12 липня 2022 року справа №380/10740/21
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Шийовича Р.Я.,
представника позивача Карнидала В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу
за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові
до ОСОБА_1
про приведення об'єкта будівництва до попереднього стану,
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі Інспекція ДАБК у м. Львові) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому заявлено позовну вимогу: зобов'язати ОСОБА_1 привести об'єкт будівництва «Будівельні роботи за адресою: м. Львів, вул. Опришківська, 2» до попереднього стану у відповідності до технічного паспорту.
Позовні вимоги мотивовані наступним: Інспекцією ДАБК у м. Львові неодноразово проводились заходи державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єкта будівництва «Будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 ». За результатами проведених заходів складено чотири акти перевірок, приписи про усунення виявлених порушень, згідно чинного законодавства та приведення такого до попереднього стану. Крім цього, двічі (20.01.2020 та 24.03.2021) ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Вищевказані документи відповідачем не оскаржено.
Позивач стверджує, що до моменту звернення до суду з цим позовом позивачем було вжито усіх можливих заходів реагування на порушення вимог містобудівного законодавства як шляхом винесення відповідних приписів про зобов'язання відповідача до вчинення дій, так і шляхом притягнення до адміністративної відповідальності, тому вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Ухвалою від 07.07.2021 відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі, підготовче засідання призначено на 07.09.2021.
07.09.2021 відкладено розгляд справи до 07.10.2021.
07.10.2021 відкладено розгляд справи до 18.11.2021.
18.11.2021 відкладено розгляд справи до 21.12.2021.
21.12.2021 відкладено розгляд справи до 01.02.2022.
01.02.2022 відкладено розгляд справи до 10.03.2022.
10.03.2022 відкладено розгляд справи до 21.04.2022.
21.04.2022 відкладено розгляд справи до 19.05.2022.
19.05.2022 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 16.06.2022.
16.06.2022 відкладено розгляд справи на 12.07.2022.
Позивач позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позовній заяві, відповідач проти позову не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи як необґрунтоване. За клопотання відповідача розгляд цієї справи було відкладено 7 разів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представнника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
На підставі наказу № 682-п від 25.11.2019 та направлення для проведення позапланової перевірки від 25.11.2019 № 682-пп, в період з 22.11.2019 по 06.12.2019 посадовими особами ДАБК у м. Львові проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 », за результатами якої складено акт № 682-пп від 06.12.2019. Перевіркою виявлено порушення: будівництво каркасно-монолітної будівлі на рівні 1-го та 2-го поверху проведено без розроблення проектної документації на право виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги п.1, ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності.
За наслідками цієї перевірки складено також:
протокол про адміністративне правопорушення від 06.12.2019,
припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 06.12.2019, відповідно до якого гр. ОСОБА_1 зобов'язано зупинити виконання будівельних робіт на об'єкті «Будівельні роботи за адресою: м. Львів, вул. Опришківська,2» до усунення виявлених порушень щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, згідно чинного законодавства»
постанову № 0006-вих-4442/169 по справі про адміністративне правопорушення від 18.12.2019, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 96 КУпАП на накладено на неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.
Згідно квитанції від 10.01.2020 копію якої долучено до матеріалів справи (а.с.39) штраф позивачкою у розмірі 8500,00 грн. сплачено.
З метою перевірки виконання вимог припису Інспекції ДАБК у м. Львові про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 06.12.2019, на підставі направлення для проведення перевірки від 08.01.2020 № 9-пп у період з 08.01.2020 по 20.01.2020 інспекторами Інспекції ДАБК у м. Львові здійснено виїзд за місцем проведення будівельних робіт.
За результатами проведеного заходу державного архітектурно-будівельного контролю складено:
акт позапланової перевірки № 9-пп від 20.01.2020, яким встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_1 вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 06.12.2019 на об'єкт «Будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 » не виконано та проведено будівельні роботи щодо будівництва каркасно-монолітної будівлі на рівні перекриття 2-го поверху;
протокол про адміністративне правопорушення від 20.01.2020 щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.188-42 КУпАП;
припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.01.2020.
постанову у справі про адміністративні правопорушення № 42-а від 19.03.2020.
З метою перевірки виконання вимог припису Інспекції ДАБК у м. Львові про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.01.2020 позивачем на підставі направлення на проведення позапланової перевірки від 25.02.2021 № 152-пп у період з 25.02.2021 по 11.03.2021 позивачем здійснено виїзд за місцем проведення будівельних робіт на об'єкті будівництва «Будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 », за результатами проведено заходу складено:
акт позапланової перевірки від 11.03.2020, яким встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_1 вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.02.2020 не виконано, інформація про реєстрацію права на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 - відсутні;
протокол про адміністративне правопорушення від 20.01.2020 щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.188-42 КУпАП;
припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.03.2021 про знесення (демонтаж) самочинного будівництва - двоповерхової будівлі за адресою АДРЕСА_1 . Об'єкт нерухомого майна та земельну ділянку привести у попередній стан
постанову у справі про адміністративні правопорушення № 25-а від24.03.2021..
