13 липня 2022 р. справа № 400/2909/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
прозобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (надалі - позивач ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач або ГУ ПФУ в Миколаївській області), в якому просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплачувати пенсію з 01.04.2019 року відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження розміру пенсії максимальним розміром.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 року у справі № 400/11396/21, здійснив перерахунок його пенсії з 01.04.2019 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум. Однак, при перерахунку пенсії відповідач обмежив розмір пенсії позивача максимальним розміром, який не перевищує 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Позивач вважає протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо обмеження розміру його пенсії, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон № 2262-ХІІ), якою встановлено обмеження пенсій максимальним розміром.
Відповідач у відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року № 1774-VIII (надалі - Закон № 1774-VIII), який набрав чинності з 01.01.2017 року, до положень статі 43 Закону № 2262-ХІІ внесені зміни, які не визнані неконституційними та є чинними. Відповідач вважає, що підстав для проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.04.2019 року, немає. Окрім того, обмеження пенсії на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб передбачено статтею 2 Закону України від 08.07.2011 року № 3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (надалі - Закон № 3668-VI), норми якої є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають застосуванню (а. с. 34-36).
Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
ГУ ПФУ в Миколаївській області подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки спір щодо перерахунку пенсії з 01.04.2019 року в розмірі 74% грошового забезпечення вирішувався у справі № 400/11396/21 від 29.12.2021 року. Відтак, нового спору не виникло, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Вирішуючи клопотання, суд враховує наступне.
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ГУ ПФУ в Миколаївській області, в якому просив суд зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплачувати пенсію з 01.04.2019 року відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження розміру пенсії максимальним розміром.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 у справі № 400/11396/21 задоволено вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Миколаївській області та вирішено:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 74 % на 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.04.2019 року.
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.04.2019 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Суд зазначає, що правовідносини у цій справі не є тотожними тим, що розглядались у справі № 400/11396/21. Так, предметом розгляду справи № 400/11396/21 була відмова відповідача у перерахунку та виплаті позивачу пенсії згідно оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що видана з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та перерахунок пенсії у розмірі 74% сум грошового забезпечення. Предметом же розгляду цієї справи є протиправність дій ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, який не перевищує 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Тобто, позивачем оспорюються дії відповідача, вчинені на виконання рішення суду щодо застосування обмеження пенсії її максимальним розміром.
Відтак, підстави для закриття провадження у справі, відсутні.
Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 КАС України без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
18.02.2021 року Миколаївським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки складено довідку № 9/1/1514 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року для перерахунку пенсії.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 у справі № 400/11396/21 задоволено вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Миколаївській області, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення з 01.04.2019 року.
На виконання рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01.04.2019 року з обмеженням максимального розміру..
05.02.2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою провести перерахунок пенсії з 01.04.2019 року без обмеження максимальним розміром на виконання рішення суду.
На вказану заяву позивачем відповідь не отримана.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, є Закон № 2262-ХІІ.
Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами ч. 2-3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 1774-VIII (набрала чинності з 01.01.2017 року), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Статтею 2 Закону № 3668-VІ (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 року № 911-VIII, від 06.12.2016 року № 1774-VIII) визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Закон № 3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011 року.
Суд зауважує, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром у спірних відносинах передбачено ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ та ст. 2 Закону № 3668-VI.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У пункті 2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20.12.2016 року ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі № 620/1285/19, від 09.02.2021 року у справі № 1640/2500/18.
Внесені Законом від 06.12.2016 року № 1774-VIII зміни до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Суд визнає помилковими посилання відповідача щодо наявності у статті 2 Закону № 3668-VI положень стосовно можливості обмеження пенсії максимальним розміром на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, оскільки Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення від 17.03.2004 року № 7-рп/2004).
При цьому, суд враховує, що положення статті 2 Закону № 3668-VІ є аналогічними за змістом положенням ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту, суд зазначає, що відповідач діяв всупереч норм Закону № 2262-ХІІ.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення виплати пенсії позивачу після її перерахунку з 01.04.2019 року з обмеженням її максимального розміру.
Щодо перерахунку пенсії в розмірі 74% грошового забезпечення, суд виходить з того, що матеріалами справи підтверджується призначення позивачу пенсії виходячи саме з такого відсотка грошового забезпечення.
Призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення і для перерахунку пенсії колишніх військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі № 686/12623/17.
Частина 5 ст. 13 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій та статус суддів" передбачає, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відтак, суд для захисту прав позивача, керуючись п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.04.2019 року, виходячи з основного розміру пенсії 74% грошового забезпечення, з урахуванням вже виплачених сум.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Щодо вимоги позивача про звернення до негайного виконання рішення суду, у суду відсутні підстави для задоволення даного клопотання.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 371 КАС України, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Рішення суду у даній справі носить зобов'язальний характер та в ньому не вирішується питання про стягнення коштів з відповідача, тому дія п. 1 ч. 2 ст. 371 КАС України на дані правовідносини не розповсюджується.
У позовній заяві позивач також просить зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення.
Відповідно ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З огляду на вищезазначену статтю, встановлення судового контролю є правом суду, а не обов'язком, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю.
Згідно з ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовими витратами в даній справі є судовий збір, який позивач сплатив у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією від 07.04.2022 року.
З урахування задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному розмірі.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 ЄДРПОУ 13844159) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) після її перерахунку з 01.04.2019 року з обмеженням максимального розміру.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) виходячи з 74% грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 18.02.2021 року № 9/1/1514, виданої Миколаївським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, без обмежень максимального розміру пенсії, з урахуванням проведених виплат.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 992,40 (дев'ятсот дев'яносто дві грн сорок коп) гривень.
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз