08 липня 2022 року м. Ужгород№ 807/94/16
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б.
при секретарі Грин-Лумей В.Г.
за участю:
позивача: Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" -представник Феделещак М.М.
відповідача: Головне Управління ДПС в Закарпатській області - представник Кремер Л.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
29.01.2016 року Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.01.2016 року:
-№ 0000011500 (яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % в сумі 7339,30 грн.),
-№ 0000021500 (яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % в сумі 32083,39 грн.),
-№ 0000031500 (яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % в сумі 20235,38 грн.),
-№ 0000041500 (яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % в сумі 66187,39 грн.).
09 січня 2018 року позивач доповнив позовні вимоги, і просив визнати протиправними та скасувати також:
- Наказ № 476 від 23.11.2015 року Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області "Про проведення документальної невиїзної перевірки КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгород "
- Наказ № 512 від 14.12..2015 року Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області "Про проведення документальної невиїзної перевірки КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгород " .
13.11.2018 року рішенням ЗОАС в задоволенні адмінпозову було відмовлено, з чим 27.02.2019 року погодився і Восьмий апеляційний адміністративний суд.
09.11.2021 року дану справу переглянув Верховний Суд і вказав наступне:
- судами не перевірено доводи позивача про неправильні розрахунки суми штрафних санкцій, які взагалі відсутні в матеріалах справи. В акті перевірки зазначено, що в додатках 1 і 2 зазначено про несвоєчасну сплату розстрочених грошових зобов'язань, але вказані додатки не надано суду, а відтак неможливо взагалі було встановити фактичні обставини по справі, оскільки саме від строку затримки (дати) сплати (до 30 або більше 30 кал.днів) залежить розрахунок суми штрафних санкцій.
- судами не досліджено, не надано оцінку спірним правовідносин. Рішення суду зводиться лише до обставин, встановлених у іншому судовому рішенні без встановлення будь-яких обставин у цій справі.
- судами не досліджено, не встановлено та не перевірено підстави для застосування штрафних санкцій, не надано належну правову оцінку обставинам справи, не визначено підстави нарахування штрафних санкцій, періоди наявності заборгованості, строки погашення такої заборгованості та фактичне її погашення, що не може бути залишено поза увагою.
-Суди не надали оцінку обставинам справи, на яких наполягав позивач, не надано оцінку твердженням позивача, що у даному випадку в обох актах перевірки містяться нарахування штрафних санкцій за один і той самий період та податковим органом повторно застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань по платі за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємство житлового комунального господарства. Судами не досліджено та не надано оцінку листам відповідача від 4 вересня 2015 року №2631/10/07-14-15 та від 21 вересня 2015 року №1440, на які посилається позивач. Не досліджено та не надано оцінку розрахунку штрафних (фінансових) санкцій.
Верховний Суд направив дану справу на новий розгляд і вказав, що суд повинен надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідача, якими вони мотивують свою правову позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності та надати належне обґрунтування щодо причин відхилення певних доказів, надання переваги тим чи іншим доводам або доказам.
06 грудня 2021 року після повернення справи на новий розгляду суд відкрив загальне позовне провадження та зобовязав відповідача надати суду: додатки до Акту № 1038/07-14-15-0/03344326 від 29.12.2015 року; Акт № 1763/15-01 від 02.09.2014 року з додатками та запропонував відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали .
06 січня 2022 року представником відповідача було заявлено клопотання про заміну відповідача на належного: ГУДПС в Закарпатській області.
18 січня 2022 року в підготовчому судовому засіданні було задоволено клопотання представника відповідача та замінено неналежного відповідача Головне Управління ДФС у Закарпатській області на належного - Головне управління ДПС у Закарпатській області ( код ЄДРПОУ ВП 44106694).
21 лютого 2022 року представником відповідача надано Відзив, в якому викладено обгрунтування заперечень проти позову та зазначено наступне.
