14 липня 2022 року Справа № 280/1013/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УТД ТЕХПРОМ" (місце знаходження: Україна, 03062, місто Київ, вул. Екскаваторна, буд. 37, адреса для листування: 69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського. буд.7 ЄДРПОУ: 44597370) до ЗАПОРІЗЬКОЇ МИТНИЦІ (69041, Запорізька область, Запоріжжя, вул. Синенка Сергія, будинок 12 ЄДРПОУ ВП: 44005647) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УТД ТЕХПРОМ" (далі - позивач) до ЗАПОРІЗЬКОЇ МИТНИЦІ (відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2021/000404 від 02 грудня 2021 року, винесену Запорізькою митницею;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2021/000068/2 від 02 грудня 2021 року, винесене Запорізькою митницею;
24 січня 2022 року ухвалою судді провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
Позовна заява обґрунтована тим, що ненадання декларантом запитуваних додаткових документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Разом з тим, вказує, що до митного органу надано всі необхідні документи які підтверджують митну вартість задекларованого товару.
У позовній заяві просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вх№.9418 від 08 лютого 2022 року), відповідно до якого зазначає, що в поданих позивачем до митного оформлення документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару виявлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи. Однак декларант відмовився від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість. Враховуючи, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, підстави для оформлення товару за визначеною ним митною вартістю були відсутні, що зумовило прийняття Митницею оскаржуваних рішень.
У відзиві просить суд відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.
Розглядаючи справу по суті, суд встановив наступне.
29 вересня 2021 року між TOB "УТД ТЕХПРОМ", як «покупцем» та ООО “Корпорация ВЄД- Центр”, як «продавцем» укладено контракт поставки товару № 09/23.
Відповідно до пункту 1.1 Контракт поставки товару № 09/23, визначено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити продукцію, що надалі іменується товар, за номенклатурою, у кількості та за цінами, зазначеним в специфікаціях до контракту, що є невід'ємними частинами даного контракту.
16 листопада 2021 року сторонами украдено специфікацію №12 на суму 1 510 423,05 руб.
18 листопада 2021 року сторонами украдено специфікацію №13 на суму 1 662 458,70 руб.
19 листопада 2021 року сторонами украдено специфікацію №14 на суму 1 627 488,90 руб.
Так, до митного контролю та митного оформлення декларантом 01 грудня 2021 року надіслано засобами електронного зв'язку згідно зі статтею 257 Митного кодексу України митну декларацію (далі - МД) в режимі ІМ40, якій присвоєно №UA112080/2021/013572 на товар: Риштування рамні будівельні приставні: базовий блок ВСП 250/1.2 - 50 шт., секція ВСП 250/1.2 - 380 шт., комплект стабілізаторів (4 шт.) - 25 шт., вишка Дачник -10 шт., рама з драбиною ЛРСП 40 - 50 шт., рама прохідна ЛРСП 40 - 80 шт., рігель настилу l=3m - 100 шт., базовий блок ВСП 250/1.2 - 20 шт., секція ВСП 250/1.2 - 170 шт., комплект стабілізаторів (4 шт.) -10 шт., вишка Дачник - 4 шт., рама з драбиною ЛРСП 40 - 200 шт., рама прохідна ЛРСП 40 - 400 шт., сполучення діагональне l=3m - 300 шт, сполучення горизонтальне 1=3м - 400 шт., рігель настилу l =3м - 400 шт, помост ПМ-200 - 2 шт. рама з драбиною, рама прохідна, сполучення діагональне та горизонтальне, рігель настилу являють собою металеві риштування рамні будівельні приставні, призначені для оздоблювальних робіт на фасадах будівель заввишки до 40м. Мають полімерне зносостійке покриття. Базовий блок ВСП, секції ВСП являють собою частини башти будівельної збірно-розбірної, призначеної для здійснення монтажних, ремонтних і оздоблювальних робіт як зовні так і всередині будівель, і розміщення робітників і матеріалів безпосередньо в зоні робіт. Базовий блок містить: база з колесами і домкратами - 2шт., діагональ об'ємна - 1шт, гантель огорожі - 2шт, драбина огорожі - 2шт., перекладина огорожі - 2шт, настил з люком - 1шт, настил без люка - 1шт, стяжка огорожі - 5шт. Секція ВСП містить: драбина секції - 2шт, гантель секції - 2шт, стяжка секції - 8шт. Помост малярний (ПМ-200) призначений для проведення оздоблювальних, ремонтних монтажних робіт зовні і всередині приміщень. Помост являє собою конструкцію зі сталевого полегшеного профілю, що має полімерне зносостійке покриття. Оснащений обгумованими колесами. Матеріал виготовлення риштувать - сталь ст3сп, 08пс. Виробник: ООО «Дмитровский завод строительных лесов».
