справа№380/24093/21
12 липня 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та дії Військової частини НОМЕР_2, зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з позовними вимогами, з урахуванням уточнених позовних вимог:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3), щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (картка платників податків НОМЕР_1 ) додаткової доплати до грошового забезпечення за травень 2020 року та з жовтня 2020 року по грудень 2020 року, та з березня 2021 року по червень 2021 року відповідно до Постанови № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (картка платників податків НОМЕР_1 ) додаткову доплату до грошового забезпечення за травень 2020 року, та за період з жовтня 2020 року по грудень 2020 року, з березня 2021 року по червень 2021 року, визначену Постановою № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2, та протягом 30 днів;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3) в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 (картка платників податків НОМЕР_1 ) грошової допомоги на оздоровлення у травні 2016 року, червні 2017 року, та підйомної допомоги у червні 2016 року без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (картка платників податків НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу на оздоровлення у травні 2016 року, червні 2017 року та підйомну допомогу у червні 2016 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом начальника 7 прикордонного загону Державної прикордонної служби України 13.08.2021 № 267-ос, штаб-сержанта звільнено з військової служби в запас на підставі п.п. «а» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», та наказом начальника 7 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 16.09.2021 № 318-ос «Про особовий склад» виключено із списків особового складу, усіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_2.
Для з'ясування питання щодо отримання всіх належних виплат, позивач через представника звернувся до військової частини з адвокатським запитом.
Листом від 04.10.2021 № 11/22571 військова частина повідомила, що додаткові доплати до грошового забезпечення на період дії карантину у 2020-2021 роках у 7 прикордонному загоні не нараховувались, виплати по них не проводились, заборгованість згідно даних обліку відсутня.
З метою уточнення часу, який позивач провів під час виконання обов'язків військової служби в умовах карантину у 2020-2021 роках представник позивача звернувся з адвокатським запитом № 250, на який надано відповідь листом від 22.11.2021 № 25/25429 та зазначено, що за період з 01.08.2020 по 16.09.2021 позивачу не виплачувалась доплата до грошового забезпечення згідно наказу АДПСУ № 594-ОС від 24.06.2020 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину».
Також зазначає, що станом на день виключення із списків загону відповідач не в повному обсязі нарахував та виплатив грошове забезпечення, зокрема грошову допомогу на оздоровлення у травні 2016 та червні 2017 та підйомну допомогу у червні 2016, не врахувавши при здійсненні її розрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010.
Позивач вважає такі дії відповідача незаконними та протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.
Ухвалою суду від 17 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 07 лютого 2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.
Ухвалою суду від 12 липня 2022 року в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_2 про зупинення провадження у справі відмовлено.
Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що дії відповідача щодо виплати позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги у спірний період без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди правомірні та вчинені відповідно до приписів діючого законодавства, оскільки відповідно до п. 8 Інструкції № 73 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) винагорода не включається до складу грошового забезпечення з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Відтак вважає твердження позивача про неправильний обрахунок допомоги на оздоровлення помилковим.
Щодо додаткової доплати до грошового забезпечення на період дії карантину, зазначає, що п. 1 постанови КМУ від 29.04.2020 №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» визначено установити, що на період карантину, установленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Відповідно до п. 5 постанови КМУ від 29.04.2020 №375 доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Враховуючи, що Військова частина НОМЕР_2 є установою, що фінансується з державного бюджету і як розпорядник бюджетних коштів, відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України може брати бюджетні зобов'язання та провадити видатки лише в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, додаткова доплата до грошового забезпечення не здійснювалась по причині відсутності фінансових ресурсів для її нарахування та виплати і ненадходження коштів на здійснення доплати в спірний період від головного розпорядника коштів.
Також вказав, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки, останнього звільнено з військової служби 16.09.2021, а він звернувся до суду лише у грудні 2021 року.
Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Крім того, відповідач у відзиві просив розгляд справи здійснювати за участю представника відповідача. Оскільки вказане клопотання не відповідає загальним вимогам до форми та змісту будь-якої письмової заяви чи клопотання, встановленим ст. 167 КАС України, таке клопотання судом не розглядалося.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення).