За наслідками проведеної позапланової документальної перевірки Ужгородською ОДПІ було складено Акт від 29.12.2015 року з питань своєчасності сплати податкових зобовязань по платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ за період з 01.12.2012 року по 31.08.2014 року. Після узгодження плати за вказаними платежами були прийняті Рішення про розстрочення грошових зобовязань. Однак позивачем було порушено терміни сплати, внаслідок чого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення .
Також відповідач звертає увагу на безпідставність доводів позивача щодо того , що податкові повідомлення-рішення винесені на підставі Акта перевірки від 02.09.2014 року не скасовані, а відповідач повторно нарахував штрафні санкції за той самий період , що є помилковим , оскільки Акт перевірки від 02.09.2014 року був складений за результатами камеральної перевірки з питань своєчасності сплати за звітні податкові періоди з 27.12.2012 року по 02.09.2014 року, після чого 02.09.2014 року були прийняті чотири ППР. Однак рішенням ГУ Міндоходів від 20.10.2014 року ППР в частині застосування штрафу за порушення граничного строку сплати узгоджених зобовязань в сумі 45,04 грн. було скасовано, а в іншій частині залишено безмін та збільшено на суму 90,08 грн. штраф за порушення граничного строку сплати узгоджених сум.
На виконання рішення за результатами розгляду скарги Ужгородська ОДПІ прийняла та направила 05.11.2014 року та 06.11.2014 року ППР про застосування штрафних санкцій .
Рішенням ДФС України від 12.11.2014 року вищевказані ППР залишені без змін.
В судовому порядку вищевказані ППР рішенням ЗОАС від 18.08.2015 року у справі № 807/3035/14 були визнані протиправними та скасовані, що було також підтримано і ВААС в ухвалі від 26.01.2016 року , у звязку з чим суми штрафних санкцій з, нараховані в ППР були 23.12.2014 року виключені з інтегрованих карток та не поновлювались.
А отже вказані рішення судів не знімають обовязку з позивача дотримання строків сплати узгоджених податкових зобовязань та сплати розстрочених платежів відповідно до графіків погашення розстрочених сум заборгованості вчасно та у в повному обсязі.
Щодо тверджень позивача про незаконне всупереч вимогам ст.ст. 131.2 ПКУ розподілення відповідачем податкового боргу , то це спростовується тим, що законодавець з метою унормування сплати (або погашення) ввів правило, за яким в першу чергу погашається податковий борг, що встановлено у статтях 87 та 131 ПКУ, та згідно чого працювало і програмне забезпечення ДФС України .
03 травня 2022 року позивачем надано Відповідь на відзив, в якому викладено заперечення на позицію відповідача, надану у Відзиві, зокрема, позивач зазначив, що для винесення оскаржуваних наказів не було підстав згідно п.п. 78.1.1 ПКУ, оскільки позивачем 21.09.2015 року були надані пояснення з відповідними доказами на запит податкового органу від 14.09.2015 року .
Також відповідачем вказано, що оскаржувані накази підлягають скасуванню, оскільки прийнявши рішення про повторне проведення перевірки своєчасності сплати одних і тих самих грошових зобовязань за один і той самий період, відповідач не скасував наявні на той час результати попередньої перевірки .
Крім того, позивач вказує на пропущення відповідачем строку давності застосування штрафних санкцій та звертає увагу, що податковим органом всупереч п.п.131.2 Податкового кодексу України застосовано норми Порядку ведення органами ДФС оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів , єдиного внеску. затв. Наказом № 422 від 07.04.2015 року щодо зарахування в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від сплати . визначеного платником, оскільки норма Закону не містить наявне в Порядку твердження "нарахованих на такий борг".
Також відповідач зауважує, що рішення у справі №807/3035/14 стосувалося ППР , винесених за результатами перевірки , оформленої Актом від 02.09.2014 року , який також є предметом дослідження у нашій справі , а тому факт протиправних дій відповідача по невірному зарахуванню здійснених позивачем платежі за період 0 27.12.2012 по 02.09.2014 р встановлений рішенням, що набуло законної сили.
