13 липня 2022 р. № 400/1632/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-ТЕП", вул. Спаська, 75 А/1, оф.201, м. Миколаїв, 54001,
до відповідача:Державної податкової служби України, Львівська площа, 8, м. Київ,04053, Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,
про:визнання протиправним та скасування рішення від 29.12.2021 року № 3589230/42180404; зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 09.07.2021 року № 13,
04 лютого 2022 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБЕМЕЖНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС-ТЕП» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі - відповідач 2) про:
визнання протиправним та скасування Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідача 1 № 3589230/42180404 від 29.12.2021;
зобов'язання відповідача 2 зареєструвати податкову накладну позивача № 13 від 09.07.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підставою позову позивач вказує те, що
із наданих відповідачем 1 квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних вбачається, що окрім посилання на відповідність платника податків критеріям ризикованості, не містять жодної конкретизації щодо наявності інших підстав для зупинення податкових накладних, переліку документів, які необхідно надати, а також в порушення пункту 11 Порядку № 1156 не надано розрахункових показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
у разі здійснення імпорту транспортного засобу на території України суб'єктом господарювання, діяльність яких пов'язана з реалізацією транспортних засобів (торгуючою організацією), з метою подальшого продажу право власності на такий транспортний засіб виникає у такого суб'єкта господарювання з моменту фактичної передачі товару від нерезидента; після проходження митних формальностей стосовно такого транспортного засобу (розмитнення) такий суб'єкт господарювання має право здійснити його продаж третім особам (як фізичним, так і юридичним) без так званої «постановки на облік» (першої реєстрації в підрозділах Державтоінспекції), і це відповідає чинному законодавству України.
04.02.2022 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 і від 17.05.2022 № 341/2022 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб та з 25.05.2022 строком на 90 діб.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 розділу V Переліку територіальних громад, що розташовані в районні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 08 липня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 08.07.2022 № 147), Миколаївська міська територіальна громада, на території якої розміщується Миколаївський окружний адміністративний суд, віднесена до громад, що розташовані в районні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Враховуючи вищезазначене і значну інтенсивність воєнних (бойових) дій, що проводяться на території Миколаївської міської територіальної громади станом на день розгляду цієї справи, суд не вбачає за можливе розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін.
Тому справу суд розглянув у порядку письмового провадження. Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Адміністративний позов і ухвала суду від 04.02.2022 про відкриття провадження надіслані відповідачам в їх електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримані ними 16.02.2022, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідачі правом на подачу відзиву не скористалися. На підставі частини шостої статті 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
29.12.2020 між позивачем (покупець) і компанією «CAUGTOUT s.r.o.» (продавець), створеною та діючою згідно із законодавством Чеської Республіки, укладено контракт № 21/20-СА/RZ (далі - Контракт № 21/20-СА/RZ). Місцем укладення цього контракту є місто Луцьк, Україна.
Відповідно до пункту 1.1 Контракту № 21/20-СА/RZ продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити згідно інвойса автомобілі легкові нові та бувші у використанні, вантажні автомобілі та сідельні тягачі нові та бувші у використанні, причіпи, напівпричіпи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, нові та бувші у використанні мотоцикли та квадроцикли (надалі - «Товар»).
Пунктом 2.2 Контракту № 21/20-СА/RZ закріплено, що ціни на товар будуть зазначені в інвойсі (та/або проформі інвойс) для відповідної постановки і встановлюються в Євро.
Згідно з пунктом 4.1 Контракту № 21/20-СА/RZ товар буде поставлений згідно правил «Інкотермс 2020».
Пунктом 5.1 Контракту № 21/20-СА/RZ встановлено, що покупець зобов'язується забезпечити митне оформлення (митне очищення) товару, що прибув в його адресу і в разі необхідності забезпечити розвантаження товару.
Приймання товару проводиться в місці призначення, шляхом підписання покупцем товарно-супровідних документів (CMR) (пункт 5.2 Контракту № 21/20-СА/RZ).
Згідно з пунктом 9.1 Контракту № 21/20-СА/RZ даний Контракт набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022.
Відповідно до інвойса (рахунку) № 210513.124-CAU/BZTP від 13.05.2021 компанія «CAUGTOUT s.r.o.» поставила позивачу транспортний засіб MAN TGX (diesel), 2014 року, VIN: НОМЕР_1 , вартістю 6 000,00 євро. Адреса відправлення: вул. Словацького, 36, Радимно, Республіка Польща. Адреса доставки: Мукачево, Україна.
