06.07.2022 Справа №607/17111/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,
за участі секретаря судового засідання Свергун Т.В., позивача ОСОБА_1 , його представника - ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , його представника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист прав споживачів, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про захист прав споживачів, в якому, з урахуванням уточнень, просив: стягнути з відповідача в його користь грошові кошти за поставку неякісного товару у загальному розмірі 109 485,08 грн, з яких: 28 500 грн - повернення сплаченої суми за неякісний товар, 7014,36 грн - компенсація понесених витрат за проведення експертних досліджень, 38 700 грн - матеріальні втрати через неможливість проживання у квартирі, 15 737,40 грн - компенсація понесених витрат на заправку автомобіля для довозу дітей в школу та 20 000 грн моральної шкоди. Крім цього, просив стягнути з відповідача 119 400 грн витрат пов'язаних з відшкодування шкоди у зв'язку з відкриттям провадження у справі №607/21111/21 та зобов'язати відповідача вивезти товар невідповідної якості з квартири по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 16 квітня 2021 року він замовив у виробника меблів ОСОБА_3 меблі у дитячу кімнату згідно зробленого ним дизайну. Монтаж меблів відбувався 25 червня 2021 року. Майстер, який робив монтаж, попросив виплатити йому повну вартість замовлення, що складає 28 500 грн, він перевірив справність та зовнішній вигляд меблів та оплатив товар. Через декілька днів він відчув різкий, неприємних запах із дитячої кімнати, який не зникав. 14 липня 2021 року він звернувся в Держпродспоживслужбу та 16 липня 2021 року замовив лабораторне дослідження повітря житлових і громадських приміщень в даній дитячій кімнаті. Результати дослідження показали перевищення норми випарів формальдегіду в 45 разів вище норми та фенолу в 9 разів. Після цього він звернувся до відповідача із вимогою забрати вказані меблі та відшкодувати йому понесені збитки, однак відповідач запевнив його, що потрібно відсунути меблі від стін та ще трохи почекати. 30 серпня 2021 року він зробив повторне лабораторне дослідження, яке показало перевищення норми випарів формальдегіду в 35 разів вище норми та фенолу в 5 разів. Відшкодувати збитки та забрати меблів відповідач відмовився. Крім цього, зазначив, що неправомірними діями відповідача йому було завдано моральної шкоди, оскільки він відчував переживання стосовно життя та здоров'я своїх дітей, оскільки через постійне перебування дітей у дитячій кімнаті останні могли набути в майбутньому важків захворювання. Також, він був змушений приділяти значну частину свого особистого часу на вирішення даної проблеми, багаторазово звертався до відповідача, що супроводжувалось погіршенням морального стану, роздратуванням та втратою здоров'я. Посилаючись на наведене, просив задовольнити позов.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 вересня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
18 жовтня 2021 року від представника відповідача - адвокат Рукавця О.В. надійшов відзив на позов, згідно з яким позивач не надав жодних доказів поставки товару та оплати за нього коштів в сумі 28 500 грн, а тому останнім не доведено факту повного розрахунку та понесених витрат у зазначеному розмірі. У позовній заяві позивач посилається на протоколи дослідження повітря житлових і громадських приміщень як на доказ того, що меблі є джерелом викиду хімічних елементів, однак такі докази є неналежними та недостовірними. Неналежність цих доказів проявляється в умовах відбору проб приміщення, які відбувалися на відстані 1 см. від підлоги, а не від джерела забруднення, що робить предметом цих досліджень саме підлогу, а не меблі. Недостовірні доказів виражається у тому, що позивач не зазначив про обставину затоплення квартири, яка сталась незадовго до покупки меблів. При цьому, випари, що були вписані у протоколах, які були заміряні біля підлоги, через попереднє затоплення і збір води та хімічних елементів у матеріалах підлоги, подальше їх випаровування вказують, що джерелом випарів є саме підлога, а не меблі. Крім цього, витрати наведені у позовні заяві нічим не підтверджені та є недоведеними. Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні позову.
