про відмову у задоволені заяви про розстрочення виконання судового рішення
13 липня 2022 року Київ Справа №320/7054/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" про розстрочення виконання судового рішення, яка подана в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" про стягнення податкового боргу,
У червні 2021 року Головне управління ДПС у Київський області звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу в розмірі 1 929 324,82 грн з Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс".
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2021р у справі №320/7054/21 адміністративний позов задоволено, стягнуто з розрахункових рахунків у банку, що обслуговують Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" - (код ЄДРПОУ 24219849) в рахунок погашення податкового - 1 929 324,82 грн (один мільйон дев'ятсот двадцять дев'ять тисяч триста двадцять чотири гривень 82 копійки), з них: - по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Богуславська територіальна громада) - 73 014,48 грн; - по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Медвинська територіальна громада) - 12 399,94 грн; - по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Бородянська територіальна громада) - 9 497,72 грн; - по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Васильківська територіальна громада) - 3 392,94 грн; - по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Калинівська територіальна громада) - 2 008,00 грн; - по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Боярська територіальна громада) - 1 668,00 грн; - по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Іванківська територіальна громада) - 1 555 509,07 грн; - по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Миронівська територіальна громада) - 1 342,50 грн; - по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Баришівська територіальна громада) - 3 765,52 грн; - по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Макарівська територіальна громада) - 5 615,49 грн; - по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Поліська територіальна громада) - 107 923,96 грн; - по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Таращанська територіальна громада) - 28 252,72 грн; - по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (Тетіївська територіальна громада) - 67 888,68 грн; - по податку на додану вартість - 66 523,99 грн.
31 січня 2022 року до Київського окружного адміністративного суду звернулося Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" про розстрочення виконання судового рішення, яка подана в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" про стягнення податкового боргу, якій просить суд: розстрочити виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі №320/7054/21 строком на 12 (дванадцять) місяців з дати винесення ухвали шляхом сплати заборгованості в розмірі 1 929 324,82 (один мільйон дев'ятсот двадцять дев'ять тисяч триста двадцять чотири) грн 82 коп. щомісяця рівними частинами по 160 777,07 (сто шістдесят тисяч сімсот сімдесят сім) грн 07 коп.
У обґрунтування заяви зазначено, що скрутне фінансове становище підприємства, його перебування в стані економічної кризи, наявність реальної загрози банкрутства, носять винятковий характер і унеможливлюють виконання рішення на даний час шляхом сплати суми, присудженої судом, оскільки ця сума є непомірною для ДП ЛСП "Київоблагроліс". У разі скерування всіх грошових коштів на виконання рішення у справі №320/7054/21 підприємство не матиме можливості виплачувати поточні зобов'язання з податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету, заборгованість по трудових зобов'язаннях за попередні періоди, заборгованість підтверджену рішеннями судів, поточну заробітну плату працівникам, оплачувати послуги з лісозаготівлі необхідних для господарської діяльності, що призведе до повної зупинки підприємства. У разі повної зупинки підприємства виконання рішення, навіть у майбутньому, стане неможливим, близько 100 чоловік втратять роботу, надходження до бюджетів припиняться. Враховуючи скрутне матеріальне становище підприємства, значний розмір суми, належної до сплати згідно рішення суду, а також зважаючи на обставини справи ДП ЛСП "Київобларголіс" вважає, що наявні достатні підстави для розстрочення виконання рішення суду.
На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 №78-р/ка був проведений повторний автоматизований розподіл адміністративної справи №320/7054/21, в якій подана заява Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" про розстрочення виконання судового рішення, у зв'язку з перебуванням судді Терлецької О.О. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестимісячного віку, за результатами якого справа була передана для розгляду судді Басаю О.В.
Ухвалою від 22 червня 2022 року Київський окружний адміністративний суд, призначив судове засідання щодо розгляду заяву Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" про розстрочення виконання судового рішення на 28 червня 2022 р. 15.00 год.
В судове засідання 28.06.2022 з'явився представник позивача, просив здійснити розгляд заяви про розстрочення виконання судового рішення в порядку письмового провадження.
