вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" липня 2022 р. м. Київ Справа № 911/733/22
Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Найченко А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовом Акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ, в особі Київської міської філії Акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ,
до відповідача Управління соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації, м. Фастів Київської області
про стягнення 94 799,76 грн.,
без виклику представників сторін;
позивач - Акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської міської філії АТ «Укртелеком», м. Київ (далі за текстом - АТ «Укртелеком»), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 18.05.2022 №11/40 до відповідача Управління соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації, м. Фастів Київської області (далі за текстом - УСЗН Фастівської РДА), в якому просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 75 013,61 грн., три проценти річних у сумі 19 786,15 грн., що разом становить 94 799,76 грн. та 2 481,00 грн. судового збору.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем до цього часу не виконано:
- рішення господарського суду Київської області у справі №911/2866/17 від 27.11.2017 про стягнення 53 900,43 грн.;
- рішення господарського суду Київської області у справі №911/2206/18 від 10.12.2018 про стягнення 49 963,57 грн.;
- рішення господарського суду Київської області у справі №911/2098/19 від 23.10.2019 про стягнення 50 897,97 грн.;
- рішення господарського суду Київської області у справі №911/639/20 від 18.05.2020 про стягнення 52 836,58 грн.;
- рішення господарського суду Київської області у справі №911/3674/20 від 05.01.2021 про стягнення 26 233,78 грн.;
- рішення господарського суду Київської області у справі №911/2549/21 від 29.11.2021 про стягнення 4 865,56 грн.,
на загальну суму 238 697,87 грн., у зв'язку з чим, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення (з грудня 2017 по квітень 2022) в сумі 75 013,61 грн. та три проценти річних за період з 12.12.2017 по 17.05.2022 в сумі 19 786,15 грн.
Крім того позивач просив суд розгляд справи здійснювати порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2022 відкрито провадження у справі №911/733/22, постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи). Цією ж ухвалою зобов'язано позивача подати докази пред'явлення до виконання наказів у справах №911/2866/17, №911/2206/18, №911/2098/19, №911/639/20, №911/3674/20, №911/2549/21 у встановленому порядку до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів відповідача; відповідача - документи (платіжні документи, банківські виписки), що підтверджують виконання рішень господарського суду Київської області у справі №911/2866/17 від 27.11.2017, у справі №911/2206/18 від 10.12.2018, №911/2098/19 від 23.10.2019, №911/639/20 від 18.05.2020, №911/3674/20 від 05.01.2021, №911/2549/21 від 29.11.2021 на загальну суму 238 697,87 грн.
Крім того, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов п'ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.
30.05.2022 від представника позивача - АТ «Укртелеком» в особі Київської міської філії АТ «Укртелеком» до господарського суду Київської області на виконання вимог ухвали суду надійшли докази пред'явлення до виконання наказів у справах №911/2866/17, №911/2206/18, №911/2098/19, №911/639/20, №911/3674/20, №911/2549/21.
20.06.2022 від відповідача - УСЗН Фастівської РДА до господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву від 16.06.2022 №01-20/1134, в якому відповідач просити суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач у відзиві твердить, що 24.02.2022 у зв'язку зі збройною агресією Росії проти України в країні введено воєнний стан, відповідачем першочергово здійснюється функція виплати допомоги особам з інвалідністю, постраждалим внаслідок складних життєвих обставин, малозабезпеченим, внутрішньо переміщеним особам, іншим категоріям осіб, які згідно із законодавством України мають право на пільги та отримання житлових субсидій.
Також відповідач твердить, що відшкодувати витрати, понесені АТ «Укртелеком» внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період грудень 2017 - квітень 2022 в сумі 238 697,87 грн. УСЗН Фастівської РДА немає можливості, у зв'язку з блокуванням рахунків Фастівським управлінням Державної казначейської служби України в Київській області.
УСЗН Фастівської РДА наголошує на тому, що воно є державною установою і в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.