25 жовтня 2021 року представник відповідача - адвокат Рукавець О.В. подав письмові заперечення. Вказав, що позивач не пояснив, чому протокол 16.07.2021р. не підписаний завідуючим відділенням, та складений з порушенням вимог Наказу МОЗ України від 11.07.2000р. №160 з відповідними доповненнями, а саме в даному протоколі не зазначено умови зберігання, площі приміщення, його кубатура, кількість проживаючих, не зазначений режим, крім того в даному протоколі не зазначено основні джерела забруднення, також в даному протоколі не зазначено ескіз приміщення, із зазначенням джерел забруднення і точок відбору проб повітря з їхніми порядковими номерами. Крім того в даному протоколі не зазначено ОСОБА_3 , який нібито приймав участь в даному обстеженні. При дослідженні виявлено фенол, хоча при наданні експертного дослідження, плити які представив позивач, фенолу у плиті з якої виготовлені меблі взагалі немає. Також, в даному протоколі зазначено, що температура сухого приміщення 31 градус, при цьому не визначалось температура вологого приміщення, відносна вологість, швидкість руху повітря. В дослідженні не вказано чи враховувався коефіцієнт на температуру, так як нормальна температура мікроклімату у приміщення становить 24 гр. Щодо протоколу від 30.08.2021р. в даному протоколі не зазначено умови зберігання, зазначено площа приміщення, але не зазначена кубатура, не вказаний режим, основні джерела забруднення вказано (дитяча кімната житлової квартири обладнана меблями) при цьому не зазначено з чого виготовлена підлога, які вікна, чим пофарбовані стіни. В даному протоколі не зазначено основні джерела забруднення, не зроблено ескіз приміщення, із зазначенням джерел забруднення і точок відбору проб повітря з їхніми порядковими номерами. Не зазначений в даному протоколі ОСОБА_3 , а тому немає підстав вважати, що він приймав участь у відборі проб повітря. Також, в даному протоколі зазначено, що температура сухого приміщення 26 градусів, при цьому не визначалось температура вологого приміщення, відносна вологість, швидкість руху повітря. Не зазначено чи відповідно до вимог проведене провітрювання обстежуваного приміщення. В дослідженні не вказано чи враховувався коефіцієнт па температуру, так як нормальна температура мікроклімату у приміщення становить 24 градусів. За цих обставин приймати дані протоколи як доказ не має законних підстав, оскільки вони складені з порушенням вимог наказу МОЗ України № 160, а тому є неналежним та недопустимим доказом. Немає підтверджень того, що взагалі було замовлено дане дослідження.
В судовому засіданні позивач та його представник - адвокат Бронецький Н.В., уточнені позовні вимоги підтримали з підстав зазначених в позові та відповіді на відзив, просили суд позов задовольнити.
В судовому засіданні відповідач та його представник - адвокат Рукавець О.В. просили відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві та інших заявах по суті справи.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є суб'єктом підприємницької діяльності та здійснює діяльність з реалізації меблевої продукції, що підтвердили сторони в судовому засіданні.
16 квітня 2021 року позивач здійснив замовлення у відповідача дитячої кімнати (без матраців і ліжка), корпус ДСП «Аляска» деревоподібна, фасад профіль А119 «ДСП Аляска» деревоподібна», фурнітура телескопічні направляючі GTV, заглушки під кабель (2 штуки), ручки - врізні. Вартість вказаної дитячої кімнати сторонами визначено 27 300 грн + 1200 грн направляючі шухляди в ліжках. Завдаток становив 200 грн + 5000 грн.
При підписанні вказаного замовлення сторонами обумовлено дизайн та комплектність дитячої кімнати, про що складено відповідний проект з візуальним оформленням.
В подальшому вказані дитячі меблі були встановлені у належній позивачу квартирі та позивач оплатив повну їх вартість у розмірі 28 500 грн, що підтвердили сторони в судовому засіданні.
14 липня 2021 року позивач звернувся до Держпродспоживслужби із заявою, в якій вказав, що у червні 2021 року придбав меблі. Після монтажу дитяча кімната була постійно на провітрюванні для того щоб вивітрився запах. Пізніше він разом із сім'єю поїхали у відпустку та закрили вікно. Після повернення зайшовши у кімнату відчули різкий неприємний запах від меблів. Просив перевірити суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 на шкідливість виготовлених меблів.
З протоколу дослідження повітря житлових і громадських приміщень за №7/03-03-38, складеного ДП «Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» вбачається, що в досліджуваних пробах повітря, відібраних в приміщенні житлової квартири (дитяча кімната) АДРЕСА_2 16 липня 2021 року, вміст формальдегіду та фенолу перевищує ГДК і складає: формальдегід - 0,137 мг/м3 при нормі - 0,003 мг/м3, фенол - 0,026 мг/м3 при нормі - 0,003 мг/м3, згідно вимог наказу МОЗ України від 14 січня 2020 року №52 «Про затвердження гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць».