Декларантом митну вартість вищезазначеного товару заявлено за основним методом визначення митної вартості.
На підтвердження митної вартості товару, декларантом до митного оформлення надано:
- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 09/23 від 29 вересня 2021 року;
- договори (контракти) про перевезення №01\09\2021 від 01 серпня 2021 року та №0110 від 01 жовтня 2021 року;
- пакувальні листи б/н від 22 листопада 2021 року та 23 листопада 2021 року;
- рахунки-проформи №1015 від 16 листопада 2021 року, №1027 від 19 листопада 2021 року;
- рахунки-фактури (інвойси) №851 від 22 листопада 2021 року, №855 від 23 листопада 2021 року;
- автотранспортні накладні №851 від 22 листопада 2021 року, №855 від 23 листопада 2021 року;
- платіжне доручення в іноземній валюті б/н від 18 листопада 2021 року та від 19 листопада 2021 року;
- рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг № 2911-1, №2911-2 від 29 листопада 2021 року;
- довідка 2911-1 від 29 листопада 2021 року,
- специфікації № 12 від 16 листопада 2021 року, № 13 від 18 листопада 2021 року, №14 від 19 листопада 2021 року; з
- заяви на трансп. №19/11 від 19 листопада 2021 року, №22/11 від 22 листопада 2021 року;
- платіжні доручення №319 від 18 листопада 2021 року, №805 від 19 листопада 2021;
- товарні накладні №851 від 22 листопада 2021 року, №855 від 23 листопада 2021 року;
- копія митної декларації країни відправлення №10511010/241121/3012598 від 24 листопада 2021 року.
Посадовою особою митниці 02 грудня 2021 року надіслано електронне повідомлення декларанту щодо запиту надання додаткових документів відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також повідомлено, що згідно частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Декларантом 02 грудня 2021 року надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
лист ТОВ "УТД Техпром" від 02 грудня 2021 року б/н.,
прайс-лист від 01 жовтня 2021 року б/н.;
прибуткова накладна №7 від 19 жовтня 2021 року;
видаткова накладна № 457 від 30 листопада 2021 року;
видаткова накладна № 95 від 21 жовтня 2021 року;
видаткова накладна № 96 від 28 жовтня 2021 року;
прибуткова накладна № 150 від 23 листопада 2021 року;
прибуткова накладна № 6 від 19 жовтня 2021 року.
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2021/000068/2 від 02 грудня 2021 року на підставі використаної митницею інформацією щодо продажу на експорт в Україну подібного товару за ціною угоди на умовах поставки FСА з розрахунку 2.04 USD/кг у співставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього за МД від 17 листопада 2021 року №UA100100/2021/610673.
На підставі даного рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2021/000404 від 02 грудня 2021 року.
Позивач не погоджуючись з прийнятими рішеннями митницею, звернувся до суду з позовною заявою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
МК України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 (далі - ГААТ).
Згідно з частиною 2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з частиною 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з частиною 2 статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в частині 2 статті 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до вимог частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина 6 статті 53 МК України).
Згідно зі статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом 2 частиною 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів судом встановлено, що митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зокрема: “Методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів відповідно до вимог статті 59, 60 МК України. Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не може бути прийняті у зв'язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог статті 62, 63 МК України. Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не може бути прийняті у зв'язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог статті 62, 63 МК України. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у митниці інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів І торгівлі (ГАТТ).