Відповідно до частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Частиною першою статті 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Верховний Суд України у постанові від 08.11.2017 у справі № 6-162цс17 дійшов правового висновку, що відповідно до статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відтак суд відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Представником позивача адвокатом Є.Хом'яком надано відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідачем не спростовано твердження та аргументи, які зазначені в позовній заяві, тому наполягає на задоволенні позовних вимог.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та,-
встановив:
ОСОБА_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 проходив службу в 7 прикордонному Карпатському загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2).
Наказом начальника 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, штаб-сержанта ОСОБА_1 інспектора прикордонної служби 2 категорії водія групи тримання відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Смільниця» (тип Б), звільнено в запас на підставі п.п. «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з 16.09.2021. Вважати таким, що посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії водієм групи тримання відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Смільниця» (тип Б) здав 16.09.2021.
Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України з адвокатським запитом.
Листом від 04.10.2021 № 11/22571 7 прикордонний Карпатський загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України направив особисті картки та архівні відомості грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018-2021. В листі також зазначено, що додаткові доплати до грошового забезпечення на період дії карантину у 2020-2021 роках у 7 прикордонному загоні не нараховувались, виплата по них не проводилась, заборгованість згідно даних обліку відсутня.
Згідно архівної відомості з січня 2016 по грудень 2016, ОСОБА_1 виплачувалась додаткова грошова винагорода в період з травня по жовтень 2016 та за грудень 2016. В травні 2016 виплачена матеріальна допомога на оздоровлення. Підйомна допомога виплачена в червні 2016.
Згідно архівної відомості з січня 2017 по грудень 2017, ОСОБА_1 виплачувалась додаткова грошова винагорода за період з січня по серпень 2017. В червні 2017 виплачена матеріальна допомога на оздоровлення.
Відповідно до архівних відомостей з січня 2020 по грудень 2020 та з січня 2021 по грудень 2021, ОСОБА_1 лише в липні 2020 була виплачена доплата до грошового забезпечення, яка передбачена постановою КМУ № 375 від 29.04.2020.
Згідно довідки 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 . Військовою частиною НОМЕР_4 було нараховано та виплачено в липні 2020 доплату до грошового забезпечення за березень 2020, відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
Відповідно до рапортів за березень, травень, жовтень, листопад, грудень 2020 та березень, квітень, травень, червень 2021, які прийняті та зареєстровані зверталися до начальника відділу прикордонної служби «Смільниця» 1 категорії (тип Б) провести виплату надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців, які забезпечували правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх службових обов'язків мали безпосередній контакт з населенням відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24.06.2020 № 594-ОС «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», серед яких зазначений і військовослужбовець ОСОБА_1 .
Відповідно до архівних відомостей за період з січня 2020 по грудень 2021 та розрахункових листів за період з серпня 2020 по серпень 2021, встановлено відсутність виплати надбавки до грошового забезпечення ОСОБА_1 за травень, жовтень, листопад, грудень 2020 та березень, квітень, травень, червень 2021.
Невиплату зазначеної надбавки до грошового забезпечення Військова частина НОМЕР_2 не заперечує та не спростовує, але наголошує, що зазначена виплата не була здійсненна у зв'язку з ненадходженням відповідних коштів на здійснення зазначеної доплати в спірний період від головного розпорядника коштів, про що зазначає у відзиві на позовну заяву.
Позивач вважаючи протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати додаткової доплати до грошового забезпечення та протиправними дії відповідача щодо виплати грошової допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992(далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991(далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ).
Згідно з ч. 3 ст. 9-1 Закону № 2011-ХІІ, при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги регламентується Наказом Міністерства оборони України від 05.02.2018 № 45 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги» (далі - Порядок № 45).
Відповідно до п. 1 Порядку № 45, у разі переїзду військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, та тих, які проходять кадрову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу (далі - військовослужбовці), на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням на навчання до вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи (далі - військові навчальні заклади), та військових коледжів або навчальних центрів (навчальних підрозділів), термін навчання в яких становить шість місяців і більше, без збереження посади за попереднім місцем служби або у зв'язку з передислокацією військової частини (підрозділу військової частини), установи, організації (далі - військова частина) їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім'ї, який переїхав з ним на нове місце військової служби.