З метою перевірки виконання вимог припису Інспекції ДАБК у м. Львові про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 11.03.2020 позивачем на підставі направлення на проведення позапланової перевірки від 03.06.2021 № 341-п позивачем здійснено виїзд за місцем проведення будівельних робіт на об'єкті будівництва «Будівельні роботи за адресою: м. Львів, вул. Опришківська,2», за результатами проведено заходу складено:
акт позапланової перевірки від 04.06.2021 № 341-пп, яким встановлено, що на об'єкті будівництва «Будівельні роботи за адресою: м. Львів, вул. Опришківська,2» проведено будівельні роботи щодо будівництва каркасно-монолітної будівлі на рівні перекриття 2-го поверху. На час перевірки роботи не проводились, а знесення (демонтаж) об'єкту самочинного будівництва - двоповерхової будівлі не проведено.
Документи, які були складені позивачем були у встановленому порядку направлені відповідачці та нею не оскаржувались.
У зв'язку з невиконанням відповідачем вимоги приписів інспекції позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності, спрямованої на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначаються Законом України "Про архітектурну діяльність".
Згідно п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, у порядку, визначеному Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснюється для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі Закон № 3038-VІ) встановлені правові та організаційні основи містобудівної діяльності. Однією з функцій управління у сфері містобудівної діяльності є контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації (п.6 ч.1 ст. 7 Закону України № 3038-VI).
Статтею 41 Закону України № 3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Рішенням Львівської міської ради № 774 від 10.09.2021 затверджено Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю та її структури.
На час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю у спірних правовідносинах позивач керувався Положенням про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові та її структури, затвердженим рішенням Львівської міської ради № 1027 від 11.11.2016, згідно п.2.1 якого основними завданнями Інспекції є здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності
Пунктом 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, визначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.п. 3 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівельних умов та обмежень, затвердженому проекту або будівельного паспорту забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
Відповідно до ч. 1, 4, 7 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
В постанові від 21 жовтня 2020 року по справі № 420/228/19 Верховний Суд висловив правові позиції про те, що залежно від ознак самочинного будівництва особи, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, знесення самочинно збудованого об'єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат. При цьому знесення самочинного будівництва можливе добровільно особою, яка його здійснила (здійснює), а також, за наявності для цього підстав, примусово, однак лише за рішенням суду, зокрема, ухваленим за позовом відповідного органу місцевого самоврядування та у разі неможливості здійснити перебудову такого будівництва.
В постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 суд на підставі аналізу положень статті 376 ЦК України, статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зробив висновок, що у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. Можливість перебудови та усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об'єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.
Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України). В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов'язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.
Натомість, для висновку про задоволення позову у цьому випадку визначальним та достатнім є той факт, що відповідач здійснив будівництво без документів, що дають право на це, і без належно затвердженого проекту та не виконав вимоги зобов'язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання будівельних робіт набувається після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Суд встановив, що ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлові приміщення загальною площею 269,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Рестру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 247806996 від 11.03.2021).
За результатами неодноразових позапланових перевірок, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Рудій О.Р. видано припис про зупинення підготовчих і будівельних робіт від 06.12.2019 на об'єкті будівництва за адресою АДРЕСА_1 , припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.01.2020, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.03.2021 про знесення (демонтаж) самочинного будівництва - двоповерхової будівлі за адресою АДРЕСА_1 , зобов'язано об'єкт нерухомого майна та земельну ділянку привести у попередній стан.
Приписи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, видані щодо об'єкта будівництва за адресою АДРЕСА_1 , не були добровільно виконані відповідачкою, хоча отримані нею у встановленому законодавством порядку.
Доказів оскарження вказаних приписів, а також постанов у справі про адміністративне правопорушення не надано. Застосований постановою № 0006-вих-4442/169 по справі про адміністративне правопорушення від 18.12.2019 штраф у розмірі 8500,00 грн. сплачено згідно квитанції від 10.01.2020, копію якої долучено до матеріалів справи (а.с.39).
На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом про проведення об'єкта будівництва, який був предметом перевірки до попереднього стану згідно технічного паспорта, оскільки відповідачкою добровільно не виконано вимоги, встановлені у приписах.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд вважає, що відповідачка не спростувала доводи та аргументи позивача наведені у позовній заяві, не подала відзиву на позовну заяву, письмових доказів, незважаючи на тривалий розгляд адміністративної справи.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у спосіб, який визначено позивачем.
Відповідно до ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір відшкодуванню не підлягає. Доказів понесення інших судових витрат не подано, тому розподіл таких витрат не проводиться.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) привести об'єкт будівництва «Будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 » до попереднього стану у відповідності до технічного паспорта.
Судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 14.07.2022.
Суддя Крутько О.В.