13 липня 2022 року м. Житомир
справа № 240/38210/21
категорія 113050000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 06.07.2021 №16 винесену Головним управлінням Держпродспоживслужби в Житомирській області щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05.02.2021 у магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , Головним управлінням Держпродспоживслужби України в Житомирській області проведено перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ). За результатом перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 05.02.2021 №2 та прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №3 про застосування до ФОП ОСОБА_1 обмежувального заходу: приведення продукції у відповідність до встановлених вимог.
В подальшому, у зв"язку з невиконанням рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, 06.07.2021 відповідачем винесено постанову про накладення штрафу №16.
Позивач вказує, що всі дії та вимоги, зазначені в обґрунтування прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №3, є обов"язками та вимогами що належать виробнику та імпортеру іграшок. Орган ринкового нагляду незаконно прийняв рішення про вжиття обмежувального заходу у вигляді приведення продукції у відповідність до встановлених вимог до позивача, як розповсюджувача. Саме тому, позивач не зобов'язана відповідно до вимог закону та не мала фактичної можливості на виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
Протиправне, на думку позивача, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, призвело до незаконного винесення постанови про накладення штрафних санкцій за невиконання зазначеного рішення.
Вважаючи, постанову про накладення штрафу від 06.07.2021 №16 незаконною, необґрунтованою та такою, що порушує її права та законні інтереси, позивач звернулась до суду з позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана уповноваженою особою відповідача.
Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№83590/21), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
В обґрунтування зазначає, що суб'єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов'язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Будь-яких доказів співпраці в ланцюгу постачання продукції, крім свого повідомлення про невиконання рішення №3 від 05.02.2021 “Приведення продукції у відповідність”, позивач не надала.
Окрім того, якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що іграшка не відповідає суттєвим вимогам, визначеним у пунктах 33-35 цього Технічного регламенту і додатку 2, він не надає таку іграшку на ринку України до приведення її у відповідність з такими вимогами.
Саме тому, ФОП ОСОБА_1 законно притягнута до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови від 06.07.2021 №16 за невиконання рішення №3 від 05.02.2021 “Приведення продукції у відповідність” термін виконання якого встановлений до 24.06.2021.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) зареєстрована, як фізична особа-підприємець 19.10.2004, основний вид діяльності за КВЕД 47.65 роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах (а.с.21, 63).
01 лютого 2021 року начальником Головного управління Держпродспоживслужби у Житомирській області на виконання вимог Законів України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та на підставі затвердженого Держпродспоживслужбою секторального плану державного ринкового нагляду на 2021 рік, прийнято наказ №118-ОД "Про проведення планового заходу зі здійснення державного ринкового нагляду щодо перевірки характеристик продукції", відповідно до змісту якого призначено проведення планової перевірки характеристик продукції за адресою: АДРЕСА_1 , термін проведення перевірки з 02.02.2021 по 05.02.2021 (а.с.37).
На підставі наказу №118-ОД від 01.02.2021 видано направлення №34 від 01.02.2021 на проведення перевірки щодо дотримання вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" (а.с.38).
05 лютого 2021 року за результатами проведення перевірки складено акт перевірки характеристик продукції №2 (далі - акт перевірки), у якому встановлено порушення вимог законодавства, що були допущені ФОП ОСОБА_1 , що є розповсюджувачем продукції, а саме: на іграшці Трансформер 83169-72 ROBOCAR PОLI, матеріал: пластмаса, на етикетці та пакуванні якої відсутня супроводжувальна інформація стосовно найменування та адресних даних виробника, імпортера, не зазначено торгівельну марку, номера партії, серійного номера (а.с. 7-8, 9, 10).
З метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, зобов'язало ФОП ОСОБА_1 протягом визначеного строку, вжити заходів спільно з розповсюджувачами /постачальниками/ в ланцюгу постачання відповідної продукції (іграшки Трансформер 83169-72 ROBOCAR POLI), у зв'язку з чим 05.02.2021 винесені наступні рішення:
- рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.02.2021 №3, а саме, обмеження надання продукції на ринку: приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, термін виконання 30 квітня 2021 року (а.с. 48-49);
- рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.02.2021 №4, а саме, обмеження надання продукції на ринку: тимчасова заборона надання продукції на ринку, термін виконання рішення 30.04.2021 (а.с.50-51).
Вищевказані рішення вручені позивачу особисто 05.02.2021, про що свідчить її підпис на зазначених документах.
28 квітня 2021 року позивач звернулась до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області із клопотанням за вх.№3194/СГ про продовження строку виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №3 та №4 від 05.02.2021 (а.с.52).
У зв'язку із задоволенням вказаного клопотання, Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області винесло рішення №43 від 29.04.2021 про внесення змін до рішень, а саме подовжено термін виконання вимог, викладених у рішеннях від 05.02.2021 №3 та №4, до 24.06.2021 (а.с. 53).
24 червня 2021 року на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області від ФОП ОСОБА_1 надійшло повідомлення за вх.№4663/СГ, у якому зазначено про неможливість приведення продукції у відповідність, та повідомлено, що продукція знята з реалізації (а.с. 60).
На підставі акту перевірки №2 від 05.02.2021 відповідачем складено протокол №9 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», в якому зафіксовано, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 порушено вимоги п.2 ч.4 ст.44 Закону України "Про ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (а.с. 56).
На підставі зазначених матеріалів, 24 березня 2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Житомирській області винесена постанова про накладення штрафу №16 від 06.07.2021, згідно з якою, за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №3 від 05.02.2021 із внесеними змінами від 29.04.2021 №43, у термін до 24.06.2021, на ФОП ОСОБА_1 накладено штрафні санкцій у розмірі 4000 (чотирьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян що складає 68000 грн (а.с. 61, 62).
Вважаючи протиправною та такою, що підлягає скасуванню постанову про накладення штрафу від 06.07.2021 №16, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України від 02.12.2010 № 2735-VI "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (далі - Закон № 2735-VI).
Статтею 3 Закону №2735-VІ встановлено, що законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Згідно із статтею 4 Закону №2735-VІ метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.
Відповідно до пунктів 3, 17 частини 1 статті 5 Закону №2735-VІ основними принципами ринкового нагляду і контролю продукції є, зокрема, пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам; результативність та пропорційність відповідальності суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та інших встановлених вимог, її спрямованість на попередження вчинення суб'єктами господарювання порушень, а також можливість посилення санкцій у разі повторного вчинення суб'єктом господарювання того самого порушення.
Частиною 1 статті 22 Закону №2735-VІ передбачено, що заходами ринкового нагляду є:
1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);
2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:
а) обмеження надання продукції на ринку;
б) заборону надання продукції на ринку;
в) вилучення продукції з обігу;
г) відкликання продукції;
3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону №2735-VІ обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 33 Закону №2735-VІ рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень митних органів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону.
Частиною 5 статті 33 Закону №2735-VІ встановлено, що будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.
Відповідно до частин 11, 15 статті 33 Закону №2735-VІ до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.
У разі необхідності термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам орган ринкового нагляду може прийняти рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів без надання (надіслання) суб'єкту господарювання проекту такого рішення. У такому разі суб'єкт господарювання, якого стосується рішення, має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення. Орган ринкового нагляду має негайно розглянути одержані пояснення, заперечення та інформацію суб'єкта господарювання та за результатами такого розгляду оцінити адекватність і пропорційність прийнятого ним рішення.
Пунктом 17 Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 №1407, передбачено, що у разі коли за результатами оцінки ризику встановлено, що продукція становить високий рівень загрози, органи ринкового нагляду вживають обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до статей 30-31 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції". Відкликання продукції застосовується як винятковий захід, якщо вжиті виробником та/або розповсюджувачем заходи є недостатніми для усунення невідповідності продукції встановленим вимогам.
Частиною 2 статті 34 Закону №2735-VІ передбачено, що суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 34 Закону №2735-VІ у разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.
Перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб'єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб'єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку.
У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів (частина восьма статті 34 Закону №2735-VІ).
Частиною 1 статті 44 Закону №2735-VІ встановлено, що відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.
Пунктом 2 частини 4 статті 44 Закону №2735-VI передбачено, що до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що метою здійснення контролю продукції та вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам. За невиконання або неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органом державного ринкового нагляду застосовуються до суб'єкта господарювання адміністративно-господарські санкції.
Судом встановлено, що постановою №16 на позивача накладено штрафну санкцію в розмірі 4 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 68 000 грн. Постанова винесена за порушення п.2 ч.4 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" - за невиконання рішення про вжиття обмежувальних заходів від 05.02.2021 №3 із внесеними змінами від 29.04.2021 №43 у термін до 24.06.2021 щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, будучи розповсюджувачем продукції (іграшка Транспортера ROBOCARPILI).
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для застосування штрафних санкцій, суд виходить з наступного.
Слід зазначити, що обов'язки виробників, імпортерів та розповсюджувачів щодо безпечності іграшок та їх обігу на території України чітко передбачені Технічним регламентом безпечності іграшок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №151 (далі - Технічний регламент).
Згідно з пунктами 11, 19, 20 Технічного регламенту виробники забезпечують супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.
Імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг), контактну поштову адресу на іграшці, а у разі, коли нанесення відповідної інформації неможливе, - на її пакуванні або в документі, що супроводжує таку іграшку.
Імпортери забезпечують супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності, які виконуються згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.
Відповідно до пункту 27 Технічного регламенту перед наданням іграшки на ринку розповсюджувачі перевіряють наявність на іграшці знака відповідності технічним регламентам, необхідних документів, інструкцій з експлуатації та інформації щодо безпечності, що складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, та виконання виробником та імпортером вимог, визначених у пунктах 9, 10 і 19 цього Технічного регламенту.
Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що іграшка не відповідає суттєвим вимогам, визначеним у пунктах 33-35 цього Технічного регламенту і додатку 2, він не надає таку іграшку на ринку України до приведення її у відповідність з такими вимогами. Крім того, якщо зазначена іграшка становить ризик, розповсюджувач повідомляє про це виробнику або імпортеру, а також відповідному органу державного ринкового нагляду.
Пунктом 29 Технічного регламенту встановлено, що розповсюджувачі, які вважають або мають підстави вважати, що іграшка, яку вони надали на ринку України, не відповідає вимогам усіх технічних регламентів, які застосовуються до такої іграшки, пересвідчуються у здійсненні коригувальних заходів, необхідних для приведення такої іграшки у відповідність із зазначеними вимогами, вилучення її з обігу та/або її відкликання (з урахуванням обставин). Крім того, якщо така іграшка становить ризик, розповсюджувачі негайно повідомляють про це відповідному органу державного ринкового нагляду та подають йому детальну інформацію, зокрема про невідповідність такої іграшки вимогам усіх технічних регламентів, які застосовуються до неї, та вжиті коригувальні заходи.
Згідно з пунктом 30 Технічного регламенту безпечності іграшок розповсюджувачі на обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду подають йому всю інформацію та документацію, необхідні для демонстрування відповідності іграшки. На вимогу зазначеного органу державного ринкового нагляду розповсюджувачі співпрацюють з ним для усунення ризиків, які становлять надані ними на ринку іграшки.
Натомість, до обов'язків виробника належить забезпечення, щоб на іграшках, які вони ввели в обіг, було нанесено позначення типу, номера партії, серійного номера чи моделі або іншого елемента, що дає змогу їх ідентифікувати, а у разі, коли розмір або характер іграшки не дає змоги виконати нанесення відповідного позначення, необхідна інформація зазначається на її пакуванні або в документі, що супроводжує таку іграшку; зазначення на іграшці своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу, а у разі, коли це не є можливим, - на її пакуванні або в документі, що супроводжує іграшку; забезпечення супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування мов (пункти 9-11 Технічного регламенту).
Матеріалами справи свідчать, що ФОП ОСОБА_1 не відноситься до категорії осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до вимог Закону №2735-VI вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, не є виробником чи імпортером, а є розповсюджувачем продукції.
05 лютого 2021 року за результатами перевірки спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області складений акт перевірки характеристик продукції №2, в якому зафіксовано виявлені в ході перевірки порушення вимог законодавства допущені ФОП ОСОБА_1 , як розповсюджувачем продукції, а саме: на іграшці Трансформер 83169-72 ROBOCAR PОLI, матеріал: пластмаса, на етикетці та пакуванні відсутня супроводжувальна інформація стосовно найменування та адресних даних виробника, імпортера, не зазначено торгівельну марку, номера партії, серійного номера.
В подальшому, рішеннями про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №3 та №4 від 05.02.2021 зобов'язано ФОП ОСОБА_1 :
- здійснити необхідні дії для приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами;
- тимчасово заборонили надання продукції на ринку.
Частиною другою статті 34 Закону №2735-УІ передбачено, що суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до видаткової накладної №24 від 20.02.2020 іграшка "Трансформер RP, в кор." артикул - 83169-72, придбана позивачем у ФОП ОСОБА_2 (а.с. 45).
24 червня 2021 року ФОП ОСОБА_1 надіслала на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області повідомлення за вх.№4663/СГ, в якому зазначила про вживання позивачем заходів з метою приведення продукції (Транспортера ROBOCAR PОLI) у відповідність до вимог чинного законодавства. Зазначено у повідомленні, що постачальник не пішов на контакт, тому продукція не приведена у відповідність та рішення не виконано, також вказано, що продукцію знято з реалізації (а.с.60).
У практиці ЄСПЛ закріплено принцип, за яким норма вважається передбачуваною, якщо її сформульовано з достатньою точністю, яка дає можливість особі регулювати свою поведінку, за потреби, після відповідної консультації (справа "Сеїдзаде проти Азербайджану", рішення від 3 грудня 2009 року).