Згідно з митною декларацією від 17.05.2021 № UA305160/2021/029099 компанія «CAUGTOUT s.r.o.» поставила позивачу на митну територію України сідельний тягач для перевезення напівпричепів MAN TGX, 2014 року виробництва, номер шасі: НОМЕР_1 , вартість 6 000,00 євро, коригування - 200 868,60 грн, сума податку на додану вартість (20 %) - 40 173,72 гривні.
09.07.2021 між позивачем (продавець) і ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАТРАНС» (покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 563/21 (далі - Договір № 563/21), відповідно до пункту 1.1 якого позивач зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму.
Продавець продає бувший у використанні сідельний тягач, марки MAN, модель TGX, ідентифікаційний № НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення, далі по тексту «Транспортний засіб» (пункт 1.2 Договору № 563/21).
Відповідно до пункту 2.1 Договору № 563/21 продаж Транспортного товару за домовленістю сторін вчиняється за 243 600,00 грн, в т.ч. ПДВ 40 600,00 грн, які попередньо отримає продавець від покупця, оскільки сторони встановили, що умови Договору щодо сплати ціни Договору застосовуються до передачі Транспортного засобу по Акту приймання-передачі.
Згідно з пунктом 3.2 Договору № 563/21 транспортний засіб вважається переданим покупцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
Пунктом 3.4 Договору № 563/21 встановлено, що після передачі Транспортного засобу за Актом приймання-передачі, продавець втрачає право власності на цей Транспортний засіб, а покупець приймає його у власність та без законодавчих обмежень користується та розпоряджається транспортним засобом з моменту державної реєстрації Транспортного засобу в уповноважених державних органах.
Відповідно до Акта № 563/21 прийняття-передачі від 09.07.2021 позивач передав, а ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАТРАНС» отримав транспортний засіб MAN, модель TGX, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення.
10.07.2021 вищезазначений транспортний засіб зареєстрований ТСЦ 2642 за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАТРАНС» як його власником, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
Згідно з платіжним дорученням № 2680 від 12.07.2021 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАТРАНС» перерахувало позивачу кошти в розмірі 243 600,00 грн, у тому числі 40 600,00 грн податку на додану вартість.
Вказана операція відображена в оборотно-сальдовій відомості позивача по рахунку 361 за травень 2021 р. - жовтень 2021 р.
Відповідно до видаткової накладної № 1004 від 09.07.2021 позивач поставив, а ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАТРАНС» отримав сідельний тягач MAN TGX № WMA06XZZ1EW197373 вартістю 243 600,00 грн, у тому числі 40 600,00 грн податку на додану вартість, на підставі якої позивач склав і подав на реєстрацію податкову накладну № 13 від 09.07.2021.
У квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.07.2021 № 9187430704 зазначену вище податкову накладну податковий орган прийняв, реєстрацію зупинив. Підставою для зупинки реєстрації податкової накладної податковий орган зазначив те, що платник податку відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник «D»=0350%, «Р»=151099,99.
Листом від 23.12.2021 № 17/12-ДПС позивач подав пояснення Комісії відповідача 1, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. До цих пояснень позивач додав копії документів, що необхідні, на його думку, для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
договору № 563/21 від 09.07.2021;
акта прийому-передачі № 563/21 від 09.07.2021;
видаткової накладної № 1004 від 09.07.2021;
довіреності № 3 від 09.07.2021;
платіжного доручення № 2680 від 12.07.2021;
ВМД UA305160/2021/029099 від 17.05.2021;
інвойсу № 210513.124-CAU/BZTP від 13.05.2021;
контракта № 21/20 від 29.12.2020;
свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 10.07.2021;
оборотної сальдової відомості по 361 рахунку.
За результатами розгляду пояснень позивача від 23.12.2021 № 17/12-ДПС податковими органами 29.12.2021 прийнято рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3589230/42180404, згідно з яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 09.07.2021 № 13 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування.
Згідно з цим рішенням позивач не надав копії документів, що підтверджують право власності позивача на відповідні транспортні засоби на дату реалізації, а також копії документів щодо зберігання (гаражування) транспортних засобів.
Вважаючи вищезазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з пунктом 20.2 статті 20 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відтак прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних належить до повноважень головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС в особі відповідних комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.
Порядок складання, подання і реєстрації встановлено статтею 201 ПК України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Абзацом п'ятим пункту 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Згідно з абзацом 10 пункту 201.1 статті 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку (абзац 12 пункту 201.1 статті 201 ПК України).
