13 липня 2022 р. справа № 400/1198/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаУправління соціального захисту населення Первомайської районної державної адміністрації, вул. Київська, 50, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Управління соціального захисту населення Первомайської районної державної адміністрації (надалі - відповідач), в якому просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу щорiчної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
2) стягнути з відповідача на користь позивача недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмiрi 7 354,0 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебуває на обліку як учасник бойових дій, а отже, має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-XII (надалі - Закон № 3551). Водночас, всупереч рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020, відповідач протиправно виплатив грошову допомогу у неповному розмірі, який склав 1 491,0 грн.
Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від відповідача до суду відзив не надходив.
Згідно ч. 2 ст. 175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачу було надано достатньо часу для надання відзиву на позов.
Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 КАС України без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Позивач є учасником бойових дій та відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону № 3551 отримує щорічну разову грошову допомогу до 5 травня. Вказане підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій.
Як вбачається з матеріалів позову, у 2021 році позивач отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 1 491,0 грн.
Спір між сторонами виник у зв'язку з нарахуванням та виплатою відповідачем позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" від 08.04.2021 року № 325.
Статтею 291 КАС України визначено особливості провадження у типовій справі, зокрема, згідно з частиною третьою цієї статті при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Оскільки дана адміністративна справа є типовою до зразкової справи № 440/2722/20, суд розглядає її з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13.01.2021 року за результатами розгляду зразкової справи.
Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон № 3551 визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Пільги учасникам бойових дій встановлені ст. 12 вказаного Закону.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону № 3551 (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року № 367) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом "б" пп. 1 п. 20 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107 ч. 5 ст. 12 Закону № 3551 викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення п. 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 3551, фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Статтею 17-1 Закону № 3551 визначено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Законом України від 28.12.2014 року № 79 "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 01.01.2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено п. 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення п. 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення зазначеним п. 26 законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому ст. 8 Конституції України.
При цьому, у п. 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення зазначено, що Бюджетний кодекс України не може вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 відновлено дію ч. 5 ст. 12 Закону № 3551 у редакції Закону № 367, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас, 08.04.2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" № 325 (надалі - Постанова № 325), згідно з додатком до якої разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня.
Отже, на час виплати позивачу у червні 2021 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551 і Постанова № 325.
Виходячи з визначених у ч. 4 статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, слід застосовувати не Постанову № 325, а Закон № 3551, який має вищу юридичну силу.
Разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися особам, вказаним у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, у розмірі, встановленому цими статтями у редакції Закону № 367.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що з 27.02.2020 року у позивача виникло право на соціальне забезпечення у редакції Закону № 3551, яка передбачала виплату разової грошової допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Частина 1 ст. 28 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України від 15.12.2020 року "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року 1769 гривень.
Отже, виплата позивачу в 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня в сумі 1 491,0 грн. з урахуванням приписів Постанови № 325, а не ст. 12 Закону № 3551, є неправомірною та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2021 рік у розмiрi 7 354,0 грн., суд зазначає наступне.
Судовим рішенням у даній справі встановлено наявність у позивача права на щорічну разову грошову допомогу, як учасника бойових дій, до 5 травня у 2021 році у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, однак відповідачем не нарахована та невиплачена така допомога на виконання цього рішення.
Відтак, у задоволенні вимоги про стягнення невиплаченої разової грошової допомоги слід відмовити як передчасної, оскільки стягненню підлягають лише ті суми, які були нараховані, але не виплачені.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Належний спосіб захисту прав позивача визначено рішенням у зразковій справі № 440/2722/20.
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як позивач на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Первомайської районної державної адміністрації (вул. Київська, 50, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55210, ЄДРПОУ 20905329) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Первомайської районної державної адміністрації (вул. Київська, 50, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55210, ЄДРПОУ 20905329) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
3. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Первомайської районної державної адміністрації (вул. Київська, 50, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55210, ЄДРПОУ 20905329) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. У задоволенні вимоги про стягнення з Управління соціального захисту населення Первомайської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2021 рік у розмiрi 7 354,0 грн. - відмовити.
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз