12 липня 2022 року м. Житомир справа № 240/3648/22
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні в справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, третя особа - Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області щодо нарахування та виплати судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 суддівської винагороди з січня 2021 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року по 31 січня 2022 року, в розмірі 2102 гривні.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 з січня 2021 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді ЗО прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2270 гривень, азі січня 2022 року складає 2481 гривня, із урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів, та здійснювати їх виплату в подальшому.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині зобов'язання нарахувати та виплатити суддівську винагороду за один місяць.
Ухвалою від 16.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суд від 16.06.2022 повернуто клопотання позивача про залучення співідповідача у справі.
22.06.2022 на адресу суду надійшло клопотання про залучення у справі співвідповідача. В прохальній частині позивач просить залучити в якості відповідача Державну судову адміністрацію України.
Визнати протиправною бездіяльність ДСА щодо незабезпечення ТУДСА в Житомирській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди за період з 1 січня 2021 року по 31 січня 2022 року виходячи з встановленого на 01 січня 2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 грн. та 01 січня 2022 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн.
Зобов"язати ДСА забезпечити ТУДСА в Житомирській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди з 1 січня 2021 року по 31 січня 2022 року виходячи з встановленого на 01 січня 2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 грн. та 01 січня 2022 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн.
Вказане клопотання ідентичне клопотанню, яке повернуто ухвалою суду від 16.06.2022.
Оцінюючи наявність підстав для прийняття до розгляду клопотання, суд виходить з наступного.
Положеннями статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) встановлено, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до частини 3 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 48 КАС України, суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Аналіз норм статті 48 КАС України дає підстави дійти висновку, що залучення до участі у справі співвідповідача здійснюється судом лише за клопотанням позивача, при вирішенні якого враховується те, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача.
Разом з тим, суд звертає увагу, що у позовній заяві вимоги до ДСА України відсутні, що виключає можливість залучення його в якості співвідповідача.
Крім того, відповідно до частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до частин другої та третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 167 КАС України.
Частиною першою статті 167 КАС України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Разом з тим, клопотання про залучення співвідповідача не відповідає встановленій ст.167 КАСУ формі, оскільки не містить всіх необхідних реквізитів.
Також, суд звертає увагу, що прохальна частина клопотання містить зміст позовних вимог до Державної судової адміністрації України.
Згідно з ч.1 ст. 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право, зокрема, змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується заявлена позивачем вимога. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
При цьому, збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Згідно зі ч. 7 ст. 47 КАС України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.
Разом з тим, всупереч вимогам ч. 7 ст. 47 КАС України позивачем не надано доказів направлення копії клопотання іншим учасникам справи.
Додатково, суд вважає за необхідне зазначити, що заява про збільшення, зменшення розміру позовних вимог, зміну предмета, підстав позову повинна відповідати вимогам 160 КАСУ.
Позивач, звернувшись до суду із клопотанням, не зазначив учасників справи, не дотримався форми звернення з відповідною заявою шляхом подання адміністративного позову, із врахуванням змінених позовних вимог у прохальній частині позовної заяви та складу учасників справи.
Згідно з ч.2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
У разі ненадання доказів направлення іншим учасникам справи будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. (ч.7 ст.47)
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача необхідно повернути позивачу без розгляду.
Керуючись статтями 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача від 14.06.2022, зареєстроване канцелярією суду 22.06.2022 повернути позивачу без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Капинос