У справі "Новік проти України" (18 грудня 2008 року) Суд зробив висновок, що "надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога "якості закону" у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля".
Суд зазначає, що встановивши обов'язок суб'єктів господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами законом, законом чи підзаконним актом не встановлено способу та порядку такої співпраці, що сприяло б юридичній визначеності у спірних відносинах.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що всі залежні від ФОП ОСОБА_1 дії на виконання рішень про вжиття обмежувальних заходів вона вчинила, в тому числі, вжила заходи для приведення у відповідність продукції із встановленими вимогами шляхом звернення до постачальників та зняла з реалізації такий товар.
В свою чергу, Головне управління Держпроспоживслужби у Житомирській області не доведено суду у який інший спосіб, ніж це було зроблено позивачем, необхідно було виконати рішення про вжиття обмежувальних заходів.
Суд звертає увагу, що в межах розгляду даної справи сторонами не оспорюється, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є виключно розповсюджувачем товару, який був предметом перевірки, саме тому позивач не в змозі самостійно усунути формальні невідповідності шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог Технічного регламенту безпечності іграшок.
Вказані невідповідності маркування іграшок не могли бути усунуті ФОП ОСОБА_1 самостійно, оскільки відповідна інформація не була та не могла бути відома розповсюджувачу товару, зокрема щодо технічних характеристик продукції, а виконання припису залежало виключно від добропорядності імпортера та виробника продукції.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, як розповсюджувачем, було вжило всі можливі дії з метою приведення продукції у відповідність до встановлених вимог.
Суд вважає, що контролюючий орган зобов"язаний був врахувати зазначені обставини при прийнятті рішення.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" , метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Ринковий нагляд та контроль ґрунтується, зокрема, на наступних принципах:
- пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам;
- об'єктивність, неупередженість та компетентність органів ринкового нагляду і митних органів при здійсненні ринкового нагляду і контролю продукції;
- додержання прав і захист інтересів суб'єктів господарювання, споживачів (користувачів) під час здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
- результативність та пропорційність відповідальності суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та інших встановлених вимог, її спрямованість на попередження вчинення суб'єктами господарювання порушень.
Принципами права визнаються об'єктивно властиві праву відправні начала, незаперечні вимоги (позитивні зобов'язання які ставляться до учасників суспільних відносин із метою гармонічного поєднання індивідуальних, групових і громадських інтересів.
Правозастосовча діяльність, особливо в частині накладення штрафних санкцій, повинна базуватись на чітко визначених принципах законності, обґрунтованості, доцільності, які забезпечують її правомірність, справедливість та ефективність.
Принци адекватності адміністративно-господарських санкцій, який включає в себе такі поняття як пропорційність, співмірність, доцільність передбачає, що індивідуальний тягар санкцій може покладатись на особу правовим актом держави лише тією мірою, яка необхідна для досягнення певної легітимної мети.
Вимога доцільності передбачає зіставлення обраних засобів із метою обґрунтування їх відповідності саме вказаній меті, їх ефективності з огляду на ієрархію цілей.
Правові засоби мають бути адекватними, відповідними головній меті права, а також цілям інституту права.
Для визначення доцільності будь-якого засобу повинні враховуватись, з одного боку розмір та інтенсивність втручання в основне право, а з іншого важливість мети.
Загалом принцип пропорційності ґрунтується на конституційних принципах правової держави й верховенства права та може визначатись як основоположний принцип права, спрямований на забезпечення в правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення - обґрунтованими й мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.
З огляду на наведене, застосування певного виду стягнення повинно відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.
Це означає, що визначаючи вид стягнення органи контролю повинні врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків.
При цьому, відповідно до частин першої та другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду", рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Суду як джерело права.
Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".
В даній справі суд вважає, що під поняттям "майно" слід розуміти власні грошові кошти позивача, які йому необхідно сплатити згідно оскаржуваного рішення.
Основною метою ст.1 Протоколу №1 до Конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та іншим порушенням принципу безперешкодного користування своїм майном.
Принцип верховенства права, на якому будується Конвенція, та принцип законності, про який ідеться в статті 1 Першого протоколу, вимагає від держав не лише поважати і застосовувати, у передбачуваний і узгоджуваний спосіб, запроваджені ними закони, а ще й - що безпосередньо випливає з цього обов'язку - забезпечувати правові та практичні умови для втілення їх в життя.
