Справа № 640/13289/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.
13 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 листопада 2020 року; зобов'язання відповідача повторно призначити пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 з 01 листопада 2020 року довічно; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати з 01 листопада 2020 року по теперішній час, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсацій громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо припинення виплати пенсії позивачу з 01 листопада 2020 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві відновити виплату пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 з 01 листопада 2020 року. В решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. В обгрунтування скарги апелянт зазначив, що згідно наданих документів про підтвердження пільгового стажу та індивідуальних відомостей про застраховану особу, пільговий стаж за Списком №1 становить 4 роки 6 днів, що не дає права на призначення пенсії позивачу. Під час призначення пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах була допущена помилка у підрахунку пільгового стажу. Зокрема періоди роботи позивачки з 01.01.1999 по 09.06.2003, з 13.01.2014 по 23.01.2014, з01.02.2014 по 14.07.2014 не зараховуються до списку №1.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є громадянкою України та відповідно до довідки від 06 березня 2018 року № 12569 є внутрішньо переміщеною особою, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
12 березня 2018 року позивачка звернулася до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві позивачці призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 12 березня 2018 року.
В подальшому листом № 3532-1163/К-02/8-2600/21 від 15 лютого 2021 року відповідач повідомив позивача про те, що згідно наданих документів про підтвердження пільгового стажу та індивідуальних відомостей про застраховану особу, пільговий стаж за Списком № 1 становить 4 роки 6 днів, що не дає право на призначення пенсії по заяві від 12 березня 2018 року. Під час призначення пенсії допущено помилку в підрахунку пільгового стажу, а саме помилково враховані періоди роботи за Списком № 2 з 01 січня 1999 року по 09 червня 2003 року, з 13 січня 2014 року по 23 січня 2014 року та з 01 лютого 2014 року по 14 липня 2014 року як роботу за Списком № 1, у зв'язку з чим з 01 листопада 2020 року припинено позивачу виплати пенсії за віком на пільгових умовах.
Позивачка, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів.
У випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи.
Колегія суддів зазначає, що спірним у цій справі є питання віднесення до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи позивачки з 01.01.1999 по 09.06.2003, з 13.01.2014 по 23.01.2014, з 01.02.2014 по 14.07.2014.
Так, згідно записів, наявної в матеріалах справи копії трудової книжки, остання працювала:
- з 19 жовтня 1987 року по 31 грудня 1987 року - помічником вихователя в яслах-сад № 10 Центрально-Міського району;
- з 02 березня 1988 року по 20 липня 1992 року - ученик контролера у виробництві чорних металів 1 розряду у відділі технічного контролю Макіївського орден Леніна Металургійного комбінату ім. Кірова;
- з 20 липня 1992 року по 09 червня 2003 року - контролером у виробництві чорних металів по 3-го розряду, ділянки гарячих робіт ОТК Донецького металургійного комбінату ім. С.М. Кірова;
- 04 листопада 2003 року - Макіївським міським центром зайнятості, призначена допомога по безробіттю;
- 30 липня 2004 року - закінчена виплата допомога по безробіттю;
- 10 вересня 2004 року - прийнята до відділу технічного контролю СТК віджимного цеху контролером у виробництві чорних металів гаряча ділянка робіт 4 розряду Закритого акціонерного товариства «Міні металургійний завод «ІСТІЛ»;
- 07 листопада 2005 року - переведена у віджимний цех оператором поста управління станом гарячої прокатки 4 розряду;
- 26 жовтня 2009 року - переведена у залізничний цех прийомо-здавальником вантажу та багажу 3 розряду;
- з 23 вересня 2010 року по 22 квітня 2013 року - оператором поста управління станом гарячої прокатки 4 розряду в обжимному цеху;
- 25 квітня 2013 року - прийнята в прокатний цех оператором посту управління стана на гарячу прокатку цеху 3 розряду Публічного акціонерного товариства «Донецький металургійний завод»;
- з 13 лютого 2014 року по 14 липня 20014 року - оператором посту управління шаропрокатного стана прокатного цеху 3 розряду;
- 16 вересня 2014 року по 24 вересня 2014 року - вагарем в фермерському господарстві «Плов»;
- 09 жовтня 2014 року - Новгородківським центром зайнятості призначена допомога по безробіттю;
- 17 квітня 2015 року - припинена виплата по безробіттю;
- 23 квітня 2015 року - Дарницьким районним центром зайнятості в місті Києві, розпочато виплати по безробіттю;
- 12 липня 2015 року - скорочена виплата по безробіттю.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що позивачкою до заяви про призначення пенсії на пільгових умовах було надано довідку від 24 грудня 2013 року № 08/44-1197 про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки чи відповідних записів у ній, в якій підтверджено віднесення посади позивача до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 та в якій зазначено про проведену атестації робочих для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення. Після проведення атестацій робочих місць умови і характер праці не змінились.
Вказані довідки засвідчені печаткою підприємства та підписами посадових осіб, містять обов'язкові відомості та підстави для їх видачі з посиланням на первинні документи. Такі були прийняті та враховані при призначенні пенсії позивачу.
Однак під час перевірки документів щодо призначення цієї пенсії відповідач дійшов висновку про неможливість врахування таких довідок з тих підстав, що вони видані органами, їх посадовими особами чи службовими особами, створеними, обраними чи призначеними на тимчасово окупованій території всупереч діючому законодавству України, а тому такі є недійсними.
Колегія суддів вважає, що відповідачем необґрунтовано не враховано довідки, надані позивачем на підтвердження пільгового стажу, видані на тимчасово окупованій території в місті Донецьк, оскільки такі безпосередньо впливають на реалізацію конституційного права позивача на соціальний захист.
На переконання колегії суддів позивачкою виконано всі вимоги щодо підтвердження стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах.
Частиною 1 статті 49 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.
В даному випадку в матеріалах справі відсутнє рішення відповідача про припинення виплати пенсії позивачу з 01 листопада 2020 року.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки у трудовій книжці позивача та довідках наявні записи про роботу останньої у спірний період (відомості про професію, що віднесена до Списку № 1), що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу з 01 листопада 2020 року є неправомірними.
В частині відмовлених позовних вимог апеляційна скарга жодних доводів не містить, тому в цій частині колегія суддів не вважає за потрібне надавати оцінку доводам суду першої інстанції.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М.Єгорова
А.Ю. Коротких