Пунктом 2 Порядку № 45 визначено, що право на отримання підйомної допомоги і добових для військовослужбовців виникає: на дату прийняття військовослужбовцем посади та справ - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на посаду; на дату зарахування на навчання - для військовослужбовців, які зараховані на навчання до військових навчальних закладів; на дату прибуття до місця дислокації, оголошений наказом командира військової частини, - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби у складі військової частини (підрозділу) в інший населений пункт.
Розмір підйомної допомоги обчислюється, виходячи з посадового окладу, окладу за військове звання та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених військовослужбовцю за новим місцем військової служби на дату, коли військовослужбовець приступив до виконання обов'язків за посадою (зарахування на навчання), або на дату прибуття до нового місця дислокації військової частини, на членів сім'ї - на дату реєстрації їх місця проживання у населеному пункті за новим місцем військової служби військовослужбовця (розташованому поблизу місця служби військовослужбовця).
Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п.п. 5 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22.09.2010 № 889 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 704 , яка набрала чинності з 01.01.2016, далі - постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям крім тих, що зазначені в підпункті 1 вказаного пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Міністерство оборони України наказом «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 11.06.2008 № 260 (далі - Наказ № 260) визначило порядок виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а саме: до місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Згідно архівних відомостей особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016-2017 роки, позивачу у травні 2016 та червні 2017 виплачено грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 3159,20 грн. та 5941,75 грн. відповідно, а підйомну допомогу у червні 2016 у розмірі 3159,19 грн.
З відомостей про грошове забезпечення позивача у 2016-2017 роках встановлено, що до складу грошового забезпечення, з якого позивачу здійснено обчислення допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги, не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010.
Як на підставу для неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого проводилися зазначені виплати, відповідач посилається на положення Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України від 02.02.2016 №73, відповідно до пункту 8 якої винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 73 від 02.02.2016 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність з 09.11.2018), затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, (далі - Інструкція № 73) відповідно до пункту 2 якої виплата винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям: 1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення: військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах; військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Держприкордонслужби; 2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 8 Інструкції № 73, винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.
Разом з тим, застосовуючи вищенаведену Інструкцію як спеціальний нормативно-правовий акт, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті одноразової допомоги при звільненні, суд враховує пріоритетність законів над підзаконними актами та дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.
Суд звертає увагу, що ч. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.
Тобто, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам вказаного Закону.
Вказане питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17. У постанові від 06.02.2019 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків: згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Верховний Суд в ухвалі від 27.04.2020 № 1.380.2019.003718 зазначив таке: питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17. Приймаючи постанову від 06.02.2019 у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Виходячи з процесуальних механізмів забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду, за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду мають перевагу над висновками колегії суддів касаційних судів у складі Верховного Суду. Відтак, правова позиція, викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 №522/2738/17 у спірному випадку є пріоритетною для застосування порівняно з позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 01.03.2018 у справі № 761/17387/17, від 29.08.2019 у справі № 820/375/18, від 21.11.2019 у справі № 815/5547/17 та від 09.01.2020 у справі № 809/1489/16.
Враховуючи наведену вище правову позицію Великої Палати Верховного Суду по справі № 522/2738/17, суд дійшов висновку про те, що до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.
Водночас, як підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, додаткова грошова винагорода виплачувалась позивачу протягом 2016-2017 роках кожного місяця, що свідчить про її систематичний, а не одноразовий (разовий) характер.
Отже, у спірному випадку, щомісячна додаткова грошова винагорода не може вважатись одноразовою та має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється підйомна допомога та допомога на оздоровлення.
Наведена правова позиція узгоджується із правовою позицією, що міститься у постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі № 826/2205/17, постановою Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 825/997/17.