17 травня 2022 року представником відповідача подано Заперечення на відповідь на відзив, де зауважив, що у справі № 807/94/16 Верховний Суд у постанові від 11.11.2021 року констатував, що постановою ЗОАС від 21.06.2016 року у справі № 807/89/16 встановлено обставини щодо правомірності дій податкового органу по проведенню позапланової невиїзної перевірки. А Накази є окремими та самостійними актами індивідуальної дії, які не можуть розглядатися окремо від позовної вимоги про визнання протиправними та скасування ППР.
Щодо запиту податкового органу від 04.09.2015 року та відповіді на нього позивача від 21.09.2015 року з доданими платіжними дорученнями, то дані документи підтвердили факт несвоєчасної сплати за користування надрами та збору, що і було підставою для проведення позапланової перевірки, а правомірність дій по її проведенню вже була предметом судового розгляду та підтверджена Верховним Судом у справі 807/89/16.
Також відповідач звертає увагу, що позивач вказуючи на виключення сум штрафних санкцій з інтегрованих карток вказує , що це не є належним доказом підтвердження акту скасування штрафних санкцій, хоча це підтверджено відповідним записом в інтегрованій картці за грудень 2014 та відсутністю відповідних записів за 2015 рік. січень-лютий 2016 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з мотивів наведених у позові та інших заявах.
Представник відповідач заперечив проти позовних вимог з мотивів наведених ним у відзиві та заявах по суті позову.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Обставини встановлені судом.
02.09.2014 року Ужгородською ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області складено Акт № 1763/1501 камеральної перевірки податкової звітності плати за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємства ЖКГ за звітній податковий період з 27.12.2012 по 02.09.2014 року.
В акті констатовано, що у звязку з невиконанням ДКП Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгород" вимог Договору про розстрочення грошових зобовязань від 20.03.2014 за № 25 Ужгородською ОДПІ прийнято рішення № 25/1 від 10.06.2014 року про скасування розстрочених грошових зобовязань. Платником із запізненням сплачено узгоджені суми грошових зобовязань, чим порушено п. 57.1 ПКУ.
02.09.2014 року на адресу директора ДКП Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгород" були направлені Акт камеральної перевірки від 02.09.2014 року з додатками, протоколи про адмінправопорушення відносно директора та головного бухгалтера ДКП Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгород".
18.09.2014 року на підставі Акту №1763/15-01 від 02.09.2014р. відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення №0004321500 на суму штрафних санкцій 20280,42 грн., №0004311500 на суму штрафних санкцій 69097,31 грн., №0004301500 на суму штрафних санкцій 7339,30 грн., №0004331500 на суму штрафних санкцій 32083,39 грн., № 0004321500 на суму штрафних санкцій 20080,42 грн.
Позивач оскаржив вказані ППР до ЗОАС.
18 серпня 2015 року ЗОАС виніс рішення у справі № 807/3035/14, в якому дійшов висновку, що :
-камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПК України, згідно якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
- З аналізу зазначених норм вбачається, що відповідач повинен був провести саме документальну перевірку, адже тільки її предметом є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.
-Зважаючи на вищенаведене, беручи до уваги численну судову практику по аналогічним справам, норми ПК України, що встановлюють поняття та регулюють порядок проведення камеральної перевірки суд приходить до висновку, що дії відповідача при проведенні 02.09.2014 року камеральної перевірки суперечать вимогам чинного законодавства, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення, як наслідок, є протиправними та підлягають скасуванню.
04.09.2015 року в.о. начальника Ужгородської ОДПІ ГУДФС у Закарпатській області надіслала керівнику КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгород" лист "Про надання інформації та її документального підтвердження", в якому зазначено наступне:
- Ужгородська ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області у звязку з встановленням факту несвоєчасної сплати за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ на підставі п.п. 20.1.2 та п. 73.3 ПКУ просить надати інформацію та її документальне підтвердження щодо сплати податкових зобовязань за період з 01.12.2012 по 01.09.2015 року по платі за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ.
