про витребування доказів
14 липня 2022 р. Справа № 380/4909/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області, Державної судової адміністрації України. Позивачка просить суд:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області та Державної судової адміністрації України щодо нарахування та виплати судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року в розмірі 2102 гривні;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області та Державну судову адміністрацію України провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2270 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 повідомила, що працює суддею Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області. Зазначає, що в період з 01.01.2021 по 31.12.2021 ТУ ДСА України в Львівській області нараховувало їй суддівську винагороду із застосуванням «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року» в розмірі 2102 грн. як розрахункової величини для обчислення посадового окладу. Позивачка стверджує, що відповідач порушив її право на отримання суддівської винагороди у встановленому законом розмірі, оскільки ТУ ДСА повинне було нараховувати суддівську винагороду виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2021 року (2270грн.).
До суду надійшов відзив ТУ ДСА України у Львівській області на позовну заяву (а.с. 23-26), зі змісту якого вбачається, що відповідач не погоджується з цим позовом та просить суд відмовити в його задоволенні. Відповідач серед іншого вказує, що в період з 01.01.2021 по 31.12.2021 ТУ ДСА України в Львівській області як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснило нарахування та виплату суддівської винагороди із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн., встановлених Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік». Звертає увагу суду, що положення статті 7 Закону №1082-ІХ, яким визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року в розмірі 2102 грн., є чинними та неконституційними не визнавались. Вказує, що територіальне управління як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня не мало правових підстав не застосовувати норми статті 7 Закону №1082-ІХ для виплати суддівської винагороди.
Відповідач, ДСА України позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 37-396). Зазначає, що ДСА України здійснює функцію головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів. Вказує, що Законом №1082-ІХ запроваджено розрахункову величину для визначення розміру посадового окладу судді, яка станом на 1 січня 2021 року складає 2102 грн., зауваживши, що цим Законом змінено не розмір суддівської винагороди, а розрахункову величину, що використовується для її обчислення. Відповідач вважає, що територіальне управління як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня при нарахуванні і виплаті суддівської винагороди на основі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року в розмірі 2102 грн., діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В процесі розгляду цієї справи суд з'ясував наявність таких висновків Верховного Суду, висловлених у постановах №360/503/21 від 30.11.2021, №400/2031/21 від 10.11.2021 при скеруванні на новий розгляд до суду першої інстанції аналогічних за обставинами судових справ за позовом судді до ТУ ДСА про зобов'язання провести нарахування та виплату суддівської винагороди за січень 2021 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, що становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2270 грн, а також про стягнення недоплаченої суддівської винагороди:
“[…] Відповідно до статті 149 Закону № 1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Зважаючи на наведені положення статей 148, 149 Закону №1402-VIII у зіставленні з положеннями частин першої, другої, п'ятої статті 22, частини першої статті 23 Бюджетного Кодексу України виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України. Відповідач як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі (на 2021 рік).
Тому для правильного вирішення цієї справи та обрання ефективного способу захисту порушених прав судам попередніх інстанцій потрібно з'ясувати також участь ДСА України (через призму її компетенції щодо розпорядження бюджетними коштами, виділеними на фінансування судів) у застосуванні прожиткового мінімуму «для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» при виплаті суддівської винагороди, передбачених абзацом 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», відтак визначити правовий статус цього державного органу в адміністративному спорі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору чи відповідач (другий відповідач).
У цьому зв'язку потрібно пояснити, що причиною невиплати позивачу суддівської винагороди в повному обсязі протягом спірного періоду може бути недостатність виділених відповідачу коштів (бюджетних асигнувань) на ці потреби. У такому випадку невиплату суддівської винагороди в повному обсязі можна пов'язувати із діяльністю ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності усіх судів (крім Верховного Суду; стаття 148 Закону № 1402-VIII), відповідно як суб'єкта владних повноважень, рішеннями/діями якого порушено право особи (судді).
Водночас у вимірі обставин цієї справи не можемо заперечити існування ситуації, коли ДСА України виділила відповідачу достатньо коштів для виплати суддівської винагороди (зокрема й позивачу) з урахуванням вимог статті 135 Закону № 1402-VIII (затвердивши відповідний кошторис), але відповідач натомість розпорядився цими коштами з урахуванням зменшеного розміру прожиткового мінімуму. Тоді є підстави стверджувати, що невиплата позивачу суддівської винагороди в повному обсязі, як наслідок виникнення заборгованості з її виплати (перед позивачем), є результатом дій/рішень відповідача, а тому спосіб захисту повинен співвідноситися/пов'язуватися з цими діями та їх наслідками.
Нагадаємо, що в цій справі позивач заявив позов до ТУ ДСА України в Луганській області, вимагаючи нарахувати та виплатити недоотримані кошти, позаяк вважає, що цей орган безпідставно виплачував йому суддівську винагороду (протягом спірного періоду) у меншому розмірі, ніж належить.
Звертаючи увагу судів попередніх інстанцій на необхідність визначити належного відповідача/відповідачів за цим позовом колегія суддів не має на меті переконати у хибності звернення з позовом до ТУ ДСА України в Луганській області. Наведені міркування касаційного суду у цій площині потрібно розуміти як намагання зорієнтувати суди попередніх інстанцій на те, які юридично значимі факти потрібно з'ясувати для правильного вирішення спору і застосування ефективного способу захисту порушеного права у вимірі обставин саме цієї справи та спірних правовідносин.[…].”.
Враховуючи наведені правові висновки суду касаційної інстанції, для з'ясування істотних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору у відповідачів слід витребувати пояснення та докази.
Керуючись ст.ст. 80, 173, 180, 243, 248, 256, 260, 294 КАС України, суд -
Зобов'язати Державну судову адміністрацію України та Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області надати суду:
- належні відомості про те, виходячи із якої розрахункової величини для обчислення посадового окладу судді (2102 грн. чи 2270 грн.) Державна судова адміністрація України як розпорядник бюджетних коштів вищого рівня в 2021 році виділила для ТУ ДСА у Львівській області як розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня кошти для виплати суддівської винагороди суддів (в.т.ч. ОСОБА_1 ), затвердивши відповідний кошторис;
- належні копії кошторису та щомісячних розписів видатків (або витяги з них) Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області щодо виплати в 2021 році суддівської винагороди, що підтверджують розмір розрахункової величини для обчислення посадового окладу судді (2102 грн. чи 2270 грн.), котрий Державна судова адміністрація України як розпорядник бюджетних коштів вищого рівня використовувала у кошторисі на 2021 рік для ТУ ДСА у Львівській області як розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня.
Встановити строк виконання цієї ухвали суду - два тижні. Цей строк обчислюється з дати вручення копії цієї ухвали відповідачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя Москаль Р.М.