справа № 380/7821/22
13 липня 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (Позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (Відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови повернути ОСОБА_1 помилково сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ідентифікаційний код 13814885) сформувати подання про повернення ОСОБА_1 з Державного бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 38580,00 (тридцять вісім тисяч п'ятсот вісімдесят) грн, сплаченого відповідно до квитанції від 12 серпня 2021 року;
- судові витрати покласти на Відповідача;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;
- розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка за договором купівлі-продажу квартири, посвідченим 12 серпня 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., вперше придбала житло, а саме квартиру АДРЕСА_1 . При нотаріальному посвідченні вказаного договору позивачка сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 38580,00 грн, що становить 1% вартості придбаного майна.
Позивачка вказує, що, враховуючи те, що зазначена вище квартира є її першим придбаним житлом, вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про повернення сплаченої суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, проте отримала відмову.
Позивачка вважає, що оскільки житло нею придбавалось вперше, то вона відповідно до вимог пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» не повинна була сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна, сплата такого збору в сумі 38580,00 грн (1% вартості квартири) є помилковою, а тому підлягає поверненню з державного бюджету.
У зв'язку з вищевказаним адміністративний позов просить задоволити повністю.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не володіє інформацією щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, а тому не має можливості встановити факт придбання житла фізичними особами вперше. Позивачка добровільно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна і Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не вчиняло дій та не приймало рішень щодо зобов'язання позивачки сплатити такий збір.
Відповідач зазначає, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі закону, а не з рішенням Пенсійного фонду. Тому питання звільнення позивачки від сплати збору повинно було з'ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. До компетенції органів Пенсійного фонду не належить питання підтвердження факту придбання особою житла вперше.
Також відповідач зауважує, що з 26 вересня 2020 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», якою внесено зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03 листопада 1998 року (далі - також Порядок). Відтак, починаючи з 26 вересня 2020 року, законодавець створив дієвий механізм, за умови дотримання якого, фізична особа, яка придбаває житло вперше, та відповідно не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Отже, позивачка, звертаючись після 26 вересня 2020 року із заявою про повернення з бюджету помилково сплачених коштів повинна надати докази, зазначені в підпункті «в» пункту 15-2 Порядку, на підтвердження того, що придбала житло вперше.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відповідач зазначає, що позивачка не надала жодного доказу на підтвердження того, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області може ухилятися чи створювати перешкоди стосовно виконання рішення суду у цій справі. Тому підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відсутні.
У зв'язку з вищенаведеним у задоволенні адміністративного позову просить відмовити повністю.
Від третьої особи пояснень щодо позову або відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 30 травня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін. Залучено Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
12 серпня 2021 року між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі - продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., зареєстрований в реєстрі № 2540, згідно з яким позивачка прийняла у власність квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта власником зазначеної квартири є ОСОБА_1 , що підтверджується рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59814464 від 12 серпня 2021 року.
Згідно квитанції № 0.0.2227854371.1 від 12 серпня 2021 року позивачка сплатила збір з операцій придбавання (купівлі - продажу) нерухомого майна в сумі 38580,00 грн на рахунок ГУК Львів/Франківський р-н.
Листом від 13 грудня 2021 року № 1300-5604-8/113891 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивачку на її заяву від 01 грудня 2021 року щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна про те, що з 26 вересня 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій». З 26 вересня 2020 року визначено, що відповідно до підпунктів «б», «в» і «г» пункту 15-2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій № 1740 від 03 листопада 1998 року (далі - Порядок), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна не сплачується, якщо:
а) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Долучені до заяви документи не підтверджують факту придбавання нерухомого майна вперше (набуття права власності на житло), тому немає підстав для формування подання про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивачка, стверджуючи, що придбала нерухоме майно уперше, та, керуючись пунктом 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», уважає, що відповідач зобов'язаний сформувати подання про повернення їй безпідставно сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного ним майна.
Указані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26 червня 1997 року (далі - Закон № 400/97) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзаців першого-третього пункту 9 статті 1 Закону № 400/97 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Отже, відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, в тому числі фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, - за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
У статті 2 Закону № 400/97 зазначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Аналогічні за змістом норми передбачені пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Згідно з абзацами першим-другим пункту 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
23 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - Постанова № 866) (набрала чинності 26 вересня 2020 року), відповідно до якої, серед іншого, доповнив Порядок № 1740, а саме пункт 15-2 підпунктом «в» згідно з яким збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що із загального правила про обов'язковість сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, законодавець встановив винятки, зокрема, для громадян, які придбавають житло вперше. При цьому за змістом підпункту «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 придбання особою житла вперше означає, що особа до укладення відповідного договору не має та раніше не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя).
