14 липня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/9215/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (також - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії ВЧ, оформлене протоколом №13 від 19.08.2021, в частині зняття позивача зі складом сім'ї три особи з черги обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та з черги осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень;
- скасувати пункт наказу командира ВЧ (з основної діяльності) від 13.09.2021 №1622, яким позивача зі складом сім'ї три особи знято з черги обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та з черги осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень;
- зобов'язати відповідача поновити позивача зі складом сім'ї три особи на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення житлової комісії та наказ винесені без жодних правових підстав, жодного посилання на норми діючого законодавства та без жодного мотивування відповідних дій.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що позивач був знятий з черги обліку осіб, які набули право та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та з черги обліку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень відповідно до норм статті 35 Житлового кодексу Української РСР (а.с.35-38).
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій не погодився з позицією відповідача (а.с.49-52).
Представник відповідача заперечення на таку відповідь до суду не подавав.
Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.
Позивач проходив військову службу в Збройних силах України.
Відповідно до Протоколу житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 02.04.2003 № 3 позивача зі складом сім'ї три особи було поставлено на квартирний облік (а.с.24).
Наказом ТВО першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 26.10.2013 №114-ПМ позивача звільнено з військової служби у відставку за віком (а.с.20).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.12.2013 №264 позивача з 25.12.2013 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Власним житлом за рахунок Міністерства оборони України не забезпечувався (а.с.21).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.06.2021 №30-РС позивача звільнено у запас, а наказом від 22.06.2021 №125 (по стройовій частині) з 22.06.2021 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, та з припиненням з 23.06.2021 виплати грошової компенсації замість фактичного харчування. Постійним житлом за рахунок Міністерства оборони України не забезпечувався (а.с.22).
Протоколом житловою комісії військової частини НОМЕР_2 від 19.08.2021 №13 позивача із складом сім'ї 3 (три) особи, а саме: дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було знято з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та з черги обліку осіб, які користуються правом позачергового, першочергового одержання жилих приміщень (а.с.18).
На підставі даного протоколу командиром військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) видано наказ від 13.09.2021 № 1622, пунктом 9 якого позивача зі складом сім'ї 3 (три) особи знято з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та з черги обліку осіб, які користуються правом позачергового, першочергового одержання жилих приміщень (а.с.19).
Приймаючи вказані рішення відповідач керувався листом-роз'ясненням начальника Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України від 14.06.2021 №370/2/5240 (а.с.41).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі (далі - Закон № 2011-XII, в редакції станом на день винесення спірних рішень).
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 12 Закону №2011-XII, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно абзацу 4 частини 1 статті 12 Закону №2011-XII військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
На виконання приписів вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок №1081, в редакції станом на день винесення спірних рішень).
Відповідно до положень п. 24 Порядку №1081, військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.
У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
На засіданні житлової комісії має право бути присутнім військовослужбовець, стосовно якого вирішується питання зарахування на облік.
Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла.
Військовослужбовці зараховуються на облік незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.
Згідно до абзацу 1 частини 9 статті 12 Закону №2011-XII, військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров'я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.
Аналогічні положення закріплені також в пункті 29 Порядку №1081.
Разом з тим, дія частини 9 статті 12 Закону № 2011-XII безпосередньо пов'язується із тим, з яких саме підстав військовослужбовець звільнений у запас чи у відставку.
Так, як вбачається з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.06.2021 №125 (по стройовій частині), позивача наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.06.2021 №30-РС звільнено у запас за підпунктом "й" (які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду).
Вислуга років у Збройних Силах України станом на 22.06.2021: календарна - 27 років 05 місяців; пільгова - 01 день (а.с.22).
Протоколом житловою комісії військової частини НОМЕР_2 від 19.08.2021 №13 позивача із складом сім'ї 3 (три) особи, а саме: дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було знято з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та з черги обліку осіб, які користуються правом позачергового, першочергового одержання жилих приміщень (а.с.18).
