79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.07.2022р. Справа № 914/1050/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Брошко І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”, м.Київ
до відповідача: ОСОБА_1 , м.Перемишляни Львівської області
про стягнення заборгованості.
Ціна позову - 77994,98грн.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Заяв про відвід не поступало.
Розгляд справи судом.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 77994,98грн., з якої 45426,00грн. заборгованість за кредитом, 31158,14грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 1410,84грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.
Господарським судом в порядку ч.ч. 6, 7 ст.176 ГПК України здійснено запит вих. №914/1050/22/1/22 до Відділу обліку та моніторингу про реєстрацію місця проживання головного управління Державної міграційної служби у Львівській області та Перемишлянської міської ради Львівської області про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача - ОСОБА_1 .
06.06.2022р. на адресу суду від Відділу обліку та моніторингу про реєстрацію місця проживання головного управління Державної міграційної служби у Львівській області надійшла відповідь за вх.№11860/22 від 06.06.2022р. на вказаний запит, з якого вбачається, що зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_1 .
15.06.2022р. на адресу суду від Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області надійшов лист за вх.№12558/22 від 15.06.2022р., з якого вбачається, що зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 09.06.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін та розгляд справи призначено на 21.06.22р. Ухвалами суду від 21.06.2022р., від 05.07.2022р. відкладено розгляд справи на 12.07.2022р.
В судове засідання 12.07.2022р. позивач явки повноважного представника не забезпечив. Судом належно виконано обов'язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема позивача, що підтверджується внесенням ухвал суду до Єдиного державного реєстру судових рішень, скеруванням ухвали суду на електронну адресу представника позивача вказану останнім у позовній заяві.
В судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано, жодних заяв чи клопотань від відповідача не поступало. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов'язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, за адресою зазначеною органами реєстрації місця проживання та у позовній заяві, що підтверджується реєстрами вихідної кореспонденції, внесенням ухвал суду до Єдиного державного реєстру судових рішень, поштовою рекомендованою кореспонденцією №7901414578473, №7901414582004, а також розміщенням оголошення на сайті судової влади про дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу надіслано ухвали Господарського суду Львівської області поштовою рекомендованою кореспонденцією на адреси зазначені у позовній заяві та органами реєстрації місця проживання, а також розміщено оголошення на сайті судової влади про дату, час та місце судового розгляду. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання.
Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов'язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважних представників сторін не обов'язковою, та те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст. 202 ГПК України, та строки розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними у справі матеріалами.
Позиції учасників справи.
Позов обгрунтований тим, що 25.10.2018р. ФОП ОСОБА_1 було підписано заяву про надання кредиту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок ОСОБА_1 «Підприємницький» шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_1 на умовах, які зазначені в заяві. Підписанням цієї заяви клієнт у повному обсязі приєднується до Умов та Правил надання: послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», що розміщені на офіційному сайті АТ КБ “ПРИВАТБАНК” у мережі інтернет, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, цією заявкою становлять кредитний договір між банком та клієнтом. Як стверджує позивач, свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 75000,00 грн. У позовній заяві позивач зазначає, що 17.12.2019р. відповідач припинив свою діяльність як фізична особа-підприємець. Всупереч умовам договору, відповідач належним чином взятих на себе зобов'язань не виконав, з огляду на що, позивач просить стягнути з відповідача 45426,00грн. заборгованості за кредитом, 31158,14грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1410,84грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.
Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.
Обставини, встановлені судом.
25.10.2018р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 із використанням електронного цифрового підпису підписано заявку на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_1 на умовах, які зазначені в заявці. Згідно із заявкою мета кредиту - поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, вид кредиту- овердрафтовий кредит, мінімальний розмір ліміту -10000,00грн., максимальний розмір ліміту - 75000,00грн., розмір відсоткової ставки - 30%, розмір щомісячної комісії (в т.ч. в пільговий період) - 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня, в будь-який з днів за попередній місяць, пільговий період - 55днів, термін користування кредитом - 12 місяців. Заяву підписано ОСОБА_1 шляхом накладення кваліфікованого електронного цифрового підпису, що підтверджується витягом перевірки електронного цифрового підпису, який містить усі реквізити електронних цифрових підписів сторін та термін їх дії.
Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» про розміри встановлених кредитних лімітів №81031LVZPS07Y від 04.02.2022р. ОСОБА_1 визначено встановлені ліміти на поточний рахунок та дати їх зміни.
За умовами заявки від 25.10.2018р., підписанням цієї заявки клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до Умов та Правил надання послуги “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК'' у мережі Інтернет за адресою http://privatbank/ua/terms, та які разом із заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - умови), цією заявкою становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування. Підписанням цієї заявки клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”. Розмір Ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписанням цієї Заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”. Розмір ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання клієнтом цієї заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.12.2019р. внесено запис до Реєстру №24030060002002125 про припинення підприємницької діяльності Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 09.10.2019р. у справі №127/23144/18, господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Виходячи із вищенаведеної правової позиції, позивач правомірно подав позов до Господарського суду Львівської області.
Згідно умов заявки від 25.10.2018р., ця заявка разом із заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг складають кредитний договір між банком та клієнтом.
Відповідно до п.3.2.6.1.4. витягу з умов та правил надання банківських послуг, клієнт приєднується до договору шляхом підписання заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та заявки на отримання послуги “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький” (далі заявка) в Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису (далі КЕП), що разом із цими Умовами та Правилами становлять кредитний договір. Клієнт Банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в Банку, приєднується до послуги шляхом підписання Заявки в Приват24 для бізнесу із використанням КЕП. Приєднання до цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо встановлення Банком будь-якого розміру кредитного ліміту.
Згідно із ч. 1 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Істотні умови кредитного договору (за правилами надання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький») сторонами узгоджені у заявці від 25.10.2018р. на отримання послуг «Кредитній ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», яка підписана позичальником Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 шляхом накладення електронного цифрового підпису, що підтверджується витягом перевірки електронного цифрового підпису, який містить усі реквізити електронних цифрових підписів сторін та термін їх дії, з огляду на що суд керується саме умовами, які погоджені сторонами.
Згідно із п. 3.2.6.1.5. витягу з умов та правил надання банківських послуг, ліміт встановлюється банком на кожний операційний день. Розмір ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньо банківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України.
Відповідно до п. 3.2.6.1.7. витягу з умов та правил надання банківських послуг, сторони узгодили, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Приєднавшись до цих Умов, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6. цього договору.
За умовами п.3.2.6.1.8. витягу з умов та правил надання банківських послуг, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту приєднання клієнта до договору. При належному виконанні клієнтом зобов'язань, передбачених цим договором, за відсутності заперечень клієнта, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк у порядку, передбаченому п. 3.2.6.5.1. цього договору.
Позивач визначив відповідачу кредитні ліміти на поточний рахунок останнього за № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» про розміри встановлених кредитних лімітів №81031LVZPS07Y від 04.02.2022р.
Згідно із п.3.2.6.3.1. витягу з умов та правил надання банківських послуг, за користування кредитом клієнт сплачує Банку, комісію за управління фінансовим інструментом, далі - комісія, в розмірі, зазначеному в Тарифах Банку, що діють на момент надання кредиту. Комісія сплачується щомісяця до 1 числа місяця, що слідує другим за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, від суми максимального Дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку клієнта. Банк на свій розсуд може не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне Дебетове сальдо за місяць, в якому воно виникло, не перевищувало 100 гривень. Комісія, що не сплачена в строк, що зазначений в цьому пункті, вважається простроченою (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10.).
Відповідно до п.3.2.6.3.5. витягу з умов та правил надання банківських послуг, розрахунок процентів за користування кредитом Банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку клієнта Дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості з кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал розахунку процентів не включається. Сплата процентів за користування Кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця. Проценти, що несплачені в строк, що зазначений в абз.3 цього пункту, вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з л. 3.2.6.2.3.10).
За умовами п.3.2.6.3.6 витягу з умов та правил надання банківських послуг, в разі непогашення клієнтом заборгованості за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, клієнт зобов'язаний погасити заборгованість по кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісію, але не менше в розмірі мінімального щомісячного платежу, який складає 10% від Дебетового сальдо, що існувало на останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, та сплатити комісію згідно п. 3.2.6.3.1. Клієнт здійснює погашення мінімального щомісячного платежу в період з першого по останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо.
