06.07.2022 Справа №607/3408/22
провадження № 2/607/1882/2022
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Кунець Н.Р.
за участю: секретаря судового засідання Крупи О.А.
представника позивача адвоката Колцуняка Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської радипро визначення місця проживання дітей,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської радипро визначення місця проживання дітей.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона з відповідачем ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.09.2021 розірвано. У даному шлюбі у них народилось троє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний діти проживають разом з нею за адресою її фактичного місця проживання по АДРЕСА_1 , однак, зареєстроване місце проживання дітей за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач вказує, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.10.2021 за нею визнано право власності на Ѕ ідеальну частку квартири АДРЕСА_3 , проте проживати у даній квартирі разом із дітьми позивач не має змоги, у зв'язку із неприязним ставленням родини відповідача ОСОБА_2 до неї і дітей та постійні провокації конфліктів з їхнього боку. Відтак вона змушена була разом із дітьми переїхати у орендоване помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , для забезпечення дітей помешканням з належними умовами проживання.
Позивач зауважує, що у орендованому нею будинку створено всі умови для виховання та повноцінного розвитку дітей. Так, у помешканні завжди чисто, затишно та охайно. Для дітей обладнані окремі кімнати, обладнаний ігровий куточок, письмовий стіл, є ліжечка, меблі для речей та одягу дітей, книги, іграшки, всі особисті речі дітей. Помешкання обладнано всіма комунальними зручностями: водо-, газо-, електропостачанням, санітарно - гігієнічні умови утримання житла відповідають нормі. Натомість,вона переконана, що відповідач не зможе належним чином піклуватись про дітей та здійснювати свої батьківські обов'язки, оскільки про дітей піклується вона, а саме, постійно займається їх розвитком, спортивним розвитком та творчістю, допомагає у навчанні, а відповідач ОСОБА_2 часто їздить за кордон. Проживання дітей разом з нею відповідає їхнім найкращим інтересам, оскільки вона забезпечує належні умови для життя дітей, повною мірою займається їх вихованням, чого відповідач забезпечити не в змозі. Вказує, що вона завжди мала стабільний самостійний дохід, оскільки працює за трудовим договором як програміст, також їй фінансово допомагають утримувати сім'ю її батьки.
У зв'язку із тим, що на даний час між сторонами не досягнуто згоди стосовно того із ким проживатимуть діти, необхідним є вирішення питання про визначення місця проживання дітей в судовому порядку. При цьому вона як мати не чинитиме перешкод для спілкування відповідача із дітьми і сприятиме тому, щоб діти через їхнє розлучення не були позбавлені спілкування з батьком, дбаючи перш за все про найкращі інтереси дітей.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що визначення місця проживання дітей з матір'ю буде відповідати найкращим їхнім інтересам, просить позов задовольнити та визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - за місцем проживання матері.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.02.2022 відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.03.2022, залучено до участі справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради. Матеріли справи надіслано до Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, для надання письмового висновку щодо доцільності визначення місця проживання малолітніх дітей з матір'ю.
20.05.2022 справа повернулася до суду з Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради з висновком щодо доцільності визначення місця проживання малолітніх дітей з матір'ю.
Протокольною ухвалою суду від 06.06.2022 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено розгляд справи по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засіданні не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Колцуняк Ю.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.
Представник третьої особи Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без присутності органу опіки та піклування за наявними у справі матеріалами.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подавав, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки проти заочного розгляду справи не заперечує позивач.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне:
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.09.2021 у справі 607/6587/21 розірвано.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками трьох дітей, зокрема ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 16.09.2014 Відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис №2225, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 24.10.2017 Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис №1420 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим 06.04.2020 Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ), актовий запис №642.
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи № 4703424/28-03 від 07.09.2020, виданої Відділом реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 07.09.2020 по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи № 11035/28-03 від 15.11.2017 виданої Відділом реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 15.11.2017 по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Як вбачається з довідки №140 від 03.10.2019, виданої Споживчим кооперативом «Заюудовник -Т», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.10.2021, у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ ідеальну частку квартири за АДРЕСА_3 .