В свою чергу, слід вказати, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних та юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Однак, оскаржуване рішення житлової комісії, оформлене протоколом №13 від 19.08.2021, та наказ командира військової частини (з основної діяльності) від 13.09.2021 №1622 не містить жодної мотивації підстав та причин щодо зняття позивача зі складом сім'ї три особи з черги обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та з черги осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.
Суд зазначає, що невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
При цьому, лист-роз'яснення начальника Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України від 14.06.2021 №370/2/5240, на який посилається відповідач, не є нормативно-правовим актом, а тому обставини, викладені в такому листі та які стали підставою для видання спірних рішення та наказу, суперечать положенням Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Житлового кодексу України, Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, а також іншим нормативно-правовим актам, виданим на виконання цих норм Закону, а тому вказані у цьому листі роз'яснення не підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.
Разом з тим, як передбачено вимогами пункту 30 Порядку № 1081, військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Тлумачення зазначених норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а, отже, і на залишення на обліку до отримання ними житла, у тому числі і в разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку № 1081.
Пунктом 3 Порядку № 1081 встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Суд відмічає, що на момент зарахування позивача на квартирний облік 02.04.2003 (протоколу № 3 засідання житлової комісії від 02.04.2003) діяв наказ Міністерства оборони України від 03.02.1995 № 20 "Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України" (втратив чинність 10.11.2006), згідно до пункту 13 якого військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та КЕЧ району до отримання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала необхідність для надання іншого жилого приміщення; при переміщенні військовослужбовця до нового місця служби у інший населений пункт; при засудженні військовослужбовця до позбавлення волі на термін понад 6 місяців, крім умовного засудження; при наданні відомостей, що не відповідають дійсності та які стали основою для прийняття на облік або неправомірних дій командування при вирішенні питання про прийняття на облік.
Пунктом 1 частини 2 статті 40 Житлового кодексу України визначено, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.
До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25.03.2019 у справі № 359/2295/17 (провадження № 61-10403св18); від 08.04.2020 у справі № 683/2197/18 (провадження № 61-14634св19); від 20.05.2019 у справі № 487/6514/17 (провадження № 61-46148св18).
Вказане узгоджується також із правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 у справі № 752/5881/15-ц (провадження № 14-169цс18), де Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про правомірність зняття позивача як колишнього військовослужбовця та членів його сім'ї з квартирного обліку після звільнення у запас у зв'язку із закінченням строку дії контракту, оскільки він мав вислугу на військовій службі менше 20 років.
Таким чином, оскільки вислуга позивача на військовій службі складає більше ніж 20 років, а саме 27 років 05 місяців, останній перебував на квартирному обліку з 02.04.2003, і знятий з квартирного обліку після звільнення з військової служби у запас за підпунктом "й" (які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду), суд дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність у відповідача будь-яких правових підстав для зняття позивача з квартирного обліку у військовій частині НОМЕР_1.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Щодо юрисдикції розгляду зазначеної справи судом враховано правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.09.2020 у справі №712/5476/19, згідно якого даний спір належать до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв'язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг).
Щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає те, що з матеріалів справи убачається, що позивач на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI звільнений від сплати судового збору (а.с.11), а тому такий ним не сплачувався.
Про понесення будь-яких інших судових витрат позивач не заявляв.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_2, оформлене протоколом №13 від 19.08.2021 року, в частині зняття майстер - сержанта запасу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі складом сім'ї три особи, а саме: дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та з черги обліку осіб, які користуються правом позачергового, першочергового одержання жилих приміщень.
Скасувати пункт 9 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 13.09.2021 №1622 "Про зняття військовослужбовців, а також осіб, звільнених в запас або відставку військової частини НОМЕР_1 та членів їх сімей з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_1", в частині зняття майстер - сержанта запасу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі складом сім'ї три особи, а саме: дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та з черги обліку осіб, які користуються правом позачергового, першочергового одержання жилих приміщень.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 поновити майстер - сержанта запасу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі складом сім'ї три особи, а саме: дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в черзі обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та в черзі обліку осіб, які користуються правом позачергового, першочергового одержання жилих приміщень.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько