14 липня 2022 року 320/3326/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Національної поліції в Київській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області №55 від 08.03.2022 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області №45 о/с від 09.03.2022 в частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч. 1. ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_1 ;
- поновити на службі ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 10000 грн.;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2022 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Київській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
12.07.2022 до суду надійшло повторне клопотання Головного управління Національної поліції в Київській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, суд виходить з наступного.
Статтею 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, суд звертає увагу на те, що пунктом 1 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
У даному випадку, предметом розгляду даної справи є накази Головного управління Національної поліції в Київській області №55 від 08.03.2022 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та №45 о/с від 09.03.2022 в частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч. 1. ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Волошина Ігоря Олеговича.
При цьому, дана справа не належить до переліку, визначеного частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, дана адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що може бути розглянута без проведення судового засідання та за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з'ясування усіх обставин у справі потребує проведення підготовчого засідання чи заслуховування пояснень сторін.
Більш того, вимоги позивача не підпадають під визначення щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Крім того, будь-яких доказів з приводу того, що справу №320/3326/22, з огляду на характер спірних правовідносин, обсяг доказів чи з інших підстав недоцільно розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, Головне управління Національної поліції в Київській області не надало.
Щодо посилання відповідача на те, що дана справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження з підстав недопущення поновлення на службі працівників, які зганьбили честь та доблесть поліцейського, втратили довіру серед населення та своїх колег, то суд зазначає, що такої підстави в Кодексі адміністративного судочинства України не передбачено.
Суд звертає увагу Головне управління Національної поліції в Київській області на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Головне управління Національної поліції в Київській області не позбавлене права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзиві на позовну заяву, запереченнях проти відповіді на відзив, додаткових поясненнях та подавати докази.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
У відповідності до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Дослідивши клопотання Головного управління Національної поліції в Київській області, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження або у судовому засіданні з викликом сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Київській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Копію ухвали направити (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Балаклицький А. І.