-Ненадання інформації та її документального підтвердження протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту є підставою для здійснення органом ДФС документальної позапланової виїзної перевірки згідно з п.п. 78.1.1 ПКУ.
21.09.2015 року директором КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгород" на запит від 04.09.2015 року надано інформацію та її документальне підтвердження щодо сплати податкових зобовязань за період з 01.12.2012 по 01.09.2015 року по оплаті за користування надрами та та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ у вигляді платіжних доручень.
23.11.2015 року в.р. начальником Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області видано Наказ № 476 "Про проведення документальної невиїзної перевірки КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгород " на підставі п.п.78.1.1. та ст. 79 ПКУ, яким наказано:
- Провести документальну невиїзну перевірку КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Ужгород (код ЄДРПОУ 03344326) м.Ужгород, вул. Митна,1 з питань своєчасно сплати податкових зобовязань по платі за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ за період з 01.12.2012 року по 31.08.2014 року.
- Перевірку провести у період з 10.12.2015 року
14.12.2015 року начальником Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області видано Наказ № 512 "Про проведення документальної невиїзної перевірки КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгород " на підставі п.п.78.1.1. та ст. 79 ПКУ, яким наказано:
- Провести документальну позапланову невиїзну перевірку КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Ужгород (код ЄДРПОУ 03344326) м.Ужгород, вул. Митна,1 з питань своєчасності сплати податкових зобовязань по платі за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ за період з 01.12.2012 року по 31.08.2014 року.
- Перевірку провести у період з 16.12.2015 року терміном 5 робочих днів.
29.12.2015 року Ужгородською ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області складено Акт № 1038/07-14-15-0/03344326 "Про результати документальну позапланову невиїзну перевірку КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Ужгород (код ЄДРПОУ 03344326 з питань своєчасності сплати податкових зобовязань по платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ за період з 01.12.2012 року по 31.08.2014 року.
У ході перевірки використано :
- податкові розрахунки з плати за користування надрами за: 3-4 квартали 2012 року; 1-4 квартали 2013 року , 1- квартали 2014 року;
- податкові декларації збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод ЖКГ за: 2012, 2013, перше півріччя 2014 року;
- рішення про розстрочення грошового зобовязання: від 19.11.2012 № 37, від 19.02.2013 року № 14, від 20.05.2013 року № 37, від 19.08.2013 № 73, від 19.11.2013 № 94, від 20.03.2014 № 25;
- копії платіжних доручень : грудень 2012-серпень 2014.
В ході проведення позапланової документальної невиїзної перевірки використано копії платіжних доручень по оплаті за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод ЖКГ за період з 01.12.2012 року по 01.09.2015 року , отриманих листом від 21.09.2015 року на запит від 04.09.2015.
Перевіркою встановлено, що платником терміни сплати розстрочених податкових платежів згідно договорів про розстрочення порушені, що наведено в розрахунках : Додатках 1 та 2 до акту. Зазначене також підтверджується обліковими картками платника податків.
18 січня 2016 року Ужгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області відповідно до акта перевірки 1038/07-14-15-0/03344326 від 29.12.2015 року винесені податкові повідомлення-рішення форми "Ш":
- № 0000011500, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з надходження збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ та на підставі ст. 126 глави 11 розділу ІІ ПКУ за затримку на 219 169 169 163 163 163 146 9 1 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 73393 грн. Зобовязано сплатити штраф в розмірі 10% у сумі 7339,30 грн.
-№ 0000021500, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з надходження збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ та на підставі ст. 126 глави 11 розділу ІІ ПКУ за затримку на 403 312 312 312 220 220 73 73 62 59 56 56 38 1 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 160416,95 грн. Зобовязано сплатити штраф в розмірі 20% у сумі 32083,39 грн.