Відповідно до абзацу двадцять другого пункту 201.1 статті 201 ПК України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Абзацом десятим пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) (далі - Порядок № 1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірка наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019. № 1165 (далі - Порядок № 1165), визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів (пункт 1).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 25 Порядку № 1165 визначено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з пунктом 26 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 4 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Таким чином пункт 5 Порядку № 520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно з цим переліком. Конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту господарської операції, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Тобто наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно з якою оформлено податкову накладну чи розрахунок коригування.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Тобто чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Суд встановив, що реєстрація податкової накладної від 09.07.2021 № 13 була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України у зв'язку з тим, що платник податку, яким подано для реєстрації податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація кожної із зупинених податкових накладних стала можливою.
Це свідчить про невідповідність сформованих квитанцій пункту 11 Порядку № 1165. Контролюючий орган зобов'язаний конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18.
Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.
З огляду на вищезазначене суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення є протиправним.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
23.12.2021 позивач листом № 17/12-ДПС подав пояснення щодо податкової накладної від 09.07.2021 № 13 Комісії відповідача 1, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. До цих пояснень позивач додав копії документів, що необхідні, на його думку, для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: договору № 563/21 від 09.07.2021; акта прийому-передачі № 563/21 від 09.07.2021; видаткової накладної № 1004 від 09.07.2021; довіреності № 3 від 09.07.2021; платіжного доручення № 2680 від 12.07.2021; ВМД UA305160/2021/029099 від 17.05.2021; інвойсу № 210513.124-CAU/BZTP від 13.05.2021; контракта № 21/20 від 29.12.2020; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 10.07.2021; оборотної сальдової відомості по 361 рахунку.
За результатами розгляду пояснень позивача від 23.12.2021 № 17/12-ДПС податковими органами 29.12.2021 прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно з якими відмовлено у реєстрації податкової накладної від 09.07.2021 № 13 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування.
У графі «Додаткова інформація» оскаржуваного рішення конкретизовано документи, які позивач не надав, а саме: копії документів, що підтверджують право власності позивача на відповідні транспортні засоби на дату реалізації, а також копії документів щодо зберігання (гаражування) транспортних засобів.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу дванадцятого статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Абзацом тринадцятим статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Контракт № 21/20-СА/RZ укладений між юридичними особами України та Чеської Республіки, і враховуючи зміст пункту 5.1 Контракту № 21/20-СА/RZ, стосується поставки на митну територію України відповідних товарів.
Таким чином, Контракт № 21/20-СА/RZ є зовнішньоекономічним договором (контрактом).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.
Згідно з частинами першою і другою статті 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.
Частиною першою статті 32 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.
Контракт № 21/20-СА/RZ не містить положень про вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Поряд з цим, суд встановив, що цей Контракт укладено в місці Луцьк, Україна. Місце відправлення у цьому Контракті не встановлено.
Згідно з інвойсу від 13.05.2021 № 210513.124-CAUмісцем доставки товару є місто Мукачево, Україна, а місцем відправлення - Радимно, Республіка Польща. Отже, зміст цього правочину має найбільш тісний зв'язок із правом України.
Відтак суд прийшов до висновку, що до змісту Контракту № 21/20-СА/RZ щодо доставки транспортного засобу MAN TGX (номер шасі: НОМЕР_1 ) застосовується право України.
Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частинами першою і другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини першої статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, право власності покупця на поставлений товар відповідно до договору поставки виникає з моменту його прийняття покупцем, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з пунктом 5.2 Контракту № 21/20-СА/RZ приймання Товару проводиться в місці призначення шляхом підписання Покупцем товарно-супровідних документів (CMR).
Згідно з частини першої статті 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України від 01.08.2006 № 57-V), вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.
Відтак право власності у позивача на транспортного засобу MAN TGX (номер шасі: НОМЕР_1 ) виникло з моменту підписання ним CMR - міжнародної вантажної накладної.
Зазначену міжнародну вантажну накладну позивач при наданні пояснень від 23.12.2021 № 17/12-ДПС відповідній комісії відповідача 1 не надав.
Поряд з цим, позивач подав копію митної декларації від 17.05.2021 № UA305160/2021/029099, якою підтверджується юридичний факт здійснення компанією «CAUGTOUT s.r.o.» поставки позивачу на митну територію України сідельного тягача для перевезення напівпричепів MAN TGX (номер шасі: НОМЕР_1 ), тобто виникнення у позивача права власності на цей транспортний засіб.