У позовній заяві позивачка стверджує, що придбала житло вперше, до укладення договору купівлі-продажу квартири 12 серпня 2021 року інші об'єкти житлової нерухомості нею не придбавались, а тому в розумінні пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вона не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Щодо цього суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (абзаци перший - четвертий частини другої статті 72 КАС України).
Частиною другою статті 74 КАС України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Відповідно до наявної у матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта позивачка є власницею квартири АДРЕСА_1 . Підстава для державної реєстрації: договір купівлі - продажу квартири від 12 серпня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., зареєстрований в реєстрі № 2540, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59814464 від 12 серпня 2021 року.
Відомості щодо придбання позивачкою іншого житла у матеріалах справи відсутні. В свою чергу відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивачки про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого житла, придбаного вперше, а відтак свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору.
Крім того, відповідно до довідки № вих.40 від 24 листопада 2021 року, виданої Територіальним відокремленим безбалансовим відділенням АТ «Ощадбанк» № 10013/0296, ОСОБА_1 у списках громадян для використання коштів приватизаційних депозитних рахунків за номінальною вартістю житлового чека за адресою АДРЕСА_2 не числиться.
З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що позивачка 12 серпня 2021 року вперше придбала житло - квартиру АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 38580,00 грн.
Водночас суд відзначає, що зміни, внесені Постановою № 866 до Порядку № 1740, не позбавляють Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області обов'язку щодо повернення позивачці безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, якщо все ж таки збір безпідставно сплачено (житло придбано вперше), докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Суд також уважає за необхідне звернути увагу на те, що внесення змін до Порядку № 1740 жодним чином не скасовує наявність у позивачки пільги щодо звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із придбанням житла вперше, передбаченої Законом № 400/97-ВР.
Таким чином, відповідач протиправно відмовив позивачці у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 38580,00 грн на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12 серпня 2021 року.
Разом з тим суд відзначає, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Абзацом першим пункту 5 цього Порядку передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Згідно з частиною сьомою статті 45 Бюджетного кодексу України перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна сплачується платником податку на бюджетні рахунки місцевих органів Державної казначейської служби України за місцезнаходженням майна за кодом бюджетної класифікації 24140500.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 затверджені деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, в тому числі затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Відповідно до цього переліку контроль за справлянням надходжень за кодом бюджетної класифікації 24140500 закріплено за органами Пенсійного фонду України.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом у цьому випадку є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Така позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, які наведені у його постановах від 20 березня 2018 року (справа № 819/1249/17), від 30 січня 2018 року (справа № 819/1498/17), від 31 січня 2018 року (справа № 819/1667/17) та в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України враховуються судом під час ухвалення рішення у справі.
Відповідно до квитанції № 0.0.2227854371.1 від 12 серпня 2021 року позивачка сплатила збір з операцій придбавання (купівлі - продажу) нерухомого майна в сумі 38580,00 грн на рахунок ГУК Львів/Франківський р-н.
Згідно із абзацом першим пункту 10 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Тому з огляду на наведене правове регулювання необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету подання про повернення ОСОБА_1 38580,00 грн сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією № 0.0.2227854371.1 від 12 серпня 2021 року.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд зазначає таке.
Відповідно до статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
За змістом частини 1 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, з огляду на зміст наведених процесуальних норм, КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Оскільки у судовому рішенні чітко визначено порядок і спосіб його виконання, а судове рішення, яке набрало законної сили, обов'язкове для виконання, у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення належить відмовити.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абзац перший частини 1 статті 139 КАС України).
Суд встановив, що при зверненні з цим позовом до суду позивачка сплатила судовий збір у розмірі 992,40 грн. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь позивачки належить стягнути 992,40 грн сплаченого судового збору.
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (вул. К Левицького, 18, м. Львів, 79005) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задоволити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в сумі 38580,00 грн відповідно до квитанції № 0.0.2227854371.1 від 12 серпня 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) сформувати до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в сумі 38580,00 грн відповідно до квитанції № 0.0.2227854371.1 від 12 серпня 2021 року.
У встановленні судового контролю за виконанням судового рішення - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 992,40 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 13 липня 2022 року.
Суддя Клименко О.М.