Крім того, відповідач посилається на ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу в якій зазначено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Відповідач твердить, що за період існування заборгованості ним було неодноразово розроблено проект програми «Відшкодування витрат за надані пільги окремим категоріям громадян з послуг зв'язку» для здійснення виплат. Разом із тим, вказані проекти не були затверджені.
24.06.2022 від позивача - АТ «Укртелеком» до господарського суду Київської області надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що держава, на виконання функцій з соціального захисту населення, встановила певним категоріям осіб пільги з оплати послуг зв'язку, та взяла на себе зобов'язання компенсувати втрати доходу провайдерів, операторів телекомунікаційних послуг, понесені ними внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів.
Також позивач зазначає, що відповідач відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльність будь-яких третіх осіб.
Крім того позивач вказує, що посилання відповідача на відсутність фінансування і відсутність в цьому його вини, відповідно до ст. 625 ЦК України не звільняє останнього від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши позов АТ «Укртелеком» в особі Київської міської філії АТ «Укртелеком» до Управління соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації про стягнення 94 799,76 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов'язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивач неодноразово звертався до господарського суду з позовом до відповідача у зв'язку з невиконанням ним передбачених законом зобов'язань з відшкодування витрат за надані позивачем телекомунікаційні послуги окремим категоріям громадян, які користуються правом на пільги.
1. Рішенням господарського суду Київської області від 27.11.2017 у справі №911/2866/17 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації на користь ПАТ «Укртелеком» 52 300,43 грн. витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах та 1600,00 грн. судового збору. Рішення набрало законної сили 12.12.2017.
2. Рішенням господарського суду Київської області від 10.12.2018 у справі №911/2206/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації на користь ПАТ «Укртелеком» в особі Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» 48 201,57 грн. основного боргу та 1762,00 грн. судового збору. Рішення набрало законної сили 30.12.2018.
3. Рішенням господарського суду Київської області від 23.10.2019 у справі №911/2098/19 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації на користь ПАТ «Укртелеком» в особі Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» 48976,95 грн. витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, 1921,00 грн. судового збору. Рішення набрало законної сили 13.11.2019.
4. Рішенням господарського суду Київської області від 18.05.2020 у справі №911/639/20, з у рахуванням ухвали про виправлення описки від 10.08.2020, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації на користь ПАТ «Укртелеком» в особі Київської міської філії ПАТ «Укртелеком»: 50 734,58 грн. витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, та 2102,00 грн. судового збору. Рішення набрало законної сили 07.08.2020.
5. Рішенням господарського суду Київської області у справі №911/3674/20 від 05.01.2021 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації на користь ПАТ «Укртелеком» в особі Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» 24 131,78 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, та 2 102,00 грн. судового збору. Рішення набрало законної сили 27.04.2021.
6. Рішенням господарського суду Київської області у справі №911/2549/21 від 29.11.2021 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» 2595,56 грн. витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, 2270,00 грн. витрат зі сплати судового збору. Рішення набрало законної сили 20.12.2021.
Позивач вказує, що станом на дату подання даного позову, вищевказані рішення господарського суду Київської області відповідачем не виконано на загальну суму 238 697,87 грн., у зв'язку з чим, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення (з грудня 2017 по квітень 2022) в сумі 75 013,61 грн. та три проценти річних загалом за період з 12.12.2017 по 17.05.2022 в сумі 19 786,15 грн.
З матеріалів справи вбачається, що
на виконання рішення господарського суду Київської області від 27.11.2017 у справі №911/2866/17 13.12.2017 видано наказ про примусове виконання рішення,
на виконання рішення господарського суду Київської області від 10.12.2018 у справі №911/2206/18 11.01.2019 видано наказ про примусове виконання рішення,
на виконання рішення господарського суду Київської області від 23.10.2019 у справі №911/2098/19 25.11.2019 видано наказ про примусове виконання рішення,
на виконання рішення господарського суду Київської області від 18.05.2020 у справі №911/639/20 10.08.2020 видано наказ про примусове виконання рішення,
на виконання рішення господарського суду Київської області від 05.01.2021 у справі №911/3674/20 30.04.2021 видано наказ про примусове виконання рішення,
на виконання рішення господарського суду Київської області від 29.11.2021 у справі №911/2549/21 28.12.2021 видано наказ про примусове виконання рішення,
які було пред'явлено для виконання до Фастівського Управління державної казначейської служби України.
Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Доказів сплати заборгованості, згідно рішення господарського суду Київської області у справі №911/2866/17 від 27.11.2017, рішення господарського суду Київської області у справі №911/2206/18 від 10.12.2018, рішення господарського суду Київської області у справі №911/2098/19 від 23.10.2019, рішення господарського суду Київської області у справі №911/639/20 від 18.05.2020, рішення господарського суду Київської області у справі №911/3674/20 від 05.01.2021, рішення господарського суду Київської області у справі №911/2549/21 від 29.11.2021, суду не подано, в тому числі і на вимогу пункту 4 ухвали суду від 25.05.2022 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов'язковою для виконання на всій території України, і яку відповідач отримав на електронну адресу 26.05.2022, про що ним зазначено у відзиві на позовну заяву від 16.06.2022 №01-20/1134.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Тож приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Отже, положення статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов'язання з відшкодування збитків.
Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. При цьому, у розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за час прострочення.
Аналогічна правових висновків дотримується Верховний Суд в постанові від 30.01.2019 №922/175/18.
Разом з тим, суд звертає увагу на ту обставину, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, відтак, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Суд, здійснивши власний розрахунок заявлених до стягнення процентів річних та інфляційних втрат, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати 83 821,14 грн. та 3% річних в сумі 19 771,69 грн.
Позивач заявив до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 75 013,61 грн. та 3% річних в розмірі 19 786,15 грн. Суд, ухвалюючи рішення, не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог (ч. 2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України), відтак вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат слід задовольнити повністю у заявленій сумі 75 013,61 грн., а вимогу про стягнення 3% річних слід задовольнити частково в сумі 19 771,69 грн.
Суд відхиляє твердження відповідача щодо відсутності можливості відшкодувати витрати, понесені АТ «Укртелеком» внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період грудень 2017 - квітень 2022 в сумі 238 697,87 грн. Відповідач відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону, відтак така відповідальність не може ставитись в залежність від дій інших осіб, у тому числі Фастівського управління Державної казначейської служби України в Київській області.
Щодо посилання УСЗН Фастівської РДА на ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу, суд вважає за необхідне зазначити, що вказані обставини, відповідно до ст. 625 ЦК України, не звільняють відповідача від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Крім того, за змістом ст. 625 ГПК України проценти річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а є складовою частиною грошового зобов'язання та мають компенсаційний характер, у зв'язку з чим на них не розповсюджується ст. 614 ЦК України щодо незастосування до особи, що порушила зобов'язання, заходів відповідальності у випадку доведення відсутності вини.
Решту пояснень та доводів відповідача суд ретельно розглянув та відхилив як такі, що не спростовують наведених висновків суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії АТ «Укртелеком» частково, ухвалює рішення про стягнення з Управління соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації 19 771,61 грн. процентів річних та 75 013,61 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 129 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору пропорційно задоволеним вимогам у сумі 2480,62 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії АТ «Укртелеком» задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Соборна, буд. 16, ідентифікаційний код 03190780)
на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Київської міської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» (01033, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 40, ідентифікаційний код 01189910)
19 771,69 грн. (дев'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят одну гривню шістдесят девять копійок) процентів річних,
75 013,61 грн. (сімдесят п'ять тисяч тринадцять гривень шістдесят одну копійку) інфляційних втрат,
2480,62 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят гривень шістдесят дві копійки) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
Дане рішення господарського суду Київської області підписано 14.07.2022, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Конюх