Цей висновок повністю кореспондується з абзацом першим пункту 28 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 07.09.1998 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 № 1371), згідно з яким ввезені в Україну транспортні засоби підлягають державній реєстрації на підставі заяв власників і митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронних митних декларацій або виданих митними органами посвідчень про їх реєстрацію в сервісних центрах МВС.
Тобто митна декларація є належним доказом виникнення у покупця права власності на транспортний засіб, який ввезений в Україну.
Таким чином, позивач надав разом зі своїми поясненнями від 23.12.2021 № 17/12-ДПС відповідній комісії відповідача 1 копію документа, що підтверджує його право власності на транспортний засіб MAN TGX (номер шасі: НОМЕР_1 ), а саме копію митної декларації від 17.05.2021 № UA305160/2021/029099.
Тому твердження, яке зазначене в оскаржуваному рішенні, про те, що платник податку не надав копії документів, що підтверджують його право власності на відповідний транспортний засіб, не відповідає дійсності.
Щодо ненадання позивачем копій документів щодо зберігання (гаражування) транспортного засобу, суд зазначає, що сама по собі відсутність доказів зберігання (гаражування) транспортного засобу не може свідчити про нездійснення позивачем господарських операцій щодо торгівлі транспортними засобами.
При цьому, аналіз документів, які надавались позивачем, як на вимогу податкового органу для підтвердження інформації зазначеної в податковій накладній, так і до суду, засвідчив, що їх перелік та зміст підтверджують відомості, зазначені в поданій позивачем податковій накладній.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2021 № 3589230/42180404 є протиправним.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання Державної податкової служби України (відповідача 2) зареєструвати податкову накладну № 13 від 09.07.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.
Згідно з абзацом три пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Відповідно до пункту 20 Порядку № 1246 внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 13 від 09.07.2021.
Аналогічна правова позиції викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справах № 1640/2650/18 та від 22.07.2019 у справі № 815/2985/18.
З огляду на вищенаведене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається із матеріалів справи позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в сумі 2 481,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1077 від 28.01.2022. Оскільки цим рішенням позов задоволено повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 і відповідача 2 необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: по 1240,50 грн. з кожного (2481,00:2 = 1240,50).
У позовній заяві позивач заявив клопотання про стягнення з відповідача на його користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 гривень.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У підтвердження факту надання позивачу АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ «БОНА ФІДЕ» правничої допомоги ним до суду подано копії Договору від 01.04.2021 № 13-04/21 про надання правничої допомоги, Акт виконаних робіт від 19.01.2022.
Відповідно до пункту 3.2 Договору від 01.04.2021 № 13-04/21 про надання правничої допомоги, укладеного між позивачем і АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ «БОНА ФІДЕ», ЗАМОВНИК зобов'язується оплатити вартість послуг та винагороду згідно п. 3.1 Договору протягом 5 днів після виставлення рахунку ОБ'ЄДНАННЯМ.
Проте, доказів, які свідчили б про здійснення позивачем оплати послуг правничої допомоги відповідно до Акта виконаних робіт, позивач суду не надав. Таким чином, зазначені витрати документально непідтверджені і недоведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.
Оцінивши вищезазначені документи, суд прийшов до висновку про непідтвердження позивачем факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу.
Відтак витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн не підлягають стягненню з відповідачів.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-ТЕП" (вул. Спаська, 75 А/1, оф.201, м. Миколаїв ,54001; код ЄДРПОУ: 42180404) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393) і Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3589230/42180404 від 29.12.2021.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС-ТЕП» податкову накладну № 13 від 09.07.2021.
4. Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС-ТЕП» (вул. Спаська, 75 А/1, оф.201, м. Миколаїв, 54001; код ЄДРПОУ: 42180404) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001; код за ЄДРПОУ: 44104027) судовий збір у розмірі 1 240 (одну тисячу двісті сорок) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.
5. Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС-ТЕП» (вул. Спаська, 75 А/1, оф.201, м. Миколаїв, 54001; код ЄДРПОУ: 42180404) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код за ЄДРПОУ: 43005393) судовий збір у розмірі 1240 (одну тисячу двісті сорок) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.
6. У задоволені клопотання ТОВАРИСТВА З ОБЕМЕЖНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС-ТЕП» про стягнення з відповідачів на користь ТОВАРИСТВА З ОБЕМЕЖНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС-ТЕП» судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн відмовити.
7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
9. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 13 липня 2022 року