З рахунку за №12302 від 14 липня 2021 року вбачається, що вартість визначення у повітрі фенолу та формальдегіду фотометричним методом становить 466,68 грн.
Як вбачається з протоколу дослідження повітря житлових і громадських приміщень за №9/03-03-38, складеного ДП «Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», в досліджуваних пробах повітря, відібраних в приміщенні житлової квартири (дитяча кімната) АДРЕСА_2 30 серпня 2021 року, вміст формальдегіду та фенолу перевищує ГДК і складає: формальдегід - 0,105 мг/м3 при нормі - 0,003 мг/м3, фенол - 0,019 мг/м3 при нормі - 0,003 мг/м3, згідно вимог наказу МОЗ України від 14 січня 2020 року №52 «Про затвердження гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць».
З рахунку за №15210 від 28 серпня 2021 року вбачається, що вартість визначення у повітрі фенолу та формальдегіду фотометричним методом становить 466,68 грн.
01 жовтня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою, згідно з якою в період гарантійного строку позивачем було виявлено різкий запах від меблів у дитячій кімнаті. За результатами дослідження повітря у кімнаті було встановлено перевищення норм формальдегіду та фенолу. Враховуючи те, що меблі мають істотний недолік, а саме виділення шкідливих випарів, на підставі вимог п. 4 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» вимагав розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми, а також відшкодування збитків понесених на проведення експертизи. Крім цього, для визначення причини втрати якості продукції просив організувати проведення експертизи протягом трьох днів та повідомити його про дату, час та місце проведення.
05 листопада 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 складено акт вилучення зразків плити, з якої виготовлені меблів в квартирі ОСОБА_6 по АДРЕСА_3 , виготовлених фірмою «Lex меблі», відповідно до якого вказаними у акті особами було відібрано два зразки для подальшого проведення дослідження.
12 листопада 2021 року між позивачем ОСОБА_1 (Замовник) та ДП «Науковий центр превентивної токсикологічної, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров'я України» (Виконавець) укладено договір на виконання науково-дослідної роботи за №2580, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе в якості фрагмента науково-дослідної роботи №0112U001133 проведення робіт (досліджень) плити ЛДСП згідно з програмою. За виконану згідно з цим договором роботу Замовник у відповідності до протоколу про договірну ціну перераховує Виконавцеві 5000 грн та 1000 грн ПДВ, всього 6000 грн на умовах 100% передоплати.
15 листопада 2021 року позивач здійснив проплату за проведення робіт (досліджень) плити ЛДСП згідно договору на виконання науково-дослідної роботи за №2580 від 12 листопада 2021 року у розмірі 6000 грн.
Як вбачається з протоколу випробувань від 18 листопада 2021 року за №3/28-А-3510/2747/2737, складеного ДП «Науковий центр превентивної токсикологічної, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров'я України», на дослідження було надано два зразки полиці з дитячої шафи, номер зразків 2747/2737-1 та 2747/2737-2, підприємство виробник «LEX меблі», вказані зразки були відібрані у присутності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Згідно результатів випробувань: у зразку №2747/2737-1 вміст формальдегіду становить 0,004 при нормі 0,003; у зразку №2747/2737-2 вміст формальдегіду становить 0,01 при нормі 0,003. Таким чином, вміст формальдегіду в обох зразках не відповідає нормі.
Як слідує з протоколів випробувань за №51/1 та за №07-01-22 від 14 січня 2022 року, складених лабораторією промислової токсикології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, результати випробувань міграції хімічних речовин в повітряне середовище зразків плити ДСП становить формальдегід - 0,003 при нормі 0,003 та фенол - 0,003 при нормі 0,003.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно частин першої та другої статті 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.
Відповідно до частини першої статті 5 цього ж Закону, держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Нормами частин першої, другої та третьої статті 6 вказаного Закону передбачено, що продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції. Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами.
Частиною першою та четвертою статті статтею 14 Закону України про захист прав споживачів» передбачено, що споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну. Продукція, щодо якої нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами, встановлені вимоги стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, повинна вводитися в обіг та реалізовуватися з додержанням зазначених вимог.
Згідно із частинами першою та другою статті 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Відповідно до статті 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Відповідно до вимог частин першої та п'ятої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги. Доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад п'ять кілограмів продавцю, виробнику (підприємству, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) та їх повернення споживачеві здійснюються за рахунок продавця, виробника (підприємства, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті).
Відповідно до пунктів 12, 15 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недоступним використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: ф) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. Недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем). Аналогічний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2019 року в справі № 760/7408/15-ц та від 26 березня 2020 року в справі № 755/17812/17.