Згідно із п.3.2.6.3.10. витягу з умов та правил надання банківських послуг, остаточне погашення заборгованості за кредитом Клієнт здійснює не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.6.5.1.
Відповідно до п.3.2.6.5.1. витягу з умов та правил надання банківських послуг, строк користування кредитом становить 12 місяців. Сторони узгодили, що банк має право пролонгувати строк користування кредитом. Продовження обслуговування ліміту відповідно до цього пункту можливе за умови, що по закінченню останнього дня строку на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено проценти та комісія.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п.3.2.6.5.3. витягу з умов та правил надання банківських послуг). Тарифами до Умов та Правил надання банківських послуг визначено тарифи щодо сплати послуг згідно переліку, які підлягають оплаті .
Долучені позивачем до матеріалів справи банківські виписки за період з 25.10.2018р. по 31.12.2021р. з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №910/16143/18, від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18 та від 09.11.2018 у справі № 910/1580/18. Тобто банківські виписки по рахунку відповідача підтверджують здійснення операцій між банком та позичальником, виконання банком своїх зобов'язань за кредитним договром, надання позичальнику кредитних коштів у відповідних розмірах та неналежне виконання останнім своїх зобов'язань у встановлених договором розмірі та строки.
Позивач зазначає, що відповідач належним чином взятих на себе зобов'язань не виконав та станом на 31.12.2021р. заборгованість відповідача становить 77994,98грн., з якої 45426,00грн. заборгованості за кредитом, 31158,14грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1410,84грн. заборгованості по комісії за користування кредитом. Розрахунки неповернутої суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісії за користування кредитом долучено до справи.
25.12.2021р. позивач звернувся до відповідача із претензією №81031LVZPS07Y від 23.12.2021р., в якій у зв'язку із невиконанням зобов'язань за договором вимагав погасити заборгованість. На підтвердження надіслання вказаної претензії відповідачу долучено опис вкладення у цінний лист, список згрупованих поштових відправлень АТ КБ «Приватбанк» та фіскальний чек від 25.12.2021р.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч. 2).
Згідно із ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Частиною 4 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з неповернутої суми кредиту становить 45426,00грн.
Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п.3.2.6.3.5. витягу з умов та правил надання банківських послуг, розрахунок процентів за користування кредитом Банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку клієнта Дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості з кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році; сплата процентів за користування кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця. Заявкою від 25.10.2018р. визначено відсоткову ставку у розмірі 30%. Позивачем починаючи з 26.01.2020р. по 31.12.2021р. нараховано проценти за користування кредитом в сумі 31158,14грн. Розрахунки долучено до матеріалів справи.
Щодо стягнення комісії за користування кредитом в розмірі 1410,84грн. суд зазначає, що умовами заявки, положеннями Умов та Правил надання банківських послуг із Тарифами для малого та середнього бізнесу не визначено розміру та порядку нарахування вказаної комісії. Положення пунктів Умов та правила надання кредиту, на які покликається позивач у позовній заяві стосуються не процентів у вигляді щомісячної комісії, а процентів за користування кредитом. Позовні вимоги щодо стягнення комісії за користування кредитом позивачем у позовній заяві не обґрунтовані, не зазначено за які послуги, що надаються відповідачу нараховується дана комісія, не обґрунтовано розмір та порядок нарахування такої комісії. Відтак, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову в частині стягнення комісії за користування кредитом в розмірі 1410,84грн., та в цій частині позовних вимог належить відмовити у зв'язку із безпідставністю та необгрунтованістю заявлення.
Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що зазначені у позовній заяві обставини, що є предметом доказування у справі, визнаються судом встановленими та доведеними та позовні вимоги до відповідача про стягнення 45426,00грн. заборгованості за кредитом, 31158,14грн. заборгованості по процентам за користування кредитом є обґрунтованими, не спростованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог належить відмовити у зв'язку необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.
На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) 45426,00грн. заборгованості за кредитом, 31158,14грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 2436,12грн. судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 14.07.2022р.
Суддя Іванчук С.В.