Згідно договору оренди від 15.01.2022, за цим договором Орендодавець ФОП ОСОБА_6 зобов'язується передати Орендарю ОСОБА_1 в строкове користування житловий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 140 м.кв., а Орендар зобов'язується прийняти цей будинок, своєчасно сплачувати орендну плату, після припинення договору повернути орендований будинок Орендодавцеві. Будинок, що передається в оренду належить Орендодавцеві на праві власності. Будинок надається для використання Орендарем як житло. За умовами п. 6.1 вказаного договору, договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 15.01.2023.
Як вбачається з договору №1-22 про надання послуг у сфері інформатизації від 04.01.2022 (далі - Договір), в порядку та на умовах, визначених цим договором, Виконавець ОСОБА_1 зобов'язується надати Замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Інститут Інформаційних технологій «Інтелліас» послуги, вказані в п.1.2. Договору, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином надані Виконавцем послуги та оплатити їх відповідно до умов цього Договору. Згідно п.1.2 даного договору, під терміном «Послуги» в цьому Договорі розуміються послуги у сфері інформатизації, а саме, послуги з комп'ютерного програмування - сукупність послуг з розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення, веб-сайтів або баз даних. Договір набуває законної сили з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.03.2023, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 12.1 Договору).
За надання послуг визначених умовами Договору, ОСОБА_1 отримує від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Інформаційних технологій «Інтелліас» щомісячну оплату у розмірі: 142 272,00 грн за лютий 2022 року; 2 371,00 грн та 71 587,00 грн за березень 2022 року.
ОСОБА_1 має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 виданим Управлінням сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради 31.01.2022. Строк дії посвідчення до 11.09.2032.
Відповідно до висновку органу опіки і піклування щодо визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 449 від 11.05.2022, орган опіки і піклування, беручи до уваги пропозиції комісії з питань захисту прав дитини, рекомендує визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Працівниками управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено відповідний акт, з якого вбачається, що приватний будинок за адресою: АДРЕСА_1 сучасної забудови (3 роки), з усіма комунальними зручностями. Для виховання та розвитку дітей створено належні умови. Окрема кімната для дітей з усіма зручностями, для повноцінного росту та розвитку: ліжка, шафи, ігрова зона, дитячі речі, одяг, книги, місце для навчання.
Присутній на засіданні комісії 15.04.2022 батько малолітніх дітей ОСОБА_2 склав заяву, згідно якої він не заперечує, щодо визначення місця проживання його малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з матір'ю ОСОБА_1 .
Як встановлено в судовому засіданні, малолітні діти сторін проживають разом з позивачем, водночас між сторонами не досягнуто згоди стосовно визначення місця проживання їх спільних дітей.
Частина 4 ст. 29 ЦК України визначає, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно з ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно статті 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
За змістом ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991, визначено, що у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
При цьому поняття розлучення слід тлумачити з огляду на право одного з батьків на спілкування з дитиною та обов'язок другого батька надати можливість для такого спілкування.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 30.03.2021 при розгляді справи №542/1428/18 (провадження № 61-18612св19) зазначив, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.Відповідно до ст. 18 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, згідно ст.15 Закону, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, а батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, затвердженою резолюцією Генеральної асамблеї організації об'єднаних націй від 20.11.1959, дитина для повного і гармонічного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли існують виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Пленум Верховного Суду України у п.18 постанови № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» також роз'яснив, що при вирішенні спору про місце проживання дитини судам належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своєму рішенні від 01.07.2017 у справі «М.С. проти України» наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
При вирішенні спору щодо місця проживання дітей, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, вік дітей, майновий стан батьків, що мають істотне значення, але насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо.
Згідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою.
Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь в її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Статтею 89 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В матеріалах справи міститься достатньо доказів, які доводять те, що позивач ОСОБА_1 має самостійний дохід та належні житлово-побутові умови, що вказує на створення для дітей належних умов життя, виховання та розвитку, при цьому даних, які б негативно характеризували позивача ОСОБА_1 в розумінні статті 161 Сімейного кодексу України, судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення шляхом визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судових витрат при звернені з даним позовом до суду, з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі в розмірі 992,40 грн за звернення до суду із позовом.
Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89,141, 263-268, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської радипро визначення місця проживання дітей, задовольнити повністю.
Визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складений 14 липня 2022.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 .
Третя особа: Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, адреса місце знаходження: бульвар Тараса Шевченка, 1, м. Тернопіль, 46001.
Головуючий суддяН. Р. Кунець