Іменем України
14 липня 2022 року Справа № 360/309/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач, ГУНП в Луганській області), в якому, після усунення недоліків, позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не включення при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у розмірі 6954 грн. 61 коп.;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції (через хворобу), з урахуванням індексації, що становить 6954 грн. 61 коп., та виплатити ОСОБА_1 різницю недоотриманої грошової допомоги, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що наказом від 25.08.2020 № 990 о/с позивача 01.09.2020 звільнено зі служби в поліції. У серпні 2020 році, як вказує позивач, йому виплачена одноразова грошова допомога при звільненні у сумі 103008 грн. 29 коп.
На запит позивача до ГУНП в Луганській області від 22.11.2021 про те, чи включена до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні індексація грошового забезпечення та вимогою доплатити цю виплату в разі не включення до розрахунку одноразової грошової допомоги, отримано лист відповідача від 24.12.2021 № 594/111/22-2021 з довідкою від 23.12.2021 № 1907/111/22-2021 про розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні. З цієї довідки стало відомо, що відповідачем при здійсненні розрахунку одноразової грошової допомоги до грошового забезпечення безпідставно не зарахована індексація грошового забезпечення в сумі 1069 грн. 94 коп.
Позивач вказує, що йому не доплачено одноразової грошової допомоги в сумі 6954 грн. 61 коп. та вважає, що дії відповідача щодо неврахування індексації при розрахунку одноразової грошової допомоги є протиправними.
Від Головного управління Національної поліції в Луганській області 07.07.2022 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.
Відповідач вказує, що до спірних правовідносин слід застосовувати наказ МВС України від 06.04.2016 № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», який є спеціальним і встановлює, з яких саме складових здійснюється нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби, а тому мають застосовуватись саме спеціальні, а не загальні норми законодавства.
Пунктом 6 розділу VI вказаного Порядку визначено, що нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.
Відповідач наголошує, що усі складові грошового забезпечення, які були враховані під час розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні позивача, останньому були встановлені відповідними наказами. Не передбачено включення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції сум, які не встановлені наказами на день звільнення.
Разом з тим, відповідач вказує на те, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, передбачений статтею 122 КАС України, оскільки спір стосується проходження публічної служби.
На підставі викладеного, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 18.01.2022 позов залишено без руху.
Ухвалою суду від 10.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 22.06.2022 продовжено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву та повторно витребувано докази, необхідні для об'єктивного з'ясуванню всіх обставин у справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України та карткою фізичної особи - платника податків.
Згідно довідки від 09.03.2021 № 3251-5000345618 позивач є внутрішньо переміщеною особою.
З довідки про проходження служби позивачем судом встановлено, що останній з 15 травня 2009 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07 листопада 2015 року в Національній поліції України.
Згідно витягу з наказу від 25.08.2020 № 990 о/с майора поліції ОСОБА_1 (0121485), старшого оперуповноваженого відділення спеціальної поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 (через хворобу), з 01.09.2020, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 19 років 04 місяці 12 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 7 років 09 місяців 29 днів, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає 11 років, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 10 діб, встановивши відсоток премії за вересень 2020 року 81,64 %.
Відповідно до довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Луганській області про одноразову грошову допомогу при звільненні від 23.12.2021 № 1907/111/22-2021, до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в Національний поліції України ОСОБА_1 були враховані такі складові: посадовий оклад - 2500,00 грн., оклад за спеціальним званням - 2000,00 грн., надбавка за стаж служби в поліції 30 % - 1350,00 грн., специфічні умови проходження служби 45 % - 2632, 50 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 375,00 грн., премія 81,64 % - 7231,26 грн. Всього нараховано: 16088,76 грн. х 13 років х 50 % = 104576,94 грн. - 1,5 % військовий збір = 103008,29 грн. В довідці зазначено, що вказана сума була сплачена при остаточному розрахунку в серпні 2020 року, що не заперечується позивачем у позовній заяві.
Разом з тим, як вбачається з довідки від 29.06.2022 № 637/111/22-2022, доданої до відзиву, позивачу нараховано одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 87160,86 грн. За змістом довідки від 01.07.2022 № 99/111/22-2022, вказана допомога виплачена згідно списку від 26.08.2020 № 404 у сумі 87160,85 грн.
