,
суддівПилипенко О.Є.,
Собківа Я.М.,
за участі секретаря Висоцького А.М.
представника позивача Сафронової О.В.
представника відповідача Бугаєнко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "14" вересня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "АКСА-М-2" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,
Приватне підприємство "АКСА-М-2" звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 17.08.2017 № 0005581402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 80170,00 грн, у тому числі: 64136,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 16034,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акта перевірки є безпідставними та не відповідають дійсним обставинам справи, позаяк ґрунтуються виключно на інформації Єдиного державного реєстру судових рішень та заяві засновника ТОВ "Юнівест-Інвест" про непричетність останньої до діяльності товариства. Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, оскільки інформація, отримана в ході досудового розслідування, не є тим процесуальним документом, положення якого мають наслідки для невизначеного кола осіб. Також позивач звертає увагу, що відсутній будь-який предметно-наслідковий зв'язок відносин ТОВ "Юнівест-Інвест" з іншими підприємствами на взаємовідносини ТОВ "Юнівест-Інвест" з ПП "АКСА-М-2". Позивач наполягає на тому, що при перевірці контролюючому органу були подані пояснення, що отриманий від ТОВ "Юнівест-Інвест" товар - прально-миючі засоби були використані ПП "АКСА-М-2" у власній господарській діяльності. Поряд з цим, відповідачем не було взято до уваги пояснення та первинні документи позивача, а тому висновок відповідача є необґрунтованим та не може бути підставою для висновку про нереальність господарської операції з ТОВ "Юнівест-Інвест".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від "14" вересня 2021 р. позов задоволено.
За висновками суду, оскаржуване податкове повідомлення-рішення не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач, не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвали нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не встановив, що позивач по взаємовідносинам з ТОВ «ЮНІВЕСТ-ІНВЕСТ» завищив показник податкового кредиту на додану вартість на загальну суму в розмірі 64136,00 грн. Вказане підтверджується тим, що між позивачем та його контрагентом не укладався договір. У податковій накладній № 4 від 29.22.2016 не зазначено коди УТКЗЕД. До перевірки не надані сертифікати якості продукції. Також скаржник послався на постанову Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 826/14035/17, у якій зазначено, що керівник ТОВ «ЮНІВЕСТ-ІНВЕСТ» ОСОБА_1 заперечує свою причетність до створення і діяльності товариства. Крім того, відповідно до даних ІС «Податковий блок» відносно господарської ТОВ «ЮНІВЕСТ-ІНВЕСТ» заведено карту суб'єкта фіктивного підприємства. Також скаржник вказав, що за результатами вжитих заходів було встановлено, що засновник ТОВ «ЮНІВЕСТ-ІНВЕСТ» ОСОБА_1 підтвердила той факт, що не реєструвала товариство.
Разом з тим, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про виклик у судове засідання для допиту, як свідка ОСОБА_1 , яка є засновником ТОВ «ЮНІВЕСТ-ІНВЕСТ.
Аналізуючи заявлене клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що правові підстави для його задоволення є відсутніми, оскільки в матеріалах справи містяться відповідні докази (пояснення) за підписом, зазначеної скаржником особи, що стосуються спірних правовідносин між сторонами у цій справі, а тому немає необхідності викликати її, як свідка.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів скаржника і правильності висновків суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 20.07.2017 по 24.07.2017 посадовою особою Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "АКСА-М-2" з питань взаємовідносин з ТОВ "Юнівест-Інвест" за період з 01.11.2016 по 30.11.2016, за результатами якої складено акт від 28.07.2017 № 290/26-15-14-02-05/32669237.
Актом перевірки зафіксовано порушення ПП "АКСА-М-2" пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.1 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 64136,00 грн, в тому числі по періодам: листопад 2016 року - 64136,00 грн.
На підставі виявленого порушення 17.08.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005581402, яким збільшено ПП "АКСА-М-2" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 80170,00 грн, у тому числі: 64136,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 16034,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погодившись з рішенням контролюючого органу, позивач розпочав його процедуру адміністративного оскарження, проте рішенням Державної фіскальної служби України від 17.10.2017 № 23214/6/99-99-11-01-02-25 скаргу ПП "АКСА-М-2" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 17.08.2017 № 0005581402 - без змін.