Враховуючи вимоги частини 2 статті 64 МК України використана наявна в митниці інформація щодо продажу на експорт в Україну подібного товару за ціною угоди на умовах поставки FCA з розрахунку 2,04 USD/кг, у співставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди час експорту яких є максимально наближеним до нього за митною декларацією від 17 листопада 2021 року №UA 100100/2021/610673.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3)виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Так, при прийнятті рішення митницею зроблено висновок про те, що відповідно до пункту 1.1 контракту від 29 вересня 2021 року № 09/23 номенклатура, кількість та ціна товару зазначається у специфікації. У наданих до митного оформлення рахунках-проформах на оплату № 1015 від 16 листопада 2021 року та № 1027 від 19 листопада 2021 року відсутнє посилання на відповідні специфікації.
Суд вказує на те, що зауваження митного органу не впливає на митну вартість декларованого товару, оскільки судом досліджено специфікації №№12,13,14 до контракту інвойси, а також платіжні доручення у яких відображені суми імпортовано товару і вони не мають розбіжностей. Також первинні документи чітко ідентифіковані і містять відповідні реквізити та інформацію за який товар та у якій кількості сплачено грошові кошти.
Щодо посилань відповідача на те, що до митного оформлення надано також специфікацію від 30 листопада 2021 року № 16, специфікацію від 02 грудня 2021 року № 20 до контракту від 29 вересня 2021 року № 09/23, які не мають відношення до заявленої партії товару (інші найменування, умови поставки тощо), то судом не встановлено як саме надання специфікацій від 30 листопада 2021 року № 16, від 02 грудня 2021 року № 20 до контракту від 29 вересня 2021 року № 09/23 впливають на митну вартість декларованого товару.
Разом з тим, суд зауважує, що сам контролюючий орган дійшов висновку, що специфікації від 30 листопада 2021 року № 16, від 02 грудня 2021 року № 20 до контракту від 29 вересня 2021 року № 09/23 не мають відношення до митного оформлення товару.
Інші зауваження митного органу при оформленні митного товару, судом до уваги не приймаються, оскільки не стосуються числових показників, які можуть впливати на митну вартість товару.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу митниці на те, що платіжним дорученням №805 на суму 3 289 947, 60 руб. сплачено вартість імпортовано товару за специфікаціями №13, 14 що відображено у графі «передоплата за товар» платіжного доручення.
Суд критично ставиться на неприйняття додатково наданих документів, як підставі прийняття рішення про відмову у митному оформленні в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2021/000404, оскільки вони не є обов'язковими згідно переліку, визначеному частиною 2 статті 53 МК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.
Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року в адміністративній справі № 803/667/17.
Крім того, суд вважає необґрунтованим використання митним органом митної декларації від 17 листопада 2021 року №UA 100100/2021/610673, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності інших раніше визначених митних вартостей такого товару, митницею не було зазначено фізичних характеристик, якості та репутації на ринку, країни виробництва та виробника товару, імпортованого за МД від 17 листопада 2021 року №UA100100/2021/610673.
Слід звернути увагу на те, що імпортований товар наданий до митного оформлення визначається за кількістю (в штуках) та довженною, однак товар за МД від 17 листопада 2021 року №UA100100/2021/610673, який здійснювався на умовах поставки FСА з розрахунку 2.04 USD/кг, тобто на вагу.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Оскільки причини відмови, викладені в оскаржуваній картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є аналогічними причинам, викладеним в рішенні про коригування митної вартості товарів, така картка також має протиправний характер та підлягає скасуванню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 4540,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УТД ТЕХПРОМ" (місце знаходження: Україна, 03062, місто Київ, вул. Екскаваторна, буд. 37, адреса для листування: 69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського. буд.7 ЄДРПОУ: 44597370) до ЗАПОРІЗЬКОЇ МИТНИЦІ (69041, Запорізька область, Запоріжжя, вул. Синенка Сергія, будинок 12 ЄДРПОУ ВП: 44005647) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2021/000404 від 02 грудня 2021 року, винесену Запорізькою митницею.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2021/000068/2 від 02 грудня 2021 року, винесене Запорізькою митницею.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ЗАПОРІЗЬКОЇ МИТНИЦІ на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УТД ТЕХПРОМ" судовий збір у розмірі 4540,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 14 липня 2022 року.
Суддя Д.В. Татаринов