05.07.2022 Справа №607/7223/22
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря с/з ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021140030000033 від 14 березня 2022 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Остріїв, Млинівського району, Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою - спеціальною освітою, неодруженого, проживаючого в АДРЕСА_1 , оператора першої радіолокаційної станції (СНАР-10) батареї радіолокаційної розвідки дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), солдата, несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України, (в редакції статті згідно Закону № 194-VIII від 12.02.2015 року) за участі
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
Солдат військової служби за контрактом, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем (крім строкової служби) військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, не з'явився вчасно о 08.30 год. 07 лютого 2022 року без поважних причин на службу до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться по АДРЕСА_2 , та у подальшому не з'являючись у військову частину, о 16.00 год. 04 червня 2022 року прибув до Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону.
Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст. 407 КК України (в редакції статті згідно Закону № 194-VIII від 12.02.2015 року), тобто нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене особою, зазначеною в частині 2 статті 407 КК України - військовослужбовцем (крім строкової служби).
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, визнав повністю та підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини, пояснив, що дійсно не з'явився вчасно о 08.30 год. 07 лютого 2022 року без поважних причин на службу до розташування військової частини НОМЕР_1 та у подальшому не з'являючись у військову частину, о 16.00 год. 04 червня 2022 року прибув до Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону. У вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати і не позбавляти волі.
Обвинувачений ОСОБА_3 визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України (в редакції статті згідно Закону № 194-VIII від 12.02.2015 року), за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.4 ст. 407 КК України (в редакції статті згідно Закону № 194-VIII від 12.02.2015 року), тобто нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене особою, зазначеною в частині 2 статті 407 КК України - військовослужбовцем (крім строкової служби).
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, особу винного, який раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, його вік, сімейний стан та стан здоров'я (перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: Вегето-судинна дистонія, Артеріальна гіпертензія. Дисметаболічна міокардіодистрофія. СН 0. Псоріаз, розповсюджено-типова форма, стаціонарна стадія), а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого судом не встановлено.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкції частини статті обвинувачення, а саме у виді позбавлення волі.
Водночас з врахуванням пом'якшуючих покарання ОСОБА_3 обставин, даних про його особу, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії на нього слід покласти передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України обов'язки, які на думку суду будуть необхідні і достатні для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України (в редакції статті згідно Закону № 194-VIII від 12.02.2015 року), та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_3 покласти на командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 за місцем проходження засудженим військової служби, а в разі його звільнення з військової служби - на орган пробації за місцем проживання засудженого.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуючий суддяОСОБА_1