В силу вимог частини четвертої статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції. У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.
Позивач стверджує, що відповідачем продано йому товар дитячі меблі з істотними недоліками, а саме, із перевищенням вмісту шкідливих речовин.
Суд вважає такі доводи обґрунтованими, зважаючи на таке.
Так, та пояснення позивача, що матеріали, з яких виготовлено дитячі меблі, перевищували вміст шкідливих речовин, підтверджується:
- протоколом дослідження повітря житлових і громадських приміщень за №7/03-03-38, складеного ДП «Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» вбачається, що в досліджуваних пробах повітря, відібраних в приміщенні житлової квартири (дитяча кімната) АДРЕСА_2 16 липня 2021 року, вміст формальдегіду та фенолу перевищує ГДК і складає: формальдегід - 0,137 мг/м3 при нормі - 0,003 мг/м3, фенол - 0,026 мг/м3 при нормі - 0,003 мг/м3;
- протоколом дослідження повітря житлових і громадських приміщень за №9/03-03-38, складеного ДП «Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», в досліджуваних пробах повітря, відібраних в приміщенні житлової квартири (дитяча кімната) АДРЕСА_2 30 серпня 2021 року, вміст формальдегіду та фенолу перевищує ГДК і складає: формальдегід - 0,105 мг/м3 при нормі - 0,003 мг/м3, фенол - 0,019 мг/м3 при нормі - 0,003 мг/м3.
- протоколом випробувань від 18 листопада 2021 року за №3/28-А-3510/2747/2737, складеного ДП «Науковий центр превентивної токсикологічної, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров'я України», на дослідження було надано два зразки полиці з дитячої шафи, номер зразків 2747/2737-1 та 2747/2737-2, підприємство виробник «LEX меблі», вказані зразки були відібрані у присутності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Згідно результатів випробувань: у зразку №2747/2737-1 вміст формальдегіду становить 0,004 при нормі 0,003; у зразку №2747/2737-2 вміст формальдегіду становить 0,01 при нормі 0,003. Таким чином, вміст формальдегіду в обох зразках не відповідає нормі.
Отже, на думку суду, факт перевищення вмісту шкідливих речовин у виготовлених відповідачем меблях є доведеним.
Суд відхиляє покликання відповідача на сертифікати МОЗ та висновки Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, які свідчать про якість окремих експериментальних зразків матеріалів на час зазначених експертних висновків, які могли змінити свої властивості при порушенні процесу виготовлення меблів, тому не є документами, які підтверджують якість конкретних матеріалів, з яких виготовлено меблі реалізовані позивачу, а надані позивачем протоколи та випробування зроблені саме на підставі лабораторних вимірювань меблів позивача та є доказами того, що меблі придбані позивачем з істотними недоліками.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на протоколи випробувань за №51/1 та за №07-01-22 від 14 січня 2022 року, складених лабораторією промислової токсикології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, згідно яких результати міграції хімічних речовин в повітряне середовище зразків плити ДСП становить норму, з огляду на наступне. Як вже зазначалось судом вимогами частини четвертої статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із письмовою заявою, в якій окрім іншого просив провести експертизу з метою визначення причини втрати якості продукції та надав свою письмову згоду на організацію проведення вказаної експертизи, однак відповідач жодних дій щодо проведення такої експертизи у встановлений законом строк не вчиняв.
Відтак, надані відповідачем протоколи випробувань за №51/1 та за №07-01-22 від 14 січня 2022 року не є належними доказами якості реалізованих відповідачем дитячих меблів, оскільки вказані дослідження були проведенні більше ніж через два місяці після звернення позивача із письмовою заявою про виявлення істотних недоліків товару та сім місяців після звернення позивача із відповідними скаргами, за цей час концентрація вмісту шкідливих речовин у матеріалах могла зменшитися.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності, продав позивачу товар (дитячі меблі), який має істотні недоліки, зокрема вміст формальдегіду у зразках якого перевищує норму, у зв'язку із чим робить недопустимим його використання, оскільки може призвести шкоди здоров'ю та не може бути усунутий.
Відтак, позивач на підставі вимог статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» має право на розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми, про що позивач зазначив у письмовій заяві адресованій відповідачу.