- № 0000031500, яким встановлено порушення граничного строку сплати грошового зобовязання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин на підставі ст.126 глави 11 розділу ІІ ПКУ за затримку на 169 163 163 163 163 152 142 17 9 4 4 3 1 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 202353,8 грн.Зобовязано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 20235,38 грн.
- № 0000041500, яким встановлено порушення граничного строку сплати грошового зобовязання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин на підставі ст.126 глави 11 розділу ІІ ПКУ за затримку на 62 62 59 56 56 52 1 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 300936,95 грн.Зобовязано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 60187,39 грн.
Мотиви та норми права застосовані судом.
Відповідно до ст. 78.1. ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
78.1.1. отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Згідно п.78.4. ПКУ про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Пунктом 79.1. ПКУ встановлено , що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Згідно п.79.2. ПКУ Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Оскільки 21.09.2015 року директором КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгород" на запит від 04.09.2015 року надано інформацію та її документальне підтвердження щодо сплати податкових зобовязань за період з 01.12.2012 по 01.09.2015 року по оплаті за користування надрами та та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ у вигляді платіжних доручень, з яких відповідач встановив порушення по сплаті вищевказаних податкових зобовязань, то оскаржуваний Наказ № 51214.12.2015 року начальником Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області винесений на законних підставах.
Щодо Наказу від № 476 від 23.11.2015 року, такий не був реалізований, а тому ніяким чином не спричинив порушення прав та інтересів позивача.
Крім того, суд звертає увагу , що правомірність дій та підстав перевірки, які на думку позивача свідчать про протиправність наказів та самої перевірки. вже була надана в судовому рішенні ЗОАС 807/89/16 від 21.06.2016 року, яке було предметом перегляду апеляційної та касаційної інстанції та яке залишено в силі, в якому констатовано наступне:
- Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - відповідач) про визнання протиправною дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань по платі за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ за період з 01.12.2012 року по 31.08.2014 року, яка оформлена Актом від 29.12.2015 року № 1038/07-14-15-0/03344326 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгород" з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань по платі за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ за період з 01.12.2012 року по 31.08.2014 року".
18.05.2016 року позивач надав заяву про часткову зміну предмету позову, згідно якої просив визнати протиправною дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань по платі за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ за період з 01.12.2012 року по 31.08.2014 року, яка оформлена Актом від 29.12.2015 року № 1038/07-14-15-0/03344326 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгород" з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань по платі за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ за період з 01.12.2012 року по 31.08.2014 року"
В рішенні суд зробив наступні висновки:
- не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні твердження позивача про те, що нараховуючи штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань по платі за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ за період з 01.12.2012 року по 28.12.2012 року, відповідач порушив вимоги п. 102.1 ст. 102 ПК України вийшов за межі дозволених 1095 днів
- не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні посилання позивача на те, що оскільки в наказі від 23.11.2015 року №476 передбачено проведення документальної невиїзної перевірки, а в наказі від 14.12.2015 року №512 передбачено про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, то дані накази стосуються різних перевірок
-суд приходить висновку, що оцінка правомірності наказу про проведення податкової перевірки повинна надаватися із врахуванням достатності змісту наказу для висновку про фактичну підставу проведення відповідної перевірки. Окремі дефекти оформлення наказу про призначення податкової перевірки, зокрема відсутність або неповнота посилань на конкретні пункти чинного законодавства, не повинні розглядатися як підстава для визнання спірного наказу протиправним, якщо зі змісту наказу видасться можливе ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки.