Представник Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, від заявника заяв про розгляд заяви без участі або перенесення судового засідання на іншу дату до суду не надходило.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, заявник просить розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців з причин скрутного фінансового становища підприємства, його перебування в стані економічної кризи, наявність реальної загрози банкрутства, доказом вказаних обставин суду надано наступні докази: копію аудиторського звіту про перевірку фінансової та податкової звітності за період з 01.01.2020 по 30.06.2021, копії фінансових звітів, довідку про заборгованість з заробітної плати станом на 12 січня 2022 року.
Відповідно до ст.129 -1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з ч.3 ст.378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 статті 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд зазначає, що розстрочення виконання судового рішення передбачає наявність дійсних та реальних обставин, які об'єктивно унеможливлюють або створюють значні перешкоди у виконанні рішення суду. Такі обставини можуть виникати, зокрема, у зв'язку із відсутністю у боржника відповідних коштів у разі, коли стягнення усієї суми боргу призведе до порушень або зупинення роботи боржника, інших істотних обставин.
При цьому, підставою для розстрочення виконання судового рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом.
Вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд також вказує, що питання розстрочення виконання рішення суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме: наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Висновки аналогічного характеру викладено у постановах Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011, від 30.01.2020 у справі №819/150/17, які в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом при прийняті даного рішення.
Мотивуючи заяву про розстрочення виконання рішення суду заявник вказує, що не ухиляється від сплати податкового боргу, разом з тим, зазначає, що на даний час не має коштів для його погашення.
Однак, суд вважає, що тяжке фінансове становище не є винятковим випадком, що давало б суду правові підстави для розстрочення виконання рішення.
Поряд з цим, заявник не наводить жодних доказів існування сприятливих обставин у фінансовому стані, котрі дають змогу вважати, що він в змозі буде сплачувати борг у випадку здійснення судом розстрочення виконання судового рішення.
Крім того, суд звертає увагу на те, що вказані в заяві факти не є об'єктивними обставинами, що ускладнюють виконання рішення суду. Збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб'єктом господарювання, тому вказані факти не мають об'єктивного характеру.
Суд вказує на те, що несплата відповідачем заборгованості перед бюджетом порушує інтереси держави, оскільки спричиняє шкоду економічним інтересам держави, загрожує виконанню загальнодержавних програм, які фінансуються з бюджету, підриває основні принципи існуючого суспільного ладу.
Під час розгляду заяви заявником не доведене існування передбачених ст. 378 КАС України виняткових обставин, які ускладнюють можливість виконання судового рішення.
Крім того, відповідно до п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 року в адміністративній справі №805/2784/15 -а, аналізуючи застосування положень пунктів 100.5, 100.7 статті 100 ПК України, вказав, що зазначені норми врегульовують загальні підстави відстрочення грошового зобов'язання чи податкового боргу. В даному випадку підстави відстрочення боргового зобов'язання судом, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України не є вичерпними та мають застосовуватися в сукупності з нормами матеріального права.
За приписами п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Відповідно до п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 100.5 с. 100 Податкового кодексу України, підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
В свою чергу вичерпний перелік обставин, що свідчить про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 року №1235.
Відповідно до п. 100.9 ст. 100 ПК України, рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, крім випадків, передбачених цим пунктом, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 100.13 статті 100 ПК України встановлено, що Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Так, Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012 року №1263 (далі Порядок), в пункті 1.4 закріплює, що розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу державної податкової служби та укладено договір про розстрочення (відстрочення). Визначення сум грошових зобов'язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними автоматизованої інформаційної системи, що ведеться органами державної податкової служби.
Суд зазначає, що а ні позивачем, а ні відповідачем не надано суду доказів звернення відповідачем до органу державної податкової служби про надання розстрочення або відстрочення сплати податкового боргу, а також рішення, яке може бути прийнято податковим органом за результатом розгляду такої заяви з урахуванням повноважень наданих податковому органу.
Враховуючи, що відповідачем не наведено обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, приймаючи до уваги той факт, що спірні правовідносини стосуються сплати грошових зобов'язань до Державного бюджету України, а також виходячи з обставин справи, які полягають у порушенні підприємством встановлених законом загальнообов'язкових правил поведінки суб'єкта господарювання із сплати грошових зобов'язань, суд не вбачає підстав для прийняття рішення про розстрочення виконання рішення суду у справі №320/7054/21.
Керуючись статтями 241, 248, 256, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" про розстрочення виконання судового рішення у справі №320/7054/21 - відмовити.
Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Басай О.В.