Спірним у даній справі є питання врахування до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення. Згідно довідок від 23.12.2021 № 1907/111/22-2021, від 29.06.2022 № 637/111/22-2022 та не заперечується відповідачем, індексація грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги не включена.
Листом Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Луганській області від 24.12.2021 № 394/111/22-2021 позивача повідомлено, що в переліку складових грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні (встановлених наказом МВС України від 06.04.2016 № 260), індексація не зазначена, а тому підстави для включення її в розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні відсутні.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України встановлено: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Відповідно до статті 102 Закону № 580-VIII пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України «Про розвідку», а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Згідно частини четвертої статті 9 Закону № 2262-XII виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їхнє утримання.
Відповідно до частини п'ятої статті 9 Закону № 2262-XII поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.
Відповідно до статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексацію доходів населення віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього ж Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
За визначенням статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Згідно пункту 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 23 розділу І Порядку № 260 поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.
При цьому до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні не включається винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах, антитерористичних операціях та інших заходах в умовах особливого періоду.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
День звільнення вважається останнім днем служби.
Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, суд зазначає, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення позивача для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.
Такий висновок суду узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року в справі № 638/5794/17, від 27 грудня 2019 року в справі № 643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.
До того ж, правовий висновок щодо включення до складу грошового забезпечення, з якого розраховується одноразова грошова допомога при звільненні індексації грошового забезпечення (у подібних правовідносинах) висловлений Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2021 року в справі № 620/561/20.
Таким чином, суд погоджується з твердженнями позивача, що одноразова грошова допомога при звільненні мала розраховуватися відповідачем з урахуванням індексації грошового забезпечення, установленої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Разом з тим, що стосується визначеного позивачем розміру індексації грошового забезпечення, що підлягає включенню до розрахунку одноразової грошової допомоги, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Предметом спору в даній справі є право позивача на включення при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення. Отже, спір про розмір індексації грошового забезпечення виходить за межі предмету доказування.
З урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги при звільненні без урахування індексації грошового забезпечення, установленої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, установленої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Відповідно до статті 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Стаття 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачає порядок виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Перебування особи на публічній службі є однією з форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю.
Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у випадку порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. У разі пред'явлення вимог про стягнення будь-яких виплат, що входять до структури заробітної плати, і застосування цих положень, не пов'язане з фактом нарахування чи не нарахування роботодавцем спірних виплат.
Позивач у даній справі звернувся до суду за захистом свого права на належне грошове забезпечення (оплату праці). Позивачем не оскаржуються умови проходження публічної служби або звільнення з неї.
Оскільки позовна заява містить вимоги про нарахування та виплату грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 9 Закону № 2262 з урахуванням індексації, а одноразова грошова допомога при звільненні входить до структури грошового забезпечення поліцейських, є його складовою (в контексті норм Порядку № 260) слід керуватися, в тому числі, положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України.
З урахуванням вищевикладеного, відсутні законодавчо визначені обмеження відносно строків звернення до суду осіб, які проходили публічну службу, стосовно питання стягнення одноразової грошової допомоги з урахуванням індексації грошового забезпечення.
У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне застосувати частину другу статті 233 КЗпП України по цій справі, відтак позивач не обмежений строком звернення з даним адміністративним позовом.
Доводи відповідача про те, що позивач пропустив строк звернення до суду, з посиланням на правові позиції Верховного Суду у постанові від 28.10.2021 по справі № 200/11844/20-а та у постанові від 11.02.2021 у справі № 240/532/20, суд вважає неприйнятними, оскільки предметом розгляду у вказаних справах було скасування наказу та поновлення на посаді, в іншій - стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в той час, як предметом розгляду у даній справі є невиплата в повному обсязі одноразової грошової допомоги, а тому спірні правовідносини не є тотожними та виникли за різних обставин.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Позивачем при подачі позову був сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією від 12.01.2022 № 83116.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи, що позов підлягає частковому задоволенню та з коригуванням обраного позивачем способу захисту його порушених прав, а також, що даний спір виник внаслідок неправильних дій Головного управління Національної поліції в Луганській області, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування індексації грошового забезпечення, установленої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, установленої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Луганській області (код ЄДРПОУ 40108845, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 14.07.2022.
Суддя О.М. Качанок