Зокрема, зі змісту наказу від 23.11.2015 року №476 та наказу від 14.12.2015 року №512 є можливим ідентифікувати фактичну підставу для призначення перевірки, а саме: в обох наказах зазначено, що перевірка проводиться на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України та з питань з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань по платі за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ за період з 01.12.2012 року по 31.08.2014 року в період з 10.12.2015 року
-Як вбачається з Акту перевірки від 29.12.2015 року № 1038/07-14-15-0/03344326 та додатків до Акту, сплата розстрочених грошових зобов'язань по граничному терміну 28.12.2012 року здійснена позивачем 17.01.2013 року (а.с.15-20). Відтак, суд приходить висновку, що відповідачем було дотримано вимоги п. 102.1 ст. 102 ПК України.
Отже суд при вирішенні справи щодо законної оскаржуваних наказів застосовує ч. 4 ст. 78 КАСУ , згідно якої обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 126. ПКУ ( в редакції станом на час проведення перевірки) Порушення правил сплати (перерахування) податків встановлювала:
126.1. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Оскільки при визначенні періодів затримки сплати грошових зобовязань відповідач враховував граничні терміни сплати згідно розстрочення податкового боргу по останньому проведеному платежу, що вбачається із доданих інтегрованих карток та розрахунків, які є додатками до акту перевірки, то зазначені суми штрафів є такими , що відповідають ст.126 ПКУ.
Пунктом 14.1.162 ПКУ встановлено , що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки;
Пункт 14.1.175. ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;
Згідно п. 87.9 ПКУ у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.131.1 ПКУ (в редакції чинній на час спірних правовідносин) нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
131.2. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Верховний Суд у своєму рішенні від 19.02.2019 р. у справі №825/999/17 зробив наступні висновки:
- До 01.01.2017 р. норма пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755?VI (далі - ПК України) встановлювала, що нарахування пені розпочинається в день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Однак з 01.01.2017 р. норма була викладена в такій редакції: «Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження)».
Отже, ст. 129 ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2017 р.) не встановлено, що нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов'язань здійснюється на суму такого заниження та за весь період заниження. Водночас положення ст. 129 ПК України визначають як підстави для нарахування пені порушення строків погашення податкового боргу. Об'єктом застосування пені є саме погашена сума податкового боргу, яка відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПУ України є сумою узгодженого грошового зобов'язання, несплаченою платником податків у встановлений цим Кодексом строк.
Вказані положення ПК України кореспондуються з наведеними положеннями пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України, оскільки також встановлюють правило, що нарахування пені можливе лише у разі несплати податкового зобов'язання до дня настання строку його погашення. Тобто при сплаті зобов'язання до вказаного дня нарахування пені не може бути розпочато у зв'язку з ненастанням граничного строку погашення податкового зобов'язання як обов'язкової умови для початку нарахування пені. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки позивач у 10-денний строк сплатив всю суму грошових зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, то у податкового органу відсутні підстави для нарахування пені на суму заниження податкових зобов'язань та за весь період такого заниження.
З аналізу вищевказаних норм ПКУ слідує, що в разі непогашення у повному обсязі податкового боргу , всі поточні нарахування відповідно до поданих декларацій в день узгодження стануть податковим боргом та будуть погашатися в порядку черговості його виникнення і на кожне нарахування буде нарахована пеня, а згодом штрафна санкція, у звзя ку з чим суд критично оцінює посилання позивача на неправильне ведення податкового обліку погашення податкових зобовязань відповідачем.
Крім того , позивача не зазначив конкретні суми, по яких на його думку здійснено розподіл сплачених сум без дотримання норм ст. 131 ПКУ.
З врахуванням вищенаведеного , суд перевіривши оскаржувані рішення відповідача на предмет їх законності згідно критеріїв визначених у ч. 2 ст. 2 КАСУ дійшов висновку, про їх відповідність чинному законодавству та безпідставність позовних вимог.
Керуючись статтями 14 частиною 1, 242-246 КАС України, суд, -
1.У задоволенні позову Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його виготовлення в повному обсязі.
СуддяЗ.Б.Плеханова
Повний текст виготовлено та підписано 14 липня 2022 року.