У рішенні ЄСПЛ "Україна-Тюмень проти України" (Ukraine-Tyumen v. Ukraine) dsl 22.11.007 року в п. 55. Суд нагадує, що втручання вправо на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), від23 вересня 1982 року, Series A. 52, p. 26, §69). Зокрема, Суд вважає, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи їївласності (рішення у справі "Прессос Компанія Нав'єра С. А. та інші проти Бельгії" (Pressos Compania Naviera S. A. and Others v. Belgium), від20 листопада 1995 року, Series A. 332, p. 23, § 38).
У рішенні, вирішуючи, чи було дотримано цієї вимоги, Суд визнає, що держава користується широкою свободою розсуду якщо до вибору способу вжиття заходів, так і щодо встановлення того, чи виправдані наслідки вжиття таких заходів з огляду на загальний інтерес для досягнення мети закону, про який йдеться. Проте, Суд не може не скористатися своїм повноваженням щодо здійснення перевірки та повинен визначити, чи було дотримано необхідного балансу в спосіб, сумісний з правом заявника на мирне володіння [його] майном" в розумінні першого речення статті 1 Першого протоколу (рішення у справі "Звольски та Звольська проти Республіки Чехія" (Zvolsky and Zvolska v. the Czech Republic), №46129/99, § 69, ECHR 2002-IX).
Суд у своїх рішеннях нагадує, що незважаючи на те, що держави мають широкі рамки розсуду при визначенні умов і порядку, за яких приватна особа може бути позбавлена своєї власності, позбавлення останньої, навіть, якщо воно переслідує законну мету в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст.1 Протоколу №1, якщо не була дотримана розумна пропорційність між втручанням у права фізичної чи юридичної особи й інтересами суспільства. Також буде мати місце порушення ст.1 Протоколу №1 й у випадку, коли наявний істотний дисбаланс між тягарем, що довелося понести приватній особі, і переслідуваними цілями інтересів суспільства.
У справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" (1986 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що має бути обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, яку намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
У справі "Трегубенко проти України" Суд дійшов висновку, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Будь-яке втручання у право власності обов'язково має відповідати принципу пропорційності.
Органом ринкового нагляду та контролю під час проведення перевірки встановлено порушення вимог Технічного регламенту безпечності іграшок лише одного виду продукції (іграшок) в кількості 1 одиниць.
Суд звертає увагу, що порушення стосувались виключно неналежного маркування іграшок.
Відповідачем суду не надано доказів щодо встановлення під час перевірки іграшок будь-яких невідповідностей органолептичним, фізико-хімічним, радіологічним показникам.
В постанові Верховного Суду від 30.04.2020 року по справі № 820/5458/17 висловлено правову позицію, що суд враховує наявність у відповідача дискреції в питаннях визначення певного виду санкцій та наголошує, що такі рішення мають прийматися з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення. Наявні дискреційні повноваження не можуть використовуватися з порушенням цих принципів.
Натомість, притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді накладення штрафу в загальній сумі 68000 грн є непропорційною сумі їх вартості, рівню загрози суспільним інтересам (внаслідок зняття іграшки з реалізації), безпідставною та суперечить меті, визначеній Законом №2735-VІ, а також основним принципам ринкового нагляду і контролю продукції, встановленим Законом №2735-VІ.
З огляду на викладене, постанови про застосування штрафу в сумі 68000,00 грн. за порушення маркування 1-єї іграшки, без наявності будь-яких загроз здоров'ю та життю споживача в розрізі відповідності іграшок всім гігієнічним, санітарним, пожежним та радіоактивним показникам продукції, є неправомірною з огляду на непропорційність застосованого штрафу вчиненому правопорушенню, невідповідності загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, адекватності (пропорційності).
При цьому, недобросовісність виробника та постачальника не може бути підставою для притягнення до відповідальності розповсюджувача продукції з огляду на вжиття всіх можливих та залежних від нього заходів для приведення продукції, яка не відповідає вимогам Технічного регламенту у відповідність встановленим стандартам.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 , у встановлений строк усунула виявлені відповідачем порушення у об'єктивно можливий спосіб, який відповідає меті Закону №2735-VІ, оскільки продукція, а саме іграшка, яка становила ризик для суспільства, була вилучена з обігу та внаслідок чого досягнута мета, визначена Законом №2735-VІ.
Перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови Головного управлінням Держпродспоживслужби в Житомирській області про накладення штрафу №16 від 06.07.2021 у розмірі 68000 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням вказаного, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно дост.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідн. номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області (вул.Гагаріна, 55, Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 40346926) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №16 від 06.07.2021 Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області про накладення штрафу у розмірі 68000,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 908 (дев"ятсот вісім) грн 00 (нуль) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено в повному обсязі 13 липня 2022 року.
Суддя А.В. Горовенко