Вважаючи, що у відповідача не було правових підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.
Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу про завищення податкового кредиту внаслідок віднесення до його складу сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару у ТОВ "Юнівест-Інвест". Вказаний висновок ґрунтується на наступному:
- згідно з Єдиним реєстром податкових накладних не встановлено придбання ТОВ "Юнівест-Інвест" товарів Persil Automat Gold Plus Свежесть Silan (9 кг), Persil tag1 Power Persil tag1 Power (9 кг), кондиціонер Silan "Розы и шелка" (1 л), гель для прання Perwol Balsam Magic (3 л), гель для прання Perwol Balsam Black Magic (3 л), гель для прання Perwol Balsam tag1 Magic (3 л);
- податкова накладна не містить коду УКТ ЗЕД;
- до перевірки не надано сертифікати якості, документи на підтвердження відповідності продукції санітарно-гігієнічним нормам чи будь-які інші первинні документи щодо підтвердження походження придбаних товарно-матеріальних цінностей;
- придбання засобів для прання за листопад 2016 року, а також в попередніх звітних періодах не встановлено, що свідчить про надання ТОВ "Юнівест-Інвест" "податкової вигоди" шляхом декларування неспівпадіння придбаних та реалізованих товарно-матеріальних цінностей;
- згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень ТОВ "Юнівест-Інвест" фігурує у кримінальному провадженні 32016080020000027 від 30.05.2016;
- згідно з даними ІС "Податковий блок" відносно господарської діяльності ТОВ "Юнівест-Інвест" заведено картку суб'єкта фіктивного підприємництва № 894/8/26-55-21-05 від 14.03.2017, в якій зазначено, що підприємство зареєстровано в органах держреєстрації фізичною особою з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або іншим особам, що не мали наміру проводити фінансово-господарську діяльність;
- за результатами вжитих заходів ОУ ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києві отримано заяву від 13.03.2017 від ОСОБА_1 , яка повідомила, що не реєструвала підприємство ТОВ "Юнівест-Інвест" та не мала ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності товариства.
Отже, наведені обставини стали підставою для висновку про неможливість підтвердити факт реального одержання ПП "АКСА-М-2" відповідного обсягу товару від ТОВ "Юнівест-Інвест".
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
З аналізу наведених правових норм вбачається, що для формування податкового кредиту у платника податку - покупця товарів/послуг має бути наявна: належним чином оформлена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з видатковою накладною від 29.11.2016 № 19 ТОВ "Юнівест-Інвест" реалізувало ПП "АКСА-М-2": 250 шт. Persil Automat Gold Plus Свежесть Silan (9 кг); 250 шт. Persil tag1 Power Persil tag1 Power (9 кг); 270 шт. кондиціонер Silan "Розы и шелка" (1 л); 220 шт. гелю для прання Perwol Balsam Magic (3 л); 200 шт. гелю для прання Perwol Balsam Black Magic (3 л); 220 шт. гелю для прання Perwol Balsam tag1 Magic (3 л), загальною вартістю 384816,00 грн, у тому числі ПДВ 64136,00 грн.
29.11.2016 ТОВ "Юнівест-Інвест" за фактом поставки складено податкову накладну № 4 на суму 384816,00 грн, у тому числі ПДВ 64136,00 грн, та направлено останню на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до квитанції вказана податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.12.2016.
На підставі зазначеної податкової накладної позивачем віднесено до складу податкового кредиту перевіреного періоду суму податку на додану вартість, що була сплачена в ціні придбаного у ТОВ "Юнівест-Інвест" товару.
За визначенням статті 1 Закону України від 16.07.1999 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон N 996-XIV):
господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;
первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;
фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію;
Згідно з положеннями статті 3 Закону N 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з частиною другою вказаної статті Закону N 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за N 168/704 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення N 88).
Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Аналізуючи вище наведені норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що видаткова та податкова накладні щодо придбання ПП "АКСА-М-2" товару у ТОВ "Юнівест-Інвест", оформлені відповідно до вимог Закону N 996-XIV та Положення N 88, є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.
Вказані накладні містять найменування Покупця та Постачальника, обсяг реалізованого товару/послуг, підписи сторін та відбитки печаток сторін, та дають змогу визначити, скільки товару/послуг реалізовано, за якою ціною, між якими контрагентами.
Докази того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.
Крім того, податкова накладна, виписана ТОВ"Юнівест-Інвест" на адресу ПП "АКСА-М-2", оформлена контрагентом позивача з дотриманням вимог пункту 201.1 статті 201 ПК України та зареєстрована у встановленому законодавством порядку.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника у податковій накладній не зазначено код УКТ ЗЕД товару, оскільки останній не надав докази, що реалізований ТОВ "Юнівест-Інвест" товар є підакцизним товаром та/або товаром, ввезеним на митну територію України.
Відсутність сертифікатів якості також жодним чином не впливає на можливість формування податкового кредиту, оскільки останні не є документами, на підставі яких платник податку має право на формування податкового кредиту.
З приводу того, що ТОВ "Юнівест-Інвест" фігурує у кримінальному провадженні, коегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, наведеною нормою встановлено межі обов'язковості вироку для адміністративного суду лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Відповідно, висновок контролюючого органу про неприйнятність документів повинен ґрунтуватись з урахуванням об'єктивного та суб'єктивного критеріїв.
Так, об'єктивний критерій полягає у встановленні в межах кримінального провадження обставин того, що підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, зокрема з надання послуг, а суб'єктивний в тому, що всі первинні документи підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину.
Обставини щодо того, що ТОВ "Юнівест-Інвест" фігурує у декількох кримінальних провадженнях, не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентом позивача своїх договірних зобов'язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб'єктами господарської діяльності.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 809/1139/17 та від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17.
Колегія суддів зауважує, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування витрат та податкового кредиту.
Водночас наведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Аналогічна правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17.
Колегія суддів зазначає, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за спірними угодами, за правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач до суду не подав.
Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем використано у межах власної господарської діяльності поставлений контрагентом товар, що підтверджується актом списання від 30.12.2016 № 1-00000181 та оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 201.
Колегія суддів відхиляє посилання контролюючого органу на заяву від 13.03.2017 від ОСОБА_1 , яка повідомила, що не реєструвала підприємство ТОВ "Юнівест-Інвест" та не мала ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності товариства, оскільки матеріали справи містять заяву ТОВ "Юнівест-Інвест", підписану ОСОБА_1 , якою остання підтверджує поставку миючих засобів на адресу ПП "АКСА-М-2".
Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 826/14035/17, у якій зазначено, що керівник ТОВ «ЮНІВЕСТ-ІНВЕСТ» ОСОБА_1 заперечує свою причетність до створення і діяльності товариства не заслуговує на увагу, оскільки постанова ВС у справі № 826/14035/17 ухвалена за інших фактичних обставин справи, адже у справі у справі № 826/14035/17 судами першої та апеляційної інстанції було встановлено та підтверджувалось доказами, що ОСОБА_1 заперечувала свою причетність до створення і діяльності ТОВ «ЮНІВЕСТ-ІНВЕСТ», тоді як у справі, яка розглядається, наявні докази про підтвердження фінансово-господарських відносин між ТОВ «ЮНІВЕСТ-ІНВЕСТ» та ПП "АКСА-М-2".
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки акта перевірки, оскільки останні не можуть спростовувати факт реального виконання господарських операцій за договірними відносинами між позивачем та ТОВ "Юнівест-Інвест", натомість позивач документально підтвердив реальність виконання господарських операцій, а надання контролюючому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування податкового кредиту у перевіреному періоді.
Тож, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 17.08.2017 № 0005581402 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним і підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає, оскільки вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо застосування норм права.
Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Згідно ч. | ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "14" вересня 2021 р. - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено та підписано "13" липня 2022 р.
Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька
СуддіО.Є. Пилипенко
Я.М. Собків