Окремо слід зазначити, що відповідач отримавши письмову заяву позивача з вимогами про розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми повинен був констатувати факт розірвання договору та зобов'язаний був повернути позивачу сплачені за товар кошти у розмірі 28 500 грн після встановлення істотних недоліків останніх, однак вказаних дій не вчинив.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що внаслідок продажу відповідачем ОСОБА_3 позивачу ОСОБА_1 товару, який має істотні недоліки, позивач має право вимагати повернення йому сплаченої за товар грошової суми у розмірі 28 500 грн, яка підлягає стягнення в його користь з відповідача ОСОБА_3 . Крім цього, суд вважає, що відповідача ОСОБА_3 необхідно зобов'язати вивезти товар невідповідної якості з квартири позивача по АДРЕСА_1 .
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід зазначити наступне.
В силу вимог частини другої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
У відповідності до статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Судом встановлено, що позивач, будучи споживачем, придбав необхідний для його сім'ї товар - дитячу кімнату, сплатив за вказаний товар кошти, однак на теперішній час з причин наявності у вказаного товару істотних недоліків, зокрема ознак виділення шкідливих хімічних речовин, позбавлений можливості користуватися товаром, на який розраховував. Позивач постійно знаходиться в стані психологічного дискомфорту, відчуває гостру несправедливість внаслідок порушення його прав відповідачем, має почуття безпорадності, протягом тривалого часу вимушений замість того, щоб займатися особистими справами, здійснювати дії щодо захисту своїх прав як споживача, які були порушені відповідачем, зокрема шукати правової допомоги у юристів. Крім цього, позивач та його сім'я довгий час позбавлений можливості користуватися своєю квартирою через їдкий запах і небезпеку підірвати своє здоров'я. При цьому, весь цей час він вимушений жити не в своїй квартирі, що створює йому сильний дискомфорт. Його нормальний уклад життя є порушеним.
Вищенаведені обставини свідчать про завдання ОСОБА_1 моральної шкоди, внаслідок порушення його прав, як споживача, відповідачем ОСОБА_3 . Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості й приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 10 000 грн моральної шкоди.
Щодо позовних вимог про стягнення матеріальних втрат через неможливість проживання у квартирі у розмірі 38 700 грн, компенсація понесених витрат на заправку автомобіля для довозу дітей в школу у розмірі 15 737,40 грн та 119 400 грн витрат пов'язаних з відшкодування шкоди у зв'язку з відкриттям провадження у справі №607/21111/21 слід зазначити наступне.
Суд вважає, що позивачем на обґрунтування зазначених позовних вимог не надано жодних належних та достовірних доказів, які підтверджують понесення останнім вказаних витрат та саме у зазначеному розмірі.
Зокрема, долучені позивачем квитанції про заправку автомобіля не свідчать про те, що позивач витрачав паливо для заправки автомобіля виключно для доставки дітей в школу. Крім цього, зазначені чеки не підтверджують заявлену позивачем до відшкодування суму.
Стосовно вимоги позивача про стягнення витрат пов'язаних з відшкодування шкоди у зв'язку з відкриттям провадження у справі №607/21111/21 у розмірі 119 400 грн, то такі вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки саме по собі подання позову третьою особою до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди не свідчить про наявність правових підстав для стягнення вказаних коштів із відповідача ОСОБА_3 .
Окремо слід зазначити, що жодних доказів про понесення позивачем витрат через неможливість проживання у квартирі у розмірі 38 700 грн останнім суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 28 500 грн в якості повернення вартості товару та 10 000 грн моральної шкоди, зобов'язання відповідача вивезти товар неналежної якості з належної позивачу квартири по АДРЕСА_1 .
Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить із такого.
Відповідно до вимог частин першої та третьої статті 102 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
У зв'язку із проведення відповідних експертиз з метою встановлення істотних недоліків товару позивач поніс витрати на їх проведення у загальному розмірі 7014,36 грн. Вказана сума підлягає відшкодуванню позивачу шляхом стягнення з відповідача в його користь.
Крім того, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а позов задоволено частково, відповідно до вимог частини шостої статті 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 992,4 грн.
Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 288, 289, 351-355 ЦПК України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд, -
Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про захист прав споживачів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_6 28 500 (двадцять вісім тисяч п'ятсот) гривень в якості повернення вартості товару, 10 000 (десять тисяч) гривень в якості відшкодування моральної шкоди та 7014 (сім тисяч чотирнадцять) гривень судових витрат на проведення експертиз.
Зобов'язати ОСОБА_3 вивезти товар неналежної якості з належної ОСОБА_1 квартири по АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 992,40 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складений 11 липня 2022 року.
Головуючий суддяВ. М. Позняк