За таких обставин, суд дійшов висновків, що виплативши позивачу допомогу на оздоровлення у травні 2016, червні 2017 та підйомну допомогу у червні 2016 без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, відповідач порушив вимоги належної оплати праці, а тому позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про нарахування та виплату додаткової доплати до грошового забезпечення визначену постановою КМУ № 375 від 29.04.2020, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211«Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року № 342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Постанова № 342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема: військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу, поліцейські, працівники, службові і посадові особи, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Згідно з пунктом 2 Постанови № 342 визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.
Пунктом 3 Постанови № 342 встановлено, що персональний перелік працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, визначається керівником (керівником державної служби) відповідної установи, організації, органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі - Постанова № 375) установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
За приписами п.п. 2-5 вказаної постанови встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), здійснюється у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.
Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 року № 485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я (далі - Порядок).
У пункті 1 Порядку вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - бюджетні кошти).
Згідно з пунктом 2 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).
Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
На виконання пункту 4 Постанови № 375 Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ від 24.06.2020 року № 594-ОС «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким установлено на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни військовослужбовцям, які забезпечують правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, медичним та іншими працівниками, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювань серед людей на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, додаткову доплату у граничному розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення (заробітної плати), пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати: 1) військовослужбовцям, які займають штатні посади в органах Державної прикордонної служби України; 2) працівникам, які займають штатні посади в закладах охорони здоров'я Державної прикордонної служби України (пункт 2); персональний перелік військовослужбовців та працівників, яким провадиться додаткова доплата, визначати начальнику (командиру) органу Державної прикордонної служби України (пункт 3); нарахування додаткової доплати провадити у відсотковому відношенні до грошового забезпечення (заробітної плати) з розрахунку всіх складових, у тому числі й премії, за винятком виплат, що носять разовий характер (пункт 4); розмір додаткової допдати визначати згідно поіменного рапорту керівника підрозділу (пункт 5).
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є військовослужбовцем або працівником; 2) забезпечує правопорядок і безпеку громадян, виконуючі обов'язки Державної прикордонної служби України на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, вказана доплата здійснюється не всім військовослужбовцям та працівникам Державної прикордонної служби України, а лише окремим категоріям військовослужбовців та працівників, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров'я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв'язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 входив до переліку військовослужбовців військової служби, які займали штатні посади в органах Державної прикордонної служби України, які в травні, жовтні, листопаді, грудні 2020 року та березні, квітні, травні, червні 2021 року залучалися до заходів з метою запобігання розповсюдження хвороби COVID-19 та внаслідок виконання обов'язків мали безпосередній контакт з населенням, що підтверджується відповідними рапортами керівника підрозділу прикордонної служби «Смільниця» та що не заперечується 7 прикордонним Карпатським загоном Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військовою частиною НОМЕР_2).
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022 у справі № 140/6259/21.
Зважаючи на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині, є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та дії Військової частини НОМЕР_2, зобов'язання вчинити дії підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Оскільки позивач згідно з ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору та враховуючи приписи ст. 139 КАС України, судові витрати щодо розподілу судового збору у справі розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
ухвалив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (7 прикордонний Карпатський загін Державної прикордонної служби України) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за залучення до заходів з метою запобігання розповсюдженню хвороби COVID-19 та виконання службових обов'язків при безпосередньому контакті з населенням за травень, жовтень, листопад, грудень 2020 року та березень, квітень, травень, червень 2021 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни».
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (7 прикордонний Карпатський загін Державної прикордонної служби України) (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_3) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову доплату до грошового забезпечення за залучення до заходів з метою запобігання розповсюдженню хвороби COVID-19 та виконання службових обов'язків при безпосередньому контакті з населенням за травень, жовтень, листопад, грудень 2020 року та березень, квітень, травень, червень 2021 року, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2, та протягом 30 днів».
4. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 (7 прикордонний Карпатський загін Державної прикордонної служби України) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у травні 2016 року, червні 2017 року та підйомної допомоги у червні 2016 року без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.
5. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (7 прикордонний Карпатський загін Державної прикордонної служби України) (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_3) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену допомогу на оздоровлення, яка виплачена у травні 2016 року, червні 2017 року та підйомну допомогу, яка виплачена у червні 2016 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, з урахуванням раніше виплачених сум.
6. Судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 12.07.2022.
Суддя Коморний О.І.